Постанова

від 17.11.2020 по справі 0440/6085/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 0440/6085/18

адміністративне провадження № К/9901/9334/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 (суддя - В.В. Кальник) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 (колегія суддів: О.О. Круговий, Т.С. Прокопчук, А.В. Шлай) у справі № 0440/6085/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Симбол до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій та скасування рішення, картки відмови, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Симбол звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС, що полягають у прийнятті рішення про визначення митної вартості № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435;

- скасувати рішення про визначення митної вартості № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08435, складені Одеською митницею ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС;

- зобов`язати Одеську митницю ДФС в особі відділу митного оформлення № 6 відокремленого підрозділу Митний пост Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС здійснити митне оформлення товарів за митною вартістю, заявленою Товариством з обмеженою відповідальністю Симбол у митній декларації UA500060/2018/021845 від 17.07.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про те, що Митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила позивачу у їх митному оформленні. Товариство надало Митниці всі документи, які підтверджують складову декларованої ним митної вартості та не містять жодних неточностей чи розбіжностей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості № UА500060/2018/00027/2 від 20.07.2018 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500060/2018/08435. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення судів мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що рішення та постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Митниця, серед іншого, вказує, що судами попередніх інстанцій не звернуто уваги про ненадання позивачем до митного органу документів, які б могли підтвердити вартість навантаження імпортованого позивачем товару, що включається до митної вартості товару, а саме документів, які підтверджують вартість пакування та транспортування товару. При цьому в платіжному дорученні вказаний інвойс, який не надавався Митниці. Також відповідач в касаційній скарзі вказує, що судами скасовано рішення про коригування митної вартості товарів, яке не виносилось відносно позивача, - не вірно вказаний його номер.

В письмовому відзиві на вказану касаційну скаргу відповідача, який надійшов до Верховного Суду позивач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Симбол (Покупець) та компанією MG GAZLI AMORTIZOR SAN TIC. LTD. STI., Туреччина (Продавець), укладено контракт № 85 від 08.06.2018, за яким продавець поставляє, а покупець купує мебельну фурнітуру (товар), відповідно до рахунків, що є невід`ємними частинами договору. За вказаним договором продавець зобов`язується поставити товар на умовах FOB, EXW, FCA Стамбул або інший порт Туреччини (пункт 3.2). Всі витрати, пов`язані з виконанням даного контракту в країні продавця, продавець здійснює у відповідності до умов поставки - пункту 3.2 (пункт 4.2).

Згідно інвойсу № 026100 від 25.06.2018 до контракту, продавець зобов`язується поставити товар на загальну суму 14325,00 дол. США:

- газовий підйомник 350N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 450N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 750N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1000 шт.;

- газовий підйомник 1000N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 500 шт.;

- газовий підйомник 1200N для ліжкового механізму С-360 mm, торг. марка OZEN LIFT, 1500 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (ліва частина), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (права частина), торг. марка OZEKSAN, 2000 шт.;

- механізм для розкладання ліжка (комплект), торг. марка EKSAN, 2000 шт.

17.07.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю Симбол подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/021845 на вказаний товар. Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 375412,9510 грн. (14325,00 дол. США або 1,5 дол. США за кг.), що визначена за ціною, обумовленою контрактом. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Для митного оформлення позивачем були подані наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт № 85 від 08.06.2018;

- рахунок-фактуру (інвойс) № 026100 від 25.06.2018;

- коносамент (Bill of lading) SEA.EXP.F.18.06-5047 - 1 від 30.06.2018;

- автотранспортна накладна № 048117 від 12.07.2018;

- сертифiкат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP) № 0450064 від 26.06.2018;

- банківський платіжний документ № 180621/000016981 від 21.06.2018;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № 0907-2018/3 від 09.07.2018;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару;

- експертна довідка № Фц-18/614 від 17.07.2018;

- договір про надання послуг митного брокера № 07/2018 від 05.07.2018;

- копія митної декларації країни відправлення 18343100EX140636 від 26.06.2018.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2018/00027/2 від 20.07.2018, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 3,13 дол. США за кг.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.07.2018 № UA500060/2018/08435. Підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

В результаті такого контролю встановлено:

1. у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митності товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2. до митного оформлення не надано належних документів про підтвердження витрат на транспортування, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а надано лише довідку від 09.07.2018 р. № 0907-2018/3;

3. у наданому банківському платіжному документі від 21.06.2018 р. № 180621/000016981 наявне посилання на інвойс 201805_51 від 11.06.2018 р., який не надавався до митного оформлення. Інші документи для підтвердження заявленої митної вартості товару не надано.

Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 20.07.2018 №UA500060/2018/022253 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як установлено судами та підтверджується матеріалами справи, Підприємство надало всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які за своїм змістом не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару, а саме його митну вартість.

Верховний Суд при цьому вважає за необхідне зауважити, що такими документами були: пакувальний лист, рахунок-фактура (інвойс), коносамент, автотранспортна накладна, сертифікат про походження товару форми А, банківський платіжний документ, що стосується товару, документ, що підтверджує вартість перевезеного товару, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою, зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення, договір про надання послуг митного оформлення, інформація про позитивні результати державного виду контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інші некласифіковані документи (вагова РК - 14803957; плат 84), копія митної декларації країни відправлення, митна декларація.

Надаючи оцінку вказаних документів, суди попередніх інстанцій правильно визначились про їх достатність з метою оформлення поданої позивачем митної декларації за договірною ціною завезеного ним товару.

При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що запитувані відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів документи в переважній більшості були надані позивачем до митного оформлення, що підтверджує картка відмови в прийнятті митної декларації. Зокрема такими були, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, копія митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою, зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу.

Крім того, ознайомившись із змістом та переліком зауважень, які були вказані відповідачем в запиті на отримання додаткових документів і в рішенні про коригування митної вартості, Суд касаційної інстанції погоджується із зробленими висновком судів, що вони були зроблені без будь-якого аналізу змісту наданих позивачем до документів.

Підсумовуючи наведене, Верховний Суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, зазначає, що у відповідача не було правових підстав виносити рішення про коригування митної вартості товарів як і картки відмови в прийнятті митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем до митного оформлення імпортованого товару не було надано доказів в підтвердження вартості послуг із навантаження даного товару, то Суд касаційної інстанції погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи, що завантаження товару на транспортний засіб здійснювалось силами продавця товару у відповідності до вимог терміну FOB правил Інкотермс 2010, позивач в силу приписів пункту 6 частини десятої статті 58 МК правильно не включив суму даної послугу до митної вартості товару. Крім того, обставини здійснення поставки товару позивачу на умовах FOB у належний спосіб досліджено судами попередніх інстанцій, зокрема було установлено, що відповідні дані відображені в контракті.

Відносно доводів відповідача щодо не надання позивачем рахунку-фактури на перевезення товару, банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати товару, калькуляції транспортних послуг, то Суд вважає за необхідне зазначити, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому подані Товариством документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів, такими були: автотранспортна накладна і документ, що підтверджує вартість перевезення товару. При цьому судами попередніх інстанцій було вірно встановлено, що на підтвердження вартісного показника по транспортуванню імпортного позивачем товару надано договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 53 від 01.06.2018, довідку № 0907-2018/3 від 09.07.2018, платіжне доручення № 85 від 09.07.2018, наряд № 2814 від 09.07.2018.

Також Суд касаційної інстанції погоджується із висновками, зробленими судами попередніх інстанцій, що платіжне доручення (Swift) № 180621/000016981 від 21.06.2018, в якому було допущено технічну помилку в частині відображення невірного номеру інвойсу лише підтверджує задекларовану ціну імпортованого товару - 14325 дол. США. В даному випадку, судовим розглядом справи було встановлено, що дане платіжне доручення стосується факту оплати позивачем за імпортований ним товар згідно договору № 85 від 08.06.2018. Наявна технічна помилка у платіжному дорученні (Swift) визнана позивачем в судовому засіданні та не може бути підставою для визнання законними рішення Митниці.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не спростованими доводами касаційної скарги, про протиправність винесених відповідачем рішень.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередньої інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи відповідача, що заявлені в касаційній скарзі не спростовують зазначеного. Разом з тим, Верховний Суд враховує їх в частині номеру рішення Митниці, яке було скасовано судами попередніх інстанцій. Зокрема, рішення відповідача про коригування митної вартості, яким порушені права позивача винесено 20.07.2018 №UA500060/2018/000 0 27/2. Натомість суди, оцінювали і скасували рішення 20.07.2018 №UA500060/2018/00027/2.

Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що дане порушення не може бути єдиною підставою для скасування по суті законних рішень судів попередніх інстанцій. До того, слід відмітити, що за змістом позовних вимог, позивач просив скасувати саме рішення відповідача від 20.07.2018 №UA500060/2018/00027/2. Заяви про зміну чи доповнень до позовної зави від позивача до суду першої інстанції не надходило.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник