Постанова

від 17.11.2020 по справі 200/1760/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року справа №200/1760/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Гайдара А.В., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника позивача Кондри Ю.І.,

представника відповідача Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №200/1760/20-а (головуючий І інстанції Стойка В.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Електротехмаш до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування висновків акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: № 0000210402 від 29.01.2020 року в частині застосування штрафу у сумі 166 495 грн., №0000220402 від 29.01.2020 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523 грн., № 0000230402 від 29.01.2020 щодо завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 969678 грн.;

- скасувати висновки акту №419 в частині ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку; завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника банку на суму 665982 грн; відмови в наданні бюджетного відшкодування на суму 4523 грн; завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 969678 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку повністю підтверджують господарські операції з контрагентами щодо поставки товару та послуг, а також використання їх у власній господарській діяльності.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000210402 від 29.01.2020 року про застосування штрафу у сумі 166 495,00 грн.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000220402 від 29.01.2020 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523,00 грн.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000230402 від 29.01.2020, щодо завищення суми від`ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 969 678,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

В ході перевірки позивача встановлено, що по господарській операції з ТОВ Завод Електротехмаш з оренди автомобіля встановлені недоліки, які ставлять під сумнів існування зазначеної угоди, а саме данні свідоцтва про реєстрацію не відповідають даним зазначеним в договорах оренди автомобіля, крім того, загальна вартість переданого автомобіля за рік експлуатації не змінилась, у податковій декларації ТОВ Завод Електротехмаш відсутні транспортні засоби.

За договорами постачання з ТОВ Завод Електротехмаш , ТОВ Промелектроплюс та АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш позивачем проведено документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення. Отже, наявність документів не є безумовним підтвердженням реальності надання послуг.

Крім того, надані позивачем документи мають дефекти - не містять обов`язкових реквізитів первинних документів.

Також до податкового кредиту було включено податкові накладні, які виписані ТОВ Компані Плазма (код ЄДРПОУ 36226451) на другу подію, а саме, при наявності кредиторської заборгованості (факт отриманого та неоплаченого товару) на перерахування коштів за платіжними дорученнями.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача в частині задоволення позовних вимог, не надаючи оцінку судовому рішенню в частині позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав про законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Електротехмаш є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 39103351, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивачем 09.08.2019 року була подана податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2019 року реєстраційний номер 9175698189, в якій зазначена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 670505 грн (а.с.77-90 том 1) .

Відповідно до наказу №48 від 09.09.2019 року ГУ ДПС в Донецькій області з 25.09.2019 року призначена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 2381427 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 670505 грн. (період виникнення від`ємного значення - червень, липень, жовтень, грудень 2018 року, січень-березень, травень, липень 2019 року)

ТОВ ТД ЕТМ відповідно до листа вих. №09-02 від 20.09.2019 року була надана інформація та її документальне підтвердження (у т.ч. первинні документи) для проведення невиїзної документальної перевірки. (а.с.91-107 том 1)

За результатами документальної позапланової перевірки складений акт №92/05-99-04- 02/3913351 від 16.10.2019 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕЛЕКТРОТЕХМАШ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року (а.с.108-135 том 1), на висновки якого позивачем ТОВ ТД Електротехмаш надані заперечення вих. №11-01 від 01.11.2019 року (а.с.136-143 том 1)

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Донецькій області від 12.11.2019 року №655 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Торговий Дім Електротехмаш щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року, за результатами якої складено акт №419/05-99-04- 02/39103351 від 23.12.2019 р. (а.с.15-65 том 1)

За висновками перевірки позивачем порушено приписи п. 44.1 ст.44, п.48.1 ст.48, п. 192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України в частині :

- ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку;

- завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 665 982 грн. ;

- відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 4523 грн.

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 969 678 грн.

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту.

Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.2 статті 120-1, пунктом 123.1 статті 123, пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення 29.01.2020 року:

-№0000210402 про застосування штрафу у розмірі 25 % на суму 166495,50 гри. за завищення суми від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню;

-№000220402 про відмову у наданні бюджетного відшкодування на суму 4523 грн.;

-№0000230402 про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 969678 грн. (а.с.12-14 том 1)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини позивача з його контрагентами носять реальний характер та повністю підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними через відсутність об`єкта оподаткування з ПДВ, оскільки такі господарські операції не мали реального характеру.

Нереальність здійснення операцій придбання товарів, введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів - відсутнє дійсне формування активу, яке відбувало за рахунок надходження товарно-матеріальних цінностей з джерела невідомого походження та такого, що не відповідає документально оформленому, з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента, що фактично не міг і не здійснював постачання з встановленою оплатою на користь такого контрагента.

При цьому, в Акті перевірки по кожному зі спірних контрагентів наведено перелік первинних документів, досліджених під час перевірки, у тому числі, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі на виконання робіт та надання послуг, платіжні документи.

Будь які зауваження щодо складання податкових накладних та інших первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, або їх відсутності в акті перевірки не зазначено.

Відповідно до підпунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі абзаців 1,2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Підпунктом14.1.36 пункту14.1 статті14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

За приписами пп. 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі ч.1 ст.11 Закону № 996-ХІV на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На підставі первинних документів, наданих позивачем в підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами, суд встановив наступне.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ Завод Електротехмаш .

03.01.2018 року між позивачем (орендар) та ТОВ Завод Електротехмаш (орендодавець) укладено договір №0301/2018 оренди автомобіля. (а.с.11-12 том 2)

За цим Договором Орендодавець зобов`язується передати орендарю транспортний засіб за плату в тимчасове володіння та користування. Договір діє з 03.01.2018 року по 31.12.2018 року. Розмір орендної плати складає 18000 грн за рік з урахуванням ПДВ.

Згідно з Додатком №1 до договору оренди автомобіля №0301/2018 від 03.01.2018 ва оренду передається транспортний засіб УАЗ 3741 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2009, дата передачі 03.01.2018, дата повернення 31.12.2018. Загальна вартість переданого за Договором Автомобіля складає 69300,00 грн (а.с.12 зворот. бік том 2)

Автомобіль передано позивачу за актом прийому-передачі від 03.01.2018 року, автомобіль повернуто орендодавцю за актом від 29.12.2018 року (а.с.13 том 2)

Сплата позивачем орендної плати в розмірі 18000 грн підтверджується актом №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2018 року, рахуноком-фактурою, платіжними дорученнями (а.с.14-17 том 2)

Також підприємством надані свідоцтва про державну реєстрацію автомобілю, страховий поліс (а.с.171-172, том 1)

По зазначеній господарський операції виписано податкову накладну № 1 від 29.12.2018 року на суму 18 000 грн., в тому числі ПДВ 3000 грн.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено рік випуску 2007, а не 2009, як в додатку до договору № 1. Зазначена загальна вартість переданого автомобіля 69 300,00 грн. за рік експлуатації не змінилась (фізичний знос). Також у додатку АМ, наданому позивачем, до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у ТОВ Завод Електротехмаш (код 32782092) відсутні транспортні засоби, які контрагент може передати в оренду.

Таким чином надані позивачем до перевірки видаткові накладні не мають сили первинного документу, що свідчить про безпідставне формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Завод Електротехмаш

……………

Щодо господарських операцій поставки з ТОВ Завод Електротехмаш .

03.01.2018 року між позивачем (покупець) було укладено договір поставки №0301/18 з ТОВ Завод Електротехмаш (продавець) промислової продукції: КРУРН -6АМ7-03-Г-630/0-УХЛ5 у кількості 2 піт. ціна без ГІДВ 436875,00 три., КРУРН-6АМЗ-03-Г- 300/0-УХЛ5 у кількості 2 піт. ціпа без ПДВ 4 36875,00 три. всього без ПДВ 1 747 500,00 грн.

Загальна орієнтовна вартість Договору становить 3000000 грн.

Відвантаження узгоджених партій товару здійснюється продавцем у терміни, визначені у відповідних Специфікаціях. Відвантаження здійснюється автомобільним транспортом на базисних умовах поставки (…) (а.с.18-19 том 2)

На підтвердження виконання договору позивачем надані рахунки-фактури, видаткові накладні, залізнична декларація, пакувальний лист, залізнична декларація, довіреність №33 від 26.06.2019 року на отримання товару, сертифікат походження (а.с.20-28 том 2)

По зазначеній господарській операції були виписані податкові накладні.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що в наданих до перевірки документах неповно зазначені обов`язкові реквізити: відсутні печатки підприємств. Також товар отримано особою, яка одночасно працює у позивача та в ТОВ Завод Електротехмаш .

До перевірки не надано паспортів отриманого товару, ВМ декларації, спосіб транспортування вантажу. Отже, надані до перевірки видаткові накладні не мають сили первинних документів, що свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за цією операцією.

28.02.2019 року між позивачем (покупець) було укладено договір поставки №2802/19 з ТОВ Завод Електротехмаш (продавець) обладнання: щит управління (для насоса) 130 кВт (400А) у кількості 2 шт. ціна без ПДВ 120000,00 гри.. Електрощит 110-24 у кількост і 10 шт. ціна без ПДВ 79 000,00 гри. всього без ПДВ 1 030 00,00 грн.

Відвантаження узгоджених партій товару здійснюється продавцем у терміни, визначені у відповідних Специфікаціях. Відвантаження здійснюється автомобільним транспортом на базисних умовах поставки (…) (а.с.29-30 том 2)

На підтвердження виконання договору позивачем надані рахунки-фактури, видаткова накладна, залізнична декларація, пакувальний лист, залізнична декларація, довіреність на отримання товару № 21 від 09.04.2019 року, сертифікат походження (а.с.31-39 том 2)

Податкова накладна № 1 від 09.04.2019 року на загальну суму 1 236 000 в тому числі ПДВ 206 000 грн.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що в наданих до перевірки документах не в повному обсязі зазначено обов`язкові реквізити, а саме: печаток підприємств. Товар отримано особою, яка одночасно є ТОВ Завод Електротехмаш та позивача.

До перевірки не надано паспорти на отримані товари.

Отже, надані до перевірки видаткові накладні не мають сили первинних документів, що свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за цією операцією.

…….

Щодо господарських операцій з ТОВ Промелектроплюс .

01.01.2019 року між позивачем (покупець) та ТОВ Промелектроплюс (постачальник) укладено договір поставки №109/8, за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами відповідно до рахунків-фактур та/або видаткових накладних, та/або Специфікацій.

Постачання товару здійснюється на умовах FСА - перевезення оплачено покупцем відповідно до міжнародних правил тлумачення Інкотермс в редакції 2010 року.

Постачальник здійснює поставку товару покупцю через транспортну фірму (перевізника), погоджену з покупцем за рахунок останнього. (а.с.40-41 том 2)

На підтвердження виконання договору позивачем надані: рахунки на оплату, платіжні доручення, видаткові накладні , паспорти та сертифікати на продукцію, податкові накладні (а.с.42-72 том 2)

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що в наданих документах неповно зазначені обов`язкові реквізити: в довіреностях не зазначено номер та дата, ПІП, в графі отримав зазначено лише підпис невідомої особи.

Паспорт на товари виготовлено в Україні, але не визначено номер партії та дату випуску.

Позивачем не надано первинних документів, які підтверджують транспортування товару до місця призначення, а саме з м. Суми до м. Харків.

Отже, надані до перевірки видаткові накладні не мають сили первинних документів, що свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за цією операцією.

…….

Щодо господарських операцій з ПАТ Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш .

01.02.2019 року між позивачем (покупець) та ПАТ Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш (постачальник) укладено договір поставки №054/2019, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами відповідно до Специфікацій.

Поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дня письмової заяви покупця. Умови поставки - ЕХW, місто Суми відповідно до міжнародних правил тлумачення Інкотермс в редакції 2010 року, якщо інше не передбачено підписаною сторонами специфікацією (а.с.73-76 том 2)

На підтвердження господарської операції позивачем надані рахунки фактури, платіжні доручення, видаткові накладні, пакувальні листи, листи про готовність, ЗД, сертитфікат походження товару (а.с.77-94 том 2)

По вищезазначеним операціям були виписані податкові накладні № 98 від 31.05.2019, № 99 від 31.05.2019 № 42 від 19.03.2019, № 23 від 19.03.2019.

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що товар отримано особою за довіреністю, яка одночасно працювала у позивача та в ТОВ Завод Електротехмаш

Позивачем не надано первинних документів, які підтверджують транспортування товару до місця призначення, а саме з м. Суми до м. Харків.

Отже, надані до перевірки видаткові накладні не мають сили первинних документів, що свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за цією операцією.

Таким чином, враховуючи відсутність ряду необхідних документів та дефектність первинних документів, наданих до перевірки, податковий орган зазначив про неможливість встановити фактичне здійснення господарських операцій за умовами договорів постачання, укладених позивачем з ТОВ Завод Електротехмаш , з ТОВ Промелектроплюс , ПАТ НВАТ ВНДІкомпресормаш .

Тобто, позивачем проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами, які фактично не здійснювалися в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, в зв`язку з чим, наявність у позивача документів, а також відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку не є безумовним підтвердженням реальності господарських відносин.

…..

Щодо господарських операцій з ТОВ Компані Плазма

08.02.2017 року між позивачем (покупець) та ТОВ Компані Плазма (постачальник) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов`язується передати обладнання покупцю у кількості відповідно до Специфікацій.

Відгрузка здійснюється автомобільним транспортом на базових умовах поставки (а.с.106 том 2)

До договору укладені додаткові угоди та специфікації (а.с.107-110 том 2)

На підтвердження виконання договору позивачем надані рахунки на оплату, платіжні доручення, податкова накладна, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти звірки взаєморозрахунків, відомості по рахунку 371 (а.с.111-142 том 2)

Податковий орган в акті перевірки зазначив, що згідно бухгалтерських регістрів позивача сальдо поставок та розрахунків по взаємовідносинам з ТОВ Компані Плазма свідчить про факт отриманого та неоплаченого товару на суму 1076240,82 грн, в т.ч. ПДВ 179373,47 грн, отже сума перерахованих коштів за платіжним дорученням від 05.06.2018 року є другою подією.

При цьому 05.06.2018 року на суму перерахування коштів за платіжним дорученням на суму 998060 грн, в т.ч. ПДВ на суму 166343,33 грн як по першій події отримана податкова накладна №149 від 05.06.2018 року на суму 998060 грн, в т.ч. ПДВ на суму 166343,33 грн.

Таким чином, позивач в порушення вимог податкового законодавства включив до податкового кредиту червня 2018 року вказану податкову накладну, що призвело до завищення суми від`ємного значення за червень 2018 року у сумі 166343,33 грн.

Згідно бухгалтерських регістрів позивача сальдо поставок та розрахунків по взаємовідносинам з ТОВ Компані Плазма свідчить про факт отриманого та неоплаченого товару на суму 2459118,42, в т.ч. ПДВ 409853,07 грн, отже сума перерахованих коштів за платіжним дорученням від 06.12.2018 року є другою подією.

При цьому 06.12.2018 року на суму перерахування коштів за платіжним дорученням на суму 896000 грн, в т.ч. ПДВ на суму 149333,33 грн як по першій події отримана податкова накладна №71 від 06.12.2018 року на суму 896000 грн, в т.ч. ПДВ на суму 149333,33 грн.

Таким чином, позивач в порушення вимог податкового законодавства включив до податкового кредиту грудня 2018 року вказану податкову накладну, що призвело до завищення суми від`ємного значення за грудень 2018 року у сумі 149333,33 грн.

Згідно бухгалтерських регістрів позивача сальдо поставок та розрахунків по взаємовідносинам з ТОВ Компані Плазма свідчить про факт отриманого та неоплаченого товару на суму 1356468,42, в т.ч. ПДВ 226078,07 грн, отже сума перерахованих коштів за платіжним дорученням від 04.02.2019 року є другою подією.

При цьому 04.02.2019 року на суму перерахування коштів за платіжним дорученням на суму 1102650 грн, в т.ч. ПДВ на суму 183775 грн як по першій події отримана податкова накладна №34 від 04.02.2019 року на суму 1102650 грн, в т.ч. ПДВ на суму 183775 грн.

Таким чином, позивач в порушення вимог податкового законодавства включив до податкового кредиту лютого 2019 року вказану податкову накладну, що призвело до завищення суми від`ємного значення за лютий 2019 року у сумі 183775 грн.

Згідно бухгалтерських регістрів позивача сальдо поставок та розрахунків по взаємовідносинам з ТОВ Компані Плазма свідчить про факт отриманого та неоплаченого товару на суму 6481454,17, в т.ч. ПДВ 1080242,36 грн, отже сума перерахованих коштів за платіжним дорученням від 03.07.2019 року є другою подією.

При цьому 03.07.2019 року на суму перерахування коштів за платіжним дорученням на суму 250000 грн, в т.ч. ПДВ на суму 41666,67 грн як по першій події отримана податкова накладна №36 від 03.07.2019 року на суму 250000 грн, в т.ч. ПДВ на суму 41666,67 грн.

Таким чином, позивач в порушення вимог податкового законодавства включив до податкового кредиту липня 2019 року вказану податкову накладну, що призвело до завищення суми від`ємного значення за липень 2019 року у сумі 41666,67 грн.

Отже позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ Завод Електротехмаш , з ТОВ Промелектроплюс , ПАТ НВАТ ВНДІкомпресормаш , ТОВ Компані Плазма на загальну суму 1640183 грн, що призвело до завищення від`ємного значення на суму 1640183 грн та бюджетне відшкодування у розмірі 665982 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 664 ЦК України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум податку на прибуток та до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними, оскільки податковим законодавством України на позивача не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника.

Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину.

При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов`язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентом, який на момент спірних правовідносин був зареєстрований платником ПДВ, та зареєстровані в ЄРПН.

Є безпідставними посилання відповідача на аналіз баз даних АІС "Податковий блок" щодо контрагентів, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься.

А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, зокрема і щодо сплати податкових зобов`язань контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Є неприйнятими доводи апелянта, що позивач не надав документи: сертифікати, паспорти, товарно-транспортні накладні, оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, а тому їх наявність чи відсутність не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів.

Також не мають вирішального значення посилання податкового органу на недоліки складання видаткових накладних, довіреностей, (відсутність посад, печаток позивача), а також невірно зазначеного року випуску автомобіля у додатку № 1 договору оренди автомобіля.

Таким чином, є помилковими, нічим не підтвердженими висновки контролюючого органу, що господарські операції між позивачем та контрагентами, не мали реального характеру, та що позивач порушив податкове законодавство в частині декларування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Щодо відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні суми 4523,00 грн. За податковим повідомленням-рішенням № 0000220402 від 29.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Як свідчить акт перевірки податковим органом визначено безпідставне формування позивачем бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ПАТ "ЗАВОД ФРУНЗЕ", ДОНЕЦЬКА ТОРГОВО- ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА, ВІДДІЛЕННЯ У МІСТІ КРАМАТОРСЬК ДОНЕЦЬКОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ, ОСКП "ПРОГРЕС", ТОВ "АГРОТЕХНІКА" .

Проте, податковим органом не зазначено підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000220402 від 29.01.2020 року. Так в акті перевірки взагалі відсутнє дослідження первинних документів, не зроблено будь яких розрахунків, та не зазначено жодних підстав щодо відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523,00 грн.

По взаємовідносинам між позивачем та ТОВ Компані Плазма дійсно існує кредиторська заборгованість, але вона виникла за різними господарськими операціями. Перерахування коштів за новими рахунками, в яких вказаний новий перелік товарів, було визначено ТОВ Компані Плазма як перша подія та зареєстровані податкові накладні, що є підставою для включення цих податкових накладних до податкового кредиту певних місяців і не призводить до завищення суми від`ємного значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Зазначене обумовлює правильність висновку суду першої інстанції про задоволення позовних вимог - визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №200/1760/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №200/1760/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 17 листопада 2020 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 листопада 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Л.В. Ястребова