Рішення

від 10.11.2020 по справі 620/3511/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 року Чернігів Справа № 620/3511/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Чоботар А.С.,

представника позивача Мхитарян Ю.В.,

представника відповідача Кравченка С.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп звернулося до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про визначення коду товару від 18.10.2019 №КТ-UA102000-0023-2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102160/2019/00209..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки за наявності належно оформлених документів, поданих разом з митною декларацією, які не мають розбіжностей і мають однозначну інформацію, яка підтверджує, що придбаний товар класифікується за УКТЗЕД: 2523 90 00 00, Чернігівська митниця ДФС фактично протиправно прийняла оскаржувані рішення на підставі суперечливого висновку ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381 за яким експерт не зміг ідентифікувати придбаний позивачем товар. Вважає, що жодних порушень правил класифікації товару з боку ТОВ Брасіка Груп та особи, що здійснювала декларування товару допущено не було, а тому прийняття рішення про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102160/2019/00209 на підставі висновку ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381 є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача на мирне володіння своїм майном, оскільки призвело до безпідставного збільшення митних платежів.

Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. 09.12.2019 у судовому засіданні розглянуто клопотання позивача про забезпечення доказів, за результатами розгляду якого, провадження у справі №620/3511/19 зупинено до одержання результатів експертизи. Ухвалою суду від 03.03.2020 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 24.03.2020 о 11:00 год. Ухвалою суду від 24.03.2020 провадження у справі зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів. Ухвалою суду від 07.09.2020 провадження у справі поновлено. У Протокольною ухвалою суду від 29.09.2020 проведено заміну неналежного відповідача на належного, а саме Чернігівську митницю ДФС замінено на Північну митницю Держмитслужби. Ухвалою суду від 05.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Протягом встановленого судом строку, відповідач подав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що при декларуванні товару, декларант мав певні сумніви, у зв`язку з чим, було здійснено відбір проб (зразків) товару, що декларувався, та направлено запит про проведення дослідження від 30.09.2019 №9046/7/25-70-64-01/22 до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Департамент податкових та митних експертиз ДФС листом від 11.10.2019 №5758/7/94-94-57-02-02 направив до Чернігівської митниці ДФС Висновок від 11.10.2019 №142005702-0381 з результатами досліджень товару Цемент гідравлічний: - ППЦ 500 (SULFOL1T 500) ... , згідно якого було встановлено, що надана на дослідження проба являє собою продукт у вигляді порошкоподібної дрібнодисперсної речовини сірого кольору, основою якого є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та домішок. Також експертом визначено елементний склад проби: кальцій, кремній, залізо, сірка, добавки/домішки титану, марганцю тощо. Наявність у складі проби пуцолану або його складових експертом не встановлено. Після отримання результатів експертного дослідження митницею прийнято рішення про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019, згідно з яким товар Цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOL1T 500), являє собою порошкоподібну дрібнодисперсну речовину сірого кольору, основою якої є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або домішок класифіковано в товарній підкатегорії 2523 29 00 00 згідно з УКТЗЕД.

Також вказує, що незважаючи на наявність встановлених експертом характеристик товару та визначений митницею код товару, позивачем знову було заявлено невірний код товару. При цьому, наголошує, що на даний час не існує жодного експертного дослідження, або дослідження спеціалістів, результати яких спростовували б висновок Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому наголошено, що жодних сумнівів щодо характеристик товару, його складу, класифікації ані декларант, ані особа, яка здійснювала декларування товару, не мали, а подібні твердження представника відповідача носять виключно спекулятивний характер. Також вказав, що Чернігівська митниця ДФС взагалі не мала права приймати до уваги Висновок від 11.10.2019 №142005702-0381, оскільки здійснене дослідження не охоплене сферою акредитації Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, про що також установа прямо вказала не зазначивши національного знака акредитації на експертному висновку.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Між Відкритим акціонерним товариством AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) - Продавець, Республіка Молдова и Товариством з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп , Україна - Покупець було укладено договір міжнародної купівлі-продажу від 15.08.2019 №15-Ехр за яким Продавець продає, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) згідно Додатків до договору.

Відповідно до Додатку №1 та №2 від 15.08.2019 до договору міжнародної купівлі- продажу від 15.08.2019 №15-Ехр відвантаження ППЦ 500 (SULFOLIT 500) у кількості 5 000,00 тон здійснюється навалом.

02.09.2019 позивачем було здійснено оплату вказаного товару, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Згідно інвойсу (рахунок-фактура) від 04.09.2019 №276 вартість товару, за кодом УКТЗЕД 252390000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) навалом, становить 4 020,00 USD.

Відповідно до Пакувального листа від 04.09.2019 №990 вищезазначений товар було відвантажено на транспортний засіб на виконання умов договору міжнародної купівлі-продажу від 15.08.2019 №15-Ехр. На товар, за кодом УКТЗЕД 252390000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) був виданий Сертифікат якості від 04.09.2019 №276/990.

Крім того, AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA), для підтвердження коду товару, характеристик, складу та дійсності товарної позиції, було надано: Сертифікат відповідності від 12.06.2019 з протоколами випробувань; Рішення митного органу Республіки Молдова від 22.07.2019 № 525; Протокол випробувань від 30.07.2019 №22, а також лист від 26.08.2019 №485.

05.09.2019 митним органом Республіки Молдова був виданий Сертифікат про походження товару: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) за №А200936.

Позивачем було отримано накладну SMGS від 06.09.2019 №96478830 та митну декларацію країни відправлення від 05.09.2019 ЕХ №4746 для перевезення товару за кодом УКТЗЕД 2523900000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) через митний кордом України.

Також, ТОВ Брасіка Груп , для митного оформлення товару за кодом УКТЗЕД 2523900000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), було отримано: письмову інформацію ДП Держзовнішінформ від 28.08.2019 №231/358, що придбаний товар у AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) відповідає коду УКТЗЕД 2523900000; експертний висновок від 28.08.2019 №ЧК-485, за яким придбаний товар у АО LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) класифікується за кодом УКТЗЕД 2523900000; сертифікат відповідності від 02.10.2019 №UA.10196.Б.00728-19.

Листами від 26.08.2019 та від 15.10.2019, AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) гарантує позивачу, як виробник товару, що цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) відповідає коду УКТЗЕД 2523900000.

Після прибуття товару, особою, уповноваженою на декларування товарів - ОСОБА_1 була подана до Чернігівської митниці ДФС тимчасова митна декларація, а посадовими особами Чернігівської митниці ДФС відібрані проби (зразки) товару в 2 поліетиленові пакети з накладенням митного забезпечення: 2x102/052 для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно УКТЗЕД згідно Акту б/н від 30.09.2019.

30.09.2019 Чернігівською митницею ДФС було направлено до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, разом з вищеописаними пробами, запит від 30.09.2019 №9046/7/25-70-64-01/22 щодо дослідження проб (зразків) товару заявленого у як тов. №1 угр.31 МД №UA102160/2019/023094.

07.10.2019 Департамент податкових та митних експертиз ДФС (ДПМЕ ДФС) направив Чернігівській митниці ДФС клопотання експерта, в якому останній повідомляє, що визначити склад, наявність або відсотковий вміст клінкеру портлендцементу, пуцолану природного, інших складових цементу, які є визначальними для прийняття класифікаційного рішення, а також способу виготовлення даного товару, не видається можливим через відсутність в ДПМЕ ДФС необхідного обладнання (рентгенофазового дифрактометру).

З огляду на зазначене, експерт просив Чернігівську митницю ДФС підтвердити необхідність проведення часткового дослідження наданих зразків товарів в межах компетенції та технічних можливостей ДПМЕ ДФС. 08.10.2019 незважаючи на відсутність у ДПМЕ ДФС необхідного обладнання, Чернігівська митниця ДФС погодила проведення часткового дослідження спірного товару.

11.10.2019 ДПМЕ ДФС надало Висновок №142005702-0381 за яким, надана на дослідження проба являє собою продукт у вигляді порошкоподібної дрібнодисперсної речовини сірого кольору, основою якого є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або домішок.

Особою, уповноваженою на декларування товарів - ОСОБА_1 була подана до Чернігівської митниці ДФС додаткова митна декларація, яка прийнята до оформлення з присвоєнням ІМ 40 ДТ №UA102160/2019/023261, в якій у Графі 31 та 33 було заявлено до декларування товар №1 Цемент гідравлічний : ППЦ 500 (SULFOLIT 500) - 67 000,00 кг. партія №77. Хімічний склад: вміст пуццолану - 25,0%; SiO2 - (діоксит кремнія) - 35,6%; СаО - (оксид кальцію) - 50,37%. Виробник: AO LAFARGE CIEMENT (MOLDOVA), республіка Молдова. Торгівельна марка: LAFARGE . Країна виробництва: MD за кодом УКТЗЕД 2523900000.

18.10.2019 Чернігівською митницею ДФС за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів поданих до митного оформлення та на підставі Висновку від 11.10.2019 №142005702-0381 було винесено Рішення про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019 за яким код товару УКТЗЕД зазначений у Графі 33 ІМ40 ДТ№UA102160/2019/023261 з 2523900000 змінено на 2523290000. Також, Чернігівською митницею ДФС України було сформовано картку №UA102160/2019/00209 за якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій по бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651.

При цьому, митний орган зазначив, що Чернігівською митницею ДФС було отримано Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу ЦМУЛД та ЕР від 11.10.2019 №142005702-0381, у зв`язку з чим, було винесено Рішення про визначення код товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019.

З таких підстав, митний орган роз`яснив декларанту вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів та зазначив, що оскільки відповідно до частини 7 статті 69 Митного кодексу України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими, необхідно подати митну декларацію згідно процедури та строків декларування, встановлених главою 40 Митного кодексу України.

На виконання зазначених вимог картки відмови у митному оформленні №UA102160/2019/00209 особа, уповноважена на декларування товарів подала до митного органу виправлену митну декларацію ІМ40 TH №UA102160/2019/023094.

Поряд з цим, позивач вважає рішення Чернігівської митниці ДФС про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102160/2019/00209 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

Статтею 67 Митного кодексу України передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п`ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України від 19.09.2013 №584-VII Про Митний тариф України .

Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань TH (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).

Згідно пункту 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Пунктом 2 (Ь) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргігпа facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Відповідно до правила 3 (Ь) у разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (ргіта facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (а), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Таким чином, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного суду від 16.10.2018 у справі №826/1110/16 та постанові Верховного суду від 20.06.2019 у справі №826/7208/16.

Так, відповідно до приписів Розділу V Мінеральні продукти групи 25 Сіль; сірка; землі та каміння; штукатурні матеріали, вапно та цемент Закону України Про Митний тариф України товарна позиція під кодом 2523 включає портландцемент, глиноземистий цемент, цемент шлаковий, сульфатостійкий цемент і подібні гідравлічні цементи, забарвлені або незабарвлені, готові чи у вигляді клінкерів, а за товарною категорією - 2523 90 00 00 зазначається - інші цементи гідравлічні.

У Поясненнях до УКТ ЗЕД, затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД) визначено, що 2523 90 00 00 - це товарна категорія, що включає:

- цемент для доменних печей, що містить не менше 20 мас.% клінкеру портландцементу, 36 - 80 мас.% гранульованого шлаку доменних печей і не більш як 5 мас.% інших складових цементу;

- пуцоланцемент, що містить не менше 60 мас.% клінкеру портландцементу, не більше 40 мас.% природного пуцолану або летючої золи і не більше 5 мас.% інших складових цементу.

Натомість, щодо підпозиції 2523 29, Пояснення до УКТ ЗЕД роз`яснюють, що термін портландцемент означає цемент, одержаний перемелюванням портландклінкеру з можливим доданням невеликої кількості сульфату кальцію.

Слід відзначити, що портландклінкер є продуктом товарної підпозиції 2523 10, який складається в більшості випадків із силікатів кальцію, одержуваних шляхом їхнього нагрівання до початку часткового плавлення заздалегідь приготовленої однорідної суміші матеріалів, переважно тих, що містять вапно (СаО) та діоксид кремнію (SiCh) з меншою кількістю глинозему (АІ2О3) та оксиди заліза (ЕегОз); і що термін "сульфат кальцію" означає гіпс та його похідні, ангідрит та інші продукти сульфату кальцію, придатні для виробництва цементів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у митній декларації класифікував поставлений на територію України товар за кодом - 2523 90 00 00.

При цьому, відповідач вказує, що декларант не володів точними відомостями про характеристики ввезеного товару.

З цього приводу суд зазначає, що згідно ст.260 Митного кодексу України (ч. 1, 2) якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим. Якщо підї час митного оформлення товарів митним органом бралися проби (зразки) цих товарів для проведення їх дослідження (аналізу, експертизи), випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний здійснений митним органом за тимчасовою митною декларацією у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, заходи тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинщ на дату прийняття митним органом тимчасової митної декларації для оформлення. Якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.

Відповідно до п.29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450:

Декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли:

у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за. поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації. Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) здійснюється митним органом за таких умов:

усі митні платежі, що можуть підлягати сплаті під час поміщення товарів у митний режим, сплачені за найбільшими ставками з тих, під які може підпадати товар, відповідно до частини третьої статті 260 Митного кодексу України, без урахування податкових пільг у разі, коли результати досліджень можуть вплинути на застосування таких пільг.

Суд звертає увагу на те, що тимчасова митна декларація була подана до митного орган не у зв`язку з тим, що декларант не володів точними відомостями про характеристики задекларованого товару, а у зв`язку з тим, що у процесі здійснення митним органом контролю правильності заявленого коду товару згідно з УКТЗЕД виникли суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагало додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. З таких підстав, саме в результаті виникнення таких суперечностей, митним органом було поставлено питання про відібрання проб (Зразків) задекларованого товару для проведення експертизи.

Крім того, враховуючи вимоги пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 та частини 3 статті 260 Митного кодексу України, для випуску митним органом оплаченого та задекларованого товару, ТОВ Брасіка Груп було сплачено найбільшу ставку митних платежів з тих, під яку міг підпадати ввезений товар.

У свою чергу, згідно частини 1 статті 261 Митного кодексу України, у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу і попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Таким чином, на виконання вимог статті 261 Митного кодексу України, особою уповноваженою на декларування товару було подано до Чернігівської митниці ДФС додаткова митна декларація ІМ40 ДТ №UA102160/2019/023261, яка містить точні відомості про товар, задекларований за тимчасовою митною декларацією, а саме: у Графі 31 та 33 було заявлено до декларування товар №1 Цемент гідравлічний : ППЦ 500 (SULFOLIT 500) - 67 000,00 кг. партія №77. Хімічний склад: вміст пуццолану - 25,0%; SiO2 - (діоксит кремнія) - 35,6%; СаО - (оксид кальцію) - 50,37%. Виробник: АО LAFARGE CIEMENT (MOLDOVA), республіка Молдова. Торгівельна марка: LAFARGE . Країна виробництва: MD за кодом* УКТЗЕД 2523900000.

Суд наголошує, що саме в додатковій митній декларації зазначаються відомості про товари, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. Саме тому позивачем щодо товару: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), було заявлено код УКТЗЕД, що відповідає - 2523900000.

А отже, жодних сумнівів щодо характеристик товару, його складу, класифікації ані декларант, ані особа, яка здійснювала декларування товару, не мали, а подібні твердження представника відповідача на увагу не заслуговують.

Натомість, спірним рішенням про визначення коду товару, відповідач класифікував імпортований позивачем товар за УКТ ЗЕД: 2523 29 00 00 - портландцемент: інші, та навів наступний опис товару: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), являє собою порошкоподібну дрібнодисперсну речовину сірого кольору, основою якої є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або домішок.

Приймаючи вказане рішення, відповідач керувався УКТ ЗЕД у редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, висновком ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381, поданими декларантом документами, у т.ч. інформацією виробника про кількісно-якісний хімічний склад товару.

Проте, за даними висновку ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №42005702-0381 основою задекларованого товару є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або домішок. При цьому, ДПМЕ ДФС роз`яснив що, спростувати або підтвердити те, що надана на дослідження проба являє собою пуцолановий портландцемент марки 500 (гідравлічний цемент), експертні підрозділи ДПМЕ ДФС не можуть, у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання, а символ (/), в даному випадку, має значення однакової вірогідності бази даних ідентифікувати товар як цемент або портландцемент.

Представником ТОВ Брасіка Груп було направлено до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, яка є правонаступником Департаменту податкових та митник експертиз ДФС адвокатський запит, на який була надана відповідь (від 27.02.2020 №7.17-30/1-12/208), що визначення відсоткового складу природної, активної мінеральної добавки - пуцолану, а саме: туф, трат, аргіліт, пемза і їх різновиди, знаходяться поза межам наявних уповноважень та експертних можливостей підрозділів Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Тобто встановлення віднесення товару до цементу або портландцементу виходить за межі компетенції та можливостей ДПМЕ ДФС.

Між тим, аналіз змісту вищевказаних Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, пояснень до УКТ ЗЕД свідчить про те, що імпортований позивачем товар не відносяться до поняття портландцемент та підпозиції за УКТ ЗЕД: 2523 29 00 00, оскільки згідно всіх документів наданих позивачем Чернігівській митниці ДФС при розмитненні товару, зокрема, але не виключно: Сертифіката відповідності від 12.06.2019 №ОСрг-04411 А000566-19; Рішення митного органу Республіки Молдова від 22.07.2019 №525; Протоколу випробувань від 30.07.2019 №22; Сертифіката про походження товару №А200936; письмової інформації ДП Держзовнішінформ від 28.08.2019 №231/358; Експертного висновку від 28.08.2019 №ЧК-485; Сертифіката відповідності від 02.10.2019 №UA.10196.Б.00728-19, а також листа виробника товару від 26.08.2019 №485, придбаний ТОВ Брасіка груп товар класифікується за УКТЗЕД: 2523 90 00 00, тому що є цементом гідравлічним ППЦ 500 (SULFOLIT 500) який має склад (включає): пуцоланцемент, що містить не менше 60 мас.% клінкеру портландцементу, не більше 40 мас.% природного пуцолану або летючої золи і не більше 5 мас.% інших складових цементу.

Окремо слід звернути увагу на те, що Національне агентство з акредитації України розглянувши адвокатський запит від 28.02.2020 №41 повідомило, що акредитованому органу з оцінки відповідності (далі - ООВ) дозволяється посилатися на акредитацію НААУ виключно щодо робіт, охоплених сферою акредитації. Посилання на акредитацію стосовно робіт, на які ООВ не було акредитовано, є грубим порушенням вимог акредитації.

Під час використання національного знака акредитації та посилання на акредитацію ООВ повинен дотримуватись вимог Правил застосування національного знака акредитації , затверджених наказом Мінекономіки від 21.11.2002 №339, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.11.2002 за №924/7212 та інструкції НААУ Порядок використання національного знака акредитації та. посилання на акредитацію (ІН-15.08.02).

Відповідно до ст.1 Закону України від 17.05.2001 №2407-ІІІ Про акредитацію органів з оцінки відповідності (зі змінами та доповненнями) національний знак акредитації - знак, який засвідчує, що організація, яка використовує цей знак, акредитована національним органом України з акредитації.

Відповідно до п.2 Правил застосування національного знака акредитації, затвердженого наказом Міністерства Економіки та з питань європейської інтеграції України від 21.11.2002 №339, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.2002 за №924/7212, щоб мати право посилатися на акредитацію або використовувати Знак, органз оцінки;відповідності повинен бути акредитованим НААУ.

Відповідно до пунктів 2,3 Інструкції Порядок використання знаків акредитації та посилання на акредитацію (ІН-15.08.02, редакція 18 від 27.09.2019) акредитованому ООВ дозволяється використовувати національний знак акредитації разом з позначенням його реєстраційного номеру та стандарту, на відповідність якому було акредитовано ООВ.

Акредитований ООВ не може використовувати знак акредитації у спосіб, який дозволяє припустити, що продукція, щроцес або послуга (або будь-яка її частина) була сертифікована або схвалена органом з акредитації.

При цьому, Національним агентством з акредитації України було надіслано атестат про акредитацію та сферу акредитації Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, яка є правонаступником Департаменту податкових та митних експертиз ДФС.

У п.46 Додатку від 01.02.2018 до атестата про акредитацію сфера акредитації Департаменту податкових та митних експертиз ДФС дозволяє здійснювати дослідження лише щодо таких об`єктів групи 25 УКТ ЗЕД як: сіль; сірка; землі та каміння; штукатурні матеріали, вапно. Здійснювати випробування та (або) визначати характеристики (параметри) такого об`єкту групи 25 УКТ ЗЕД як цемент, Департамент податкових та митних експертиз ДФС може здійснювати лише в частині якісного визначення елементного складу від Mg (12) до U (92) і методом рентгенофлуоресцентного аналізу на підставі робочої інструкції від 02.02.2017 №РІ-7/57-02/2017.

Зазначене підтверджується і тим, що експерт Департаменту податкових та митних експертиз ДФС при здійсненні дослідження проби цементу, якісне визначення елементного складу від Mg (12) до U (92) методом рентгенофлуоресцентного аналізу не здійснював, про що прямо зазначено в пункті 2.5 розділу 11 Висновку від 11.10.2019 №142005702-0381.

А отже, фактично експертом було здійснено дослідження проби задекларованого цементу (об`єкта групи 25 УКТ ЗЕД) за допомогою методів, які не входять до сфери акредитації Департаменту податкових та митних експертиз ДФС. Таким чином, Департамент податкових та митних експертиз ДФС при здійсненні такої експертизи вийшов за межі сфери акредитації, у зв`язку з чим, Висновок від 11.10.2019 №142005702-0381 не має національного знака акредитації, оскільки акредитованому органу з оцінки відповідності (ОOB) дозволяється посилатися на акредитацію НААУ виключно щодо робіт, охоплених сферою акредитації. Посилання на акредитацію стосовно робіт, на які ООВ не було акредитовано, є грубим порушенням вимог акредитації.

З наведених підстав суд вважає, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки за наявності належно оформлених документів, поданих разом з митною декларацією, які не мають розбіжностей і мають однозначну інформацію, яка підтверджує, що придбаний товар класифікується за УКТЗЕД: 2523 90 00 00, Чернігівська митниця ДФС фактично протиправно прийняла оскаржувані рішення на підставі суперечливого висновку ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381 за яким експерт не зміг ідентифікувати придбаний позивачем товар.

Класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження митного органу щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Суд вважає, що жодних порушень правил класифікації товару з боку ТОВ Брасіка груп та особи, що здійснювала декларування товару допущено не було, а тому прийняття рішення про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102160/2019/00209 на підставі висновку ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381 є необґрунтованим та таким, що порушує права позивача на мирне володіння своїм майном, оскільки призвело до безпідставного збільшення митних платежів.

В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, Чернігівська митниця ДФС діяла поза межами правового поля та винесла рішення про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102160/2019/00209 протиправно, а отже вказані рішення та картку належить скасувати.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 КАСУ, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 та ч.9 ст.139 КАСУ розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч.1 ст.139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, за змістом ч.9 ст.139 КАСУ, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмету спору.

З заяви адвоката Мхитарян Ю.В. вбачається, що позивачем укладено з Адвокатським об`єднанням ФІДЕС (в подальшому замінено на Адвокатське об`єднання ПРОТЕСТ ) договір про надання правничої правової допомоги від 31.10.2019 №63. Згідно договору та додатків до нього вартість правничої (правової) допомоги встановлена у розмірі 20 500 грн. Також, позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано: детальний опис робіт (наданих послуг) від 28.10.2020, рахунок фактуру від 31.10.2019, акти надання послуг, платіжне доручення.

За змістом ч.3 ст.30 Закону України від 05.07.2012 Про адвокатуру та адвокатську діяльність при встановленні розміру гонорару враховується, серед іншого, складність справи, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії , заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

А у пункті 154 рішення Європейського суду із прав людини від 07.11.2002 року у справі Лавентс проти Латвії ( заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція Верховного Суду щодо необхідності доведення та врахуванням того чи були витрати на правничу допомогу фактичними, а їх розмір обґрунтованим та розумним викладена, зокрема у постанові від 05.05.2018 у справі №821/1594/17.

Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 у справі №803/1032/18 (касаційне провадження №К/9901/69188/18) підкреслюється, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв`язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з Акту надання послуг від 29.09.2020, адвокатом витрачено 10 годин на підготовку позовної заяви до суду (5 000,00 грн), 6 годин на підготовку відповіді на відзив (3 000,00 грн), підготовка заяви про забезпечення доказів (5 арк * 500 грн = 2 500,00 грн), участь у двох судових засіданнях (3 000,00 грн), підготовка клопотань про поновлення провадження (5 арк * 500 грн = 2 500,00 грн), підготовка клопотання про повернення витрат на правничу допомогу (4 арк * 500 грн = 2 500,00 грн).

Суд вважає зазначений розмір (20 500 грн) витрат на правову допомогу є не співмірним та завищеним, з огляду на те, що подання клопотання про забезпечення доказів (і його підготовка) є ініціативою самого позивача, від якої останній в подальшому відмовився, що також мало наслідком поновлення провадження після відмови позивача від проведення експертизи.

Тобто, позивачем було подано клопотання про проведення експертизи та зупинення справи, а потім позивач відмовився від її проведення. А отже відповідач, на думку суду, не повинен відшкодовувати такі неузгоджені дії позивача та його представника.

Також, слід звернути увагу на те, що саме клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу налічує лише 3 аркуші, один з яких містить перелік додатків, а ще 1 аркуш - реквізити сторін та лише 1/3 частина займає правове обґрунтування. При цьому, в детальному описі робіт зазначено, що клопотання складається з 4 аркушів.

Крім цього, суд звертає увагу, що в своїх міркуваннях стосовно предмету спору в позовній заяві представник позивача посилався на норми права та позицію викладену Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі №826/1110/16 та від 20.06.2019 у справі №826/7208/16. При цьому, його власна думка щодо обставин справи становить 2 сторінки від позову. Також, необхідно відмітити, що надана відповідь на відзив містить значну частину обґрунтувань, викладених саме в позовній заяві, що дає підстави для сумніву щодо витрачених 16 год. на підготовку як позовної заяви так і відповіді на відзив.

Враховуючи наведене, визначаючись із обґрунтованістю заявлених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що обґрунтованим і пропорційним розміром витрат на правничу допомогу до предмету спору та наданим послугам є сума 10 000,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп підлягають стягненню 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) судового збору та 10 000,00 грн (десять тисяч) витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про визначення коду товару від 18.10.2019 №КТ-UA102000-0023-2019.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102160/2019/00209.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп 3 842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) судового збору та 10 000,00 грн (десять тисяч) витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп (вул.Івана Мазепи, буд.66/1, м.Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 42530749);

Відповідач - Північна митниця Держмитслужби (проспект Перемоги, 6, м.Чернігів, Чернігівська область, 14017, код ЄДРПОУ 43332675).

Повний текст рішення суду складено 18 листопада 2020 року.

Суддя Л.О. Житняк