Постанова

від 17.11.2020 по справі 160/852/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/852/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС А

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС А , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 000586504 від 07.11.2019.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ГУ ДПС України у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ СЕРВІС А на підставі укладених договорів оренди землі площею 0,1388 га (кадастровий номер 1210100000:03:277:0072) та 0,0059 га (кадастровий номер 1210100000:03:277:0007) за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт № 4496/04-36-05-04/32702111 від 17.10.2019.

В ході перевірки було виявлено порушення з боку позивача вимог: пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п.п. 286.1, 286.2 ст. 286, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району м. Дніпро за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 на загальну суму 61687,48 грн.

На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області 07.11.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 000586504, згідно з якими Товариству з обмеженою відповідальністю СЕРВІС А визначено податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2017 рік у розмірі 77109,35 грн., з якого 61687,48 грн. - основне зобов`язання, 15421,87 - штрафні (фінансові) санкції.

Таке податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах виходить з наступного.

Згідно з податковою декларацію з орендної плати за 2017 рік від 13.02.2017 ТОВ СЕРВІС А було задекларовано зобов`язання на загальну суму 246749,92 грн., а саме: по земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:277:0072, площею 0,1388 га, нормативна грошова оцінка 56935331,63 грн., розмір орендної плати 3%, річна сума орендної плати становить 237078,72 грн.; по земельній ділянці, кадастровий номер 1210100000:03:277:0007, площа 0,0059 га, нормативна грошова оцінка 54639551,69 грн., розмір орендної плати 3%, річна сума орендної плати становить 9671,20 грн.

Податкові зобов`язання складені відповідно до даних витягів ГУ Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки: № 137/310117/03-07 від 31.01.2017, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:277:0072, складає 7902624,03 грн., коефіцієнт Кф 2,00; № 136/310117/03-07 від 01.02.2017, згідно з яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:277:0007, складає 644746,71 грн., коефіцієнт Кф 2,00.

Вказані обставини, за висновком суду першої інстанції, є належним доказом того, що позивач діяв з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Проте суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.

Податковий орган в ході перевірки встановив, що задекларований платником податків розмір орендної плати не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, кадастрові номери 1210100000:03:277:0072 та 1210100000:03:277:0007, сформованих Управлінням Держтеокадастру у м. Дніпропетровську 25.06.2018 за № 78/220618/03-07 та 30.08.2018 № 6/290818/03-07, нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок станом на 01.01.2017 складає 9878280,03 грн. та 805933,39 грн. відповідно. Коефіцієнт земельних ділянок Кф-2,50.

Таким чином, за висновком відповідача, річна сума орендної плати за вищенаведені земельні ділянки, яка підлягає сплаті ТОВ СЕРВІС А за 2017 рік, складає 296348,40 грн. по кожній ділянці.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 податкового кодексу визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно зі ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що договір оренди землі може містити умови внесення та розмір орендної плати, але податковим законодавством чітко визначено мінімальний розмір орендної плати, який залежить від нормативної грошової оцінки, який не може бути змінений умовами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що нарахування орендної плати за землю проведено податковим органом на підстав даних Держгеокадастру з урахуванням приписів ст. 286 ПК України. Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вказані дії були вчинені відповідачем в межах наданих законом повноважень.

Також суд апеляційної інстанції не вважає обставини, встановлені судом щодо різної інформації, отриманої позивачем та податковим органом від органу Держгеокадастру в частині коефіцієнту та грошової оцінки спірної земельної ділянки, такими, що впливають на правомірність нарахування податковим органом позивачеві податкового зобов`язання, адже інформація, отримана відповідачем з офіційних джерел та не може піддаватися сумніву з боку суду.

Відповідно до сталих правових позицій Верховного Суду у подібних спорах (постанови від 06.04.2018 у справі № 821/2531/, від 18.03.2019 у справі № 823/219/18, від 28.03.2019 у справі № 814/1834/16, від 01.10.2019 у справі № 824/2644/14-а, від 21.07.2020 у справі № 804/5513/15 тощо), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати не може бути меншим, ніж установлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Кодексу.

Щодо висновків суду першої інстанції, що відповідач не мав право перераховувати орендну плату на підставі витягів, які сформовані поза межами строків, встановлених Податковим кодексом України, колегія суддів зазначає, що статтею 289 Податкового кодексу України встановлено обов`язок відповідного органу, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 січня поточного року забезпечити інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель. Метою такого інформування є дотримання платником плати за землю своєчасного декларування відповідного зобов`язання. При цьому пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що протягом відповідного звітного періоду нормативна грошова оцінка землі може бути змінена, про що видається нова довідка, при цьому податкове законодавства не містить застереження щодо строку, протягом якого таке питання може бути вирішено.

Як зазначено вище, при перевірці правильності обрахунку орендної плати за користування земельними ділянки податковим органом були використані офіційні дані Держгеокадастру щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 01.01.2017, що є достатньою підставою для донарахування відповідного зобов`язання.

Також, поклавши в основу судового рішення висновок про неправомірну зміну органом Держгеокадостру коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), суд першої інстанції вийшов за межі предмету спору, адже відповідні дії або рішення такого суб`єкта владних повноважень в даній справі не оскаржуються, а тому не можуть бути об`єктом дослідження та піддаватися оцінці в межах спірних правовідносин.

Позивачем не доведено, судом першої інстанції не встановлено, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, кадастрові номери 1210100000:03:277:0072 та 1210100000:03:277:0007, сформовані Управлінням Держтеокадастру у м. Дніпропетровську 25.06.2018 за № 78/220618/03-07 та 30.08.2018 № 6/290818/03-07, визнані протиправними та скасовані в судовому порядку. Тобто такі витяги є чинними та правомірно застосовані податковим органом у спірних правовідносинах.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції доходить висновку про неправомірне нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, адже відповідно до п. 14.1.265 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В межах розгляду даної справи судом не встановлено з боку позивача порушень вимог податкового законодавства, адже позивачем було задеклароване відповідне податкове зобов`язання згідно з відомостями, отриманими від ГУ Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тобто з боку позивача не мало місце зловживання правами або недобросовісне виконання обов`язків, визначених чинним податковим законодавством.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року в адміністративній справі № 280/4836/19 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС А задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 000586504 від 07.11.2019 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15421 (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять одна) грн. 87 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕРВІС А за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили з 17 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 17 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова