Постанова

від 17.11.2020 по справі 826/14229/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14229/18 Суддя першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція-911 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2018 року ТОВ Агенція-911 звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) від 05 червня 2018 року № 0007521401 та № 0007531401.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права. Скаржник вказує на те, що відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС та ТОВ Агенція-911 підтверджується вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві від позивача не надходив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агенція-911 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС за серпень, вересень, жовтень 2016 року, за підсумками якої складено акт від 16 травня 2018 року № 332/26-15-14-01-01/40259336.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 05 червня 2018 року:

- № 0007521401, яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на додатну вартість на загальну суму 273630 грн 00 коп., з яких 218890 грн 00 коп. - за податковими зобов`язаннями та 54723 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0007531401, яким позивачу нараховані грошові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 249451 грн 00 коп., з яких 199561 грн 00 коп. - за податковими зобов`язаннями та 49890 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані рішення контролюючого органу були оскаржені до Державної фіскальної служби України, однак рішенням від 03 серпня 2018 року № 25464/6/99-99-11-01-01-25 у задоволенні скарги ТОВ Агенція-911 відмовлено.

Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 05 червня 2018 року № 0007521401 та № 0007531401 став висновок Головного управління ДФС у м. Києві про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ Агенція-911 та ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС .

Не погоджуючись із вказаними рішеннями контролюючого органу, ТОВ Агенція-911 звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними і скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ Агенція-911 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач отримував від ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС податкові накладні в періодах, які перевірялися. Отримання податкових накладних засвідчує факт постачання товарів, надання та отримання послуг.

Посилання відповідача на наявність вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17 суд першої інстанції визнав необґрунтованими, зазначивши, що кримінальне провадження відносно посадової особи ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС було порушене у 2017 році, а господарські взаємовідносини ТОВ Агенція-911 з цією компанією мали місце у 2016 році, тобто позивач, не міг наперед передбачити існування у майбутньому зазначеного кримінального провадження.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Агенція-911 та ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС був укладений договір № 16-076 від 15 серпня 2016 року, відповідно до якого позивач придбавав послуги з проведення рекламних кампаній.

Згідно з актом від 16 травня 2018 року № 332/26-15-14-01-01/40259336 до перевірки на підтвердження фактичного отримання послуг від ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС позивачем були надані акти приймання-здачі робіт (надання послуг), рахунки-фактури, платіжні доручення та податкові накладні.

Дослідивши зазначені документи, контролюючий орган встановив, що у позивача наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС на суму 14221 грн 00 коп.

Також контролюючим органом встановлено, що кількість працівників вказаного товариства становить 1 особа, остання податкова звітність з податку на додатну вартість подана за жовтень 2016 року, відповідно до протоколу допиту директора ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС ОСОБА_1 від 20 січня 2017 року реєстрацію товариства було здійснено за грошову винагороду без наміру провадження господарської діяльності, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 1 Кримінального кодексу України (внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості).

У зв`язку з цим відповідачем було зроблено висновок про те, що надання послуг, обумовлених договором № 16-076 від 15 серпня 2016 року не здійснювалося, адже ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС було придбане з метою прикриття незаконної діяльності, а від його імені діяли особи, які не мали законних повноважень на провадження господарської діяльності.

Згідно з актом перевірки від 16 травня 2018 року № 332/26-15-14-01-01/40259336 позивач безпідставно включив до складу витрат, що впливають на визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств суми витрат, понесених у зв`язку з оплатою послуг вказаного контрагента, а також неправомірно сформував податковий кредит, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 218890 грн 00 коп. та з податку на прибуток на 199561 грн 00 коп.

Під час розгляду і вирішення справи колегія суддів враховує, що згідно з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17 на початку травня 2016 року ОСОБА_1 в денний час доби, біля закладу швидкого харчування МакДональдз, що розташований за адресою: Броварський проспект, 27 у м. Києві, зустрілася з невстановленою досудовим розслідуванням особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду. Реалізовуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, ОСОБА_1 надала копії паспорту та реєстраційний номер облікової картки платника податків невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 39929641) від 04 травня 2016 року, в якому ОСОБА_1 зазначена як покупець частки у розмірі 50% у статутному капіталі, протокол № 2 Загальних зборів учасників (засновників) ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС від 04 травня 2016 року, в якому ОСОБА_1 зазначена як учасник та директор ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС (розмір частки 100 %) та довіреність від 05 травня 2016 року, в якій ОСОБА_1 зазначена як директор ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС .

В подальшому 04 травня 2016 року за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою ОСОБА_1 в присутності невстановленої слідством особи підписала вказані документи.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС ОСОБА_1 отримала від невстановленої слідством особи грошову винагороду в розмірі 2500 грн 00 коп.

На підставі підписаних ОСОБА_1 документів 10 травня 2016 року ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС було перереєстровано в реєстраційній службі Обухівського міськрайонного управління юстиції Київській області.

У відповідності до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17 було установлено, що 10 травня 2016 року було здійснено державну реєстрацію зміни засновника та керівника ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС на підставі документів, оформлених з порушенням установленого законом порядку (шляхом вчинення злочину), а ОСОБА_1 , яка зазначена керівником товариства, не мала наміру здійснювати господарську діяльність.

Надаючи оцінку зазначеному вироку як доказу в адміністративній справі, колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 826/10170/17. У вказаному судовому рішенні Верховний Суд аналізував можливість прийняття первинних документів у разі, коли вироком суду встановлено факт фіктивності реєстрації товариства, з яким позивач мав господарські відносини. Верховний Суд прийшов до висновку, що всі первинні документи, видані контрагентом позивача та підписані особою, яка визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, як керівником, є неприйнятними за об`єктивним та суб`єктивним критеріями. Об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що це підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, а суб`єктивний - у тому, що всі первинні документи, підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину. Вважати документи контрагента позивача належними для формування витрат не вбачається можливим, з огляду на обов`язковість вироку у питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У справі № 826/10170/17 відповідні обставини були встановлені вироком суду про визнання керівника контрагента винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України. Разом з тим, вказані правові висновки Верховного Суду можуть бути враховані також під час вирішення цієї справи, адже незважаючи на визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 1 Кримінального кодексу України, вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17 був установлений факт реєстрації зміни керівника ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС внаслідок злочинних дій та без наміру проведення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів враховує також позицію щодо особливостей урахування вироку у кримінальному провадженні, викладену в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 826/10205/16. Верховний Суд зазначив, що сам факт наявності вироку у кримінальному провадженні не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд виходив із того, що суди першої та апеляційної інстанцій, використовуючи цілком правильну аргументацію щодо необхідності комплексного дослідження обставин справи та підтвердження операцій належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку, врахували лише те, що всі первинні документи, якими обґрунтовується реальність операцій з контрагентом підписано особою, яка не мала на меті здійснення фактичної господарської діяльності. Вказані обставини встановлені вироками, які набрали законної сили. Разом з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено у який саме період здійснювалися господарські операції та чи могла ця особа (відносно якої вирок) укласти вказані договори до моменту, з якого вироком суду підтверджена фіктивність її діяльності.

У постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 826/3498/15 також акцентовано увагу на необхідності перевіряти чи встановлено вироком вина саме тієї уповноваженої особи контрагента позивача, яка здійснювала підписання первинних документів.

Колегія суддів враховує, що згідно з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17 ОСОБА_1 була зареєстрована як керівник ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС 10 травня 2016 року.

Договір щодо проведення рекламних кампаній був укладений між ТОВ Агенція-911 та ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС 15 серпня 2016 року, а первинні документи щодо його виконання складені протягом серпня-жовтня 2016 року.

Отже, документи щодо господарських правовідносин між ТОВ Агенція-911 та ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС були складені та підписані вже після подій, описаних у вироці Дніпровського районного суду м. Києва від 12 квітня 2017 року у справі № 755/4734/17.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що первинні документи ТОВ КАЛАБРІЯ ПЛЮС не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами та, як наслідок, не визнаються такими, що посвідчують факт отримання послуг.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 280/546/19, встановлені у вироках факти фіктивного підприємництва виключають оцінку наданих позивачем первинних документів, виписаних за операціями з придбання послуг та товарів у цих товариств, як достовірних.

За таких обставин колегія суддів не встановила підстав для витребування і дослідження первинних документів, пов`язаних з укладенням і виконання договору № 16-076 від 15 серпня 2016 року.

Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що Головне управління ДФС у м. Києві правомірно здійснила додаткове нарахування податкових зобов`язань ТОВ Агенція-911 з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ Агенція-911 .

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 03 березня 2020 року та є підставами для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агенція-911 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку