Постанова

від 16.02.2021 по справі 620/3511/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3511/19 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брасіка Груп" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про визначення коду товару від 18.10.2019 №КТ-UA102000-0023-2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102160/2019/00209..

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що визначення позивачу коду товару є правомірним.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) (продавець), Республіка Молдова и ТОВ Брасіка Груп , Україна (покупець) було укладено договір міжнародної купівлі-продажу від 15.08.2019 №15-Ехр за яким Продавець продає, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) згідно Додатків до договору.

Відповідно до Додатку №1 та №2 від 15.08.2019 до договору міжнародної купівлі- продажу від 15.08.2019 №15-Ехр відвантаження ППЦ 500 (SULFOLIT 500) у кількості 5 000 тон здійснюється навалом.

Позивачем 02.09.2019 було здійснено оплату вказаного товару, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Згідно інвойсу (рахунок-фактура) від 04.09.2019 №276 вартість товару, за кодом УКТЗЕД 252390000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) навалом, становить 4 020 USD.

Відповідно до Пакувального листа від 04.09.2019 №990 вищезазначений товар було відвантажено на транспортний засіб на виконання умов договору міжнародної купівлі-продажу від 15.08.2019 №15-Ехр. На товар, за кодом УКТЗЕД 252390000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) був виданий Сертифікат якості від 04.09.2019 №276/990.

Крім того, AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA), для підтвердження коду товару, характеристик, складу та дійсності товарної позиції, було надано: Сертифікат відповідності від 12.06.2019 з протоколами випробувань; Рішення митного органу Республіки Молдова від 22.07.2019 № 525; Протокол випробувань від 30.07.2019 №22, а також лист від 26.08.2019 №485.

Митним органом Республіки Молдова 05.09.2019 виданий Сертифікат про походження товару: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) за №А200936.

Позивачем отримано накладну SMGS від 06.09.2019 №96478830 та митну декларацію країни відправлення від 05.09.2019 ЕХ №4746 для перевезення товару за кодом УКТЗЕД 2523900000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) через митний кордом України.

Також, ТОВ Брасіка Груп , для митного оформлення товару за кодом УКТЗЕД 2523900000: цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), було отримано: письмову інформацію ДП Держзовнішінформ від 28.08.2019 №231/358, що придбаний товар у AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) відповідає коду УКТЗЕД 2523900000; експертний висновок від 28.08.2019 №ЧК-485, за яким придбаний товар у АО LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) класифікується за кодом 2523900000; сертифікат відповідності від 02.10.2019 №UA.10196.Б.00728-19.

Листами від 26.08.2019 та від 15.10.2019, AO LAFARGE CIMENT (MOLDOVA) гарантує позивачу, як виробник товару, що цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500) відповідає коду УКТЗЕД 2523900000.

Після прибуття товару, особою, уповноваженою на декларування товарів - ОСОБА_1 подана до Чернігівської митниці ДФС тимчасова митна декларація, а посадовими особами Чернігівської митниці ДФС відібрані проби (зразки) товару в 2 поліетиленові пакети з накладенням митного забезпечення: 2x102/052 для встановлення характеристик, визначальних для класифікації товару згідно УКТЗЕД згідно акту б/н від 30.09.2019.

Чернігівською митницею ДФС 30.09.2019 направлено до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, разом з вищеописаними пробами, запит від 30.09.2019 №9046/7/25-70-64-01/22 щодо дослідження проб (зразків) товару заявленого у як тов. №1 угр.31 МД №UA102160/2019/023094.

Департамент податкових та митних експертиз ДФС (ДПМЕ ДФС) 07.10.2019 направив Чернігівській митниці ДФС клопотання експерта, в якому останній повідомляє, що визначити склад, наявність або відсотковий вміст клінкеру портлендцементу, пуцолану природного, інших складових цементу, які є визначальними для прийняття класифікаційного рішення, а також способу виготовлення даного товару, не видається можливим через відсутність в ДПМЕ ДФС необхідного обладнання (рентгенофазового дифрактометру).

З огляду на зазначене, експерт просив Чернігівську митницю ДФС підтвердити необхідність проведення часткового дослідження наданих зразків товарів в межах компетенції та технічних можливостей ДПМЕ ДФС. 08.10.2019 незважаючи на відсутність у ДПМЕ ДФС необхідного обладнання, Чернігівська митниця ДФС погодила проведення часткового дослідження спірного товару.

ДПМЕ ДФС 11.10.2019 надало Висновок №142005702-0381 за яким, надана на дослідження проба являє собою продукт у вигляді порошкоподібної дрібнодисперсної речовини сірого кольору, основою якого є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або домішок.

Особою, уповноваженою на декларування товарів - ОСОБА_1 була подана до Чернігівської митниці ДФС додаткова митна декларація, яка прийнята до оформлення з присвоєнням ІМ 40 ДТ №UA102160/2019/023261, в якій у Графі 31 та 33 було заявлено до декларування товар №1 Цемент гідравлічний : ППЦ 500 (SULFOLIT 500) - 67 000,00 кг. партія №77. Хімічний склад: вміст пуццолану - 25,0%; SiO2 - (діоксит кремнія) - 35,6%; СаО - (оксид кальцію) - 50,37%. Виробник: AO LAFARGE CIEMENT (MOLDOVA), республіка Молдова. Торгівельна марка: LAFARGE . Країна виробництва: MD за кодом УКТЗЕД 2523900000.

Чернігівською митницею ДФС 18.10.2019 за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів поданих до митного оформлення та на підставі Висновку від 11.10.2019 №142005702-0381 було винесено Рішення про визначення коду товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019 за яким код товару УКТЗЕД зазначений у Графі 33 ІМ40 ДТ№UA102160/2019/023261 з 2523900000 змінено на 2523290000. Також, Чернігівською митницею ДФС України було сформовано картку №UA102160/2019/00209 за якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин порушення вимог Порядку заповнення митних декларацій по бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 30.05.2012 №651.

При цьому, митний орган зазначив, що Чернігівською митницею ДФС отримано висновок за результатами дослідження експертного підрозділу ЦМУЛД та ЕР від 11.10.2019 №142005702-0381, у зв`язку з чим, було винесено Рішення про визначення код товару від 18.10.2019 №KT-UA102000-0023-2019.

На виконання зазначених вимог картки відмови у митному оформленні №UA102160/2019/00209 особа, уповноважена на декларування товарів подала до митного органу виправлену митну декларацію ІМ40 TH №UA102160/2019/023094.

Не погодившись з таким рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що за наявності належно оформлених документів, поданих разом з митною декларацією, які не мають розбіжностей і мають однозначну інформацію, яка підтверджує, що придбаний товар класифікується за УКТЗЕД: 2523 90 00 00, Чернігівська митниця ДФС фактично протиправно прийняла оскаржувані рішення на підставі суперечливого висновку ДПМЕ ДФС від 11.10.2019 №142005702-0381 за яким експерт не зміг ідентифікувати придбаний позивачем товар.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (далі - МК) товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК).

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо (частина п`ята статті 69 МК).

Згідно пункту 7 статті 345 МК, у разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушення митних правил бо контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

У разі виявлення під час митного контролю або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК).

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, результатів лабораторних досліджень конкретного товару, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет.

Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Згідно Правила 3 Основних правил інтерпретації у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Правило 4 Основних правил інтерпретації визначає, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

В силу Правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Так, відповідачем до декларування був поданий товар: Цемент гідравлічний: ППЦ 500 (SULFOLIT 500) - 67 000,00 кг. ППЦ-пуцелановий портландцемент ДСТУ Б.В.2.7 - 85-99(ГОСТ 22269-94) пп. 4.1.8, 4.1.9, 4.1.10, 4.2. Являє собою порошкоподібну дрібнодисперсну речовину сірого кольору без запаху та сторонніх включень, основою якої є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або домішок . Партія №77: клінкер, портландцементний - 72-76% - природний пуццолан (натуральний аргіліт) - 21-25% - гіпс - 3%. До елементного складу входять : кальцій, кремній, залізо, сірка, добавки/домішки титану, марганцю, тощо. .

В оскаржуваному рішенні, посилаючись на висновок за результатами дослідження експертного підрозділу ЦМУЛД та ЕР від 11.10.2019 №142005702-0381, вказано, що спірний товар є Цемент гідравлічний ППЦ 500 (SULFOLIT 500), являє собою порошкоподібну дрібнодисперсну речовину сірого кольору, основою якої є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або включень .

Тобто, фактично відповідачем наведені ті самі характеристики спірного товару, проте без дослідження та розшифрування його складу й запаху.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач наголошував на тому, що спірний товар має класифікуватись за кодом 2523 29 00 00 УКТ ЗЕД, у той час як позивачем визначено код 2523 90 00 00 УКТ ЗЕД.

Так, товарна позиція УКТ ЗЕД 2523 90 00 00 визначає портландцемент, глиноземистий цемент, цемент шлаковий, сульфатостiйкий цемент i подiбнi гiдравлiчнi цементи, забарвленi або незабарвленi, готовi чи у виглядi клiнкерiв: iншi цементи гiдравлiчнi.

Згідно пояснень до вказаної товарної позиції, до неї включаються:

1) цемент для доменних печей, що містить не менше 20 мас.% клінкеру портландцементу, 36 - 80 мас.% гранульованого шлаку доменних печей і не більш як 5 мас.% інших складових цементу;

2) пуцоланцемент, що містить не менше 60 мас.% клінкеру портландцементу, не більше 40 мас.% природного пуцолану або летючої золи і не більше 5 мас.% інших складових цементу.

У свою чергу, до товарної позиції УКТ ЗЕД 2523 29 00 00 включається портландцемент, глиноземистий цемент, цемент шлаковий, сульфатостiйкий цемент i подiбнi гiдравлiчнi цементи, забарвленi або незабарвленi, готовi чи у виглядi клiнкерiв: портландцемент: iншi.

Згідно пояснень до вказаної товарної позиції, термін "портландцемент" означає цемент, одержаний перемелюванням портландклінкеру з можливим доданням невеликої кількості сульфату кальцію. Слід відзначити:

- що портландклінкер є продуктом товарної підпозиції 2523 10, який складається в більшості випадків із силікатів кальцію, одержуваних шляхом їхнього нагрівання до початку часткового плавлення заздалегідь приготовленої однорідної суміші матеріалів, переважно тих, що містять вапно (CaО) та діоксид кремнію (SіО2) з меншою кількістю глинозему (Al2O3) та оксиди заліза (Fe2O3); і

- що термін "сульфат кальцію" означає гіпс та його похідні, ангідрит та інші продукти сульфату кальцію, придатні для виробництва цементів.

Наведене дає підстави для висновку, що для цілей вирішення спору у даній справі, відмінність наведених товарних позицій полягає у тому, що до товарної позиції 2523 29 00 00 включається портландцемент, а до товарної позиції 2523 90 00 00 пуцоланцемент, який за своєю суттю є портландцементом з домішками, зокрема, природного пуцолану.

Тобто, для цілей класифікації спірного товару за кодом УКТ ЗЕД 2523 29 00 00, відповідач мав встановити, зокрема, відсутність у спірному товарі домішок пуцолану.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини другої статті 73 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом частин першої, другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частини першої статті 75 КАС достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, у даній справі належить перевірити чи були на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем встановлені обставини характеристик спірного товару як таких, що достовірно дозволяють його віднести до товарної позиції 2523 29 00 00 УКТ ЗЕД.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався на висновок за результатами дослідження експертного підрозділу ЦМУЛД та ЕР від 11.10.2019 №142005702-0381, який визначає, що надана на дослідження проба являє собою продукт у вигляді порошкоподібної дрібнодисперсної речовини сірого кольору, основою якої є цемент/портландцемент з вмістом карбонатів, інших добавок та/або включень .

Будь-яких висновків щодо відсутності у складі спірного товару пуцолану, неналежності його до пуцоланцементу наведене дослідження не містить, а навпаки допускає наявність інших домішок, які не були ідентифіковані експертом.

Більше того, як вірно встановив суд першої інстанції, ДПМЕ ДФС роз`яснив що, спростувати або підтвердити те, що надана на дослідження проба являє собою пуцолановий портландцемент марки 500 (гідравлічний цемент), експертні підрозділи ДПМЕ ДФС не можуть, у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання, а символ (/), в даному випадку, має значення однакової вірогідності бази даних ідентифікувати товар як цемент або портландцемент.

Таким чином, колегія суддів наголошує на тому, що віднесення спірного товару до 2523 29 00 00 УКТ ЗЕД фактично здійснено відповідачем на основі виключно суб`єктивних припущень, не підтверджених жодними документами чи дослідженнями та які ґрунтуються на тому, що у складі спірного товару наявний портландцемент та відсутні домішки природного пуцолану, наявність якого було підтверджено позивачем наданими при декларуванні документами.

Колегія суддів зазначає, що встановлена наявність у в основі складу спірного товару цементу/портландцементу, що не було приховано і позивачем у декларації, не свідчить про наявність підстав для віднесення спірного товару до товарної позиції 2523 29 00 00 УКТ ЗЕД без належного встановлення факту відсутності інших домішок, за якими товар може класифікуватися за іншими кодами УКТ ЗЕД, зокрема за 2523 90 00 00.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено встановлення ним належними та достатніми доказами віднесення спірного товару до товарної позиції 2523 29 00 00 УКТ ЗЕД як при прийнятті оскаржуваного рішення так і під час судового розгляду.

Посилання на перехід розгляду справи зі спрощеного у загальне позовне провадження, порушення стоку розгляду справи у суді першої інстанції не свідчить про неправильне вирішення спору, а тому наведене не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

Доводи про наявність у позивача сумніву щодо коду класифікації спірного товару під час декларування, ініціювання позивачем проведення судової експертизи та подальше повернення матеріалів експертами у зв`язку із неможливістю проведення дослідження, долучення судом до матеріалів справи певних наданих позивачем документів, не свідчить про безпідставність вимог позивача чи про правомірність визначення коду товару відповідачем.

Посилання на безпідставну заміну відповідача колегія суддів також відхиляє, позаяк Північна митниця Держмитслужби є функціональним правонаступником Чернігівської митниці ДФС. При цьому, суд звертає увагу, що перехід відповідних завдань, функцій та повноважень новоствореному органу (функціональне правонаступництво) не є тотожним переходу майнових прав на обов`язків до правонаступника, на чому помилково акцентує увагу відповідач в апеляційній скарзі.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Представником позивача 16.02.2021 до суду апеляційної інстанції подане клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції в розмірі 3500 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до частини першої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов`язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

У відповідності до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Як вбачається з наданих позивачем документів, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду:

- договір про надання правничої допомоги від 31.10.2019 № 63;

- додаткова угода № 1/20 до договору про надання правничої допомоги від 31.10.2019 № 63;

- детальний робіт (наданих послуг) від 16.02.2021;

- акт надання послуг № 63/2 від 16.02.2021;

Згідно вказаних документів адвокатом були вчинені дії:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 2500 грн (5 годин);

- участь в одному судовому засіданні - 1000 грн.

Колегія суддів приймає понесені позивачем витрати, оскільки відповідний розмір винагороди був обумовлений сторонами у додатковій угоді до договору про надання правничої допомоги

Оскільки відповідачами не було надано заяви щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн, то у суду апеляційної інстанції відповідно до частини шостої статті 134 КАС відсутні підстави для перевірки таких обставин.

Тому, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути 3500 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби (проспект Перемоги, 6, м.Чернігів, Чернігівська область, 14017, код ЄДРПОУ 43332675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Брасіка Груп (вул.Івана Мазепи, буд.66/1, м.Чернігів, 14014, код ЄДРПОУ 42530749) витрати на правову допомогу у розмірі 3500 грн (три тисячі п`ятсот) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 17.02.2021.