Рішення

від 30.10.2020 по справі 320/5241/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 30.10.2020

Справа № 320/5241/19

Провадження № 2/937/319/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

в складі головуючого судді - Редько О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Колеснікової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до відповідача про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінивши по-батькові дитини ОСОБА_3 на ОСОБА_6 .

Позовна заява обґрунтована тим, що з 2013 року по 2019 рік позивач перебув у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з відповідачкою.

Від вказаних шлюбних відносин народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реєстрація народження дитини проведена відповідно до частини першої ст. 135 СК України.

На теперішній час відповідачка не хоче спілкуватися з позивачем та відмовляється добровільно звернутися до органів ДРАЦСу, щодо реєстрації позивача батьком.

Дитина зареєстрована за по-батькові ОСОБА_3 за побажанням дитини.

Після народження дитини позивач постійно спілкується та проводить час з донькою, цікавиться її особистим життям, бере участь у вихованні та постійно надає матеріальну допомогу.

На даний час відповідачка добровільно не надає бачитися з дитиною, що стало підставою для звернення до суду.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Від представника позивача адвоката Зімбіцької І.Ю. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи була повідомлений чином, про поважність причин неявки в суд не повідомила, заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Від представника третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, рішення просять прийнято на підставі експертизи

Від представника третьої особи Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заперечень по справі не мають.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказі за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилася в судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини неявки, відзив на позовну заяву не подала, позивач не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення, тому суд, з урахуванням вимог ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 , ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за його відсутності та у зв`язку з неявкою відповідача фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Відповідно до відповіді Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 03.07.2019 року №1805/17.22-06-122, наявний актовий запис про народження №1444 від 17.10.2014 року, складений Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.4/.

22 травня 2020 року по справі було призначено судову генотипоскопічну експертизу, проведення якої доручено експертам КУ Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи спільно з Комунальним закладом Дніпровське обласне бюро судово-медичної експертизи /а.с.83-84/.

Згідно листа КУ Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи Запорізької обласної ради ухвалу про проведення експертизи повернуто без виконання в зв`язку із неявкою гр. ОСОБА_2 разом із дитиною на експертизу /а.с.115/

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

У статті 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Таким чином суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи, належними та допустимими доказами підтверджується факт батьківства позивача відносно дитини ОСОБА_3 , а тому приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання батьківства позивача відносно дитини та внесення змін до актового запису.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним позов задовольнити, визнавши ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та зобов`язати Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни в свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_3 , змінивши відомості в свідоцтві про народження вказавши по-батькові дитини - ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 263-268, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, Мелітопольського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання батьківства - задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Мелітополь Запорізької області, народженої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Зобов`язати Мелітопольський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни в Книгу реєстрації народжень, в свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши по-батькові дитини на ОСОБА_6 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Редько