Рішення

від 18.11.2020 по справі 909/774/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/774/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрико"

про стягнення штрафу та неустойки в сумі 56250 грн 00 к.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрико" про стягнення штрафу та неустойки в сумі 56 250 грн 00 к.

Вирішення судом процесуальних питань.

16.09.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, суд надіслав товариству на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29.09.2020 поштове відправлення, яким суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі, повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.09. 2020 оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

16.09.2020 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов договору поставки №16041/11200189 від 16.04.2020 щодо строків поставки товару. Позивач вважає, що відповідач відповідно до п.9.2. договору повинен нести відповідальність у вигляді неустойки у розмірі 0,5% від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення, включаючи день поставки товару, а також відповідно до п.9.5. договору, штраф у розмірі 10% від вартості не поставленої партії товару. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 526,530, 546, 549, 627, 629, 610, 611, 615 ЦК України, статтями 230, 231ГК України.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи. Оцінка доказів.

16.04.2020 ПрАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна (покупець) та ТОВ "Дистрико" (постачальник) уклали договір №16041/11200189, за умовами якого постачальник зобов"язується передати у зумовлені строки (строк) покупцю продукцію матеріально-технічного призначення (товар), а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену ціну (п 1.1 договору).

Асортимент товару, ціна, кількість, одиниці виміру і додаткові умови постачання, вимоги до якості кожної поставленої за цим договором партії товару, узгоджується в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід"ємними частинами (п.1.3. договору).

Згідно Специфікації№1 від 16.04.2020 до цього договору, загальна вартість товару складає 150000 грн 00 к., термін постачання - до 15.05.2020.

Сторони у договорі також передбачили такі умови:

- у випадку порушення постачальником строку поставки товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,5 % від вартості непоставленого у строк товару за кожний день прострочення, включаючи день поставки товару. Ця неустойка нараховується за весь період прострочення виконання зобов"язання постачальником (п.9.2. договору);

- у разі порушення постачальником строку поставки товару/зобов"язань за договором/відмови постачальником від поставки товару/направлення постачальником вимоги щодо зміни ціни товару, покупець має право в будь-який час відмовитися від узгодженої партії товару і вимагати від постачальника сплатити штраф у розмірі 10% від вартості не поставленої партії товару (9.5. договору);

- термін дії договору: цей договір набуває чинності з моменту підписання і скріплення печаткою сторонами і діє в частині поставок товару до 31.12.2022. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії цього договору залишаються невиконаними договірні зобов"язання і не задоволені законні вимоги, дія цього договору продовжується до повного виконання таких зобов"язань і законних вимог (п.12.1. договору).

Як стверджує позивач, у визначений договором строк товар, а саме лампа ГУ-68А у кількості 1 штука, загальною вартістю 150000 грн 00 к. у строк до 15.05.2020 на адресу ПрАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна поставлена не була.

У зв"язку із невиконанням відповідачем умов договору щодо поставки товару, позивач 10.07.2020 на адресу відповідача направив претензію №1-16пр, відповідно до якої відмовився від поставки та прийняття товару згідно специфікації №1 та вимагав сплати неустойку (пеню) та штраф у розмірі, передбаченому договором поставки.

Проте відповідач вимоги претензії не виконав, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з вимогою про стягнення з відповідача неустойки та штрафу за порушення терміну поставки товару.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Положеннями ст.230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Суд враховуючи положення ст.230, ч.4 ст.231 ГК України, а також принцип свободи договору (погодження сторонами відповідальності, передбаченої п.9.2 та п.9.5 договору), вважає обґрунтованим та підставним позов про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки, яка за своєю правовою природою, ураховуючи спосіб її обчислення за кожен день прострочення є пенею та штрафу за порушення відповідачем строку поставки товару в розмірі, встановленому сторонами в договорі.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем штрафу та пені за період з 16.05.2020 - 09.07.2020 та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 15000 грн 00 к. штрафу та 41250 грн 00 к. -пені.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №18162 від 04 вересня 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрико" про стягнення штрафу та неустойки в сумі 56250 грн 00 к. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрико", вул. Воїнів УПА, будинок 13, м. Болехів, Івано-Франківська область,77202 (код 43162444) на користь Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна, вул. Південне шосе, будинок 81, м. Запоріжжя, 69008 (код 00186536 ) 15000 (п"ятнадцять тисяч гривень) 00 к. штрафу, 41250 (сорок одну тисячу двісті п"ятдесят гривень) 00 к. пені, а також 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 к. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.11.2020

Суддя Т.В. Максимів