Рішення

від 13.11.2020 по справі 640/9292/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року м. Київ № 640/9292/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні імпортно-експертні технології доКиївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125110/2019/110016/2 від 02.04.2019;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125110/2019/00116 від 02.04.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за основним методом №1 (ціною договору), а тому оскаржуване рішення та картка-відмови підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав до матеріалів справи письмовий відзив в якому посилається на те, що позивачем не дотримані вимоги ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів для підтвердження обраного методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 року Товариством з обмежено відповідальністю Сучасні імпортно - експортні технології (надалі - ТОВ СІЕТ ) було надано до ВМО № 1 м/п Західний Київської митниці ДФС для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію №UA125110.2019.405786, за якою задекларовано ввезення товару: Штучна трава (газон) , з поліетилену, яка являє собою ворсове коврове покриття у рулонах (код товару 5703308800, далі - товар).

Загальна вартість (ціна) 51 412,20 дол. США, відповідно до контракту № MILN1807 від 25.07.2018 року, Додатку № 7 від 10.01.2019 року до контракту № MILN1807, укладеного між ТОВ Сучасні імпортно-експортні технології (покупець) і Компанією НЕВЕІ LANGNING INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Китай (продавець).

У зазначеній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, яка становить 53435,82 дол. США, що на момент оформлення митної декларації становить 1 453 940,61 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості за основним методом декларантом позивача - ТОВ 3AMMЛEP УКРАЇНА були надані відповідачу наступні документи:

- контракт № MILN1807 від 25.07.2018 року;

- додаток № 7 від 10.01.2019 до контракту;

- пакувальний лист від 24.01.2019 року;

- комерційний інвойс № 1915030Х від 24.01.2019 року;

- коносамент WMS19011890 від 08.02.2019 року;

- автотранспортна накладна (CMR) № 296840/1 від 29.03.2019 року;

- сертифікат про походження товару форми А № G191300024215030 від 11.02.2019;

- акт про проведення огляду товару № UA500030/2019/1798 від 31.03.2019 року;

- сертифікат № 191300В0/000870 від 30.01.2019 року;

- платіжне доручення № 52 від 14.01.2019 року№

- експортна декларація країни відправлення № 422720190000100678 від 03.02.2019;

- рахунок № 1091 від 29.03.2019 року;

- лист про вартість транспортування вантажу від 29.03.2019 року;

- страховий поліс від 31.01.2019 року;

- прайс-листи виробника на товар від 03.12.2018 року;

- лист виробника (Китай) від 19.03.2019 року щодо відсутності друкованих каталогів продукції, Економічне обґрунтування цін виробника на товар за прайс-листами до контракту № MILN1807;

- розрахунок ціни № б/н від 24.01.2019 року;

- експертна довідка Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати № Фц-19/239 від 01.04.2019 року про вартість товару;

- договір про надання послуг митного брокера № 60-2208-18 від 22.08.2018 року;

- договір про перевезення № 00558/Т-2018 від 21.08.2018 року;

- опис товару від 01.04.2019 року.

За результатами розгляду митної декларації № UA125110.2019.405786 та доданих до неї документів митним органом було відмовлено у митному оформленні зазначеного товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125110/2019/00116 від 02.04.2019 року та винесено рішення про коригування митної вартості товару №UA125110/2019/110016/2 від 02.04.2019 року.

Згідно з рішенням про коригування митної вартості товару UA125110/2019/110016/2 від 02.04.2019 року, митну вартість визначену декларантом скориговано (збільшено) до 74767,78 дол. США, виходячи з інформації, наявної у митного органу.

Митна вартість імпортованого товару скоригована відповідачем із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2-ґ - резервного методу відповідно до положень ч.2 ст. 64 МК України.

Як вбачається зі змісту гр.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, підставою для коригування МВ стали наступні обставини:

- відповідно до п.6.1. контракту від 25.07.2018 № MILN1807 оплата та порядок оплати за товар здійснюється відповідно специфікації, яка не надана;

- доповнення до контракту від 10.01.2019 № 7 не стосується даної партії товару та містить іншу загальну вартість товару 47 641,40 дол. США та видане на іншу кількість товару 12504 м/кв.;

- інші 80 % суми за товар зазначено про можливу передоплату, однак до митного оформлення таке платіжне доручення не надано. Платіжне доручення від 14.01.2019№ 52 не стосується даної партії товару, оплата 20 % не відповідає розрахунку від даної партії товару;

- проформа інвойс № 1915030Х від 10.01.2019, яка вказана в платіжному дорученні в графі призначення платежу не надана;

- експортна декларація надана без перекладу.

На думку відповідача, вказані обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю зазначених доводів відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З урахуванням положень ст.53МК України, вбачається за можливе прийти до висновку, що позивачем до митного оформлення імпортованих товарів було надано повний пакет необхідних документів, згідно з переліком частини 2 вказаної статті МК України.

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA125110/2019/110016/2 від 02.04.2019 року відповідачем зазначено, що документи надано не в повному обсязі і такі документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема: відповідно до п.6.1. контракту від 25.07.2018 №MILN1807 оплата та порядок оплати за товар здійснюється відповідно специфікації, яка не надана; доповнення до контракту від 10.01.2019 №7 не стосується даної партії товару та містить іншу загальну вартість товару 47 641,40 дол. США та видане на іншу кількість товару 12504 м/кв.

Окружний адміністративний суд міста Києва відхиляє зазначені доводи відповідача, виходячи з наступного.

Пункти 1.1, 6.1 контракту № MILN1807 дійсно визначають, що товар за найменуванням, кількістю, строкам поставки, місцю відвантаження, вартості, порядку оплати визначається у специфікації, яка становить невід`ємну частину контракту.

В даному випадку, серед документів наданих до митного оформлення товару декларантом було подано митному органу Додаток № 7 від 10.01.2019 року до контракту №MILN1807, який є специфікацією на відповідну партію товару та містить всю необхідну інформацію, яка ідентифікує товар, що поставляється, зокрема: номенклатуру товару, його кількість, якісні характеристики, вимогу до упаковки та маркування, вартість, умови та порядок оплати, порт відвантаження, порт призначення, що у повному обсязі відповідає умовам п.1.1., 6.1. контракту № MILN1807.

Відсутність терміну специфікація в найменуванні Додаток № 7 до контракту №MILN1807 жодним чином не спростовує змісту зазначеного Додатку, як специфікації, оскільки зміст будь-якого документу привалює над його формою.

Одночасно необхідно зазначити, що чинне законодавство України не містить нормативного визначення поняття специфікації , а лише зазначає орієнтовний перелік інформації, яка повинна у ній зазначатися. Так, згідно з ч.2 ст. 266 Господарського кодексу України, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, Додаток № 7 від 10.01.2019 року до контракту № MILN1807 є специфікацією на партію товару та був наданий митному органу, що спростовує висновок ВМО № 1 м/п Західний Київської митниці ДФС про не надання специфікації на товар, що декларується.

Стосовно доводів митного органу про те, що Додаток № 7 від 10.01.2019 року до контракту № MILN1807 не стосується оформлюваної партії товару та містить іншу загальну вартість товару 47641,40 дол. США та виданий на іншу кількість товару 12504 м/кв, суд зазначає, наступне.

Так, Додаток № 7 визначає загальну кількість товару в розмірі 12504 загальною вартістю 47641,40 дол. США та одночасно п.6 містить застереження про можливе відхилення в кількості товару при завантаженні +/- 10 %.

Фактично, згідно з комерційним інвойсом № 1915030Х від 24.01.2019 року на адресу покупця за Додатком № 7 поставлено товар загальною кількістю 13252,00 м.кв (що є на 5,9% більше від показника Додатку № 7) та загальною вартістю 51412,00 дол. США (що є на 7,9% більше від показника Додатку № 7).

Тобто відхилення за кількістю та вартістю поставленої партії товару знаходиться в межах референтних (узагальнених) значень, передбачених п.6 Додатку № 7 до контракту №MILN1807.

Стосовно доводів митного органу про те, що інші 80 % суми за товар зазначено про можливу передоплату, однак до митного оформлення таке платіжне доручення не надано, а платіжне доручення від 14.01.2019 № 52 не стосується даної партії товару; оплата 20 % не відповідає розрахунку від даної партії товару; проформа інвойс № 1915030Х від 10.01.2019, яка вказана в платіжному дорученні в графі призначення платежу не надана, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7 Додатку № 7 до контракту № MILN1807 покупець сплачує 20 % вартості товару, зазначеної у Додатку № 7 протягом 15 робочих днів після отримання проформи-інвойсу від продавця; 80 % вартості покупець сплачує протягом 120 днів починаючи від дати, зазначеної в коносаменті (отриманому електронною поштовою від продавця) - це може бути як передплата (до отримання вантажу покупцем), так і оплата за фактом (після отримання товару покупцем).

Наведеним положення Додатку № 7 чітко передбачено строк сплати залишку вартості товару (80 %) протягом 120 днів з дати, що зазначена в коносаменті.

В коносаменті № WMS19011890 зазначена дата відправлення вантажу 08.02.2019 року, тобто дата сплати залишку вартості (80 %) товару - 08.06.2019 о (08.02.2019 року + 120 календарних днів), що виключає можливість надання до митного оформлення платіжного доручення про сплату зазначеної вартості товару, оскільки а ні станом на дату здійснення імпортних митних процедур - 02.04.2019, а ні станом на дату подання даних пояснень, кінцевий строк сплати ще не настав.

Стосовно доводів митного органу про те, що платіжне доручення № 52 від 14.01.2019 року про сплату 9528,28 дол. США (20 % вартості товару, зазначеної в Додатку № 7) не стосується оформлюваної партії товару, оскільки зазначена сума не відповідає 20 % від фактичної вартості партії товару, необхідно зазначити, що відповідне твердження митного органу не відповідає дійсності, оскільки виходячи з вартості товару, зазначеної у Додатку №7 до контракту № MILN1807 (в даному випадку це 9528,28 дол. США - 20% від 47641,40 дол. США).

Таким чином, якби митний орган взяв до уваги числове значення в 47 641,40 дол. США, яке вказано в Додатку №7 та помножив дане значення на 20% (визначений відсоток передплати), у митного органу не виникло б сумніву про те, що платіжне доручення №52 безпосередньо стосується спірної партії товару.

Згідно з комерційним інвойсом № 1915030Х від 24.01.2019 року загальна вартість товару, що поставляється за Додатком № 7 до контракту № MILN1807 становить 51412,20 дол. США, в зв`язку з чим сума передоплати в розмірі 20 % від суми за проформою- інвойсом не відповідає 20 % вартості товару за комерційним інвойсом, оформленим на фактичну кількість відвантаженого товару, що в жодному випадку не свідчить про наявність будь-яких розбіжностей у наведених документах, оскільки описана процедура оплати, визначення кількості та формування кінцевої вартості поставленого товару повністю відповідає погодженим умовам поставки, обумовлених контрактом № MILN1807 та додатком до нього.

Саме по собі не надання позивачем до митного оформлення проформи-інвойсу, з одночасним наданням комерційного інвойсу, на переконання суду, жодним чином не свідчить про наявність ознак розбіжностей в числових значеннях складових митної вартості, які (складові МВ) містились в досліджених вище судом документах.

Таким чином, доводи митного органу в цій частині є безпідставними, внаслідок чого судом відхиляються.

Стосовно доводів митного органу про те, що експортна декларація надана без перекладу, суд зазначає, що в розумінні ч.2 ст.53 Митного кодексу України даний документ не є одним з основних документів, що підтверджує складові митної вартості, внаслідок чого надання позивачем експортної декларації без перекладу в будь-якому випадку не може свідчити на користь правомірності застосування до позивача резервного методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про неправомірність та необґрунтованість рішення про коригування митної вартості та картки відмови, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вважає за доцільне здійснювати перевірку наявності / відсутності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, як то за ціною договору щодо аналогічних, подібних товарів, тощо, оскільки доводи митного органу, що стали підставою для відмови позивачу в застосуванні первісного методу визначення митної вартості є неправомірними і необґрунтованими.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125110/2019/110016/2 від 02.04.2019.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125110/2019/00116 від 02.04.2019.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні імпортно-експортні технології понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СУЧАСНІ ІМПОРТНО-ЕКСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ (03190, місто Київ, ВУЛИЦЯ САРАТОВСЬКА, будинок 37, офіс 5, код ЄДРПОУ 42187143)

КИЇВСЬКА МИТНИЦЯ ДФС (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39470947, 08307, Київська обл., місто Бориспіль, МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ БОРИСПІЛЬ ).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович