Ухвала

від 04.01.2021 по справі 826/15262/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/15262/18

адміністративне провадження № К/9901/34800/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №640/15262/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мархо-Груп до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2017 року,-

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю МАРХО-ГРУП звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 0067061207, згідно з яким за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України позивачу збільшено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 17 395 грн. та нарахована штрафні санкції у розмірі 4349 грн.

Позивач уважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним з таких підстав.

Позивач зазначає, що 23.06.2017 ним було укладено з ТОВ "СПОРТІМПЕКС" договір підряду №23052017, відповідно до якого позивачем взято на себе зобов`язання з виконання робіт на умовах 100% передоплати, яка проведена 16.06.2017 у сумі 104 370 грн, в т.ч. ПДВ 17 395 грн.

16 червня 2017 року позивачем складено податкову накладну №27 на вказану суму ПДВ, зареєстровану в ЄРПН 30.06.2017.

Після реєстрації податкової накладної в ній виявлено помилку щодо кількості послуг та ціни постачання, у зв`язку з чим було виписано податкову накладну №28 від 16.06.2017 з правильними даними, а також позивачем складено розрахунок коригування №3 кількісних та вартісних показників до податкової накладної №27, де сума коригування ПДВ зазначена 17 395 грн зі знаком "-".

18 липня 2017 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2017 року, відповідно до якої задекларовано податкові зобов`язання з ПДВ на суму 97 600 грн, в додатку 5 до якої задекларовано податкові зобов`язання в розмірі 17 395 грн по взаємовідносинах з ТОВ СПОРТІМПЕКС".

Оскільки відповідачу було відомо про виправлення помилки у податковій звітності, і заниження податкових зобов`язань не відбулося, висновки акту перевірки є безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018 відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мархо-Груп" задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (21744,00 грн