Постанова

від 17.11.2020 по справі 826/15262/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15262/18 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 27.04.2020р.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мархо-Груп" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мархо-Груп" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2017 року № 0067061207.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мархо-Груп" задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що за результатом співставлення даних податкової звітності та даних ЄРПН податковим органом встановлено порушення товариством п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань, заявлених у податковій декларації на 17 394, 91 грн.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 16.09.2020 р. за вх. № 34450, у якому позивач наголошує, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19.08.2017 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі п.200.10 ст. 200, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з податку на додану вартість ТОВ "МАРХО-ГРУП" (код 40577256) за червень 2017 р., про що складено акт №5642/26-15-12-07-20.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Мархо-Груп" (код 40577256) за червень 2017 р. зареєстровано в ЄРПН податкові накладні по податкових зобов`язаннях на суму ПДВ 114 994, 91 грн. згідно з переліком.

За результатами перевірки виявлено розбіжності даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН на загальну суму 17 394, 91 грн., а саме, платником відображено у рядку 1.1 колонки Б декларації з ПДВ "Операції, що оподатковуються за основною ставкою" суму ПДВ 97 600 грн. та в рядку 9 колонки Б "Усього податкових зобов`язань" суму ПДВ 97 600 грн., проте, в ЄРПН зареєстровано податкові накладні по податкових зобов`язаннях №30 від 21.06.2017 р. на суму ПДВ 833, 34 грн., №26 від 19.06.2017 р. на суму ПДВ 19 358,40 грн., №27 від 16.06.2017 р. на суму ПДВ 17 395 грн., №23 від 12.06.2017 р. на суму ПДВ 176, 67 грн., №24 від 12.06.2017 р. на суму ПДВ 13 600 грн., №20 від 07.06.2017 р. на суму ПДВ 7902, 5 грн.

Дані камеральної перевірки свідчать про порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань, заявлених у податковій декларації.

За результатами перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення 03.10.2017 року № 0067061207, згідно з яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 17 395 грн. та нарахована штрафні санкції у розмірі 4349 грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Згідно з п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як вбачається із наданих доказів та вірно встановлено судом першої інстанції 23.06.2017 р. між позивачем та ТОВ "Спортімпекс" укладено договір підряду № 23052017, відповідно до якого позивачем взято на себе зобов`язання з виконання робіт на умовах 100% передоплати, яка проведена 16.06.2017 р. у сумі 104 370 грн., в т.ч. ПДВ 17 395 грн.

16.06.2017 р. позивачем складено податкову накладну №27 на вказану суму ПДВ, зареєстровану в ЄРПН 30.06.2017 р.

Після реєстрації податкової накладної в ній виявлено помилку щодо кількості послуг та ціни постачання, у зв`язку з чим було виписано податкову накладну №28 від 16.06.2017 р. з правильними даними, а також позивачем складено розрахунок коригування №3 кількісних та вартісних показників до податкової накладної №27, де сума коригування ПДВ зазначена 17 395 грн. зі знаком "-".

18.07.2017 р. позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2017 р., відповідно до якої задекларовано податкові зобов`язання з ПДВ на суму 97 600 грн., в додатку 5 до якої задекларовано податкові зобов`язання в розмірі 17 395 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Спортімпекс".

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції сума 17 395 грн., на яку позивачу збільшено податкове зобов`язання з ПДВ згідно з актом перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, становить суму ПДВ, задекларовану позивачем 16.06.2017 р. внаслідок отримання передоплати за договором підряду №23052017 від 23.06.2017 р., укладеним позивачем з ТОВ "Спортімпекс" (100% передоплата 104 370 грн., в т.ч. ПДВ 17 395 грн.).

Згідно з наданими позивачем доказами ним вказана сума зазначена у податковій накладній від 16.06.2017 р. №27 (зареєстрована в ЄРПН 30.06.2017 р.) та в податковій накладній №28 від 16.06.2017 р. (зареєстрована 16.06.2017 р.).

При чому, в той же день 16.06.2017 р. позивачем подано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №27 від 16.06.2017 р., згідно зі змістом якої вказана податкова накладна фактично була "обнулена", оскільки усі попередньо внесені до неї показники позначені знаком "-".

Оскільки розрахунок був в той же день зареєстрований у ЄРПН, у відповідача станом на час проведення перевірки була вся наявна інформація для висновку про те, чому одна й та сама сума ПДВ була позивачем двічі зареєстрована.

Відповідно, підстави зобов`язання позивача двічі декларувати те саме зобов`язання з ПДВ відсутні, і ним не було допущено зменшення податкового зобов`язання на вказану суму при поданні податкової декларації з ПДВ за червень 2017 р.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що, на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мархо-Груп" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2017 року залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя А.Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 17.11.2020 р.)