Постанова

від 03.11.2020 по справі 498/606/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6469/20

22-ц/813/6470/20

Номер справи місцевого суду: 498/606/17

Головуючий у першій інстанції Ткачук О. Л.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участі секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивачів - ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача - Полішпаківська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області про встановлення нікчемності заповіту,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, у якому просять встановити нікчемність заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був посвідчений 27 грудня 2016 року ОСОБА_6 , секретарем виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області в реєстрі за № 121, та зареєстрованого в електронному Спадковому реєстрі 12 червня 2017 року за номером 60777257 Одеською філією державного підприємства Національні інформаційні системи . В обґрунтування позову посилаються на те, що відносно секретаря ОСОБА_6 , як секретаря виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, відсутнє рішення цієї ради про покладення на неї вчинення нотаріальних дій і вона перебувала за межами України на день посвідчення заповіту; в посвідчувальному написі на заповіті не вказані причини, з яких посвідчення заповіту було вчинене поза приміщенням Полішпаківської сільської ради, а за наявною інформацією такі причини були відсутні; рукописний текст від імені заповідача З моїх слів записано вірно і мною в голос прочитано , а також підпис від його імені із зазначенням ОСОБА_5 виконано не заповідачем, а іншою особою; реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі здійснена лише 12 червня 2017 року, тобто через п`ять місяців після смерті заповідача.

Відповідачка позов не визнає та зазначає, що заповіт посвідчувався за її відсутності та вона про нього дізналась після смерті заповідача в кінці березня 2017 року.

Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Встановлено нікчемність заповіту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був посвідчений 27 грудня 2016 року ОСОБА_6 , секретарем виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області в реєстрі за № 121, та зареєстрованого в електронному Спадковому реєстрі 12 червня 2017 року за номером 60777257 Одеською філією державного підприємства Національні інформаційні системи . Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640,00 грн. на користь ОСОБА_2 .

Додатковим рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 березня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи у розмірі 6 223, 93 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року та додаткове рішення від 04 березня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи на 14-00 г. 03.11.2020 року сторони та їхні представники, а також треті особи в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, а також обґрунтованість додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

Родинні відносини позивачів та третьої особи на їх стороні із заповідачем та спадкодавцем ОСОБА_5 підтверджені наступними документами:

- свідоцтвом про народження ОСОБА_7 , виданим на підставі запису за № 35 складеного 10 вересня 1982 року Петрівською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, у якому спадкодавець вказаний її батьком;

- свідоцтвом про одруження, виданим на підставі запису за № 3 зробленого 18 вересня 1999 року виконкомом Першотравневої сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, за яким ОСОБА_7 після одруження з ОСОБА_8 було присвоєне прізвище ОСОБА_9 ;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_10 , виданим на підставі запису за № 42 складеного 25 грудня 1985 року Петрівською сільською радою Великомихайлівського району Одеської області, у якому спадкодавець вказаний її батьком;

- свідоцтвом про шлюб, виданим на підставі запису за № 76 зробленого 21 жовтня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Великомихайлівського районного управління юстиції Одеської області, за яким ОСОБА_10 після реєстрації шлюбу зі ОСОБА_11 було присвоєне прізвище ОСОБА_12 ;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , виданим на підставі запису за № 14 складеного 23 червня 1989 року виконкомом Петрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, у якому спадкодавець вказаний його батьком.

Рішенням виконкому Петрівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області № 03 від 20.01.2016 року покладено обов`язки щодо вчинення нотаріальних дій на території ради на секретаря виконавчого комітету сільської ради ОСОБА_6 .

Рішенням цієї ради № 40-УІІ від 16.11.2016 року, ця рада та її виконавчий комітет перейменовані у Полішпаківську сільську раду і місцем їх знаходження визначено: вулиця Центральна, село Полішпакове, Великомихайлівський район, Одеська область, Україна.

У алфавітній книзі обліку заповітів цієї сільради розпочатої 25.01.2002 року, за 2016 рік вказано заповіти: 1) ОСОБА_13 посвідчений 16.04.2016 року № 8; 2) ОСОБА_5 посвідчений 27.12.2016 року за № 121.

За інформацією Державної Прикордонної Служби України, ОСОБА_14 перетинала державний кордон України на виїзд 15.12.2016 року і на в`їзд 22.12.2016 року.

За довідкою від 03.11.2017 року № 777 КУ Великомихайлівська центральна районна лікарня , ОСОБА_5 , 1958 р.н., житель с. Козакове, поступив у терапевтичне відділення лікарні 05.01.2017 року о 13 год., помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 17.45.

У спадковій справі № 09/2017 до майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведеній 17 січня 2017 року Великомихайлівською районною державною нотаріальною конторою Одеської області, наявні наступні документи:

- заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_4 від 17 січня 2017 року та ОСОБА_3 від 07 липня 2017 року про прийняття спадщини померлого батька ОСОБА_5 ;

- заява ОСОБА_1 від 05 липня 2017 року при прийняття спадщини ОСОБА_3 на підставі заповіту від 27 грудня 2016 року;

- повторне свідоцтво про смерть, видане на підставі актового запису за № 12 складеного 12 січня 2017 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за яким ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області;

- довідка Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області № 289 від 03.07.2017 року, за якою ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку АДРЕСА_1 разом із співмешканкою ОСОБА_1 ;

- заповіт складений 27 грудня 2016 року в селі Полішпакове Великомихайлівського району Одеської області від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , який на випадок своєї смерті робить таке розпорядження: все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає співмешканці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Всім іншим родичам, в тому числі й дітям, відмовити у спадщині повністю. Діти зі мною не спілкувались з 1998 року. Аліменти дітям я виплачував до повноліття.

Вказано, що заповіт з його слів на його прохання складено за допомогою загальноприйнятих технічних засобів о 15 год. 20 хв.. Далі йде рукописний текст З моїх слів записано вірно і мною в голос прочитано , підпис від його імені із зазначенням ОСОБА_5 .

У посвідчувальному написі вказано, що заповіт посвідчено 27 грудня 2016 року ОСОБА_6 , секретарем виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області в реєстрі за № 121, який записаний нею зі слів заповідача ОСОБА_5 та який до його підписання прочитаний ним вголос і власноручно підписаний на дому за адресою: АДРЕСА_1 , у її присутності о 15 год. 30 хв.. Особу заповідача встановлено, дієздатність перевірено. Зареєстровано в реєстрі за № 121. Наявний підпис ОСОБА_6 , секретаря виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, а також прикладено відбиток печатки цієї сільради.

Наявні відмітки від 15.05.2017 року про перевірку факту смерті заповідача за свідоцтвом про його смерть та від 17.05.2017 року про те, що заповіт не змінено і не відмінено.

Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 04.07.2017 року, за якою зазначений вище заповіт ОСОБА_5 був зареєстрований 12 червня 2017 року за номером 60777257 Одеською філією державного підприємства Національні інформаційні системи .

За довідкою № 4784/30.2-30 від 27.10.2017 року Одеської філії державного підприємства Національні інформаційні системи та доданою до неї копією заяви Полішпаківської сільської ради, остання надала цю заяву 17.05.2017 року для державної реєстрації вказаного заповіту у Спадковому реєстрі.

За висновком № 18-1547 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами цивільної справи, складеним 24.09.2018 року старшим судовим експертом Гріциною В.В. Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, рукописний текст: З моїх слів записано вірно і мною в голос прочитано. _____підпис. ОСОБА_5 від імені ОСОБА_5 у заповіті, посвідченому 27 грудня 2016 року ОСОБА_6 , секретарем виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області в реєстрі за № 121, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_5 у заповіті, посвідченому 27 грудня 2016 року ОСОБА_6 , секретарем виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району в реєстрі за № 121, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Задовольняючи позов, встановлюючи нікчемність заповіту ОСОБА_5 , який був посвідчений 27 грудня 2016 року ОСОБА_6 , секретарем виконкому Полішпаківської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області в реєстрі за № 121 та зареєстрований в електронному Спадковому реєстрі 12 червня 2017 року за номером 60777257 Одеською філією державного підприємства Національні інформаційні системи , суд першої інстанції виходив з того, що даний заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна виходячи з такого.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З набранням чинності Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений не тільки договором або законом, але й судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, та призводить до їх відновлення.

Загальні підстави недійсності правочину визначені статтею 215 ЦК України. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, у статті 215 ЦК України проводиться розмежування видів недійсності правочинів на нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (статті 219, 220, 224 ЦК України тощо), та на оспорювані, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (статті 222, 223, 225 ЦК України тощо).

Статтею 1257 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним. Відповідно до частин першої вказаної норми, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання нікчемним заповіту ОСОБА_15 посвідченого 27 грудня 2016 року, яким спадкодавець заповідав усе належне йому майно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, виходив з доведеності порушення вимог закону при його посвідченні, оскільки рукописний текст у заповіті від імені заповідача З моїх слів записано вірно і мною в голос прочитано , а також підпис на заповіті від імені заповідача із зазначенням ОСОБА_5 виконаний не заповідачем, а іншою особою, що свідчить про те, що заповідач не був ознайомлений із його змістом та не підписував його і за його дорученням заповіт у його присутності не підписувала інша особа.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції вважав наявними підстави для задоволення вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення нікчемності заповіту, однак з такими висновками апеляційний суд погодитися не може, з огляду на таке.

Нікчемний заповіт є таким в силу припису закону (частина перша статті 1257 ЦК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 94, 95 постанови від 04 квітня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є ефективним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставини нікчемності правочину. Зважаючи на наведене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що у спірних правовідносинах визнання оспорюваного заповіту нікчемним, є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили застосувати неефективний спосіб захисту, позовна вимога про встановлення нікчемності заповіту не підлягає задоволенню, що не позбавляє ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на звернення до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів Одеського апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з характером спірних правовідносин, однак невірно застосував норми матеріального права, що, відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Крім основного рішення судом також було ухвалено і додаткове рішення, яким було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи у розмірі 6 223, 93 грн.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Скасування основного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову має наслідком і скасування додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на проведення експертизи, які понесені позивачем.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є інвалідом 2-ї групи і є звільненим від сплати судового збору в силу Закону України Про судовий збір .

Оскільки за наслідками скасування рішення суду першої інстанції при ухваленні апеляційним судом нового судового рішення в задоволенні позову до ОСОБА_1 відмовлено, судовий збір у розмірі 960 грн., сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги на рішення суду, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на її користь.

Крім того, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню понесені ОСОБА_16 витрати на проведення додаткової судової почеркознавчої експертизи у розмірі 6 594 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381. 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 27 лютого 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивачів - ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача Полішпаківська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області про встановлення нікчемності заповіту - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 березня 2020 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 6 594 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено: 16.11. 2020 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова