Постанова

від 17.11.2020 по справі 914/122/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2020 р. Справа №914/122/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Желіка М.Б.

Скрипчук О.С.,

секретар судового засідання Федорів Н.В.,

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг»

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.08.2020 (повний текст ухвали складено 31.08.2020, суддя Мазовіта А.Б.) про скасування заходів забезпечення позову

у справі № 914/122/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» , м.Луцьк

до відповідача-1 Державного підприємства «Сетам» , м. Київ

до відповідача-2 Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича, м. Луцьк

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсула Інвест» , м.Львів

про визнання електронних торгів, протоколу їх проведення, акту про проведені електронні торги та свідоцтва недійсними

за участю представників:

від позивача - не з`явився,

від відповідача-1- не з`явився,

від відповідача-2 - Таранко Д.В.,

від відповідача-3 - Жбадинський В.О.

14 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) Пакко Холдинг звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державного підприємства (надалі - ДП) Сетам , приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Таранко Дмитра Вікторовича та ТзОВ Інсула Інвест про:

1) визнання недійсними електронних торгів з реалізації лота реєстраційний №385878 (незавершене будівництво об`єкта нерухомого майна 58% ступеню готовності - нежитлове приміщення К-2 загальною площею 7632,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Садова, 2 а ), оформлених протоколом №449867 проведення електронних торгів від 02 грудня 2019 року та акта про проведені електронні торги від 05 грудня 2019 року, виданого приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Таранком Дмитром Вікторовичем;

2) визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, виданого 05 грудня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ростовою Людмилою Олександрівною (серія та номер 1099).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що під час проведення спірних електронних торгів було допущено низку порушень, а саме: продаж майна відбувся по заниженій вартості; приватним виконавцем було порушено строк повідомлення про результати оцінки та строк визначення вартості майна боржника; приватний виконавець оприлюднив оголошення про проведення торгів ще до того, як боржник отримав повідомлення про вартість майна; електронні торги відбулися попри те, що на спірне майно було накладено арешт.

Автоматизованим розподілом вказана справа була розподілена до розгляду судді Мазовіті А.Б.

07.02.2020 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на незавершене будівництво об`єкту нерухомого майна (58% ступеня готовності) - нежитлове приміщення К-2 загальною площею 7632,2 кв.м., місцезнаходження: м.Львів, вул.Садова, 2А;

2) заборони ТзОВ Інсула Інвест і іншим особам здійснювати будь-які дії щодо відчуження в будь-який спосіб вказаного об`єкта нерухомого майна, в т.ч. укладати договори, вчиняти інші правочини щодо нього.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.02.2020 (суддя Мазовіта А.Б.), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

16.07.2020 позивач повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

1) накладення арешту на відповідний об`єкт нерухомого майна;

2) заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю, Державній архітектурно-будівельній інспекції України видавати дозвіл на виконання будівельних робіт на реконструкцію об`єкта нерухомого майна;

3) накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 4610136300:04:003:0021 площею 0,5771 га, що розташована за адресою: м. Львів, вулиця Садова, 2а;

4) заборони Львівській міській раді приймати рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що ТзОВ Інсула Інвест вчиняє активні дії спрямовані на реконструкцію об`єкта нерухомого майна, придбаного на оскаржуваних електронних торгах, про що свідчить розпочата ним процедура отримання містобудівних умов та обмежень, а також ініціювало оформлення речових прав на земельну ділянку, на якій розміщений спірний об`єкт нерухомості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.07.2020 (суддя Щигельська О.І.) заяву позивача було задоволено та вжито заходи забезпечення позову, про які він просив.

Постановляючи ухвалу суд зазначив, що у випадку відчуження ТзОВ Інсула Інвест майна, придбаного з оспорюваних електронних торгів, можливе задоволення позову у даній справі не призведе до ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки останній буде вимушений звертатися до суду з наступним позовом про повернення цього майна від нових власників, володільців чи користувачів.

Суд також погодився із доводами позивача про те, що за умови отримання ТзОВ Інсула Інвест дозвільних документів для здійснення реконструкції спірного об`єкта незавершеного будівництва, воно зможе реконструювати цей об`єкт шляхом знесення існуючого будівництва до фундаменту та створити нову річ, або ж проводити будівельні роботи після ухвалення рішення на користь ТзОВ Пакко Холдинг та повернення об`єкта незавершеного будівництва у його власність. Таким чином, у випадку здійснення реконструкції, якщо позов буде задоволено, позивач буде позбавлений можливості відновити своє право власності на те майно, яке вибуло з його законного володіння.

Суд також погодився з твердженням позивача про те, що можливість оформлення ТзОВ Інсула Інвест прав щодо відповідної земельної ділянки обумовлюється фактом придбання товариством майна на оспорюваних електронних торгах. Відтак, у разі задоволення позовних вимог, підстави набуття права оренди чи іншого речового права щодо земельної ділянки для обслуговування об`єктів нерухомого майна, що є предметом оскаржуваних торгів, будуть відсутніми. З огляду на це суд зазначив, що якщо до моменту набрання законної сили рішенням за результатами розгляду цієї справи, ТзОВ Інсула Інвест оформить речові права на земельну ділянку, на якій розміщений спірний об`єкт незавершеного будівництва, задоволення позову у даній справі не буде ефективним засобом поновлення порушених прав позивача.

21.08.2020 від ТзОВ Інсула Інвест надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Подане клопотання обґрунтовано тим, що на момент постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову були відсутні обґрунтовані підстави для задоволення такої заяви. Так, на думку заявника, позивач не надав суду доказів, що підтверджують існування обставин утруднення чи можливого невиконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог ТзОВ Пакко Холдинг ; між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги відсутній взаємозв`язок; позивач не довів взаємопов`язаність заходів забезпечення, про вжиття яких він клопоче, з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обрані заходи забезпечення спроможні запобігти відповідним утрудненням; позивач не довів існування нових чи змінених обставини, які б свідчили про намір ТзОВ Інсула Інвест відчужити об`єкт нерухомого майна; при розгляді заяви позивача та вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову не було дотримано принципу співмірності вжитих заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; заходи щодо забезпечення позову є неадекватними, вжиті поза межами предмета позову та порушують права інших осіб, не залучених до участі у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2020 (суддя Мазовіта А.Б.) клопотання ТзОВ Інсула Інвест про скасування заходів забезпечення позову було задоволено, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.07.2020 у справі №914/122/20 - скасовано.

Постановлячи ухвалу, суд виходив з наступного:

1) позивачу вже було відмовлено у вжитті такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна на підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 17.02.2020. Однак, при зверненні із новою заявою про забезпечення позову позивач не надав доказів виникнення нових чи змінених обставини, які би свідчили про намір відповідача-3 відчужити об`єкт нерухомого майна. Крім того, арешт, як захід забезпечення позову, накладається на індивідуально визначене майно, що є предметом спору за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна, однак, таких вимог позивач у даній справі не заявляв;

2) земельна ділянка, на яку позивач просив накласти арешт та заборонити приймати рішення про затвердження технічної документації із землеустрою, не належала на будь-яких правових підставах позивачу, не є предметом спору у справі № 914/122/20 та щодо неї відсутні будь-які позовні вимоги ТзОВ Пакко Холдинг . Вжиття відповідних заходів забезпечення позову необґрунтовано та безпідставно порушує право власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, яка не є учасником спору, виходить за межі позовних вимог та є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Не погодившись з ухвалою суду від 27.08.2020, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, з огляду на порушення судом норм процесуального права, у зв`язку з чим просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у клопотанні ТзОВ Інсула Інвест про скасування заходів забезпечення позову.

У своїй апеляційній скарзі скаржник послався на наступне:

1) клопотання ТзОВ Інсула Інвест про скасування заходів забезпечення позову не містить посилань на те, що обставини, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення позову, змінились або відпали. Вказане клопотання зводиться фактично до незгоди скаржника з мотивами суду, якими він керувався при постановленні ухвали про забезпечення позову від 20.07.2020. Відповідні правові позиції щодо застосування ст. 145 ГПК України викладені в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №15/155-б (пункти 57-59), а також в постановах Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 у справі №914/794/18, від 28.01.2019 у справі №914/2302/19, від 11.07.2019 у справі №909/230/19, від 04.09.2019 у справі №914/554/19;

2) суд першої інстанції дійшов безпідставних висновків про скасування заходів забезпечення позову із покликанням на те, що рішення суду у даній справі не потребуватиме виконання. Виходячи із положень чинного ГПК України, підставою для вжиття відповідних заходів може бути також можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав чи інтересів позивача. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №906/20/20.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.09.2020 (головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А. та Желік М.Б.) було відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою. Судові засідання, призначені судом на 15.10.2020 та 22.10.2020, не відбулися у зв`язку із перебуванням члена колегії судді Галушко Н.А. та головуючої судді Орищин Г.В. у відпустці та з врахуванням їх подальшої тимчасової непрацездатності.

03.11.2020 до Західного апеляційного господарського суду від місцевого господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали.

Поточний склад судової колегії (головуюча суддя Орищин Г.В., судді Желік М.Б. та Скрипчук О.С.) був сформований після автоматизованого розподілу, проведеного 12 листопада 2020 року, який був проведений через подальшу тимчасову непрацездатність судді Галушко Н.А.

Відповідачі не подали письмових відзивів на апеляційну скаргу у даній справі. Крім того, позивач та відповідач-1 не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що усі учасники процесу були належним чином повідомлені про дане апеляційне провадження, а також про дату, час та місце поточного судового засідання.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників позивача та відповідача -1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; ) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову (або ефективний захист чи поновлення прав або інтересів позивача); імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду (або утруднення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав або інтересів позивача) в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, аналіз положень статей 136, 137 ГПК України вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на те, що скасування заходів забезпечення позову можливе лише за умови, коли обставини, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення позову, змінились або відпали, про що ідеться у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №15/155-б. При цьому, суд керується таким:

1) правова позиція, викладена у цій постанові Верховного Суду у справі №15/155-б, була сформована на основі фактичних обставин, що відмінні від тих, які наявні у даній справі, а також з огляду на те, що постанова у вказаній справі стосується скасування заходів забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство;

2) у іншій судовій справі № 922/3725/17 Верховним Судом було сформовано правовий висновок, відповідно до якого встановлення судами окремих недоліків при вжитті заходів забезпечення позову (нечіткість формулювань застосованих заходів забезпечення позову, необхідність уникнення порушень чи обмежень прав осіб, які не беруть участі у судовому процесі) є підставою для скасування відповідних заходів, в тому числі, і на підставі ухвали суду, який запроваджував відповідні заходи (постанова Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/3725/17).

Покликання скаржника на постанови Західного апеляційного господарського суду у справах №914/794/18, №914/2302/19, №909/230/19 та №914/554/19 відхиляються судом, оскільки чинний ГПК України не передбачає обов`язковості врахування правових позицій судів апеляційних інстанцій.

Таким чином, суд констатує, що передбачене ст. 145 ГПК України право суду скасувати заходи забезпечення позову залежить від встановлення судом обставин, які свідчать про відсутність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Стосовно покликання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №906/20/20, щодо того, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову може бути не лише ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у даній справі, а й також імовірність істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав чи інтересів позивача, колегія суддів зазначає таке:

Предметом позову у даній справі є вимоги ТзОВ Пакко Холдинг про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним акту про проведені електронні торги та визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Підставами позову є порушення процедури проведення відповідних електронних торгів, допущені ДП «Сетам» та приватним виконавцем Таранком Дмитром Вікторовичем.

З огляду на це, суд констатує, що позовні вимоги ТзОВ Пакко Холдинг у даній справі безпосередньо не спрямовані на захист його права власності у спосіб, що передбачений главою 28 Цивільного кодексу України (зокрема, шляхом визнання права власності, витребування майна з чужого володіння чи усунення перешкод у користуванні майном).

В той же час, свою заяву про забезпечення позову у даній справі ТзОВ Пакко Холдинг обґрунтовує тим, що у відповідача-3 існують реальні можливості для подальшого відчуження об`єкта незавершеного будівництва, а також тим, що відповідач-3 вчиняє активні дії, спрямовані на початок реконструкції об`єкта незавершеного будівництва, в результаті якої цей об`єкт зазначає суттєвих змін, а також тим, що відповідач-3 розпочав процедуру набуття прав на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт.

Тобто, зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що у ній позивач намагається поєднати свій позов, що не пов`язаний із захистом права власності, із обставинами, які, на його думку свідчать про порушення його майнових прав на відповідний об`єкт нерухомого майна.

З огляду на предмет та підстави позову у даній справі, суд констатує, що заява позивача про забезпечення позову у даній справі не містить обґрунтування того, яким саме чином запропоновані ним заходи забезпечення позову сприятимуть ефективному захисту чи поновленню порушених прав або інтересів позивача. Вказаного не може також самостійно встановити суд.

Важливим у розрізі спірних відносин є і те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.02.2020, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020, позивачу вже було відмовлено в задоволенні забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами наявність обґрунтованого припущення, що об`єкт нерухомого майна може бути відчужений ТзОВ Інсула Інвест на користь третіх осіб.

Відповідно до ст. 13 та 14 ГПК України, які закріплюють принципи змагальності сторін, а також диспозитивності господарського судочинства, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись із новою заявою про забезпечення позову, ТзОВ Інсула Інвест повторно просило накласти арешт на відповідне нерухоме майно, однак, не зазначило нових обґрунтувань, чи нових (змінених) обставин, з якими воно пов`язує необхідність застосування вказаного заходу забезпечення позову.

Як було зазначено вище, у новій заяві про забезпечення позову, позивач додатково покликався на дві обставини - вчинення відповідачем-3 дій, спрямованих на реконструкцію об`єкта нерухомості та вчинення дій, спрямованих на оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомості. У зв`язку з цим, позивач просив суд забезпечити позов у даній справі (окрім накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва) шляхом: заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю, Державній архітектурно-будівельній інспекції України видавати дозвіл на виконання будівельних робіт на реконструкцію об`єкта нерухомого майна; накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 4610136300:04:003:0021 площею 0,5771 га, що розташована за адресою: м. Львів, вулиця Садова, 2а та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Львова; заборони Львівській міській раді приймати рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки.

Стосовно вимоги про заборону органам державного архітектурно-будівельного контролю та Державній архітектурно-будівельній інспекції України видавати дозвіл на виконання будівельних робіт на реконструкцію об`єкта нерухомого майна, то колегія суддів зазначає про безпідставність такої з мотивів, що наведені вище (недоведеність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги).

Стосовно вимог що стосуються земельної ділянки із кадастровим номером 46100136300:04:003:0021, то відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 20.07.2020 у справі №914/2157/19 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи та застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Таким чином, у зв`язку з тим, що земельна ділянка із кадастровим номером 46100136300:04:003:0021 безпосередньо не стосується предмета спору у даній справі та належить територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради, яка не є учасником спору, заходи про забезпечення позову у даній справі шляхом арешту вказаної земельної ділянки та заборони Львівській міській раді приймати рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки, порушують право власності територіальної громади міста Львова, виходять за межі позовних вимог та є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Суд звертає увагу і на те, що саме по собі покликання скаржника на постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №906/20/20 не може бути підставою для задоволення його апеляційної скарги, оскільки основним мотивом скасування Верховним Судом рішень судів попередніх інстанцій щодо забезпечення позову у вказаній справі було те, що суди не врахували та не дослідили того, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача. В той же час, такі обставини в межах даної справи №914/122/20 були з`ясовані як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, як такої, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.08.2020 у справі №914/122/20 про скасування заходів забезпечення позову залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Матеріали оскарження ухвали повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 18.11.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя М.Б. Желік

суддя О.С. Скрипчук