Постанова

від 17.11.2020 по справі 200/697/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року справа №200/697/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченка І.В.

за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.

за участю сторін по справі:

позивач: не з`явився

відповідач: Пономарьов А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Кравченко Т.О.) від 19 червня 2020 року у справі №200/697/20-а (повний текст рішення складено 29 червня 2020 року в м.Слов`янськ) за позовом Артемівської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасувати рішення від 28 грудня 2019 року № 193 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 28 грудня 2019 року № 193 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що спірне рішення ним було прийнято у відповідності до вимог Податкового кодексу України. Вимоги щодо перебування платників єдиного внеску третьої групи на спрощеній системі оподаткування встановлені п.п. 291.5.5 п.291.5 ст.291 ПК України, згідно якої не можуть бути платниками єдиного податку, якщо у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. З відомостей інформаційної бази даних ДПС України встановлено, що Артемівська автомобільна школа Товариства сприяння оборони України є платником єдиного податку третьої групи та має статутний фонд у розмірі 763 900,00 грн., що дорівнює 100% внеску іншої юридичної особи, а саме Донецької обласної організації товариства сприяння оборони України (код ЄДРПОУ 2726445). Зазначений заявник станом на 27.12.2019 року не перебуває на спрощеній системі оподаткування, що є порушенням вимог встановлених п.п. 291.5.5 п.291.5 ст.291 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями. Відповідач також зазначив, що не погоджується з висновком суду щодо предмету камеральної перевірки. Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові, позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом… Статтею 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Відповідач зазначив, що ним була проведена перевірка та складений акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування спрощений системі оподаткування від 27.12.2019 року №190/05-99-50-04-18/02723794.

На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Надіслав також заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Позивач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач перебуває на обліку як платник податків з 14 жовтня 1991 року у Бахмутському управлінні ГУ ДПС у Донецькій області.

В 2000-2006 роках позивач мав право на сплату єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 6% та застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, що підтверджено свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємства-юридичною особою № 149 від 27 червня 2000 року, № 171 від 15 грудня 2000 року, №69 від 10 грудня 2001 року, № 207 від 20 грудня 2002 року, № 243 від 23 грудня 2003 року, № 254 від 24 грудня 2004 року, № 64 від 20 грудня 2005 року.

У 2007-2008 роках позивач мав право на сплату єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10% та застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності, що підтверджено свідоцтвами про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємства-юридичною особою № 102 від 21 грудня 2006 року та № 195 від 24 грудня 2007 року.

З 01 січня 2012 року позивач мав право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва-юридичною особою за ставкою єдиного податку 3% та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що підтверджено свідоцтвом про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва-юридичною особою від 18 січня 2012 року.

27 березня 2012 року Артемівська ОДПІ Донецької області ДПС видала позивачеві свідоцтво платника єдиного податку серії А № 066516, яке засвідчувало факт обрання (переходу) позивачем на спрощену систему оподаткування з 01 січня 2012 року зі сплатою єдиного податку за ставкою 3%.

Відповідачем на підставі п. 299.11 ст. 299 ПК України проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2019 року № 190/05-99-50-04-18/02723794 яким встановлено, що позивач є платником єдиного податку та має статутний фонд у розмірі 763 900 грн., що дорівнює 100% внеску іншої юридичної особи - Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України. Зазначений засновник станом на 27 грудня 2019 року не перебуває на спрощеній системі оподаткування, що є порушенням вимог встановлених п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: суб`єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку, якщо в статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Станом на 27 грудня 2019 року з заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування платник податків не звертався.

Перевірка проведена на підставі відомостей Реєстру платників єдиного податку АІС Податковий блок (інформація про засновників юридичних осіб, дані податкового обліку та інше).

На підставі цього акту відповідачем прийнято рішення від 28.12.2019р. № 193 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив встановлений актом перевірки факт порушення позивачем пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПК України, а саме частка в статутному капіталі перевищує 25%, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Таке порушення є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку згідно з абз. 1 п. 299.6 ст. 299 та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України.

Разом із супровідним листом від 28 грудня 2019 року № 38547/10/05-99-50-04 відповідач надіслав акт від 27 грудня 2019 року № 190/05-99-50-04-18/02723794 та рішення від 28 грудня 2019 року № 193 на адресу позивача, які були отримані останнім 02 січня 2020 року.

08 січня 2020 року акт перевірки був підписаний позивачем із запереченнями. Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті, з огляду на те, що в силу приписів ст. ст. 75, 76 ПК України дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не може бути предметом камеральної перевірки (заперечення від 08 січня 2020 року №4).

Листом від 13 січня 2020 року № 2630/10/05-99-50-04 відповідач відхилив заперечення позивача з посиланням на положення ст. ст. 20, 75, 291, 299 ПК України.

Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є рішення від 28.12.2019р. № 193 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 Податкового кодексу України( далі ПК України).

Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.6 ст. 299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогами, встановленим ст. 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 98.8.6 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 цього Кодексу.

Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ст. 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірне рішення було прийняте відповідачем на підставі абз. 1 п. 299.6 ст. 299, абз. 3 п. 299.10 та п. 299.11 ст. 299 ПК України.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що положення п. 299.6 ст. 299 ПК не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наведеною нормою визначено підстави для відмови у реєстрації платником єдиного податку. У спірних правовідносинах, позивач вже був зареєстрований як платник єдиного податку.

Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України встановлено п`ять підпунктів, що визначають підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку.

Відповідач не довів наявність жодної з підстав для анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку, що визначені п. 299.10 ст. 299 ПК України.

Зокрема, в пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України йдеться про те, що реєстрація платником єдиного податку може бути анульована у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 298.8.6 п. 298.8 ст.298 цього Кодексу.

В свою чергу, пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України складається з дев`яти підпунктів і містить перелік випадків, за яких платник єдиного податку зобов`язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.

У рішенні, яке є предметом спору, відповідач не зазначив, який саме з випадків, перелічених у пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, мав місце у спірних правовідносинах та не довів належними і допустимими доказами факт існування такого випадку.

Відповідно до пп. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Як вбачається з акту перевірки відповідач, використовуючи відомості реєстру платників єдиного податку АІС Податковий блок , дійшов висновку про те, що позивач має статутний фонд у розмірі 763 900,00 грн., що дорівнює 100% внеску іншої юридичної особи - Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України, яка на спрощеній системі оподаткування не перебуває.

При цьому, відповідачем наявна у нього облікова справа позивача не досліджувалась.

Судом встановлено, що в розділі Інформація про засновників - юридичних осіб АІС Податковий блок містяться відомості про те, що засновником позивача є Донецька обласна організація Товариства сприяння обороні України, сума внеску в статутний фонд - 763 900 грн., тип платника - юридична особа.

В ЄДР наявні відомості про те, що засновником позивача є Донецька обласна організація Товариства сприяння обороні України, розмір її внеску до статутного фонду - 763 900,00 грн.. Проте, відомості про дату закінчення його формування в ЄДР відсутні.

Відповідачем була надана до суду першої інстанції облікова справа позивача як платника податків, з якої вбачається наступне.

30 січня 1995 року Бюро Донецького обласного комітету Товариства сприяння обороні України затвердило статут Артемівської школи Товариства сприяння обороні України (протокол № 1 від 30 січня 1995 року).

Згідно з п. п. 1.1, 1.3 Статуту Автошкола входить в структуру Товариства сприяння обороні України, є навчально-виховним закладом зі статусом юридичної особи.

Відповідно до п. 1.6 Статуту Автошкола організаційно входить до складу Донецької обласної комітету Товариства сприяння обороні України, безпосередньо йому підпорядковується і підзвітна.

Вищим органом управління Автошколи є Донецький обласний комітет Товариства сприяння обороні України (п. 4.1 Статуту).

Пункт 7.1 Статуту визначав за рахунок яких джерел формуються кошти Автошколи, а п. 8.1. передбачав, що для забезпечення своєї статутної діяльності Автошкола зобов`язана мати основні фонди.

Формування статутного капіталу Автошколи Статут в редакції 1995 року не передбачав.

01 березня 1995 року головою Артемівської міської Ради народних депутатів видано розпорядження № 136рс Про державну реєстрацію Артемівської школи Товариства сприяння обороні України .

03 травня 1995 року видано свідоцтво № 02723794 про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності - Артемівської школи Товариства сприяння обороні України.

22 лютого 1999 року Бюро Донецького обласного комітету Товариства сприяння обороні України затвердило нову редакцію статуту Артемівської школи Товариства сприяння оборони України (протокол від 22 лютого 1999 року № 32), державна реєстрація якої проведена на підставі розпорядження голови Артемівської міської Ради народних депутатів від 01 березня 1995 року №136рр.

Статут в редакції 1999 року також не передбачав формування статутного капіталу цієї юридичної особи.

25 лютого 2000 року міським головою Артемівської міської ради видано розпорядження № 94рр Про державну перереєстрацію Артемівської школи Товариства сприяння обороні України у Артемівську автомобільну школу Товариства сприяння обороні України .

24 грудня 2002 року Бюро Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України у зв`язку з переходом організації на спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727/98 (в новій редакції від 28 червня 1999 року № 746/99) Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва прийняло рішення про затвердження змін до статутів організацій, в тому числі Автошколи, про що свідчить витяг з протоколу від 24 грудня 2002 року № 17/7.

Того ж дня, 24 грудня 2002 року, Бюро Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України прийняло рішення про внесення автомобіля в статутний капітал Автошколи, про що свідчить витяг з протоколу від 24 грудня 2002 року № 17/7.

11 лютого 2003 року міським головою Артемівської міської ради прийнято розпорядження №50рр Про державну реєстрацію змін до установчих документів Артемівського спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України і Артемівської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України.

На цих підставах Статут Автошколи був доповнений п. 8.3 у наступній редакції: Статутний капітал Артемівської автошколи становить 763,9 тис. грн. Статутний капітал у частці 25% належить Засновнику (Донецькій обласній організації ТСО України). 75% належить автошколі. Навчальний заклад несе відповідальність перед Засновником за зберігання та використання за призначенням закріпленого за ним майна у долі, яка належить Засновнику .

Ці зміни взяті на облік Артемівською ОДПІ 09 жовтня 2003 року за № 390, про що свідчить відповідний штамп на примірнику змін до статуту Артемівської автомобільної школи.

Окрім того, 06 червня 2018 року Радою Правління Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України прийнято рішення передати 1% статутного капіталу з частки Засновника - Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України на користь Автошколи; затвердити розподіл статутного капіталу Автошколи наступним чином: 24% - засновнику - Донецькій обласній організації Товариства сприяння обороні України, 76% - Автошколи, що підтверджено витягом з протоколу Ради Правління Донецької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 06 червня 2018 року № 07.

З викладеного вбачається, що під час проведення камеральної перевірки відповідачем облікова справа позивача не досліджувалась, жодної оцінки положенням статутних документів в частині формування статутного капіталу позивача та розподілу його часток не надавалась, питання завершення формування статутного капіталу не з`ясовувалось..

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що висновки камеральної перевірки, що відображені в акті від 27 грудня 2019 року, не могли слугувати підставою для прийняття рішення від 28 грудня 2019 року № 193 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що прийняте відповідачем рішення від 28 грудня 2019 року № 193 не відповідає критеріям, закріпленим в п.1, п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених обставин справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі №200/697/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі №200/697/20-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 листопада 2020 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 листопада 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 17 листопада 2020 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко