Постанова

від 10.11.2020 по справі 520/1201/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 р.Справа № 520/1201/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Ніколаєва О.В., м. Харків) від 29.05.2020 року (повний текст складено 25.06.2020 року) по справі № 520/1201/2020

за позовом Приватного підприємства "Ліга А"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "Ліга А", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив скасувати податкові-повідомлення рішення ГУ ДПС у Харківській області від 20.01.2020 № 00000110511, № 00000130511, № 00000100511, № 00000120511.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність зменшення від`ємного значення суми ПДВ, збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ та з податку на прибуток, та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки господарські операції з контрагентами підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, а позивачем дотримано передбачені чинним законодавством умови для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та визначення податкових зобов`язань та від`ємного значення податку на додану вартість.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року по справі № 520/1201/2020 позовні вимоги задоволено.

Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті від 25.11.19 № 888/20-40-05-11-10/30588680 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Ліга А» (код за ЄДРПОУ 30588680).

Згідно з вказаними висновками, викладеними в акті перевірки, позивач порушив норми пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 3461948,00 грн., у тому числі за березень 2019 року в сумі 762150,00 грн., за квітень 2019 року в сумі 2699798,00 грн., та до завищення від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 2219235,00 грн., в т.ч. за вересень 2019 року в сумі 2219235 грн., пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4477272,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2019 року на суму 4477272,00 грн., та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму у розмірі 3532180,00 грн., в т.ч. за 3 квартал 2019 року у сумі 3532180,00 грн.

Заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, на думку відповідача, сталося внаслідок безпідставного включення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат відповідних сум за результатами здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Грейн Продукт» за січень, березень, квітень 2019 року, ТОВ «Фагост-Ком» за квітень, травень, червень 2019 року, ТОВ «Дап Вест» за січень, лютий, березень 2019 року за договорами поставки товару (соняшник, насіння соняшникове, шрот соняшниковий).

У акті перевірки зроблено посилання на інформацію, отриману з Єдиного реєстру податкових накладних, податкової інформації, отриманої від інших податкових органів, проведеного аналізу контрагентів позивача.

На підставі названого акту перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.01.2020:

- № 00000110511 про збільшення суми грошового зобов`язання податку на додану вартість на суму 4327435,00 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 3461948,00 грн., за штрафними санкціями - 865487,00 грн.);

- № 00000130511 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2219235,00 грн.;

- № 00000100511 визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток на суму 5596590,00 грн. (у т.ч. за податковими зобов`язаннями - 4477272,00 грн., за штрафними санкціями - 1119318,00 грн.);

- № 00000120511 зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3532180,00 грн.

Не погодившись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами у справі правомірність формування податкового кредиту та валових витрат.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що між ПП Ліга А та ТОВ«Грейн Продукт» було укладено договір поставки соняшнику. Вказав, що до перевірки надано ТТН, які оформлені з порушенням вимог діючого законодавства, а саме:у ТТН не зазначено супровідні документи на вантаж; пунктом навантаження нібито реалізованого товару від ТОВ «Грейн Продукт» є адреса: м. Вовчанськ, вул. Куйбишева, 86, яка не збігається з податковою адресою ТОВ«Грейн Продукт» .

Також вказав, що стосовно ТОВ «Грейн Продукт» встановлено, що кількість працюючих відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за січень 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року складала 1 найманий працівник (керівник підприємства).

Проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за січень 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року було встановлено, що ТОВ «Грейн Продукт» реалізовувало на адресу ПП Ліга А тільки соняшник, який був придбаний у ТОВ АГРОТРАСТКОМ .

Проведеним аналізом податкових накладних у ЄРПН на адресу ТОВ "АГРОТРАСТКОМ" за січень 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року було зареєстровано податкові накладні з такою номенклатурою; компенсація послуг водопостачання за січень 2019 року; послуги рухомого (мобільного) зв`язку; експлуатаційні послуги за січень 2019 року. При дослідженні ланцюга постачання соняшнику не встановлено його придбання підприємством ТОВ АГРОТРАСТКОМ .

Також апелянт зазначив, що між підприємством ПП Ліга А та ТОВ «Фагост-Ком» було укладено договір поставки соняшнику. Відповідно до умов договорів навантаження товару здійснюється силами постачальника, а саме ТОВ «Фагост-Ком» , але проведеним аналізом встановлено відсутність трудових ресурсів у ТОВ «Фагост-Ком» .

Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва) продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом: виконання господарських операцій потребує наявність трудових ресурсів які у ТОВ «Фагост-Ком» відсутні.

До перевірки надано ТТН, відповідно до яких здійснювалось перевезення соняшнику реалізованого ТОВ «Фагост-Ком»на адресу ПП Ліга А , згідно з якими встановлено, що замовником перевезень є ТОВ «Фагост-Ком» , а автомобільним перевізником виступають сторонні організації.

Проведеним аналізом ЄРПН не встановлено реєстрації податкових накладних щодо придбання ПП Ліга А послуг з перевезення вантажу від автомобільних перевізників ТОВ «Фагост-Ком» .

Також апелянт послався на те, що між підприємством ПП Ліга А та ТОВ ДАП ВЕСТ ) в особі директора ОСОБА_1 укладено договір поставки соняшнику.

Під час проведення перевірки не надано ТТН на нібито отриманий товар підприємством ПП Ліга А від постачальника ТОВ ДАП ВЕСТ , шо підтверджувало б транспортування товару.

Так як відповідно з умовами договорів навантаження товару здійснюється силами постачальника, а саме ТОВ ДАП ВЕСТ , але проведеним аналізом встановлено відсутність трудових ресурсів у ТОВ ДАП ВЕСТ .

Вказав, що до ГУ ДПС надійшов протокол допиту свідка від 19.08.2019 СУФР ГУ ДФС у Кіровоградській області. Протокол складений в порядку ст. 40 Кримінально процесуального кодексу України за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 320119120010000047 у приміщенні домоволодіння гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до протоколу допиту гр. ОСОБА_1 встановлено, що ніякої фінансово-господарської діяльності ТОВ ДАП ВЕСТ не здійснював. Жодних договорів, накладних, бухгалтерських документів не підписував.

Під час проведення перевірки підприємством ПП Ліга А по взаємовідносинам з ТОВ «Грейн Продукт» (код ЄДРПОУ 40731718), ТОВ «Фагост-Ком» (код ЄДРПОУ 40541062), ТОВ ДАП ВЕСТ (код ЄДРПОУ 41715959) не було надано до перевірки таких документів: договорів складського зберігання, рахунків-фактур, якісних посвідчень на товар, журналу видачі довіреностей на отримання товару, актів прийому передачі товару, документів щодо підприємства - виробника товару.

У зв`язку з вище переліченим та проаналізувавши під час проведення перевірки представлених ПП Ліга А первинних документів, бухгалтерського та податкового обліку, аналізу укладених правочинів, які висвітлюють взаємовідносини ПП Ліга А з ТОВ «Грейн Продукт» , ТОВ «Фагост-Ком» , ТОВ ДАП ВЕСТ на предмет відповідності господарських операцій діючому законодавству, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ПП Ліга А товару у цих суб`єктів господарювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ «Грейн Продукт» (продавець) та позивачем (покупець) укладено договори поставки від 14.01.19 № 1401-0119П, від 25.01.19 № 2501-0119ПА, від 25.02.19 № 2502-0119ПА, від 13.03.19 № 1303-0119ПА, 25.03.19 № 2503-0119ПА, від 22.04.19 № 2204-0119ПА, відповідно до умов яких ТОВ «Грейн Продукт» поставило позивачу соняшник у січні 2019 року на суму 999582 грн., у т.ч. ПДВ 166597 грн., у березні 2019 року - 4203594 грн., у т.ч. ПДВ 700599 грн., у квітні 2019 року - 4099500 грн. у т.ч. ПДВ 683250 грн.

На підтвердження реальності проведення господарських операцій позивачем надані копії податкових накладних (а.с. 130-169 том 1), видаткових накладних (а.с. 170-209 том 1), товарно-транспортних накладних (а.с. 210-246 том 1), платіжних доручень (а.с. 23-47 том 2), актів-розрахунків приймання насіння соняшнику по якості (а.с. 1-22 том 2).

Крім того, між ТОВ «Фагост-Ком» (продавець) та позивачем (покупець) укладені договори на поставку від 10.04.19 № 1004-0119ПА, від 17.04.19 № 1704-0119ПА, від 13.05.19 № 1305-0119ПА, від 05.06.19 № 0506-0119ПА, від 12.06.19 № 1206-0119ПА, від 20.06.19 № 2006-0119ПА.

На підставі зазначених договорів ТОВ «Фагост-Ком» поставило позивачу насіння соняшникове у квітні 2019 року на суму 5000646 грн., у т.ч. ПДВ 833441 грн., у травні 2019 року - 3024204 грн., у т.ч. ПДВ 504034 грн., у червні 2019 року - 9312288 грн., у т.ч. ПДВ 1552048 грн.

Реальність наведених господарських операцій підтверджують наступні документи: податкові накладні (а.с. 128-184 том 2), видаткові накладні(а.с. 61-127 том 2), товарно-транспортні накладні (а.с. 185-238 том 2), платіжні доручення (а.с. 24-50) акти-розрахунки приймання насіння соняшнику по якості (а.с. 237 том 2, а.с. 1-24 том 3).

Також, ТОВ «Дап Вест» на підставі договору поставки від 26.01.19 № 2601Ш поставило на адресу позивача товар - шрот соняшниковий у січні 2019 року на суму 1005120 грн., у т.ч. ПДВ 167520 грн., у лютому 2019 року - 5019 450 грн., у т.ч. ПДВ 836575 грн., у березні 2019 року - 1422714 грн., у т.ч. ПДВ 237119 грн., про що свідчать наступні документи: специфікації до договору (а.с.), податкові накладні (а.с. 62-66 том 3), видаткові накладні (а.с. 57-61 том 3), платіжні доручення (а.с. 24-83 том 3), акти приймання-передачі шроту соняшникового (а.с. 66-69 том 3), посвідчення якості (а.с. 70-73 том 3).

Як вказав суд першої інстанції, надані до перевірки документи по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Грейн Продукт» , ТОВ «Фагост-Ком» та ТОВ «Дап Вест» у сукупності відповідають вимогам до оформлення первинних документів, які закріпленні нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

З приводу доводів, на які посилається апелянт в обґрунтування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За правилами пп. а п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За змістом п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Операції, які дають право платнику податку на формування податкового кредиту, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника

Враховуючи наведене, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Зі змісту акту перевірки та доводів апеляційної скарги вбачається, що порушення вимог податкового законодавства підприємством позивача податковий орган пов`язує з обставинами, які отримані ним з даних, що містяться в інформаційно-аналітичних базах органів ДПС України, зокрема, відомості щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних умови для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського, технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

З цього приводу колегія суддів зазначає, що вказана обставина не впливає на реальність вчинення правочину, оскільки позивач не може нести відповідальність за дотримання вимог трудового законодавства з боку його контрагентів. Крім того, податковим органом не враховано того, що вказані вище особи могли мати відносини з контрагентами-постачальниками на підставі цивільно-правових угод. При цьому, не надання позивачем таких угод під час проведення перевірки окремо не свідчить про неможливість здійснення господарських операцій, оскільки такі угоди не є документами первинного бухгалтерського обліку та не повинні бути в наявності підприємства позивача.

Крім того, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Що стосується посилання апелянта на відсутність документів щодо якості придбаного товару колегія суддів зазначає, що такі не містять інформацію про господарську операцію з придбання цього товару, отже не є підставою для бухгалтерського обліку такої господарських операції.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України. Досліджені первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, статті 44 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ПП Ліга А уклало з ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ договори від 14.01.19 № 1401-0119П, від 25.01.19 № 2501-0119ПА, від 25.02.19 № 2502-0119ПА, від 13.03.19 № 1303-0119ПА, 25.03.19 № 2503-0119ПА, від 22.04.19 № 2204-0119ПА, відповідно до умов яких ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ поставило підприємству соняшник у січні 2019 року на суму 999582 грн., у т.ч. ПДВ 166597 грн., у березні 2019 року - 4203594 грн., у т.ч. ПДВ 700599 грн., у квітні 2019 року - 4099500 грн. у т.ч. ПДВ 683250 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій, що були проведені в межах вказаних правочинів, підприємством для перевірки були надані: податкові накладні від 14.03.19 № 4, від 06.03.19 № 3, від 03.03.19 № 1, від 03.03.19 № 2, від 03.03.19 № 2, від 28.01.19 № 2, від 26.04.19 № 20, від 24.04.19 № 19, від 23.04.19 №16, від 23.04.19 № 17, від 23.04.19 № 18, від 22.04.19 № 15, від 22.04.19 № 14, від 20.04.19 № 13, від 20.04.19 № 12, від 19.04.19 № 11, від 17.04.19 № 10, від 11.04.19 № 9, від 07.04.19 № 7, від 07.04.19 № 8, від 05.04.19 № 6, від 03.04.19 № 4, від 03.04.19 № 5, від 02.04.19 №1, від 02.04.19 № 2, від 02.04.19 № 3, від 15.01.19 № 1, від 30.03.19 № 23, від 30.03.19 № 22, від 29.03.19 № 21, від 29.03.19 № 20, від 28.03.19 № 19, від 27.03.19 № 17, від 27.03.19 № 18, від 27.03.19 № 16, від 24.03.19 № 15, від 22.03.19 № 14, від 21.02.19 № 12, від 21.02.19 № 13, від 20.03.19 № 6, від 16.03.19 № 5; видаткові накладні від 14.03.19 № 30, від 06.03.19 № 29, від 03.03.19 № 27, від 03.03.19 № 28, від 28.01.19 № 2, від 26.04.19 № 69, від 24.04.19 № 68, від 23.04.19 № 65, від 23.04.19 № 66, від 23.04.19 № 67, від 22.04.19 № 64, від 22.04.19 № 63, від 20.04.19 № 62, від 20.04.19 № 61, від 19.04.19 № 60, від 17.04.19 № 59, від 11.04.19 № 58, від 07.04.19 № 56, від 07.04.19 № 57, від 05.04.19 № 55, від 03.04.19 № 53, від 03.04.19 № 54, від 02.04.19 № 50, від 02.04.19 № 51, від 02.04.19 № 52, від 15.01.19 № 1, від 30.03.19 № 44, від 30.03.19 № 43, від 29.03.19 № 42, від 29.03.19 № 41, від 28.03.19 № 40, від 27.03.19 № 38, від 27.03.19 № 39, від 27.03.19 № 37, від 24.03.19 № 36, від 22.03.19 № 35, від 21.03.19 № 33, від 21.03.19 № 34, від 20.03.19 № 32, від 16.03.19 № 31; товарно-транспортні накладні від 06.03.19 № 2120, від 03.03.19 № 196309, від 01.03.19 № 13, від 28.01.19 № 2801/1, від 26.04.19 № 3, від 24.04.19 № 123, від 23.04.19 № 04232, від 23.04.19 № 399311, від 22.04.19 № 023460, від 22.04.19 № 123, від 20.04.19 № 12, від 19.04.19 № 7, від 19.04.19 № 1, від 17.04.19 № 5, від 08.04.19 № 8, від 07.04.19 № 112, від 05.04.19 № 05/04, від 03.04.19 № 104, від 03.04.19 № 1, від 02.04.19 № 912, від 02.04.19 від 12, від 15.01.19 № 1501-2, від 15.01.19 № 1501-1, від 29.03.19 № 1014, 29.03.19 № 021662, від 29.03.19 № 333, від 28.03.19 № 815038, від 27.03.19 № 27, від 2.03.19 № 1013, від 27.03.19 № 021660, від 24.03.19 № 236, від 22.03.19 № 285, від 21.03.19 № 21/03, від 21.03.19 № 121, від 20.03.19 № 281, від 16.03.19 № 1603, від 13.03.19 № 5; акти-розрахунки приймання насіння соняшнику по якості від 06.03.19, від 03.03.19, від 26.04.19, від 24.04.19, від 23.04.19, від 22.04.19 , від 20.04.19, від 19.04.19, від 17.04.19, від 11.04.19, від 07.04.19, від 05.04.19, від 03.04.19, від 02.04.19, від 15.01.19, від 30.03.19, від 29.03.19, від 28.03.19, від 27.03.19, від 24.03.19, від 22.03.19, від 21.03.19, від 20.03.19, від 14.03.19, від 16.03.19; платіжні доручення від 06.03.19 № 341, від 15.03.19 № 403, від 01.02.19 № 126, від 04.02.19 № 131, від 07.05.19 № 753, від 13.05.19 № 794, від 25.04.19 № 703, від 29.03.19 № 506, від 01.04.19 № 514, від 03.04.19 № 528, від 05.04.19 № 562, від 11.04.19 № 605, від 12.04.19 № 613, від 13.05.19 № 795, від 17.04.19 № 636, від 19.04.19 № 659, від 24.04.19 № 697, від 25.04.19 № 702, від 18.01.19 № 68, від 25.01.19 № 92, від 21.03.19 № 443, від 25.03.19 № 467, від 27.03.19 № 486, від 29.03.19 № 505, від 11.04.19 № 604, витяг з реєстру довіреностей.

Надані позивачем документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Щодо тверджень апелянта відносно надання до перевірки товарно-транспортних накладних, оформлених з порушенням вимог діючого законодавства, а саме: в ТТН не зазначено супровідні документи на вантаж, адреса пункту навантаження не відповідає податковій адресі ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 267 Господарського кодексу України договором поставки може бути передбачене відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

У договорі поставки можуть бути обумовлені зокрема особливості завантаження на транспортні засоби, способи доставки до основного перевізника, завантаження на основний транспорт, розвантаження на склад підприємства тощо.

Пунктом 11.1 правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі -Правила № 363) визначено, що ТТН є основним документом на перевезення вантажів.

Згідно з абз.2 п. 11.1 розділу 11 Правил № 363 ТТН може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Судовим розглядом встановлено, що ТТН оформлені відповідно до вимог законодавства, а інформація про супровідні документи на вантаж не є обов`язковою в розумінні абз. 2 п. 11.1 розділу 11 Правил № 363. Також, діючим законодавством не передбачено обов`язок покупця відносно встановлення фактичної можливості продавця по здійсненню перевезення товарів з податкової адреси до адреси навантаження, та обов`язку щодо з`ясування законності перебування складу постачальників за тією чи іншою адресою.

Також судовим розглядом встановлено, що між ПП Ліга А та ТОВ ФАГОСТ-КОМ були укладені договори на поставку від 10.04.19 № 1004-0119ПА, від 17.04.19 № 1704-0119ПА, від 13.05.19 № 1305-0119ПА, від 05.06.19 № 0506-0119ПА, від 12.06.19 № 1206-0119ПА, від 20.06.19 № 2006-0119ПА. На підставі цих договорів ТОВ ФАГОСТ-КОМ поставило підприємству насіння соняшнику у квітні 2019 року на суму 5000646 грн., у т.ч. ПДВ 833441 грн., у травні 2019 року - 3024204 грн., у т.ч. ПДВ 504034 грн., у червні 2019 року - 9312288 грн., у т.ч. ПДВ 1552048 грн.

На підтвердження реальності вчинення цього правочину позивачем наступні документи: видаткові накладні від 05.06.19 № 40, від 16.12.19 № 72, від 02.07.19 № 71, від 28.06.19 № 70, від 24.06.19 № 69, від 23.06.19 № 68, від 21.06.19 № 67, від 21.06.19 № 66, від 19.0.19 № 64, від 19.06.19 № 63, від 19.06.19 № 65, від 17.06.19 № 61, від 17.06.19 № 60, від 17.06.19 № 62, від 16.06.19 № 59, від 15.06.19 № 55, від 15.06.19 № 56, від 15.06.19 № 57, від 15.06.19 № 58, від 14.06.19 № 53, від 14.06.19 № 54, від 14.06.19 № 51, від 14.06.19 № 52, від 13.06.19 № 50, від 08.06.19 № 49, від 07.06.19 № 47, від 07.06.19 № 48, від 06.06.19 № 45, від 05.06.19 № 41, від 06.06.19 № 46, від 05.06.19 № 42, від 05.06.19 № 43, від 05.06.19 № 44, від 25.05.19 № 36, від 25.05.19 № 37, від 25.05.19 № 38, від 25.05.19 № 39, від 24.05.19 № 35, від 23.05.19 № 33, від 23.05.19 № 32, від 23.05.19 № 31, від 23.05.19 № 34, від 22.05.19 № 28, від 22.05.19 № 29, від 22.05.19 № 30, від 27.05.19 № 25, від 24.04.19 № 24, від 26.04.19 № 27, від 22.04.19 № 22, від 22.04.19 № 21, від 20.04.19 № 16, від 20.04.19 № 17, від 20.04.19 № 18, від 20.04.19 № 19, від 19.04.19 № 13, від 01.04.19 № 14, від 19.04.19 № 15, від 19.04.19 № 11, від 18.04.19 № 12, від 17.04.19 № 10, від 15.04.19 № 8, від 15.04.19 № 9, від 14.04.19 № 7, від 12.04.19 № 4, від 12.04.19 № 5, від 12.04.19 № 6, від 12.04.19 № 3, від 11.04.19 № 2, від 10.04.19 № 1; податкові накладні від 05.06.19 № 1, від 20.06.19 № 23, від 21.06.19 № 24, від 21.06.19 № 25, від 17.06.19 № 17, від 17.06.19 № 18, від 17.06.19 № 19, від 19.06.19 № 20, від 19.06.19 № 21, від 16.06.19 № 22, від 13.06.19 №14, від 12.06.19 № 12, від 14.06.19 № 16, від 13.06.19 № 13, від 12.06.19 № 11, від 14.06.19 № 15, від 08.06.19 № 10, від 07.06.19 № 8, від 07.06.19 № 9, від 06.06.19 № 6, від 05.06.19 № 4, від 05.06.19 № 2, від 06.06.19 № 7, від 05.06.19 № 3, від 05.06.19 № 4, від 05.06.19 № 5, від 25.05.19 № 5, від 25.05.19 № 6, від 25.05.19 № 7, від 25.05.19 № 8, від 24.05.19 № 4, від 23.05.19 № 3, від 22.05.19 № 2, від 21.05.19 № 1, від 27.04.19 № 26, від 24.04.19 № 24, від 26.04.19 № 25, від 22.04.19 № 22, від 22.04.19 № 21, від 20.04.19 № 17, від 20.04.19 № 16, від 20.04.19 № 18, від 20.04.19 № 19, від 19.04.19 № 13, від 19.04.19 № 14, від 19.04.19 № 15, від 18.04.19 № 11, від 18.04.19 № 12, від 17.04.19 № 10, від 15.04.19 № 8, від 15.04.19 № 9, від 14.04.19 № 7, від 12.04.19 № 4, від 12.04.19 № 5, від 12.04.19 № 6, від 12.04.19 № 3, від 11.04.19 № 2, від 10.04.19 № 1; товарно-транспортні накладні від 25.05.19 № 25051, від 16.12.19 № 900000, від 16.12.19 № 900001, від 01.07.19 № 1, від 28.06.19 № 95443, від 24.06.19 № 17, від 22.06.19 № 95505, від 21.06.19 № 95504, від 21.06.19 № 95503, від 19.06.19 № 95502, від 19.06.19 № 95501, від 19.06.19 № 95500, від 17.06.19 № 95457, від 1.06.19 № 95455, від 17.06.19 № 95456, від 16.06.19 № 95454, від 14.06.19 № 95474, від 15.06.19 № 95473, від 15.06.19 № 95458, від 14.06.19 № 95476, від 14.06.19 № 95453, від 12.06.19 № 717769, від 13.06.19 № 021/0-С, від 14.06.19 № 95449, від 13.06.19 № 95448, від 08.06.19 № 95465, від 06.06.19 № 95446, від 07.06.19 № 95445, від 06.06.19 № 95438, від 06.06.19 № 040/05-С, від 05.06.19 № 856288, від 05.06.19 № 726429, від 05.06.19 № 726430, від 05.06.19 № 074/05-С, від 05.06.19 № 073/05-С, від 24.05.19 № 00366, від 24.05.16 № 826690, від 25.05.19 № 874433, від 23.05.19 № 913151, від 22.05.19 № 2777, від 22.05.19 № 2795, від 23.05.19 № 826689, від 23.05.19 № 2305, від 21.05.19 № 139517, від 22.05.19 № 399339, від 27.04.19 № 002204, від 26.04.19 № 023337, від 24.04.19 № 2830, від 22.04.19 № 2799, від 19.04.19 № 95428, від 19.04.19 № 95430, від 20.04.19 № 005167, від 19.04.19 № 95429, від 19.04.19 № 95426, від 19.04.19 № 5164, від 18.04.19 № 826890, від 18.04.19 № 95431, від 17.04.19 № 95432, від 14.04.19 № 002785, від 14.04.19 № 913244, від 13.04.19 № 002784, від 12.04.19 № 0000450, від 12.04.19 № 0000452, від 11.04.19 № 0000462, від 10.04.19 № 0000434; акти-розрахунки приймання насіння соняшнику по якості від 16.12.19, від 02.07.19, від 28.06.19, від 24.06.19, від 23.06.19, від 21.06.19, від 19.06.19, від 17.06.19, від 16.06.19, від 15.05.19, від 14.06.19, від 13.06.19, від 08.06.19, від 07.06.19, від 06.06.19, від 05.06.19, від 25.05.19, від 24.05.19, від 23.05.19, від 22.05.19, від 27.04.19, від 26.04.19, від 24.04.19, від 22.04.19, від 20.04.19, від 19.04.19, від 18.04.19, від 17.04.19, від 15.04.19, від 14.04.19, від 12.04.19, від 11.04.19, від 10.04.19; платіжні доручення від 20.06.19 № 1112, від 21.06.19 № 1115, від 16.01.19 № 2245, від 11.07.19 № 1259, від 03.07.19 № 1207, від 02.07.19 № 1185, від 12.06.19 № 1054, від 13.06.19 № 1062, від 19.06.19 № 1102, від 02.07.19 № 1184, від 12.06.19 № 1052, від 11.06.19 № 1046, від 11.06.19 № 1041, від 19.06.19 № 1101, від 07.06.19 № 1022, від 07.06.19 № 1021, від 21.05.19 № 878, від 22.05.19 № 891, від 28.05.19 № 944, від 13.05.19 № 792, від 07.05.19 № 754, від 25.04.19 № 700, від 22.04.19 № 676, від 12.04.19 № 617, від 18.04.19 № 648, від 22.04.19 № 675, від 13.05.19 № 793, витяг з реєстру довіреностей.

Надані позивачем документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Що стосується посилання апелянта на не встановлення на підставі аналізу даних ЄРПН факту придбання ТОВ ФАГОСТ-КОМ будь-яких транспортних послуг у автомобільних перевізників, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм діючого законодавства ПП Ліга А не відповідає за правовідносини між своїм контрагентом та його контрагентами. При цьому, податковим органом фактично не досліджувались вказані взаємовідносини, оскільки відсутність податкових накладних в ЄРПН не може бути безперечним доказом відсутності придбання послуг з перевезення, у зв`язку з тим, що перевізники у періоді здійснення господарських операцій могли не бути платниками ПДВ, а відповідно не складали та не реєстрували податкові накладні.

Судовим розглядом також встановлено, що ТОВ ДАП ВЕСТ на підставі укладеного договору поставки № 2601111 від 26.01.19 поставлено на адресу ПП Ліга А товар - шрот соняшниковий у січні 2019 року на суму 1005120 грн., у т.ч. ПДВ 167520 грн., у лютому 2019 року - 5019450 грн., у т.ч. ПДВ 836575 грн., у березні 2019 року - 1422714 грн., у т.ч. ПДВ 237119 грн.

На підтвердження реальності вчинення цього правочину позивач до перевірки були надані: податкові накладні від 18.03.19 № 4, від 28.02.19 № 17, від 25.02.19 № 16, від 01.02.19 № 6, від 31.01.19 № 7, видаткові накладні від 18.03.19 № 25, від 28.02.19 № 20, від 25.02.19 № 19, від 01.02.19 № 8, від 31.01.19 № 7, акти приймання-передачі шроту соняшникового від 18.03.19, від 28.02.19, від 25.02.19, від 01.02.19, від 31.01.19, посвідчення якості № 391 від 18.03.19, № 332 від 28.02.19, від 25.02.19 № 331, від 31.01.19 № 200А, платіжні доручення від 21.02.19 № 246, від 21.02.19 № 255, від 06.03.19 № 338, від 06.03.19 № 339, від 07.03.19 № 344, від 11.04.19 № 594, від 23.04.19 № 684, від 23.04.19 № 685, від 23.04.19 № 691, від 22.05.19 № 901, витяг з реєстру довіреностей.

Подані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак вони підтверджують реальність вчинених підприємством господарських операцій.

Відносно посилань апелянта щодо ненадання ТТН на отриманий позивачем товар від ТОВ ДАП ВЕСТ , судовим розглядом встановлено, що товар - шрот соняшниковий, який поставлявся ТОВ ДАП ВЕСТ , знаходився на складі переробного підприємства - ТОВ Агроком Нова Водолага за адресою: Харківська обл., с. Ватутіне, вул. Станційна, 88. За вказаною адресою ТОВ ДАП ВЕСТ передало ПП Ліга А товар - шрот соняшниковий, про що свідчать трьохсторонні акти приймання-передачі шроту соняшникового від 18.03.19, від 28.02.19, від 25.02.19, від 01.02.19, від 31.01.19, підписані ТОВ ДАП ВЕСТ , ПП Ліга А та ТОВ Агроком Нова Водолага . У зв`язку з цим, товар не транспортувався на адресу підприємства позивача та як наслідок - ТТН не складались.

Що стосується посилання апелянта на отриманий протокол допиту свідка від 19.08.19, що надійшов від ОВС ВРКП СУФР ТУ ДФС у Кіровоградській області, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.ст. 73, 74 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Вироків у кримінальних провадженнях щодо фактів вчинення позивачем чи його контрагентами протиправних діянь контролюючим органом до суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів для одержання незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що « ... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.» .

Відповідні положення про податкові штрафи передбачають певні засоби захисту, які ґрунтуються на суб`єктивних ознаках, що вимагає від суду враховувати нюанси і не бути занадто рестриктивним в оцінці кожної конкретної справи щодо наявності в ній підстав для скасування податкового штрафу чи звільнення від його сплати.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2018 р. справа № 826/8016/13-а, адміністративне провадження № К/9901/4058/18, від 10.09.2018 р. справа № 826/25442/15, адміністративне провадження № К/9901/24925/18, від 11.09.2018 р. у справі № 810/2677/17, адміністративне провадження № К/9901/47242/18 та ін.

За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Що стосується посилання апелянта на те, що ПП Ліга А по взаємовідносинах з ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ , ТОВ ФАГОСТ-КОМ та ТОВ ДАП ВЕСТ не було надано до перевірки наступних документів: договорів складського зберігання, рахунків-фактур, якісних посвідчень на товар, журналу видачі довіреностей на отримання товару, актів-прийому передачі товару, документів щодо підприємства -виробника товару, колегія суддів зазначає наступне.

Стосовно ненадання ПП Ліга А до перевірки рахунків-фактур, судовим розглядом встановлено, що розрахунки за отриманий товар між ПП Ліга А та вказаними контрагентами відбувались у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки цих контрагентів. Підставою для перерахування коштів були укладені договори поставки, що підтверджується платіжними дорученнями за відповідні періоди, які були надані до перевірки у повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені товари чи надані послуги. Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а має лише інформаційний характер.

При цьому факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Таким чином, рахунок-фактура може не складатись та не виставлятись покупцю. В такому випадку, оплата здійснюється на умовах та строки визначені в договорі між суб`єктами господарювання.

Що стосується посилання апелянта на ненадання ПП Ліга А якісних посвідчень на товар, документів щодо підприємства - виробника товару (походження товару), зауважимо, що такі документи не містять відомостей про учасників та умови господарської операції та не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, які фіксують рух активів, відтак не можуть слугувати підтвердженням чи спростуванням реальності господарської операції.

Такої позиції також дотримується Верховний Суд у постанові від 25.06.19 у справі № 1240/1982/18: висновки про відсутність фактичного виконання господарської операції не можуть обґрунтовуватися залежно від наявності чи відсутності, технічних документів або паспортів на отримані товари.

Крім того, судовим розглядом встановлено, що соняшник, отриманий підприємством від ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ і ТОВ ФАГОСТ-КОМ на підставі укладених договорів поставки, приймався на акредитованій лабораторії. Відповідно до умов п. 2.5 відповідних договорів залікова вага товару розраховується за формулою Дюваля виходячи з фізичної ваги, визначеної на вагах ТОВ Агроком Нова Водолага , що знаходиться за адресою: Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Чекова, 14 або с. Ватутіне, вул. Станційна, 88. Якість товару вважається остаточною відповідно до результатів аналізу товару при його прийманні на ТОВ Агроком Нова Водолага , акредитованою лабораторією ТОВ Агроком Нова Водолага .

Якість насіння соняшнику, придбаного у ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ і ТОВ ФАГОСТ-КОМ , підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку по формі ЗХС-3 від 28.01.19 № 6, № 2 від 28.06.19, № 1 від 24.06.19, № 1 від 19.06.19, № 1 від 17.06.19, № 1 від 15.06.19, № 1 від 14.06.19, № 1 від 13.06.19, № 1 від 08.06.19, № 2 від 07.06.19, № 2 від 06.06.19, № 2 від 05.06.19, № 2 від 22.05.19, № 2 від 24.05.19, № 1 від 26.04.19, № 1 від 24.04.19, № 2 від 24.04.19, № 1 від 23.04.19, № 2 від 22.04.19, № 1від 22.04.19, № 1 від 20.04.19, № 2 від 20.04.19, № 2 від 11.04.19, № 1 від 02.04.19, № 1 від 05.04.19, № 2 від 10.04.19, № 1 від 07.04.19, № 2 від 03.04.19, № 2 від 19.04.19, № 2 від 17.04.19, № 1 від 17.04.19, № 1 від 18.04.19, № 2 від 18.04.19, № 1 від 19.04.19, № 2 від 14.04.19, № 1 від 15.04.19, № 2 від 12.04.19, № 1 від 28.03.19, № 1 від 29.03.19, № 1 від 27.03.19, № 1 від 24.03.19, № 1 від 22.03.19, № 1 від 21.03.19, № 2 від 20.03.19, № 4 від 16.03.19, № 1 від 14.03.19, № 1 від 06.03.19, № 1 від 14.06.19, № 1 від 16.06.19, № 1 від 21.06.19, № 1 від 07.06.19, №2 від 15.06.19, № 1 від 23.06.19, № 2 від 03.03.19, № 1 від 30.03.19, № 1 від 15.01.19, № 1 від 11.04.19, № 1 від 19.04.19, № 1 від 26.04.19, № 1 від 27.04.19, № 1 від 23.05.19, № 1 від 25.05.19, № 1 від 22.05.19, аналізними картками по формі № 47 від 19.04.19 № 85, від 15.06.19 № 84, № 83 від 15.06.19, № 128 від 23.06.19, № 125 від 21.06.19, № 60 від 14.06.19, № 59 від 14.06.19, № 58 від 14.06.19, № 57 від 14.06.19, № 85 від 16.06.19, № 373 від 25.05.19, № 374 від 25.05.19, № 329 від 23.05.19, № 351 від 24.05.19, № 3 від 07.06.19, № 127 від 24.04.19, № 113 від 23.04.19, № 112 від 23.04.19, № 125 від 24.04.19, № 98 від 20.04.19, № 110 від 22.04.19, № 99 від 20.04.19, № 100 від 20.04.19, № 107 від 22.04.19, № 97 від 20.04.19, № 93 від 19.04.19, № 94 від 19.04.19, № 95 від 20.04.19, № 96 від 20.04.19, № 82 від 15.04.19, № 83 від 15.04.19, № 17 від 02.04.19, № 307 від 22.05.19, № 328 від 23.05.19, № 372 від 25.05.19, № 64 від 07.04.19, № 63 від 07.04.19, № 47 від 05.04.19, № 20 від 03.04.19, № 139 від 26.04.19, № 114 від 23.04.19, № 108 від 22.04.19, № 109 від 22.04.19, № 92 від 19.04.19, № 75 від 12.04.19, № 89 від 18.04.19, № 91 від 18.04.19, № 84 від 17.04.19, № 85 від 17.04.19, № 78 від 12.04.19, № 81 від 14.04.19, № 16 від 02.04.19, № 15 від 26.04.19, № 16 від 02.04.19, № 15 від 02.04.19, № 73 від 11.04.19, № 70 від 10.04.19, № 76 від 12.04.19, № 77 від 12.04.19, № 171 від 19.06.19, № 224 від 24.06.19, № 232 від 28.06.19, № 225 від 24.06.19, № 160 від 13.06.19, № 162 від 14.06.19, № 19 від 03.04.19, № 162 від 24.03.19, № 169 від 22.03.19, № 193 від 27.03.19, № 192 від 27.03.19, № 194 від 27.03.19, № 195 від 28.03.19, № 204 від 29.03.19, № 205 від 29.03.19, № 151 від 21.03.19, № 152 від 21.03.19, № 31 від 06.03.19, № 150 від 20.03.19, № 85 від 14.03.19, № 112 від 16.03.19, № 206 від 29.03.19, № 30 від 06.03.19, № 199 від 28.01.19, № 30 від 30.03.19, № 31 від 30.03.19, № 6 від 03.03.19, № 7 від 03.03.19, № 7 від 15.01.19, № 8 від 15.01.19, № 34 від 11.04.19, № 33 від 11.04.19, № 104 від 27.04.19, № 103 від 26.04.19, № 8 від 25.05.19, № 7 від 23.05.19, № 6 від 23.05.19, № 5 від 22.05.19, № 4 від 22.05.19, № 71 від 05.06.19, № 70 від 05.06.19, № 73 від 05.06.19, № 72 від 05.06.19, № 77 від 05.06.19, № 74 від 05.06.19, № 101 від 06.06.19, № 78 від 05.06.19, № 112 від 07.06.19, № 102 від 06.06.19, № 135 від 08.06.19, № 163 від 14.06.19, № 164 від 15.06.19, № 165 від 15.06.19, № 166 від 17.06.19, № 168 від 17.06.19, № 167 від 17.06.19, № 169 від 19.06.19, № 170 від 19.06.19.

Якість шроту соняшникового, отриманого ПП Ліга А від ТОВ ДАП ВЕСТ за договором № 2601111 від 26.01.19, підтверджується посвідченнями про якість, виданими ТОВ Агроком Нова Водолага , які надавались до перевірки та повторно до заперечень на акт перевірки від 25.11.19 № 888/20-40-05-11-10/30588680 в порядку п. 44.6 ст. 44 ПК України.

Відносно посилання апелянта на ненадання ПП Ліга А до перевірки договорів на зберігання соняшнику, на оренду складських приміщень (за адресою Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Чекова, 14 та с. Ватутіне, вул. Станційна, 88), судовим розглядом встановлено, що відповідно до умов договору на переробку насіння соняшнику від 03.09.12 № 0309-01 ТОВ Агроком Нова Водолага зобов`язане в обумовлені строки прийняти сировину в встановлених обсягах, провести розміщення на переробку сировини, передати виготовлену продукцію, надати послуги по відвантаженню продукції. Таким чином, послуги зберігання соняшнику здійснювались на підставі та умовах договору на переробку насіння соняшнику від 03.09.12 № 0309-01.

Що стосується посилання апелянта на ненадання актів-прийому передачі товару, судовим розглядом встановлено, що товар по господарських взаємовідносинах з ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ та ТОВ ФАГОСТ-КОМ передавався не на підставі актів-прийому передачі товару, а на підставі видаткових накладних, які фіксують факт отримання/передачі товару і по суті завершують поставку між постачальником та покупцем.

Що стосується посилання апелянта на ненадання журналу видачі довіреностей на отримання товару, то вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки до перевірки надавався витяг з реєстру довіреностей, про що також свідчить акт перевірки, який не містить інформації про ненадання цього журналу.

Колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме, продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Таким чином, як вірно було встановлено судом першої інстанції, господарські операції з придбання ПП Ліга А товару у ТОВ ГРЕЙН ПРОДУКТ , ТОВ ФАГОСТ-КОМ та ТОВ ДАП ВЕСТ мали реальний характер, були фактично здійсненими, оскільки придбання товару відбулось з метою його використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП Ліга А , наявні всі належні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи те, що відповідачем не наведено висновків аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між ПП "Ліга А" та його контрагентами, а також доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта вказаних вище висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року по справі № 520/1201/2020 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року по справі № 520/1201/2020 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 17.11.2020 року