Постанова
Іменем України
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 394/420/18
провадження № 61-16197св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна ,
представник позивача - Коренюк Тетяна Вікторівна,
відповідач-1 - ОСОБА_1 ,
представники відповідача-1: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю Свердликівське ,
представник відповідача-2 - Чекалюк Василь Андрійович,
відповідач-3 - державний реєстратор Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у складі судді Краснопольської Л. П. від 08 лютого 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Голованя А. М., Мурашка С. І. від 26 червня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна (далі - ТОВ Імені Юрія Гагаріна ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Свердликівське (далі - ТОВ Свердликівське ), державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3523685600:02:000:0590 площею 4,1485 га, розташованої на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.
05 червня 2008 року між приватно-орендним підприємством ім. Гагаріна (далі - ПОП ім. Гагаріна), правонаступником якого є ТОВ Імені Юрія Гагаріна , та ОСОБА_1 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки б/н строком на 10 років, який 10 жовтня 2008 року зареєстровано у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру за № 040837600079.
06 вересня 2018 року, маючи намір продовжувати орендні правовідносини з ОСОБА_1 , як орендодавцем, користуючись своїм переважним правом на поновлення договору оренди, товариство направило останній лист-повідомлення про поновлення вказаного договору з проектом додаткової угоди, але відповідач заперечила проти поновлення договору оренди. Проте, 19 грудня 2016 року, тобто ще до закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 05 червня 2008 року, орендодавець уклала інший договір оренди цієї самої земельної ділянки з ТОВ Свердликівське , а державний реєстратор Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області на підставі вказаного договору 19 грудня 2017 року виніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким зареєстрував за ТОВ Свердликівське право оренди на земельну ділянку, зазначивши, що право оренди починається з 11 жовтня 2018 року.
Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням уточнення позовних вимог, ТОВ Імені Юрія Гагаріна просило суд:
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 19 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Свердликівське ;
- скасувати рішення державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37227889 про реєстрацію за ТОВ Свердликівське права оренди на спірну земельну ділянку;
- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 05 червня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Імені Юрія Гагаріна на умовах, викладених у додатковій угоді від 03 вересня 2018 року.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2019 року провадження у справі у частині позовних вимог ТОВ Імені Юрія Гагаріна про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 19 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Свердликівське , та скасування рішення державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію за ТОВ Свердликівське права оренди на спірну земельну ділянку закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2019 року у задоволенні позову ТОВ Імені Юрія Гагаріна про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, орендодавець заперечив проти поновлення договору оренди, що випливає з повідомлень ОСОБА_1 від 05 березня та 04 жовтня 2018 року, то ТОВ Імені Юрія Гагаріна втратило своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Імені Юрія Гагаріна залишено без задоволення, рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що товариством разом із пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки було направлено ОСОБА_1 проект додаткової угоди, в якому були змінені істотні умови договору, а саме, збільшено термін дії з 10 до 20 років, орендна плата з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінена до 10%, а також передбачалися нові форми виплати орендної плати (в додаток до грошової натуральна та/або відробіткова). Отже, між ОСОБА_1 та ТОВ Імені Юрія Гагаріна не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, оскільки ОСОБА_1 відмовилась від підписання вищевказаної додаткової угоди, крім того, остання заперечувала проти поновлення договору оренди, що випливає з її повідомлень, надісланих в установлений строк, тому ТОВ Імені Юрія Гагаріна втратило своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У серпні 2019 року ТОВ Імені Юрія Гагаріна подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, зробивши висновок про те, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди не врахували, що станом на дату направлення ОСОБА_1 заперечень у поновленні договору оренди з позивачем на новий строк між останньою та ТОВ Свердликівське вже існували договірні відносини. Крім того, позивачем запропоновані вигідніші умови орендної плати ніж ті, про які домовилися відповідачі, а саме - 10% від нормативної грошової оцінки землі, проти 4,5%, які запропоновані ТОВ Свердликівське . Тобто, ОСОБА_1 передала у користування ТОВ Свердликівське земельну ділянку на умовах, які значно погіршують її майновий стан, що у черговий раз підтверджує протиправність дій відповідачів та порушення права позивача на поновлення договору оренди на новий строк, що залишилося поза увагою суду. Крім того, ОСОБА_1 у листі-запереченні зазначила, що планує здійснювати обробку цієї земельної ділянки самостійно, при цьому вже існувала домовленість про передачу земельної ділянки у користування ТОВ Свердликівське після закінчення дії попереднього договору оренди від 05 червня 2008 року. Саме недобросовісність відповідачів призвела до порушення прав позивача на поновлення договору оренди на новий строк, яке на підставі Закону України Про оренду землі належить позивачу.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ Свердликівське на касаційну скаргу, у якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи позивача висновків судів не спростовують. ОСОБА_1 , як орендодавець, заперечила проти поновлення договору оренди земельної ділянки, укладеного з ТОВ Імені Юрія Гагаріна , унаслідок чого позивач втратив переважне право на поновлення цього договору оренди.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року поновлено ТОВ Імені Юрія Гагаріна строк на касаційне оскарження рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2019 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року; відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 394/420/18 з Новоархангельського районного суду Кіровоградської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,1485 га, з кадастровим номером 3523685600:02:000:0590, що розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР 022406.
05 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна та ОСОБА_1 було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК 10 жовтня 2008 року за № 040837600079.
Відповідно до статуту ТОВ Імені Юрія Гагаріна товариство утворене шляхом виділення з ПОП ім. Гагаріна та є правонаступником прав та зобов`язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09 січня 2013 року, в якому зазначено про правонаступництво позивача за укладеним договором оренди.
19 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і ТОВ Свердликівське укладено договір оренди земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,1485 га, з кадастровим номером 3523685600:02:000:0590, що розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області строком на 10 років, право оренди в орендаря виникає з 11 жовтня 2018 року. На підставі цього договору 20 вересня 2019 року реєстратором Підліснянської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області Смалиусом В. В. здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
05 березня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направила ПОП ім. Гагаріна лист-повідомлення про небажання ОСОБА_1 продовжувати орендні відносини з цими особами, просила повернути земельну ділянку після збирання врожаю.
03 вересня 2018 року позивач направ ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом підписання додаткової угоди та долучив проект такої угоди.
04 жовтня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надіслала позивачу лист-повідомлення про небажання продовжувати договірні відносини, який отримано позивачем 11 жовтня 2018 року.
27 грудня 2018 року між ОСОБА_1 і ТОВ Свердликівське укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 19 грудня 2016 року про припинення договору. Припинення права оренди земельної ділянки зареєстровано 12 січня 2019 року.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ТОВ Імені Юрія Гагаріна на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо оренди земельних ділянок, є Закон України Про оренду землі .
Стаття 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву Поновлення договору оренди землі та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).
Частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев 'ята статті 33 вказаного Закону).
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України Про оренду землі було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк та поновлення договору оренди землі , використовуючи конструкцію поновлення договору оренди землі як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.
Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов 'язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов'язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).
У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України Про оренду землі ).
При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини на певних умовах. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі . І саме в такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Близький за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 20200 року у справі № 313/350/16-ц (провадження № 14-97цс20).
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що 05 березня та 04 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повідомила ТОВ Імені Юрія Гагаріна про небажання продовжувати строк дії укладеного з товариством договору оренди, що підтверджується повідомленнями про припинення договірних відносин та зворотними повідомленнями про отримання рекомендованих листів, надавши мотивоване обґрунтування свого наміру.
Судом установлено, що позивачем разом із пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки орендодавцю було направлено проект додаткової угоди, в якому були змінені істотні умови договору, а саме термін його дії збільшено з 10 до 20 років, орендна плата з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінена до 10%.
Таким чином, суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильність вирішення спору, дійшли правильного висновку про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ Імені Юрія Гагаріна не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору. ОСОБА_1 , як орендодавець, заперечила проти поновлення договору оренди, унаслідок чого ТОВ Імені Юрія Гагаріна втратило своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Доводи касаційної скарги про порушення переважного права позивача на укладання договору оренди не підтверджені належними та допустимими доказами, а укладання 19 грудня 2016 року між ОСОБА_1 і ТОВ Свердликівське договору оренди не призвело до порушення права позивача на володіння і користування земельною ділянкою в межах строку, погодженого сторонами у договорі від 05 червня 2008 року, оскільки у ТОВ Свердликівське право оренди за договором від 19 грудня 2016 року виникає лише з 11 жовтня 2018 року (після закінчення терміну дії договору оренди від 05 червня 2008 року, укладеного з ТОВ Імені Юрія Гагаріна ).
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Оскільки оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна залишити без задоволення.
Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2019 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92902687 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Краснопольська Л. П.
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Краснопольська Л. П.
Цивільне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Краснопольська Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні