Рішення

від 18.11.2020 по справі 821/510/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 р.м. ХерсонСправа № 821/510/16 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування наказу,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (далі - позивач, ПрАТ "4-й ЕЗПГР") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ГУДФС у Херсонській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Херсонській області №153 від 07.04.2016 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР (код 14287749)".

Позов мотивований тим, ГУ ДФС у Херсонській області видано наказ №153 від 07.04.2016 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР" на підставі ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2015 рік по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Ларжек Груп" (код 39590609) за травень 2015, ТОВ "Оптом та вроздріб" (код 40152790), ТОВ "ТехкомВ" (код 32448145), ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" (код 00191193) за січень 2016, у зв`язку з відмовою в наданні документів на запит ГУ ДФС у Херсонській області від 16.03.2016 р. №518/10/21-22-22-05-19. На думку позивача, наказ №153 від 07.04.2016 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР" податкового органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18.05.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 31.08.2020 року касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Четвертий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" - задоволено.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі № 821/510/16 скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 21.09.2020 року та відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2020 року її передано для розгляду судді Ковбій О.В.

Відповідно до положень статей 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях. Так, зазначає, що підставою для прийняття ГУ ДФС у Херсонській області рішення про проведення позапланової документальної перевірки платника податків, була відмова в наданні документів (лист від 31.03.2016 р. №22) на запит ГУ ДФС у Херсонській області від 16.03.2016 р. №518/10/2-22-22-22-05-19. Вважає наказ ГУ ДФС у Херсонській області від 07.04.2016 р. №153 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Податковим кодексом України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заперечення відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у Херсонській області видано наказ №153 від 07.04.2016 р. "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2015 по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Ларжек Груп" (код 39590609) за травень 2015, ТОВ "Оптом та вроздріб" (код 40152790), ТОВ "ТехкомВ" (код 32448145), ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" (код 00191193) за січень 2016, терміном чотири робочі дні. Даний наказ прийнято з посиланням на ст.20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Прийняттю наказу №153 від 07.04.2016 передувало направлення контролюючим органом до ПрАТ "4-й ЕЗПГР" запиту про надання інформації та її документального підтвердження, складеного з посиланням на приписи ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 України.

17.03.2016 р. уповноважений представник позивача отримав запит №518/10/21-22-22-22-05-19 від 16.03.2016 року "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2015 по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Ларжек Груп" (код 39590609) за травень 2015, ТОВ "Оптом та вроздріб" (код 40152790), ТОВ "ТехкомВ" (код 32448145), ПАТ "Єнакієвський металургійний завод" (код 00191193) за січень 2016.

На зазначений запит на адресу ГУ ДФС у Херсонській області, ПрАТ "4-й ЕЗПГР" надіслано відповідь (лист) № 22 від 31.03.2016 року, в якому зазначено, що запит складено з порушенням вимог, викладених в абз.1,2 п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, п.п.9, 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245 (Порядок №1245), у зв`язку з чим ПрАТ "4-й ЕЗПГР" звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий Запит, відповідно до приписів п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України та п.16 Порядку №1245.

Також, ПрАТ "4-й ЕЗПГР" у відповіді послалось на те, що в запиті відсутні посилання на конкретні факти порушення податкового законодавства, не зазначено посилання на відповідні документи, в яких ці факти належним чином зафіксовані та встановлені компетентним органом у відповідному рішенні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 78 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для проведення документальної позапланової перевірки, яка може бути призначена за наявності хоча б однієї з обставин, вказаних у пп. 78.1.1 - 78.1.18.

Згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно положень пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підстави для проведення документальної позапланової перевірки закріплені у пункті 78.1 статті 78 ПК України.

Згідно підпункту 78.1.4 цієї правової норми підставою для проведення позапланової перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 травня 2020 року (справа № 280/2578/19), від 8 серпня 2019 року (справа № 802/92/15-а), від 18 квітня 2019 року (справа № 825/1713/13)

Слід зазначити, що визначені у абзацах сьомому та дев`ятому пункту 73.3 статті 73 ПК України підстави для надіслання письмового запиту, як і передбачені підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 ПК України підстави проведення позапланових перевірок, також мають різний характер, але змістовно корелюються із ними відповідно.

Предметом позову у даній справі є наказ про проведення документальної позапланової перевірки, правовою підставою проведення якої зазначено підпункт 78.1.4 статті 78 ПК України із посиланням на виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій звітності, та з врахуванням факту ненадання платником податків пояснень на запит контролюючого органу.

Відповідно правової позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема в постанові ВС від 06.10.2020 року по справі № 280/1475/19, передбачені підпунктом 78.1.4 статті 78 ПК України підстави для проведення перевірки мають місце у разі, якщо платником податків не надано пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, підставою для направлення якого було виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих цим платником податків (абзац дев`ятий пункту 73.3 статті 73 ПК України).

Як убачається з матеріалів справи, у запиті податкового органа від 16.03.2016 №518/10/21-22-22-05-19 (т.І а.с.10) йдеться про встановлення фактів, що свідчать про можливу недостовірність визначення позивачем даних податкового кредиту за січень 2016 року, травень 2015 року, що містяться в відповідних податкових деклараціях з ПДВ.

Зазначене ґрунтується на аналізі показників, що містяться у податковій декларації з ПДВ та податковій інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73 та 74 ПК України, а саме, з Єдиного реєстру податкових накладних та податкової звітності.

Відповідно до цих документів з`ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження, транспортування, зберігання ідентифікованих товарів придбаних у контрагентів ТОВ Ларджек Груп , ТОВ Оптом та вроздріб , ТОВ Техкомв , а відтак неможливий рух товарів за ланцюгом постачання до адресата запиту - ПрАТ 4-й ЕЗПГР .

Отже, з аналізу змісту запиту контролюючого органу вбачається, що він містить чітко окреслені обставини, які зумовили його направлення та можуть свідчити про порушення платником податків податкового законодавства.

Також запит містить конкретний перелік документів, які необхідні для перевірки зазначених в запиті обставин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що запит відповідача від 16.03.2016 року №518/10/21-22-22-05-19 був обґрунтований, а волевиявлення контролюючого органу в ньому зазначене чітким. Отже, ПрАТ "4-й ЕЗПГР" мав передбачений законом обов`язок надати відповідь та документи на такий запит.

Оскільки ПрАТ "4-й ЕЗПГР" відмовилось від виконання законних вимог ГУ ДФС у Херсонській області, що вбачається зі змісту позову та листа підприємства №22 від 31.03.2016 року, у відповідача з`явилось право на проведення перевірки, яке й було ним реалізовано шляхом винесення наказу №153 від 07.04.2016 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "4-й ЕЗПГР (код 14287749)".

Суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що п.73.3 ст.73 ПК України передбачає можливість контролюючого органу направити запит до платника податку тільки у випадку виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, оскільки пп.3 п.73.3 ст. 73 ПК України передбачає право на направлення запиту й у випадку виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, на що відповідач посилався в даному конкретному випадку.

Також, необґрунтованим в даному випадку є посилання позивача на приписи ст. 62 Конституції України, оскільки, по-перше, вона стосується кримінальної відповідальності особи, щодо якої не йдеться в спірних правовідносинах, а, по-друге, запит контролюючого органу сам по собі не встановлює вини позивача, він лише має містити обґрунтоване припущення контролюючого органу щодо наявності порушень податкового законодавства. Натомість, призначенням запиту є надання контролюючому органу можливості перевірити обґрунтованість припущень та за наслідками вивчення наданих на запит документації прийняти рішення щодо необхідності проведення перевірки.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про протиправність дій відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 111000000