Рішення

від 17.11.2020 по справі 640/13744/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/529

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2020 року № 640/13744/19

За позовом Приватного підприємства "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс"

До Головного управління ДПС у м. Києві

Державної податкової служби України

Про визнання неправомірними дій, рішення та зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про:

зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" з реєстру ризикових платників;

визнання протиправними та скасування рішень № 1189840/33760038 від 11.06.2019 року, № 1189841/33760038, №1183295/33760038 від 05.06.2019 року, № 1196761/33760038 від 18.06.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних;

зобов`язання Державну фіскальну службу України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" податкових накладних: №26 від 07.05.2019 року, № 27 від 08.05.2019 року, № 30 від 13.05.2019 року, №31 від 14.05.2019 року датою їх фактичного отримання.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14.11.2019 року представниками відповідачів до суду подано відзиви на позов .

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" зареєстроване як юридична особа 26.10.2005 року знаходиться за адресою: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13 основний вид діяльності є КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Проваджуючи господарську діяльність, ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" (Постачальник) уклало Договір поставки № 26/02 від 26.02.2018 з ПП "Владікос" (Покупець), згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність (повне володіння, розпорядження, користування) покупця матеріали верхньої будови колії, надалі - Товар, а покупець в терміни, визначені Договором прийняти та оплатити його. Асортимент, найменування і кількість Товару визначається в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

19.04.2019 року було підписано Специфікацію №3 (Додаток №3 до Договору поставки № 26/02 від 26.02.2018 року) на загальну суму 768 000,00 грн., згідно якої покупець здійснює оплату за товар у розмірі 100% його вартості в день відвантаження продукції.

07.05.2019 року було підписано Специфікацію №4 (Додаток №3 до Договору поставки № 26/02 від 26.02.2018 року) на загальну суму 330 000,00 грн., згідно якої покупець здійснює попередню оплату за Товар в розмірі 100% його вартості.

08.05.2019 року ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" було виписано видаткову накладну № РН-0000026 на загальну суму 768 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 128000,00 грн.).

10.05.2019 року ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" було виписано видаткову накладну № РН-0000027 на загальну суму 330 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 55000,00 грн.).

07.05.2019 року ПП "Владікос" згідно з платіжним дорученням № 179 здійснило оплату за товар у розмірі суми 330 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 55 000,00 грн.).

08.05.2019 року ПП "Владікос" згідно з платіжним дорученням № 189 здійснило оплату за товар у розмірі суми 768 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 128000,00 грн.).

ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" на адресу ПП "Владікос" було виписано податкові накладні № 26 від 07.05.2019 року на загальну суму 330 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 55000,00 грн.) та 27 від 08.05.2019 року на загальну суму 768 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 128000,00 грн.).

05.12.2018 року між ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" (Постачальник) та ТОВ "Стальпром-17" (Покупець) було укладено Договір поставки №05/12, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність (повне володіння, розпорядження, користування) покупця матеріали верхньої будови колії, надалі - Товар, а покупець в терміни, визначені Договором прийняти та оплатити його. Асортимент, найменування і кількість Товару визначається в Специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього Договору.

На виконання умов вказаного договору ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" було виписано видаткову накладну № РН-0000028 від 13.05.2019 року на загальну суму 24060,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4010,00 грн.).

ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" на адресу ТОВ "Стальпром-17" було виписано податкову накладну № 30 від 13.05.2019 року на загальну суму 24060,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4010,00 грн.).

05.02.2019 року між ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" (Постачальник) та ТОВ "Партнер Трейдинг" (Покупець) було укладено Договір поставки № 05/02, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у специфікації, у кількості, асортименті, за цінами й у терміни відповідно до специфікацій до цього Договору, що є його невід`ємною частиною.

14.05.2019 року між ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" та ТОВ "Партнер Трейдинг" (Постачальник) було підписано Специфікацію №3 на загальну суму 193 076,40 грн., згідно якої передоплата в розмірі 20% від вартості товару, остаточний розрахунок на протязі 10 календарних днів з моменту відвантаження Товару.

14.05.2019 року Підприємством було виписано рахунок-фактуру № СФ-0000037 на загальну суму 193 076,40 грн. (в т.ч. 32 179,40 грн. ПДВ).

14.05.2019 року ТОВ "Партнер Трейдинг" згідно платіжного доручення №43 здійснило оплату згідно рахунків.

ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" на адресу ТОВ "Партнер Трейдинг" було виписано податкову накладну № 31 від 14.05.2019 року на загальну суму 193 076,40 грн. (в т.ч. ПДВ 32179,40 грн.).

Підприємство засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України надіслало податкові накладні №26 від 07.05.2019 року, № 27 від 08.05.2019 року, № 30 від 13.05.2019 року, №31 від 14.05.2019 року, які не були прийняті, згідно квитанцій від 20.05.2019р., 22.05.2019р., 31.05.2019 р.: "Виявлені помилки: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН".

На вимогу п. "в" пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України для подальшої реєстрації податкових накладних та прийняття рішення щодо прийняття рішення та реєстрації податкових накладних Державною фіскальною службою України товариством було надіслано до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв`язку документи згідно переліку для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також пояснення товариства щодо суті господарських операцій.

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняла рішення № 1189840/33760038 від 11.06.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 07.05.2019р. на загальну суму 330 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 55 000,00 грн.); № 1189841/33760038 від 11.06.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 08.05.2019р. на загальну суму 768 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 128 000,00 грн.); № 1183295/33760038 від 05.06.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.05.2019р. на загальну суму 24 060,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4010,00 грн.); №1196761/33760038 від 18.06.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 14.05.2019р. на загальну суму 193 076,40 грн. (в т.ч. ПДВ 32 179,40 грн.), з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Позивач - Приватне підприємство "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" - вважає вказані рішення протиправними та просить суд їх скасувати з таких підстав.

Позивач посилається на виконання ним вимог законодавства щодо оформлення податкової накладної згідно ст. 187, 201 Податкового кодексу України, надання ним документів на підтвердження реальності господарської операції, які не були враховані відповідачем.

Також, позивач вважає протиправним внесення регіональною Комісією ГУ ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підприємства до реєстру ризикових платників з 18.04.2019 року за ознакою пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідач - Державна податкова служба України - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, на підтвердження реальності господарської операції.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, а саме, не надано складські документи, товарно-транспортні накладні, розрахункові документи, а саме банківську виписку.

Відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарських операцій ПП "Промислово-будівельна фірма діловий альянс" згідно яких виписано податкові накладні.

Крім того, внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створю для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав .

Згідно підпунктів "а", "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

П.201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Приватне підприємство "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" вказані вимоги виконано: складено податкові накладні від №26 від 07.05.2019 року, № 27 від 08.05.2019 року, № 30 від 13.05.2019 року, №31 від 14.05.2019 року та направлено їх на реєстрацію до Державної податкової служби України.

Щодо підстав відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, та зобов`язання відповідача виключити ПП "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс", суд зазначає наступне.

За приписами п.74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст. 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.10р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, в тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 13 Порядку за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст. 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій від 20.05.2019р., 22.05.2019р., 31.05.2019 р. контролюючим органом сформульовано висновок про виявлення помилок, що призвели до зупинки реєстрації податкових накладних, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", у зв`язку з чим платнику запропоновано надати пояснення та/або додаткові документи.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" пп. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп.201.16.3 п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.

Як передбачено п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 7 цього ж Порядку у разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).

Підпункт 1.6 п. 1 Критеріїв (лист ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв №959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Як вбачається з матеріалів справи, у витягу з протоколу Комісії Головного управління ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.04.2019 № 449, згідно якого позивача визнано, як такого, що відповідає критеріям ризиковості п.1.6.

Проте, суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Підприємства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

А тому дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.03.2020р. по справі № 240/3665/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДФС у м. Києві не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, яка направлена виконання завдань та функцій передбачених Податковим кодексом України.

З огляду на це позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, п. 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем Податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до Податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, виклав правову позицію, яка є обов`язковою в силу приписів ст. 242 КАС України, вказавши, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Рішення Відповідача (Головного управління ДПС у м. Києві) про зупинення реєстрації податкової накладної не містить інформації про застосування якого-небудь підпункту з пункту 1.6 Критеріїв.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень перевіряється судом на предмет обґрунтованості.

Крім того, суд також враховує правову позицію Верховного Суду у справі 822/1878/18, викладену у постанові від 02.04.2019 р., з якої вбачається, що акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Верховний Суд у вищезазначеному судовому рішенні погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризикованості, визначених виключно в листі Державної фіскальної служби від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, та протиправності рішення податкового органу про відмову в її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 15 Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 16 Порядку).

Пунктом 14 Порядку визначений перелік документів, необхідних для реєстрації податкової накладної.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Позивачем вказані вимоги виконано та було надано письмові пояснення з копіями первинних документів та інших документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів, суд встановив, що надіслані позивачем 03.06.2019 р., 06.06.2019 р. 13.06.2019р. письмові пояснення з копіями документів, відображають зміст господарських операцій між ПП "ПБФ Діловий альянс" та ПП "Владікос", ТОВ "Стальпром-17" та ТОВ "Партнер Трейдинг".

Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржувані рішення № 1189840/33760038 від 11.06.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 07.05.2019р. на загальну суму 330 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 55 000,00 грн.); № 1189841/33760038 від 11.06.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 27 від 08.05.2019р. на загальну суму 768 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 128 000,00 грн.); № 1183295/33760038 від 05.06.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 30 від 13.05.2019р. на загальну суму 24 060,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4010,00 грн.); № 1196761/33760038 від 18.06.2019р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 31 від 14.05.2019р. на загальну суму 193 076,40 грн. (в т.ч. ПДВ 32 179,40 грн.), з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), утому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Однак, в оскаржуваних рішеннях не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Згідно п. 18, 19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно п. 23 Порядку Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Згідно п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарської операцїї за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.

Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).

Згідно п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття "належне урядування", а саме.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).

Також, визнаючи протиправними та скасовуючи оскаржувані рішення, суд вважає вірним обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - шляхом зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п. 50 рішення від 13.01.11р. по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04), ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".(http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-102814).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1189840/33760038 від 11.06.2019 року, №1189841/33760038, №1183295/33760038 від 05.06.2019 року, № 1196761/33760038 від 18.06.2019 року.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №26 від 07.05.2019 року, № 27 від 08.05.2019 року, № 30 від 13.05.2019 року, №31 від 14.05.2019 року Приватного підприємства "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, код 33760038) датами їх фактичного надходження.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 43141267) на користь Приватного підприємства "Промислово-будівельна фірма Діловий альянс" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, код 33760038) 5763,00 грн. судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 17.11.2020 р.