Рішення

від 18.11.2020 по справі 280/6370/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 280/6370/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 12, кв.205, код ЄДРПОУ 33795055)

до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ (далі - позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17 липня 2020 року № 22505 про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВЛ-ТТ критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової на кладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області: від 13 серпня 2020 року № 1832879/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 15.07.2020; від 10 серпня 2020 року № 1818194/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.07.2020; від 11 серпня 2020 року №1820899/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.07.2020; від 10 серпня 2020 року № 1818189/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.07.2020;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 15.07.2020, № 3 від 15.07.2020, № 2 від 09.07.2020 та № 1 від 08.07.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ .

Обґрунтовуючи заявлений позов вказує, що оскаржуване рішення контролюючого органу від 17 липня 2020 року № 22505 є протиправним та підлягає скасуванню, а ТОВ БУЛАВА-ТТ має бути виключено з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Стверджує, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведена та у належний спосіб не обґрунтована інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування, не вказано із аналізу яких саме податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, контролюючий орган встановив реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Тобто, на думку позивача, рішення від 17 липня 2020 року № 22505 не містить належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ БУЛАВА-ТТ до ризикових платників податків. Крім того, вказує, що внаслідок встановленої контролюючим органом відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість ТОВ БУЛАВА-ТТ отримані рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДІІС у Запорізькій області, яким товариству відмовлено у реєстрації податкових накладних, а саме, від 13 серпня 2020 року № 1832879/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 15.07.2020; від 10 серпня 2020 року № 1818194/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.07.2020; від 11 серпня 2020 року №1820899/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.07.2020; від 10 серпня 2020 року № 1818189/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.07.2020. Посилається на те, що ТОВ БУЛАВА-ТТ були надані письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 ПК України. Тому вважає, що оскаржувані рішення про віднесення ТОВ БУЛАВА- ТТ до переліку ризикових суб`єктів господарювання та про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а отже є неправомірними і підлягають скасуванню. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, 09.10.2020 до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №47974), в якому зазначено, що прийняття контролюючим органом рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків. Також, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Стверджує, що позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону. Вказує також, що Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області приймала рішення про відмову у реєстрації податкових накладних тільки на підставі тих, документів, які надавались на розгляд комісії, а ті документи, які додатково надавались позивачем разом із позовною заявою не були враховані Комісією з підстав їх відсутності на час прийняття рішень. Вважає, що позивач безпідставно вказує у позовній заяві на відсутність належних підстав та причин для прийняття комісією рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, та не доведення таких підстав та причин до відома позивача. Зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено доказів того, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних та квитанція про зупинення її реєстрації як акти індивідуальної дії містять будь-які порушення, протиріччя, не відповідають за формою або змістом нормативно-правовим актам, не наведено доказів щодо перевищення повноважень контролюючим органом або порушення порядку прийняття таких рішень. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено на 19.10.2020 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ , ідентифікаційний код юридичної особи 33795055, зареєстроване як юридична особа 12.09.2005, номер запису 11031020000007858, здійснює економічну діяльність за наступними видами: - діяльність приватних охоронних служб (основний) (КВЕД 80.10): - виробництво інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (КВЕД 16.29); - електромонтажні роботи (КВЕД 47.21); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29); - будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.07.2020 № 22505 ТОВ БУЛАВА-ТТ визнано таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Крім того, 01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЗВ Гідроспецбуд у якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ у якості Виконавця був укладений Договір № 04 про надання послуг. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору виконавець зобов`язується за завдання замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується сплатити замовлені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, замовник зобов`язаний перерахувати кошти за надані послуги у розмірі 100% передплати, але не пізніше 7 (семи) календарних днів з початку місяця, за який повинна бути здійснена оплата, зазначена в п. 3.1. цього Договору. На підставі рахунку на оплату № 32 від 01.07.2020, замовником платіжним дорученням від 15.07.2020 № 2714 здійснено повний розрахунок за надані у липні 2020 року охоронні послуги у сумі 31 248 (тридцять одна тисяча двісті сорок вісім) грн., у т.ч. ПДВ 5 208 (п`ять тисяч двісті вісім) грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ БУЛАВА-ТТ за фактом отримання передоплати за договором, виписало податкову накладну №4 від 15.07.2020, яку направило через автоматизовану систему до ДПС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, 27.07.2020 надійшла Квитанція, згідно якої документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: накладна відповідає вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платників податку» . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу 1 повідомлення № 4 від 03.08.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Надано пояснення та копії документів на підтвердження здійснених господарської операції із контрагентом.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.08.2020 № 1832879/33795055 було відмовлено в реєстрації даної податкової накладної з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» вказано: відсутні первинні документи щодо придбання послуг.

Підприємством вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішень комісії, зокрема подано скаргу до Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України, на рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.08.2020 № 1832879/33795055.

Однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України № 45100/33795055/2 від 25.08.2020, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.08.2020 № 1832879/33795055 -без змін.

Також, 01 жовтня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ласунка- Маркет у якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ у якості виконавця був укладений Договір № 01 про падання послуг. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору виконавець зобов`язується та завдання замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується сплатити замовлені послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, замовник зобов`язаний перерахувати кошти за надані послуги передплатою, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів з початку місяця, за який повинна бути здійснена оплата, зазначена в п. 3.1. цього Договору. На підставі виставленого виконавцем рахунку на оплату № 35 від 01.07.2020 замовником платіжними дорученнями від 09.07.2020 № 7970 та від 15.07.2020 № 8063 здійснено повний розрахунок за надані у липні 2020 року охоронні послуги у сумі 46 872,00 грн., у т.ч. ПДВ 7812 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ БУЛАВА-ТТ за фактом отримання оплати за договором, виписало податкові накладні №2 від 09.07.2020 та №3 від 15.07.2020, які направило через автоматизовану систему до ДПС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, 27.07.2020 надійшли Квитанції, згідно яких документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: накладна відповідає вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платників податку» . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу 1 повідомлення № 3 та № 2 від 03.08.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Надано пояснення та копії документів на підтвердження здійснених господарської операції із контрагентом.

Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.08.2020 № 1818194/33795055 та від 11.08.2020 № 1820899/33795055 було відмовлено в реєстрації даних податкових накладних з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» вказано: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).

Підприємством вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішень комісії, зокрема подано скарги до Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України, на рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.08.2020 № 1818194/33795055 та від 11.08.2020 № 1820899/33795055.

Однак, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України № 44505/33795055/2 від 21.08.2020 та № 44368/33795055/2 від 21.08.2020, скарги залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.08.2020 № 1818194/33795055 та від 11.08.2020 № 1820899/33795055 -без змін.

24 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СТАЛЬЕНЕРГО, ЛТД у якості замовника та Товариством з обмеженою відповідальністю БУЛАВЛ-ТТ у якості виконавця був укладений Договір № 7 про надання послуг. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору виконавець зобов`язується за завдання замовника надати послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором на об`єкті ТОВ СТАЛЬЕНЕРГО, ЛТД за адресою: 69006, м. Запоріжжя, площа Запорізька 1 А, а замовник зобов`язується сплатити замовлені послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору, замовник зобов`язаний перерахувати кошти за надані послуги згідно акту виконаних робіт і рахунку протягом місяця, за який повинна бути здійснена оплата, зазначена в п. 3.1. цього Договору. На підставі виставленого виконавцем рахунку на оплату № 33 від 01.07.2020, замовником платіжним дорученням від 08.07.2020 №28 здійснено повний розрахунок за надані у липні 2020 року охоронні послуги у сумі 31 248,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 208,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ БУЛАВА-ТТ за фактом отримання оплати за договором, виписало податкову накладну №1 від 08.07.2020, яку направило через автоматизовану систему до ДПС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, 27.07.2020 надійшли Квитанції, згідно яких документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: накладна відповідає вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платників податку» . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання даних вимог, позивачем подано відповідачу 1 повідомлення № 1 від 03.08.2020 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Надано пояснення та копії документів на підтвердження здійснених господарської операції із контрагентом.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.08.2020 № 1818189/33795055 було відмовлено в реєстрації даної податкової накладної з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» вказано: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи).

Підприємством вживались заходи щодо адміністративного оскарження рішень комісії, зокрема подано скаргу до Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України, на рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.08.2020 № 1818189/33795055.

Однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної податкової служби України № 44505/44369/2 від 21.08.2020, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 10.08.2020 № 1818189/33795055 -без змін.

Не погоджуючись із рішеннями про віднесення його до ризикових платників податку та відмову в реєстрації податкових накладних, з вимогою вчинити певні дії ТОВ БУЛАВА-ТТ звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку .

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Більш того, суд звертає увагу на те, що абз. 14 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

З огляду на вищенаведене, твердження відповідача про зворотне є необґрунтованим та таким, що суперечить приписам Порядку № 1165.

Щодо рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області № 22505 від 17.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку слід зазначити таке.

За змістом вказаного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB БУЛАВА-ТТ судом встановлено, що останнє прийняте з підстав відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.22).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

У рішенні № 22505 від 17.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначено про те, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржувані рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку TOB БУЛАВА-ТТ не містять розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

У відзиві контролюючий орган посилається на те, що підставою для включення позивача до реєстру ризикових платників податків на підставі рішення № 22505 від 17.07.2020 стала наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідач стверджує, що до ГУ ДПС у Запорізькій області надійшли листи застереження щодо здійснення ймовірно ризикових операцій ТОВ БУЛАВА-TT . Вказано також, що від Олександрівського управління отримано інформацію, відповідно до якої можливе включення до журналу ризикових за критерієм у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування...

Вказане підтверджується, зокрема, витягом з протоколу від 17.07.2020 № 111.

Однак, слід зазначити, що мотивування, з яким прийняте рішення № 22505 від 17.07.2020 платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних , не співпадає зі змістом протоколу засідання від 17.07.2020 № 111, в якому вказано про щодо здійснення ймовірно ризикових операцій ТОВ БУЛАВА-TT… .

Наявність суперечливої інформації щодо підстав прийняття оскаржуваного рішення дає суду підстави стверджувати про його необґрунтованість та безпідставність.

При цьому, суд зауважує, що будь-яких документів на підтвердження вказаних обставин чи пояснень, на підставі чого такі висновки зроблені контролюючим органом не надано. Тобто, по суті зазначені доводи контролюючого органу наразі виглядають лише як припущення та, відповідно, не можуть слугувати підставою для віднесення платника до ризикових.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову не надав суду будь-яких документів на підтвердження наявності інформації яка стала підставою для прийняття рішення № 22505 від 17.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За таких підстав, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 22505 від 17.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення TOB БУЛАВА-ТТ до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, рішення № 22505 від 17.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком № 1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним , у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 22505 від 17.07.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Посилання контролюючого органу на правову позицію ВС висловлену у постанові від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18 суд дослідивши відхиляє з огляду на те, що остання викладена під час дії Порядку № 117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Наразі правовідносини сторін врегульовані проаналізованим вище Порядком № 1165, який істотно відрізняється від Порядку № 117 в частині встановлення відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, істотні відмінності полягають саме у тому, що за Порядком № 1165 контролюючий орган приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку, про що безпосередньо зазначається у самому рішенні.

Відтак, висновок ВС про те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, - в даному випадку застосуватись не може, бо змінилося правове регулювання спірних правовідносин.

Щодо рішень від 13 серпня 2020 року № 1832879/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 15.07.2020; від 10 серпня 2020 року № 1818194/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 15.07.2020; від 11 серпня 2020 року №1820899/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09.07.2020; від 10 серпня 2020 року № 1818189/33795055 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.07.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Так, відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Проте, в квитанціях контролюючий орган, пославшись на наявність ознак п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, не зазначив інформацію, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставою зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.

Проте, у графі «Додаткова інформація» зазначено - відсутні документи щодо придбання послуг, складські документи (інвентаризаційні описи).

Слід зазначити, що спірні податкові накладні складені за фактом отримання передплати за договорами, на підтвердження чого надано платіжні доручення № 2714 від 15.07.2020, № 7970, № 8063 від 15.07.2020, № 1128 від 08.07.2020. Крім того, платником податків надавались копії договорів № 04 від 01.10.2016, № 01 від 01.10.2016, № 7 від 24.04.2019 про надання послуг.

Щодо відсутності складських документів (інвентаризаційні описи), документів щодо зберігання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Тобто, наявність таких документів можливе лише у випадку укладання договору складського зберігання ( ст. 957 ЦК України).

Доказів укладання позивачем такого договору контролюючим органом не надано.

Крім того, суд зауважує, що спірні накладні складені за фактом отримання оплати за договорами, відтак, вимоги щодо надання складських документів (інвентаризаційні описи) не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та суперечать суті спірної господарської операції.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинні бути прийняті з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідних рішеннях, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю складських документів.

Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних накладних.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 4 від 15.07.2020, № 3 від 15.07.2020, №2 від 09.07.2020, № 1 від 08.07.2020.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 10000 грн. суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» , від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» , від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» , від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги ТОВ БУЛАВА-ТТ 28.08.2020 був укладений з Адвокатським бюро ПШЕЦЬ ОЛЕКСАНДР в особі керуючого ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (консультації, складання процесуальних документів тощо).

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг згідно договору від 28.08.2020 адвокатом було надано послуги зі складання позовної заяви (з урахуванням кількості опрацьованих документів) вартістю 7000,00 грн., підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань вартістю 3000,00грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи позивачем подано копію рахунку від 28.10.2020 №1; копію платіжного доручення №370 від 28.08.2020.

Розглядаючи заяву та додані документи, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг становить 6000 грн.

Тож, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають витрати на правничу допомогу у вигляді підготовки позовної заяви вартістю 6000,00 грн.

Відповідачем до суду подано клопотання вх. № 51701 від 28.10.2020 про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому посилається на те, що справа є типовою, незначної складності та не потребує особливих адвокатських знань та вмінь.

Суд зауважує, що згідно позиції Верховного Суду, чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/2689/15 від 09 квітня 2019 року).

При цьому, податковий орган не надає доказів щодо неспівмірності таких витрат.

Надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 10510,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 12, кв.205, код ЄДРПОУ 33795055) до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17 липня 2020 року № 22505 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13 серпня 2020 року № 1832879/33795055; від 10 серпня 2020 року № 1818194/33795055; від 11 серпня 2020 року №1820899/33795055; від 10 серпня 2020 року № 1818189/33795055.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ № 4 від 15.07.2020, № 3 від 15.07.2020, № 2 від 09.07.2020, № 1 від 08.07.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАВА-ТТ 10510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18 листопада 2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко