Ухвала

від 04.11.2020 по справі 911/3086/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/3086/20

За клопотанням Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» заходів процесуального примусу у вигляді штрафу

у справі № 911/3086/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1»

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Державного підприємства «Сетам»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»

про забезпечення позову

Суддя Карпечкін Т.П.

Без виклику учасників справи.

встановив:

28.10.2020 року представником Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - заявник) подано до суду клопотання про визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» у справі № 911/3086/20 зловживанням процесуальними правами та застосування заходів процесуального примусу.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає про те, що 26.10.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Крем-1» до Господарського суду Київської області було подано дві ідентичні заяви про забезпечення позову до подання позову, пред`явлені до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державного підприємства "СЕТАМ", за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , які, за результатом автоматичного розподілу судових справ між суддями, були передані судді Карпечкіну Т.П. справа № 911/3086/20 і судді Антоновій В.М. справа № 911/3087/20.

Заявник стверджує, що вказані заяви про забезпечення позову були подані щодо обставин, які виникли під час примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та стягувачем за яким є Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України , а отже вирішення вказаних заяв прямо впливає на права та інтереси

останнього.

Заявник вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крем-1» вдається до маніпуляцій автоматизованим розподілом справ між суддями, оскільки після подання двох, на думку заявника, ідентичних заяв про забезпечення позову, одну із заяв, а саме по справі № 911/3087/20, було відкликано.

Відтак, заявник, посилаючись на ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, стверджує про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю «Крем-1» своїми процесуальними правами, у зв`язку з чим просить суд:

- визнати дії заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» з подання декількох заяв про забезпечення позову до подання позову до одного й того самого відповідача з тим самим предметом, зловживання процесуальними правами;

- повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» про забезпечення позову у справі № 911/3086/20;

- застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.

Розглянувши подану представником Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заяву, суд дійшов висновку щодо її відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 3 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 131 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу, відповідно до ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Представник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» просить суд застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» такий вид заходу процесуального примусу як штраф.

Статтею п. 2 ч. 1, ч. ч. 2-3 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п`яти до п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Як встановлено судом, в обгрунтування підстав звернення у поданій заяві про забезпечення позову у справі № 911/3086/20 до подання позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крем-1» (далі - боржник) зазначає про те, що є боржником у виконавчому провадженні № 60544814, відкритому на примусове виконання судового рішення у справі № 910/21950/15, в межах якого 16.09.2020 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Державним підприємством «Сетам» було проведено електронні торги, на яких реалізовано належну боржнику земельну ділянку загальною площею 8,2646 га, кадастровий номер 3222480400:05:001:0319, що розташована в селі Білогородка, Києво - Святошинського району Київської області.

Однак, оскільки, як вважає Товариство з обмеженою відповідальністю «Крем-1» , під час проведення торгів було порушено передбачений законодавством порядок, останнє має намір звернутися до Господарського суду Київської області із позовом про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації вищезазначеної земельної ділянки, належної Товариству з обмеженою відповідальністю «Крем-1» , що увійшла до складу лотів № 439211, у зв`язку з чим просило накласти арешт на відповідну земельну ділянку та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даної земельної ділянки.

У поданій заяві про забезпечення позову у справі № 911/3087/20 до подання позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крем-1» також зазначало, що є боржником у виконавчому провадженні № 60544814, в межах якого 16.09.2020 року проведено електронні торги, на яких реалізовано належну боржнику земельну ділянку площею 1,8228 га, кадастровий помер 3222480400:05:001:0121, що розташована в селі Білогородка, Києво - Святошинського району Київської області.

При цьому, також стверджував, що торги порушили його права та інтереси, як власника реалізованого майна, оскільки проведенні з численними порушеннями порядку їх проведення, у зв`язку з чим боржник вказував на намір подати позов до відповідачів про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації земельної ділянки, належної заявнику за лотом № 439195, відтак просив накласти арешт на відповідну земельну ділянку та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо даної земельної ділянки.

Як вбачається з викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Крем-1» зверталось до господарського суду із заявами про забезпечення позову до подання позову шляхом накладення арешту і заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо двох різних земельних ділянок, а саме у справі № 911/3086/20 спірною є земельна ділянка загальною площею 8,2646 га, кадастровий номер 3222480400:05:001:0319, виставлена за лотом № 439211, у справі № 911/3087/20 - земельна ділянка площею 1,8228 га, кадастровий помер 3222480400:05:001:0121, виставлена за лотом № 439195.

Відтак, заявник - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» дійшло помилкового висновку про ідентичність поданих заяв, оскільки вони різняться за своїм предметом (різні земельні ділянки), хоча підстави і склад учасників справ є аналогічними.

Окрім того, суд звертає увагу заявника, що заяву про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» у справі № 911/3086/20 уже розглянуто, за результатами якої, ухвалою суду від 28.10.2020 року в задоволенні заяви відмовлено.

Відтак, вимога заявника про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» про забезпечення позову у справі № 911/3086/20 підлягає залишенню без задоволення.

Що ж до заяви про забезпечення позову у справі № 911/3087/20, ухвалою від 27.10.2020 року вказану заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Крем - 1" без розгляду, як таку яка подана без додержання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України. Відомостей щодо подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Крем - 1" клопотань про відкликання даної заяви ухвала суду від 27.10.2020 року у справі № 911/3087/20 не містить.

Таким чином, посилання заявника на зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю «Крем-1» процесуальними правами та вчинення дій з метою перешкоджання судочинству, суд вважає необгрунтованими та недоведеними, відтак у суду відсутні підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» такого виду заходу процесуального примусу як штраф.

Керуючись ст. ст. 13, 42, 132, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крем-1» заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.

2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

3. Відповідно до приписів ст. 255 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.П. Карпечкін