Постанова

від 17.11.2020 по справі 810/4283/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 810/4283/17

адміністративне провадження № К/9901/60565/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 (суддя - Панова Г.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 (колегія суддів: В.П. Мельничук,: Ю.А. Ісаєнко, І.О. Лічевецький) у справі № 810/4283/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техно-перспектива до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Техно-перспектива звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2017 № 0034861414, № 0034911414, № 0034921414.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що обставини вчинення з його контрагентом, - ТОВ Будівельна компанія Олімпік (код за ЄДРПОУ 39714825) господарських операцій та виникнення у їх результаті правових наслідків підтверджені належним чином оформленими первинними та іншими документами, які наявні у позивача та були надані до перевірки, у зв`язку із чим висновки податкового органу про нереальність таких є хибними.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2017 року № 0034861414. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2017 № 0034911414. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2017 № 0034921414.

Рішення судів обґрунтовано тим, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину та те, що господарські операції мали реальний характер, а товар/послуги використовувалися в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення такі докази не були прийняті до уваги.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди попередніх інстанцій в порушення принципу офіційного з`ясування матеріалів справи не надали правового значення виявлених фактів під час проведення перевірки здійснення ним удаваних господарських операції із його контрагентом, так як не було надано оцінки відсутності доказів в підтвердження переміщення товару як від продавця на підставі ТТН, так і його оформлення на склад покупця. Доводи касаційної скарги аналогічні висновкам акту перевірки та доводам апеляційної скарги.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до суду касаційної інстанції не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлень від 14.08.2017 року № 1887, № 1888, № 1889, виданих ГУ ДФС у Київській області, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. від 14.02.2017 року (справа № 757/8433/17-к), на підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 14.08.2017 рок № 1479, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Техно-перспектива .

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 30.08.2017 року № 653/10-36-14-14/35162130 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Техно-перспектива (код за ЄДРПОУ 65162130), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з суб`єктами господарювання за період часу 01.01.2016 по 31.12.2016 .

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 316 127,00 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6, статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 205 235,00 грн, у тому числі за січень 2016 року в сумі 61 660,00 грн, за лютий 2016 року в сумі 114 392,00 грн, за березень 2016 року в сумі 29 273,00 грн, та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 145 928,00 грн, у тому числі за квітень 2016 року в сумі 106 705,00 грн, за травень 2016 року в сумі 7 401,00 грн, за серпень 2016 року в сумі 12 937,00 грн, за вересень 2016 року в сумі 18 885,00 грн.

Підставою для таких висновків стало те, що Позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Будівельна компанія Олімпік на підставі укладених з зазначеним контрагентом договорів, на виконання яких складено податкові та видаткові накладні, акти виконаних робіт тощо.

Однак, за висновками контролюючого органу контрагент позивача - ТОВ Будівельна компанія Олімпік не мав найманих працівників, залишків ТМЦ та основних фондів, не знаходився за податковою адресою, а тому не міг фактично здійснити господарські операції на користь позивача. Крім того, за результатами проведеного аналізу баз даних ДФС України ТОВ Будівельна компанія Олімпік не задекларовано придбання номенклатури товару, яка в подальшому реалізовувалась позивачу.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2017:

№ 0034861414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 395 159,00 грн, у т.ч. за податковими зобов`язаннями 316 127,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 79 032,00 грн;

№ 0034911414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 256 656,00 грн, у т.ч. за податковими зобов`язаннями 205 325,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 51331,00 грн;

№ 0034921414, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145 928,00 грн.

Не отримавши позитивного результату від адміністративного оскарження вказаних рішень, позивач звернувся до суду, який їх скасував, з чим погоджується Верховний Суд, з огляду на наступне.

Згідно із пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Як встановлено судами, що відповідає матеріалам справи між ТОВ Будівельна компанія Олімпік і Позивачем укладено договір поставки № 0722-1 від 22.07.2015 року, за умовами якого ТОВ Будівельна компанія Олімпік зобов`язалась поставити Позивачу електротехнічну продукцію.

Також між Позивачем (замовник) та ТОВ Будівельна компанія Олімпік (підрядник) укладено ряд наступних договорів, а саме: № 0114-1 від 14.01.2016 за умовами якого підрядник провести демонтажно-опоряджувальні роботи, виконати монтажні роботи по відновленню комірки, провести окраску обладнання, виконати очистку обладнання від слідів кіптяви та залишків горіння; № 0115-1 від 15.01.2016, за умовами якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами за завданням замовника і за його рахунок, на об`єкті (Київська обл., м. Буча, вул. Нове шосе, 48) виконати монтаж електроустаткування; № 0118-1 від 18.01.2016, за умовами якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами за завданням Замовника і за його рахунок, на об`єкті (м. Київ, вул. Бальзака, 65/1) виконати монтаж електроустаткування (т.1 а.с.143-145); № 0425-1 від 25.04.2016 за умовами якого підрядник зобов`язується своїми силами і засобами за завданням Замовника і за його рахунок, на об`єкті (Київська обл., м. Буча, вул. Нове шосе, 48 ТЦ Модуль ) виконати монтаж електроустаткування.

Наявність відповідних договорів не заперечуються відповідачем, які долучені до матеріалів справи, зміст яких досліджений в судовому порядку судами попередніх інстанцій.

Судами також установлено, що не заперечується відповідачем, наявністю всіх належно оформлених супроводжуючих документів згідно вказаних договорів, якими, серед інших, були: видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання виконаних робіт, платіжними дорученнями, що підтверджують факт оплату вартості придбаного товару

Згадувані документи первинного обліку відображені податковою в акті перевірки, зауважень, що порядку складення яких зазначено не було.

З урахуванням того, що матеріали справи містять докази реальності здійснення відповідних угод між позивачем та названим суб`єктом господарювання, а доказів не використання позивачем придбаних послуг/робіт у своїй господарській діяльності відповідачем надано не було, тому визначені контролюючим органом порушення, які викладені в акті перевірки є неприйнятними. При цьому відповідні докази використання вказаної продукції у власній господарській діяльності Товариства, було встановлено судами, що відображено у судових рішеннях. Отже, висновки, що викладені відповідачем в акті перевірки були вірно відхилені судами попередніх інстанцій, так вони побудовані на припущеннях і на непідтверджених перевіркою фактах.

Водночас, судами попередніх інстанцій правильно взято до уваги, що податковий орган в обґрунтування прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з названими підприємствами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача.

В тому числі суд першої інстанції вірно відхилив доводи посадкового органу про те, те контрагент позивача відносить до числа сумнівних суб`єктів господарювання, які здійснюють фіктивну підприємницьку діяльність, у зв`язку із чим порушене кримінальне провадження №4201610000000300, так як дане кримінальне провадження порушено за ознаками злочинів, передбачених статтями 364 та 212 КК України. Вироку за наслідками такого провадження постановлено не було, як і станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій так і на час касаційного розгляду справи.

При цьому, Верховний Суд відзначає про те, що судовим розглядом було встановлено, що згідно наданого відповідачем акту проведеної Головним управлінням ДФС у м. Києві тематичної перевірки ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві з питань дотримання вимог чинного законодавства та відомчих нормативних документів під час проведення перевірки підприємств із ймовірними ознаками ризиковості № 116/26-15-22 від 22.02.2017, вбачається, що у зв`язку з надходженням до ДПІ від ГУ ДФС у м. Києві переліку підприємств з ознаками ризику в рамках ранньої податкової діагностики, розглядалась фінансово-господарська діяльність ТОВ БК Олімпік . 20.05.2016 на засіданні робочої групи був присутній керівник ТОВ БК Олімпік , який надав відповідні пояснення та документи щодо діяльності підприємства, а також була підписана додаткова угода про визнання електронних документів. Таким актом також підтверджено подання ТОВ БК Олімпік податкових декларацій з податку на додану вартість за період з серпня 2015 року по жовтень 2016.

З встановленого слідує, що в дійсності відповідачем був проведений аналіз господарської діяльності контрагента позивача, тоді як доводи які вказувались ним в акті перевірки позивача не знайшли свого документального підтвердження, про що суд відзначив у своєму рішенні.

Водночас зауваження відповідача щодо відсутності відповідних документів по перевезенню придбаного позивачем товару (ТТН) чи переміщенню, не можуть слугувати єдиною підставою на користь висновку про нереальність правовідносин між позивачем із згадуваними підприємствами про поставку ТМЦ, тим більше, що названі господарські операції не пов`язані із наданням послуг позивачу по перевезенню/транспортування.

Таким чином, суди попередніх інстанцій на виконання завдання адміністративного судочинства надали оцінку всім виявленим відповідачем фактам в акті перевірки, які стали підставою для винесення спірних в даній справі податкових повідомлень-рішень. Натомість, Суд визнає, що відповідач в касаційній скарзі просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірного податкового повідомлення-рішення скасованого в частині, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 - без змін.

2. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник