Справа № 485/1010/20
Провадження № 2/485/410/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2020 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представників відповідача Заякіна В.О., Козирєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Родіна - Н" про розірвання договору оренди землі,
встановив
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому послався на таке.
Позивач є власником земельної ділянки площею 4,0488 га, кадастровий номер 4825782000:23:000:0016. 09 січня 2007 року між ним та Селянським господарством "Родіна-Н" (далі - СГ "Родіна-Н") укладено договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 15 років. 01 червня 2016 року між ним та ПП "Родіна-Н" підписано додаткову угоду, за пропозицією відповідача, начебто у зв`язку зі зміною найменування СГ "Родіна-Н" на ПП "Родіна-Н". У 2018 році позивач випадково виявив, що відповідач, підробивши його підписи, замовив технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж належної йому земельної ділянки, що було встановлено у кримінальному провадженні № 12019150310000639. Вже з матеріалів вказаного кримінального провадження позивач дізнався, що СГ "Родіна-Н" було реорганізовано шляхом перетворення у приватне підприємство 10 вересня 2012 року. При цьому, відповідач не повідомив позивача про проведену реорганізацію. Відповідно до п. 38 договору від 09 січня 2007 року у редакції станом на 10 вересня 2012 року реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для розірвання договору оренди, що не було передбачено у додатковій угоді від 01 червня 2016 року. Проте, додаткова угода і не передбачала, що її умови поширюються на відносини, що виникли до її укладення. Враховуючи викладене, позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 09 січня 2007 року між ним та відповідачем, та стягнути понесені ним судові витрати.
31 серпня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав, пославшись на таке. Строк договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2007 року, укладеного між сторонами на 15 років, зареєстрованого у встановленому законом порядку 06 грудня 2011 року, закінчується у 2026 році. 01 червня 2016 року за ініціативою СГ "Родіна-Н", у зв`язку з реєстрацією змін до Статуту підприємства, у відповідності до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" між сторонами було укладено додаткову угоду, якою змінені деякі пункти та доповнені нові пункти договору, а саме: уточнено найменування підприємства - орендаря СГ "Родіна-Н" на ПП "Родіна-Н", площу земельної ділянки з 4,04 га на 0,0488 га; уточнено нормативну грошову оцінку земельної оцінки та збільшено розмір орендної плати, а також змінено інші пункти договору, у тому числі п. 38 договору викладено у новій редакції. Позивач не оспорює, що додаткова угода укладена за взаємною згодою у відповідності до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ним підписана, примірник угоди ним отриманий, що свідчить про його обізнаність щодо перетворення підприємства СГ "Родіна-Н" на ПП "Родіна-Н". Підприємство не зобов`язано надавати позивачу установчі документи, оскільки він не є засновником або співвласником підприємства. Підстави для припинення дії договору оренди, визначені п.36 його умов відсутні. Долучена до позову копія постанови про закриття кримінального провадження від 15 липня 2020 року не спростовує його обізнаність про зміну назви і не підтверджує факту підробки підпису відповідача у юридично значимих документах. Крім того, відповідач заявив про застосування строку позовної давності у справі, мотивуючи тим, що позивач був обізнаний про зміну організаційно-правової форми підприємства (реорганізацію) з 01 червня 2016 року, проте у встановлений законодавством строк не звертався у встановленому порядку за відновленням порушених (на думку позивача) прав та законних інтересів (вх. № 5076/20-вх. 31.08.2020).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в у повному обсязі, просили про їх задоволення.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали. Просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділого обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 4,0488га, кадастровий номер 4825782000:23:000:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Кобзарцівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 072559, виданим Снігурівським райвідділом земельних ресурсів 08 серпня 2003 року на підставі розпорядження Снігурівської райдержадміністрації № 539-р від 15 липня 2003 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 43 (а.с. 6-7).
Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 передав в оренду СГ "Роднічок" строком на 15 років відповідно до договору оренди, який було укладено 09 січня 2007 року та зареєстровано 06 грудня 2011 року у відділі Держкомзему у Снігурівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 грудня 2011 року за № 4825780040028 (а.с. 8-9, 9 - зворот).
Згідно з п. 36 Розділу "Зміна умов договору і припинення його дії" договору оренди передбачено, що його дія припиняється шляхом розірвання лише у двох випадках: 1) взаємної згоди сторін; 2) за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок не виконання другою стороною обов"язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 38 вказаного Розділу спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.
10 вересня 2012 року СГ "Родіна-Н" реорганізовано шляхом перетворення у ПП "Родіна-Н" (а.с. 24). Згідно із статутом, ПП "Родіна-Н" є правонаступником усіх прав та обов`язків СГ"Родіна-Н" (а.с.14-16).
Відповідно до додаткової угоди від 01 червня 2016 року до договору оренди від 09 січня 2007 року, укладеної між ОСОБА_1 та ПП "Родіна-Н", за взаємною згодою сторін, у договір оренди землі було внесено зміни та доповнення, у тому числі, замінено орендаря СГ "Родіна-Н" на ПП "Родіна-Н", Розділ "Зміна умов договору і припинення його дії" викладено у наступній редакції: "п. 38 Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців, або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку.
Вказана угода 29 вересня 2016 року була зареєстрована державним реєстратором Снігурівської райдержадміністрації Зимою Ю.В., номер запису про інше речове право: 16691787 (а.с. 50-51).
Позивач не спростував, що вказана додаткова угода укладена від його імені, підписана ним, примірник угоди також був ним отриманий.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з п. 3 ст. 6 ЦК України, сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ним договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 652 ЦК України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" (далі - Закон).
Частиною 1 ст. 30 Закону визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
Приписами ст. 31 Закону передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Пунктом 34 спірного договору оренди передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується в судовому порядку. Таким чином, сторони обумовили правові наслідки недосягнення згоди щодо змін умов договору - врегулювання спору в судовому порядку.
За такого, оскільки зміна умов договору оренди від 09 січня 2007 року, який було зареєстровано 06 грудня 2011 року, відбулася за взаємною згодою сторін, шляхом укладення сторонами додаткової угоди 01 червня 2016 року, яка підписана власником земельної ділянки та орендарем. Додаткова угода від 01 червня 2016 року вчинена у письмовій формі відповідно до вимог ст. 207 ЦК України та зареєстрована у встановленому законом порядку.
Укладаючи додаткову угоду сторони у встановленому законодавством порядку дійшли згоди щодо всіх необхідних змін до умов договору, зокрема внесли зміни до п. 38 Розділу "Зміна умов договору і припинення його дії", з моменту державної реєстрації додаткової угоди. Позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності волевиявлення при укладенні додаткової угоди.
За такого, положення додаткової угоди не суперечать вимогам чинного законодавства та відповідають принципу свободи, позивач підписуючи таку додаткову угоду надав згоду на продовження орендних правовідносин з відповідачем ПП "Родіна-Н", який є правонаступником всіх прав та обов"язків СГ "Родіна-Н", що не суперечить вимогам частини першої статті 30 Закону України Про оренду землі та передбачено умовами договору оренди від 09 січня 2007 року, суд приходить до висновку, що підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 09 січня 2007 року відсутні, а тому позовні вимоги не обгрунтовані і не підлягають задоволенню.
Доводи позивача про те, що при підписанні спірної додаткової угоди його було введено в оману щодо зміни організаційно-правової форми орендаря недоведені та спростовуються змістом самої додаткової угоди, яку позивач підписав.
Оскільки суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог, заява представника відповідача про застосування позовної давності не може бути задоволена.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Родіна - Н" про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного судового рішення 16.11.2020.
Суд | Снігурівський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92907982 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Снігурівський районний суд Миколаївської області
Квєтка І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні