Постанова

від 17.11.2020 по справі 400/2910/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2910/19

Категорія: 111030600

Головуючий в 1 інстанції: Малих О. В.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОБЛАСТ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зареєструвати податкову накладну,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "НІКОБЛАСТ" звернулося до суду з позовом до відповідачів, 3-тя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт-Мерітайм Груп" в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 13.03.2019 року № 1103452/41774946 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 04.02.2019 року № 12, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 04.02.2019 року № 12, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» .

На обґрунтування позовних вимог зазначається, що контролюючим органом протиправно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки оскаржуване рішення не містить чітких підстав для його прийняття. Разом із тим, позивач виконав норми податкового законодавства та на вимогу надав усі необхідні документи.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» до Головного управління ДФС у Миколаївській області та Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт-Мерітайм Груп» - задоволено.

Скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 13.03.2019 року № 1103452/41774946 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.02.2019 року № 12.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» від 04.02.2019 року № 12 датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що спірне рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної прийнято правомірно, оскільки позивачем не надано на розгляд комісії необхідних документів. При цьому вказує, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування.

Крім того, з посиланням на Пленум Вищого адміністративного суду від 05.02.2016 року № 2 вказує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права ( скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) є однією вимогою, а отже вказує про помилкове стягнення з відповідачів судового збору у сумі 1921, 00 грн. з кожного.

У відзиві на апеляційну скаргу товариство вказує, що апеляційна скарга не може бути задоволена, оскільки позивач в суді першої інстанції довів правомірність своїх вимог, зокрема щодо реальності господарських операцій, а відповідач в свою чергу не довів що діяв на підставі закону при прийнятті оскаржуваного рішення та відповідно відсутності обов`язку зареєструвати податкову накладну, а тому рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Нікобласт» зареєстровано як юридична особа 01.12.2017 року та перебуває на обліку в органах ДФС України як платник податків з 04.12.2017 року. Видами економічної діяльності ТОВ «Нікобласт» згідно до КВЕД є: 30.11 Будування суден і плавучих конструкцій (основний); Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.

01.11.2018 року між позивачем та ТОВ «Смарт-Мерітайм Групп» (код ЄДРПОУ 36336744) укладено договір № 33-210 на очищення, підготовку поверхонь під фарбування та нанесення лакофарбових матеріалів і захисних покриттів на корпус і інші конструкції судна; обмив водою високої напруги корпусу та інших конструкцій судна.

Відповідно до умов зазначеного договору виконавець (ТОВ «Нікобласт» ) виконує роботи з використанням матеріалів (основних та допоміжних), які надаються замовником (ТОВ «Смарт-Мерітайм Групп» ). Мовою оригінала: «Заказчик обязуется: 5.2.1. для выполнения работ, являющихся предметом Договора или Дополнительных соглашений к Договору, обеспечить за свой счет Исполнителю основные и вспомогательные материалы, корунд и ЛКМ, растворитель Р- 646 - для промывки окрасочного оборудования и обезжиривания поверхностей из расчета 100г/м.кв., рештования окрасочного оборудования и энергии, которые используются при выполнении работ, энергоносители, пресную воду для обмыва корпуса судна, услуги кранов с обслуживающим персоналом, а также санитарно-бытовые услуги для персонала Исполнителя» .

10.12.2018 року між сторонами укладено додаткову угоду № 04 до договору № 33-210 від 01.11.2018 року, якою конкретизовано перелік робіт, а саме: очищення та фарбування баластних танків, кормового кофердама (пом. 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107), відповідно № 31200-210/02-006 ПУЕ, т/к № 011; очищення та фарбування внутрішніх приміщень надбудови (пом. 329, 336, 337, 338, 339, 340), відповідно № 31200-2101/02-006 ПУЕ, т/к 017.

У лютому 2019 року, на виконання умов вищезазначеного договору та додаткової угоди, позивач виконав роботи з очищення та фарбування, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт № 04 від 04.02.2019 року. Оплата послуг підтверджується платіжним дорученням № 4939 від 07.02.2019 року.

04.02.2019 року позивачем за результатами надання послуг складено податкову накладну № 12 та направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі та раніше за текстом - ЄРПН).

Відповідно до квитанції від 27.02.2019 року вказана податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинена. Як зазначено у квитанції: податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, але позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач направив на адресу відповідача документи щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції, які прийнято до розгляду 11.03.2019 року, що підтверджується квитанцією №2.

Рішенням від 13.03.2019 року № 1103452/41774946 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Нікобласт» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.02.2019 року № 12 у ЄРПН.

Підстава відмови: ненадання платником податку копій договорів, довіреностей, актів керівного органу платників податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних, розрахункових документів та банківських виписок з особового рахунку.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, виходив з того, що надані товариством документи на адресу відповідача цілком відповідають вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідачами не доведено правомірність своїх рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, а отже прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог товариства та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Пунктом 3 Порядку №117 наведено перелік ознак, за якими перевіряються податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно п.6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Зі змісту квитанції від 27.02.2019 р. про реєстрацію податкової накладної вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної № 12 від 04.022019 року вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року затверджено Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій, підпунктом 1.6 пункту 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Відповідно до п.13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 ПК України.

Колегія суддів встановила, що в квитанції від 27.02.2019 р. про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, у квитанції не вказано конкретного переліку документів, які б були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Відповідачем не надано доказів наявності рішення Комісії, щодо віднесення ТОВ «Нікобласт» до переліку ризикових суб`єктів господарювання, відповідно до п.1.6 Критеріїв.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вирішення питання про віднесення того чи іншого платника податків до ризикового, віднесено на адміністративний розсуд відповідача, однак, зазначає, що для висновку про правомірність зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН з підстав віднесення платника податків до ризикових платників повинно бути доведено наявність відповідного рішення про віднесення такого платника податків до ризикових платників.

Оскільки відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, на яких частина 2 статті 72 КАС України покладає обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ними рішень, не визначено будь-якої з підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ «Нікобласт» та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному з критеріїв ризиковості, тому колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної № 12 на підставі критеріїв ризиковості відбулось з порушенням приписів чинного законодавства та порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак доводи апелянта в цій частині є помилковими.

При цьому, колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18.

Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 13.03.2019 року № 1103452/41774946 підставою для його прийняття зазначено ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платників податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладних, розрахункових документів та банківських виписок з особового рахунку.

Однак, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку № 117, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

У даному випадку, вимоги відповідача не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної.

Колегія суддів зазначає, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Так, колегія суддів зазначає, що надані ТОВ «Нікобласт» до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів (договору, додаткової угоди, акту приймання-передачі, дозволів та ін..) підтверджують здійснення позивачем господарських операцій із ТОВ Смарт-Мерітайм Групп» , за якими складено податкову накладну від №12 від 04.02.2019 року. Ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарські операції, за наслідками яких складено податкову накладну №12, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності та підтверджуються первинними документами. При цьому, контролюючим органом не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

Крім того, слід зазначити, що документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 року по справі №826/21425/15.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, то згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, а отже з урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 04.02.2019 року № 12 у ЄРПН, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну у ЄРПН.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги по суті задоволених позовних вимог висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Разом з тим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДФС у Миколаївській області щодо рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 6 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Системний аналіз частини першої статті 6 Закону України Про судовий збір , частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові №640/21330/18 від 12 листопада 2019 року та №280/4269/18 від 25 листопада 2019 року.

Так, позовна вимога про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача, як зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну, у реєстрації якої відмовлено оскаржуваним рішенням.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Нікобласт» заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (друга є похідною), за яку з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1921 грн. солідарно.

Решта у сумі 1921, 00 грн. є надмірно сплаченим судовим збором та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір може бути повернута судом першої інстанції за клопотанням позивача.

Оскільки, як зазначалось вище, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідачів солідарно у розмірі, значно меншому (судовий збір 1921 грн.), ніж визначено судом першої інстанції, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат, відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині.

В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 17 вересня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» судові витрати у розмірі 1921,00 грн. та за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікобласт» судові витрати у розмірі 1921,00 грн.- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нікобласт (пр-т Героїв України, 19/85, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 41774946) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.)

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нікобласт (пр-т Героїв України, 19/85, м. Миколаїв, 54025, код ЄДРПОУ 41774946) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.).

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 17 листопада 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова