УХВАЛА
17 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 923/292/18
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року ( в частині скасування п.2)
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року
у справі № 923/292/18
за заявою кредитора Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Агромастер-Плюс
за участю ліквідатора: Сорокіна Олексія Олександровича
про банкрутство,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Сорокіна Олексія Олександровича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 21.06.2019 по 06.04.2020 у сумі 71932,14 грн. Стягнуто з кредитора - Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь арбітражного керуючого Сорокіна Олексія Олександровича за виконання арбітражним керуючим Сорокіним Олексієм Олександровичем повноважень ліквідатора у справі № 923/292/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агромастер-Плюс в період з 21.06.2019 року по 06.04.2020 року заборгованість на загальну суму 71 932,14 грн. - грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) Сорокіна О.О. Видано наказ.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, залишено без задоволення. Пункт 2 ухвали Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 у справі № 923/292/18, залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя (надіслана 26.10.2020 року, що підтверджується конвертом з штрих кодом 7302200765631) на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року ( в частині скасування п.2) та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 923/292/18, в якій просить суд скасувати п.2 ухвали суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сорокіна О.О. про стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя на його користь грошової винагороди у сумі 71932,14 грн. за виконання повноважень ліквідатора по справі № 923/292/18 та видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України , з огляду на таке.
08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-ІХ, згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
В даному випадку, в касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції від 06.10.2020, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції від 20.05.2020 у справі про банкрутство №923/292/18, скаржником Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, а саме: з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 цього Кодексу підстави (підстав) (пункти 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України).
Суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Крім того відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір" .
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.7 частини другої ст. статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року становить 2 102 грн.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2102 грн.
Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до частин другої та п`ятої ст. 292 та ст. 174 ГПК України , у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу , така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України .
Керуючись статтями 174 , 234 , 235 , 288 , 290 , 292 ГПК України , Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року (в частині скасування п.2) та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 923/292/18 - залишити без руху.
2.Надати Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2102 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року (в частині скасування п.2) та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 923/292/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.11.2020 |
Оприлюднено | 18.11.2020 |
Номер документу | 92918914 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні