Рішення

від 17.11.2020 по справі 573/1238/20

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1238/20

Номер провадження 2/573/321/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 листопада 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, Державного підприємства Укрліктрави , третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Сумській області, про визнання недійсним та скасування розпорядження районної державної адміністрації, державного акту на землю, скасування реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білопільської РДА, ДП Укрліктрави з позовом, в якому вказує, що 11 березня 2003 року йому та його матері ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину були видані Державні акти серії СМ №146451 та №146453 на право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,4160 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для ведення особистого селянського господарства. Зазначена земельна ділянка є одним цілим з присадибною ділянкою, на якій розташований будинок, в якому його батьки проживали ще з 1980 року та вели господарство на вказаних землях. Після смерті матері з метою оформлення спадкових прав на частину земельної ділянки, яка їй належала, він звернувся до нотаріуса, але останній відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю витягу на земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 04 лютого 2020 року йому було відмовлено у внесенні відомостей про земельну ділянку до кадастру у зв`язку з тим, що вона перетинається з ділянкою з кадастровим номером 5920610100:01:004:0663, якою користується ДП Укрліктрави на підставі Державного акту серії ЯЯ №280631, виданого 07 серпня 2012 року на підставі розпорядження голови Білопільської РДА від 17 липня 2012 року №561. Площа перетинання складає 50,0047%.

Посилаючись на те, що до складу земельної ділянки, наданої ДП Укрліктрави , неправомірно включено частину його земельної ділянки, право власності на яку набуте раніше, ОСОБА_1 просить визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Білопільської РДА від 17 липня 2012 року №561, визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ №280631від 07 серпня 2012 року, а також скасувати реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100:01:004:0663.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 15 липня 2020 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 13 серпня 2020 року до участі в справі в якості третьої особи залучено Головне управління Держгеокадстру в Сумській області.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 04 вересня 2020 року продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на тридцять днів.

Ухвалою Білопільського районного суду Сумської області від 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження в справі та призначено її судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Його представник - адвокат Сивенко В.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представники відповідачів ДП Укрліктрави - Проскочило А.Г., Білопільської РДА - Савчук Б.М. позовні вимоги визнали в повному обсязі, у зв`язку з чим судом останнім були роз`яснені наслідки такої процесуальної дії.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадстру в Сумській області в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 91).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та його матері ОСОБА_3 передано в приватну власність в рівних частинах земельну ділянку площею 0,4160 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для ведення особистого селянського господарства, про що 11 березня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 видано Державні акти на право власності на земельну ділянку серії СМ №146451 та серії СМ №146453 (а. с. 10, 11).

Зазначені акти зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номерами 107 та 108 відповідно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а. с. 16).

Як вбачається зі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 03 березня 2020 року державним нотаріусом Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області Ковальовою Л.Б., ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_3 успадкував належні останній 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 , а також 1/2 частину земельної ділянки під вказаним будинком площею 0,1 га, призначену для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а. с. 27-30).

У видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 нотаріус відмовив у зв`язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру на цю земельну ділянку (а. с. 15).

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу у Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 04 лютого 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до Державного земельного кадастру у зв`язку з перетинанням його земельної ділянки з ділянкою 5920610100:01:004:0663, на яку ДП Укрліктрави видано Державний акт на право постійного користування серії ЯЯ №280631 від 07 серпня 2012 року, площа співпадає на 50,0047% (а. с. 12-14).

Відповідно до копії Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №280631 від 07 серпня 2012 року ДП Укрліктрави передано в постійне користування земельну ділянку площею 2,8450 га, розташовану на території Білопільської міської ради Сумської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 42).

Вказаний Державний акт виданий 07 серпня 2012 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 17 липня 2012 року №561, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на постійне користування земельними ділянками ДП Укрліктрави , розташованими на території Білопільської міської ради (а. с. 32).

Державна реєстрація земельної ділянки площею 2,8450 га з кадастровим номером 5920610100:01:004:0663 здійснена 29 квітня 2016 року відділом Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області, із зазначенням виду речового права ДП Укрліктрави на вказану земельну ділянку - право власності (а. с. 26 зв.).

19 червня 2020 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Ломакою Н.М. направлено ДП Укрліктрави лист з пропозицією здійснити поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5920610100:01:00460663 площею 2,845 та виділити з неї частину, яка належить ОСОБА_1 (а. с. 43).

Зазначений лист одержаний відповідачем 23 червня 2020 року, але відповіді на вказану пропозицію останній не надав (а. с. 44).

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно ч. ч. 1-2 ст. 78, ч. ч. 1, 5 ст. 116 ЗК України, у редакції, яка діяла на час набуття ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

У статті 202 ЗК України, у редакції Закону №3613-VI від 07 липня 2011 року, передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 року, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до п. 2 р. VII Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Таким чином, суд приходить висновку, що право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,4160 га зареєстроване відповідно до вимог чинного на час видачі державних актів законодавства, а не проведення реєстрації права власності на земельну ділянку в Державному земельному кадастрі не позбавляє позивача права власності на неї.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі №369/7505/15-ц.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Видача державного акта на право власності на землю залежить від законності рішення органу, на підставі якого виданий такий акт.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення в справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які необхідно оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави в право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . Одним з елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Передаючи в постійне користування ДП Укрліктрави земельну ділянку з кадастровим номером 5920610100:01:00460663 площею 2,845 га, до складу якої частково на 50.0047% увійшла земельна ділянка ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , набута ними у власність раніше, яка, або відповідна частина якої, у них не вилучалася, право власності на неї не припинялося, Білопільська РДА діяла всупереч вказаним вимогам закону, зокрема, ч. 5 ст. 116 ЗК України, чим порушила право позивача вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з абз. 4, 5 ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Оскільки відповідачі в судові засідання не ходили, 04 вересня 2020 року суд направив їм лист, в якому роз`яснив, що у випадку, якщо Білопільська РДА, ДП Укрліктрави не згодні з висновком щодо накладення земельних ділянок, з метою з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, для чого необхідні спеціальні знання в галузі земельних відносин, з метою визначення наявності перетину земельних ділянок, а також площі їх перетину, вони мають право заявити клопотання про призначення відповідної експертизи (а. с. 65). Вказаний лист Білопільська РДА отримала 10 вересня 2020 року, а ДП Укрліктрави - 11 вересня 2020 року (а. с. 65, 70), але своїм правом про призначення експертизи не скористалися.

У судовому засіданні, яке відбулося 17 листопада 2020 року, до початку розгляду справи по суті представники відповідачів позовні вимоги визнали в повному обсязі, пояснивши, що в даному випадку мала місце технічна помилка.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити та визнати недійсним і скасувати розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації від 17 липня 2012 року, визнати недійсним та скасувати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №280631 від 07 серпня 2012 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,8450 га, кадастровий номер 5920610100:01:004:0663, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білопільської міської ради Сумської області.

Відповідно до ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь позивача по 630 грн. 60 коп. судових витрат, а також повернути позивачу з державного бюджету 1261 грн. 20 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35, код ЄДРПОУ 04058120), Державного підприємства Укрліктрави (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ 37471967), третя особа: Головне управління Держгеокадстру в Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885), про визнання недійсними та скасування розпорядження голови районної державної адміністрації, державного акту на землю, скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 17 липня 2012 року №561 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на постійне користування земельними ділянками Державного підприємства Укрліктрави .

Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЯ №280631, виданий 07 серпня 2012 року на підставі розпорядження голови Білопільської районної державної адміністрації Сумської області від 17 липня 2012 року №561, яким посвідчено право Державного підприємства Укрліктрави постійного користування земельною ділянкою площею 2,8450 га, кадастровий номер 5920610100:01:004:0663, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Білопільської міської ради Сумської області.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,8450 га, кадастровий номер 5920610100:01:004:0663, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Білопільської міської ради Сумської області, здійснену 29 квітня 2016 року Відділом Держгеокадастру у Білопільському районі Сумської області.

Стягнути з Білопільської районної державної адміністрації Сумської області, Державного підприємства Укрліктрави на користь ОСОБА_1 по 630 грн. 60 коп. судових витрат з кожного.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 1261 грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 17 листопада 2020 року.

Суддя -