ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року справа №360/2641/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Біловодського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 360/2641/20 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова) за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Біловодського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі- відповідач) в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.03.2020 №3405/03-18 про відмову в призначені позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 11.03.2020 та провести її виплату. (арк.справи 1-4)
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі № 360/2641/20 позовні вимоги задоволено, внаслідок чого: визнано протиправним та скасовано рішення Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 17.03.2020 № 3405/03-18 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком № 2; зобов`язано Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення 11 березня 2020 року. (арк.справи 90-96)
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. (арк.справи 153-157)
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с. 8-9).
Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, відповідно до довідки від 10.03.2020 № 920-5000277005 (а.с. 11).
11.03.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою встановленого зразка до Біловодського ОУПФУ Луганської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 75).
До заяви було додано: паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудову книжку НОМЕР_1 , диплом про навчання ( НОМЕР_2 ), довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заяву про спосіб виплати пенсії, інший документ (ОК-5), свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, фото пенсіонера (а.с. 76).
Біловодське ОУПФУ Луганської області рішенням від 17.03.2020 № 3405/03-18 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з недосягненням необхідного віку для виходу на пенсію. В обґрунтування зазначеного рішення вказано, що відповідно до п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на призначення пенсії на пільгових умовах мають право жінки, які були зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць за умови 55 річного віку та при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки з 1 жовтня 1968 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 після досягнення ними 54 років. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 - не менше 27 років 6 місяців у жінок. Відповідно до записів в трудовій книжці та додатково наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 30 років 05 місяців 07 днів, пільговий стаж роботи за списком № 2 становить 10 років 9 місяців 19 днів (а.с. 6-7).
Трудова книжка позивачки НОМЕР_1 (а.с. 15-16) містить наступні записи щодо спірних періодів роботи:
Антрацитівський завод збірних теплиць ім. ХХVІ з`їзду КПРС:
Запис № 1 від 04.12.1986- прийнята для проходження виробничої практики учнем токаря на ремонтно-механічну ділянку, наказ № 223 від 03.12.1986;
Запис № 2 від 23.01.1987 звільнена у зв`язку з закінченням виробничої практики, наказ № 17к від 23.01.1987;
Ворошиловградський автоскладальний завод, філіал в м. Антрациті завод "Автоагригат":
Запис № 3 від 05.05.1987 - прийнята на завод "Автоагригат" токарем 2-го розряду для проходження виробничої практики, наказ № 475/к від 05.05.87;
Запис № 4 від 15.05.1987 - звільнена у зв`язку з закінченням виробничої практики за власним бажанням, наказ № 509/к від 15.05.1987;
ЦЗФ "Нагольчанська" ВО "Антрацитвуглезбагачення"
Запис № 5 від 14.05.1987 - прийнята в механічний цех токарем 2-го розряду на час проходження виробничої практики, наказ № 123-к від 15.05.1987;
Запис № 6 від 05.07.1987 - звільнена у зв`язку з закінченням виробничої практики, наказ № 123-к від 15.05.1987;
Запис № 7 від 06.07.1987 - прийнята на погрузку оператором 4-го розряду тимчасово на 1 місяць, наказ № 173-к від 09.07.197;
Запис № 8 від 07.08.1987 - звільнена у зв`язку з закінченням тимчасової роботи, наказ № 173-к від 09.07.1987;
Запис № 9 від 01.12.1987 - прийнята на погрузку оператором 4-го розряду на час переддипломної практики, наказ № 299 від 01.12.1987;
Запис № 10 від 04.01.1988 - звільнена у зв`язку з закінченням виробничої практики, наказ № 2к від 04.01.1988;
Антрацитівський гірничний технікум
Запис № 11 від 01.09.1984 - зарахована на 1-й курс денного відділення, наказ № 105-к від 27.08.1984;
Запис № 12 від 24.02.1988 - відрахована у зв`язку з закінченням, диплом НОМЕР_2 з відзнакою;
ЦЗФ "Нагольчанська" ВО "Антрацитвуглезбагачення"
Запис № 13 від 18.03.1988 прийнята до цеху збагачення оператором пульта управління 4-го розряду, наказ № 60-к від 18.03.1988;
Запис № 14 від 23.06.1988 - переведена вагоноперекидачем 4-го розряду, наказ № 149к від 23.06.1988;
Запис № 15 від 01.08.1997 - призначена на посаду майстра цеху збагачення, наказ № 110к від 31.07.1997;
Запис № 16 від 01.07.2000 - призначена на посаду начальника зміни, наказ № 98к від 03.07.2000;
Запис № 17 від 20.10.2009 - звільнена у зв`язку з переходом на вибірну посаду голови профспілкового комітету ТОВ ЦФ "Нагольчанська", наказ № 143к від 21.10.2009.
Трудова книжка містить наступну інформацію про проведення атестації робочих місць:
Наказ № 315 від 10.11.1994 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2;
Наказ № 414 від 30.12.1998 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2;
Наказ № 326 від 16.12.2003 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2;
Наказ № 139 від 16.12.2008 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років (стаття 12 Закону 1788).
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, у редакції Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Аналогічно згідно з підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок № 383).
Згідно з пунктом 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, далі - Порядок № 637).
Зі змісту вказаної норми вбачається, що уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 квітня 2018 року у справі № 164/1993/14-а, від 19 червня 2018 року у справі № 592/5846/17, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 28 березня 2019 року у справа №194/712/17, від 18 квітня 2019 року у справі №156/173/17, від 11 липня 2019 року у справі №423/1156/17 та від 11 липня 2019 року у справі №225/3845/17.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. №442 (далі за текстом Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці з участю установ санітарно-епідеміологічної служби МОЗ.
Підпунктами 4.1, 4.4, 4.5 п. 4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за № 1451/11731 (далі за текстом Порядок №383), згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова № 442 набула чинності з 21.08.92.
Трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про проведення атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 у 1994, 1998, 2003, 2008 роках. Також в матеріалах справи наявні: довідка від 16.10.2014 № 07/212 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; накази про результати атестації робочих місць за умовами праці з переліками робочих місць, робот, професій і посад для яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 (а.с. 18, 35-41).
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Згідно Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, та Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, які були чинними у 1994-2003 роках та 2003-2016 роках відповідно, до робіт, що надають право на пільгову пенсію за Списком №2, відносилися роботи 1) 2030000а-15948 оператори пульта управління, зайняті у виробництві обважнювачів брикетів, препаратів і концентра (-тів), у тому числі вугільних; 2) 2040100а-13598 машиністи вагоноперекидачів; 3) 1010100г-23269 майстри (старші майстри) контрольні 2040100б-24043 начальники змін.
Трудова книжка позивача, яка описана вище, містить записи щодо роботи ОСОБА_1 в ЦЗФ "Нагольчанська" ВО "Антрацитвуглезбагачення" з 18.03.1988 по 23.06.1988 на посаді оператора пульта управління 4-го розряду, з 23.06.1988 по 01.08.1997 вагоноперекидачем 4-го розряду, з 01.08.1997 по 01.07.200 майстром цеху збагачення, з 01.07.2000 по 20.10.2009 начальником зміни.
Записами у трудовій книжці та довідкою від 16.10.2014 № 07/212, виданою ТОВ ЦЗФ "Нагольчанська", підтверджується характер роботи позивачки у спірний період за Списком № 2, що надає право на включення спірних періодів до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Крім того, сам відповідач у спірному рішенні не заперечує наявність у позивача пільгового стажу роботи за списком № 2 - 10 років 9 місяців 19 днів, загального стажу роботи - 30 років 05 місяців 07 днів.
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3013Б1 - це працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 про ОСОБА_1 в графі "Відомості по спеціальному стажу" вбачається, що у період з 1999 року по 2009 рік позивачці враховано спецстаж за кодом ЗП3013Б1 (а.с. 86).
Отже стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, ОСОБА_1 зараховано.
Підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, стали висновки відповідача про не досягнення заявницею пенсійного віку, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
З цього приводу суд зазначає, що 23.01.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Так, вищевказаним рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1).
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.17 №2136-VIII.
Отже, відповідні положення статті 13, частини другої статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII втратили чинність з 23 січня 2020 року.
Також пунктом 3 рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року вирішено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення № 3405/03-18 від 17.03.2020 застосуванню підлягала стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
В рішенні №1-р/2020 від 23.01.2020 року Конституційний Суд України зазначив, що "Згідно зі статтею 13, частиною другою статті 14, пунктами "б" - "г" статті 54 Закону N 1788 у редакції до внесення змін Законом N 213 у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у цих нормах, виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію. Однак оспорюваними положеннями Закону N 213 змінено нормативне регулювання призначення пенсій таким особам.
Конституційний Суд України, дослідивши правовідносини, пов`язані зі змінами підстав реалізації права на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років, зазначає, що ці зміни вплинули на очікування осіб стосовно настання юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Отже, особи, що належать до певної категорії працівників, були учасниками правовідносин, у яких вони об`єктивно передбачали настання відповідних наслідків, а саме призначення пенсій, тобто їх легітимні очікування були пов`язані саме з положеннями Закону N 1788 у редакції до внесення змін Законом N 213. Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.
Таким чином, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону N 1788 зі змінами, внесеними Законом N 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність".
Отже, зазначене рішення Конституційного Суду України надає право жінкам, які працювали за Списками № 1 або № 2, вийти на пільгову пенсію після досягнення відповідно 45 і 50 років, за умови, що вони працювали в шкідливих чи важких умовах праці до 1 квітня 2015 року.
Колегія суддів зазначає, що станом на 1 квітня 2015 року позивач мала стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Станом на дату звернення за призначенням пенсії 11.03.2020 року позивач досягла 51 року, та мала стаж роботи не менше 20 років, з них більше 10 років на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги про недосягнення позивачем пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" (Закон № 1788) є пріоритетним у спірних правовідносинах, ніж Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", бо Закон 1788, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій та визначає які саме види пенсій призначаються громадянам України.
Отже, в оскаржуваному рішенні, відповідач помилково відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв`язку з недосягненням нею відповідного віку, посилаючись на норми п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення № 3405/03-18 від 17.03.2020 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги провести виплату пенсії, суд вважає що така вимога у повній мірі охоплюється зобов`язанням відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дати звернення 11 березня 2020 року.
В іншій частині судове рішення не оскаржується.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Біловодського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 360/2641/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 360/2641/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 та п.3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г.Казначеєв
І.Д. Компанієць
Суд | Перший апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2020 |
Оприлюднено | 19.11.2020 |
Номер документу | 92928595 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні