Рішення

від 16.11.2020 по справі 640/19940/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/19940/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Міліренс доГоловного управління ДПС у м. Києві (відповідач-1) Державної податкової служби України (відповідач-2) провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Міліренс з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.09.2019 №1269980/41563511 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.08.2019 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Міліренс ;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.09.2019 №1269981/41563511 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.08.2019 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ Міліренс ;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.08.2019 №1, подану ТОВ Міліренс , датою та часом, коли вона фактично була направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.08.2019 №8, подану ТОВ Міліренс , датою та часом, коли вона фактично була направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про безпідставність оскаржуваного рішення, оскільки ТОВ Міліренс надано пояснення та документи, необхідні для підтвердження реальності здійснення операцій, за наслідками яких складено податкові накладні від 06.08.2019 №1 та №8, з урахуванням відсутності в оскаржуваних рішеннях конкретизації підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача-1 через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, внаслідок чого Комісією Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ Міліренс (постачальник) складено на ім`я ТОВ БаДМ (отримувач) податкові накладні від 06.08.2019 №1 (на загальну суму 2 990 361,74 грн.) та №8 (на загальну суму 51 217,20 грн.).

Здійснивши спробу реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ Міліренс отримано квитанції від 29.08.2019, в яких зазначено, що Документ прийнято. Реєстрація зупинена . В якості підстави для зупинення реєстрації вказано, що обсяг постачання товару/ послуги 3004 (щодо податкової накладної від 06.08.2019 №1) та 2106 (щодо податкової накладної від 06.08.2019 №8) перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій , з огляду на що, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, ТОВ Міліренс направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 29.08.2019 №17 та №24 разом з доданими до них документами, а саме: договором поставки від 01.07.2019 №546077, видатковою накладною від 06.08.2019 №1 та видатковою накладною від 06.08.2019 №8.

У свою чергу, рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.09.2019 №1269980/41563511 та №1269981/41563511 відмовлено у реєстрації податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8 у зв`язку з не наданням платником податку копій наступних документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

На підставі викладеного, вважаючи порушеними власні права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. а та б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

На виконання вказаних законодавчих положень Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і надалі - Порядок №117 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами п.п. 5-7 Порядку №117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (п. 10 Порядку №117).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 12 Порядку №117).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 13 Порядку №117).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (п. 14 Порядку №117).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (п. 15 Порядку №117).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку №117).

У силу п. 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 27 Порядку №117).

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи квитанції від 26.07.2019, в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 09.07.2019 №17 вказано, що обсяг постачання товару/ послуги 2505,49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Так, на час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості були визначені листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 (надалі - Критерії ризиковості).

Підпунктом 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості передбачено, що операція, відображена у податковій накладній / розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З приводу викладеного, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19 , яка полягає у тому, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.06.2017 №67 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України 06.04.2018 №409 (дата набрання чинності 25.05.2018).

Враховуючи вказану обставину, Верховний Суд прийшов до висновку, що за відсутності нормативно-правового акту, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, не мало правового підґрунтя.

Верховний Суд також зазначив, що вирішуючи питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що це питання безпосередньо пов`язане з питанням щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, як передумови прийняття зазначеного рішення.

У постанові від 21.05.2020 у справі №560/391/19 Верховний Суд зазначив, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, відтак, підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права, відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а тому є неправомірним.

Також, Верховний Суд неодноразово під час вирішення тотожних спорів досліджував вплив якості оформлення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на можливість платника податків вірно визначити перелік документів, які необхідно надати для реєстрації податкової накладної

У постанові від 07.05.2020 у справі №300/183/19 Верховний Суд наголосив, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Контролюючий орган повинен конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Разом з тим, у рішеннях Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.09.2019 №1269980/41563511 та №1269981/41563511 в якості причини для відмови у реєстрації податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8 вказано не надання платником податків копій наступних документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано підкреслити).

При вирішенні справи суд виходить з того, що ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що кожен з таких документів підлягав складенню, згідно з умовами договору або вимог закону, а також перебував або повинен був перебувати у розпорядженні платника податків.

Так, суд звертає увагу на те, що у рішенні Комісії не зазначено (не підкреслено) яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку, є загальним.

При визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Комісія зобов`язана була враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та у кожному випадку застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 , загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних, Комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог закону щодо форми і змісту індивідуального акту.

Оцінюючи подібні за змістом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, Верховний Суд у постанові від 27.04.2020 у справі №360/1050/19 зазначив, що оскаржуване рішення є формальним, оскільки об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, так само як і мотивів прийняття чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому не може бути визнане законним та обґрунтованим.

У той же час, суд вказує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (що якраз мало місце у розглядуваних спірних ситуаціях).

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Водночас, суд звертає увагу, що разом з повідомленнями про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 29.08.2019 №17 та №24 позивачем подано документи на підтвердження підстав для складання та реєстрації податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8, а саме: договір поставки від 01.07.2019 №546077, видаткові накладні від 06.08.2019 №1 та №8. При цьому, з наданих представником позивача пояснень, що також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, спірні податкові викладені виписано ТОВ Міліренс на підставі першої події - поставки товару, що, відповідно, виклює можливість надання останнім розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків на підтвердження оплати поставленого товару. Вказаного Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, під час прийняття оскаржуваних рішень не враховано.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що у Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відсутні законодавчо мотивовані підстави для відмови у реєстрації податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як наслідок, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.09.2019 №1269980/41563511 та №1269981/41563511, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8, є протиправними та підлягають скасуванню, а податкові накладні від 06.08.2019 №1 та №8 підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання. Разом з тим, суд звертає увагу, що з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається фактичної дати подання спірної податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що унеможливлює встановлення даної обставини судом.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 3 842,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 15.10.2019 №56, які, відповідно, підлягають присудженню на користь позивача у повному обсязі.

У той же час, з системного аналізу положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано до суду копію договору про надання правової допомоги від 16.08.2019 №1, у п. 4.1 якого зазначено, що розмір винагороди адвоката встановлюється в акті виконаних робіт, виходячи з обсягу фактично наданих робіт. Згідно з наявною у матеріалах справи копією акту виконаних робіт №1 від 26.11.2019 до договору про надання правової допомоги від 16.08.2019 №1, складного ТОВ Міліренс (клієнт) та адвокатом Бондаренко Г.А. , адвокатом було виконано наступні роботи (надано послуги) щодо досудового регулювання спору з Головним управлінням ДФС у м. Києві щодо зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8, покупець ТОВ БаДМ та щодо надання правової допомоги у справі №640/19940/19, а ТОВ Міліренс прийнято наступні виконані роботи (надані послуги): (1) консультування клієнта щодо порядку надання пояснень, заперечень та оскарження відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України (в усній формі); збір доказів, підготовка листа до ГУ ДФС у м. Києві з наданням пояснень з додатками на 67 стор., ксерокопіювання документів-доказів, посвідчення копій документів-доказів шляхом проставляння напису документ в електронній формі, згідно з оригіналом, директор ОСОБА_2 , дата) згідно вимог законодавства (досудове врегулювання спору) - 900,00 грн.; (2) юридична експертиза документів клієнта, надання висновку щодо перспектив судового оскарження Рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, формування правової позиції та узгодження її з Клієнтом, аналіз нормативно-правових актів на підтвердження правової позиції, вивчення судової практики, в т.ч. практики ЄСПЛ в подібних спорах (в усній формі) - 900,00 грн.; (3) підготовка листа до ГУ ДПС у м. Києві щодо початку процедури судового оскарження - 100,00 грн.; (4) підготовка позовної заяви (на 15 стор.), збір доказів, ксерокопіювання документів-доказів (для суду, для відповідача-1, для відповідача-2) в кількості 334, посвідчення копій документів шляхом проставляння напису документ в електронній формі, згідно з оригіналом, директор ОСОБА_2 , дата) на кожній копії, подача позовної заяви до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва - 5 000,00 грн.; (5) на виконання ухвали суду від 23.10.2019 збір доказів, підготовка процесуального документу, посвідчення копій документів-доказів (додатків) шляхом проставляння напису на кожній копії документ в електронній формі, згідно 3 оригіналом, директор Ксенофонтова Г.С., дата) на 123 стор., подача процесуального документу (на виконання Ухвали суду від 23.10.2019р.) до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва - 900,00 грн.; (6) підготовка і подача до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва заяви про розподіл судових витрат - 0,00 грн.; (7) підготовка відповіді на відзив на позов ГУ ДПС у м. Києві (на 7 стор.), надіслання відповіді на відзив відповідачам у відділенні Укрпошти, подача відповіді на відзив разом з доказами направлення відповідачам до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва - 900,00 грн.; (8) підготовка заяви про ухвалення рішення (додаткового рішення) щодо розподілу судових витрат, надсилання відповідачу-1 та відповідачу-2 засобами поштового зв`язку, подача заяви до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва - 0,00 грн.; (9) контроль стану розгляду справи №640/19940/19 (судця Скочок Т.О.) в Єдиному державному реєстрі судових справ http://revestr.court.eov.Ua/Page/2 на сайті Судова влада України https://court.eov.ua/fair/ - 0,00 грн. Всього становить 8 700,00 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг за договором від 16.08.2019 №1 у матеріалах справи міститься платіжне доручення від 26.11.2019 №122, згідно з яким, ТОВ Міліренс сплачено на рахунок Бондаренко Г.А. 8 700,00 грн.

Разом з тим, враховуючи заявлений характер наданих послуг (виконаних робіт), суд вказує, що консультування клієнта щодо порядку надання пояснень, заперечень та оскарження відмови в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства України (в усній формі); збір доказів, підготовка листа до ГУ ДФС у м. Києві з наданням пояснень з додатками на 67 стор., ксерокопіювання документів-доказів, посвідчення копій документів-доказів шляхом проставляння напису документ в електронній формі, згідно з оригіналом, директор ОСОБА_2 , дата) згідно вимог законодавства (досудове врегулювання спору); юридична експертиза документів клієнта, надання висновку щодо перспектив судового оскарження Рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, формування правової позиції та узгодження її з Клієнтом, аналіз нормативно-правових актів на підтвердження правової позиції, вивчення судової практики, в т.ч. практики ЄСПЛ в подібних спорах (в усній формі), а також підготовка листа до ГУ ДПС у м. Києві щодо початку процедури судового оскарження; не є представництвом у суді у розумінні положень ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заявлені у частині наведених послуг (робіт) витрати відшкодуванню не підлягають. З урахуванням викладеного, відшкодуванню на користь позивача підлягають понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 800,00 грн.

Загальна сума судових витрат, які підлягають присудженню на користь позивача, становить 10 642,00 грн. (3 842,00 грн.+ 6 800,00 грн.)

Керуючись ст.ст. 12, 77, 134, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 05.09.2019 №1269980/41563511 та №1269981/41563511, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних від 06.08.2019 №1 та №8, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Міліренс .

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 06.08.2019 №1 та №8, подані Товариством з обмеженою відповідальністю Міліренс , датою їхнього фактичного подання.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Міліренс (код ЄДРПОУ 41563511, адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, к. 417) документально підтверджені судові витрати у розмірі 5 321,00 грн. (п`яти тисяч трьохсот двадцяти однієї грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) та у розмірі 5 321,00 грн. (п`яти тисяч трьохсот двадцяти однієї грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок