УХВАЛА
24 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 923/292/18
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого , Ткаченко Н.Г., Жукова С.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року ( в частині скасування п.2)
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року
у справі № 923/292/18
за заявою кредитора Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Агромастер-Плюс
за участю ліквідатора: Сорокіна Олексія Олександровича
про банкрутство,-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року затверджено звіт ліквідатора арбітражного керуючого Сорокіна Олексія Олександровича про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 21.06.2019 по 06.04.2020 у сумі 71932,14 грн. Стягнуто з кредитора - Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь арбітражного керуючого Сорокіна Олексія Олександровича за виконання арбітражним керуючим Сорокіним Олексієм Олександровичем повноважень ліквідатора у справі № 923/292/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агромастер-Плюс в період з 21.06.2019 року по 06.04.2020 року заборгованість на загальну суму 71 932,14 грн. - грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) Сорокіна О.О. Видано наказ.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, залишено без задоволення. Пункт 2 ухвали Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 у справі № 923/292/18, залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року (в частині скасування п.2) та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 923/292/18, в якій просить суд скасувати п.2 ухвали суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сорокіна О.О. про стягнення з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя на його користь грошової винагороди у сумі 71932,14 грн. за виконання повноважень ліквідатора по справі № 923/292/18 та видачі судового наказу.
Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2020 року, касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополя на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року (в частині скасування п.2) та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 923/292/18, залишено без руху.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.11.2020 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від скаржника надійшов лист про усунення недоліків з додатками.
З аналізу статей 55 , 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі у справі №923/292/18 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року в частині скасування п.2) та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства , який введено в дію з 21.10.2019 року, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Наведений в ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства , який введено в дію з 21.10.2019 року, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Як вбачається з матеріалів скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі №923/292/18 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року якою зокрема стягнуто з кредитора - Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь арбітражного керуючого Сорокіна Олексія Олександровича за виконання арбітражним керуючим Сорокіним Олексієм Олександровичем повноважень ліквідатора у справі №923/292/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Агромастер-Плюс в період з 21.06.2019 року по 06.04.2020 року заборгованість на загальну суму 71 932,14 грн. (Сімдесят одну тисячу дев`ятсот тридцять дві грн. 14 коп.) - грошову винагороду арбітражного керуючого (ліквідатора) Сорокіна О.О., можливість оскарження якої в касаційному порядку не передбачено частиною 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства .
При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч.3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 293 ГПК України , суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
Оскільки Головним управлінням Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано касаційну скаргу на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі №923/292/18 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року, яка відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України .
На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , статтями 3 , 234 , 235 , пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України , Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 20.05.2020 року ( в частині скасування п.2)та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 року у справі № 923/292/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Ткаченко Н.Г.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2020 |
Оприлюднено | 29.12.2020 |
Номер документу | 93859100 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні