Постанова

від 17.11.2020 по справі 280/2021/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2021/20

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (суддя Калашник Ю.В., повний текст рішення складено 18.06.2020) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера , в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0003000506 від 06.03.2020.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.02.2020 по 14.02.2020 посадовими особами ГУ ДПС У Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB Радіосфера з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками - TOB ІНВЕСТІМ , ФГ ІРБІС-2016 , TOB ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ , TOB КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС за 2017 рік та повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з вказаними контрагентами-постачальниками - TOB ІНВЕСТІМ у січні 2017 року, ФГ ІРБІС-2016 у лютому 2017 року, TOB ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ у квітні 2017 року, TOB КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС у червні 2017 року, за результатами якої складено акт від 21.02.2020 № 73/08-01-05-06/30687448.

В ході перевірки було встановлено порушення з боку позивача: п. 44.1. ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 96723,00 грн.; пп. 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за січень, квітень, червень 2017 року на загальну суму ПДВ 107470,00 грн.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області 06 березня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003000506, згідно з яким ТОВ Радіосфера збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 93466,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 23366,50 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими правочини, укладені ТОВ Радіосфера з TOB ІНВЕСТІМ , TOB ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ , TOB КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ Радіосфера та TOB ІНВЕСТІМ , TOB ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ , TOB КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС укладено договори поставки, на виконання яких були складені: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, а також здійснено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів зазначає, що первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. При цьому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції врахував вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у справі № 201/4522/18 по кримінальному провадженню № 32018041660000013 відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останню визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, щодо створення фіктивного підприємства TOB КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС . У зв`язку з цим суд дійшов висновку про нереальність здійснення господарської операції з цим контрагентом.

Разом з тим суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018 наведений вирок скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України закрито у зв`язку із закінченням строків давності.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у цій частині та необґрунтовано в основу висновку про нереальність взаємовідносин між позивачем та наведеними контрагентом покладено вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 у справі № 201/4522/18.

Також колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в частині не підтвердження податковою інформацію можливості контрагентами здійснити поставку товарів, адже такі висновки не можуть ґрунтуватися лише на інформації, що міститься у податкових базах відносно контрагентів платника податків. Такі висновки можуть бути здійснені на підставі первинних документів та об`єктивної перевірки фактичних обставин господарських правовідносин. Податковим органом не надано жодних доказів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача для відпрацювання податкових ризиків з ПДВ, жодні первинні документи, які перебувають у контрагентів позивача, не досліджувалися.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне виконання податкових зобов`язань контрагентами позивача тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з тим суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Суд першої інстанції зауважив, що позивачем не надано документи, які б свідчили про транспортування товару, використання товару у господарській діяльності, документи, якими підтверджується рух активів та зміни у його майновому стані за наслідками здійснення господарських відносин із вказаними вище контрагентами, а саме, документів, в яких вказуються загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки, конкретизується транспорт поставки та інформація про її здійснення, які є обов`язковими документами для надання постачальником покупцю разом із товаром відповідно до умов укладених договорів.

З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не підтверджено реальність здійснення вказаних господарських операцій.

Колегія суддів, в свою чергу, зазначає, що позивачем не надано до суду апеляційної інстанції документи, які спростовують такий висновок суду першої інстанції.

Таким чином, позивачем не доведено достатніми належно складеними первинним документами реальний рух товарно-матеріальних цінностей та подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Тобто правильність висновків суду першої інстанції апелянтом не спростовано, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Радіосфера залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року в адміністративній справі № 280/2021/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 17 листопада 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 17 листопада 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров