Ухвала

від 17.11.2020 по справі 640/23723/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23723/19

УХВАЛА

17 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої - судді: Земляної Г. В., суддів - Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши клопотання та матеріали апеляційної Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Амстел" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Амстел"до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020року (в цілому ) та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху в зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 (десять) днів з дня вручення зазначеної ухвали для усунення недоліків.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про виправлення арифметичної помилки в Ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року виправлено допущену арифметичні помилки у мотивувальній частині ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року зазначивши: "34578,00 грн", замість: "34593,00 грн".

Від апелянта до Шостого апеляційного адміністративного суду у вересні 2020 року надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задоволено частково та продовжено Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві строк для усунення визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року недоліків з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року на 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали, яку отримано апелянтом 28 вересня 2020 року.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві до суду направлено клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору в зв`язку з відсутністю коштів на відповідному рахунку.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху . Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах встановленого судом строку недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в ухвалі від 15 липня 2020 року, з урахуванням ухвали апеляційної інстанції від 21 вересня 2020 року, усунуті не були.

При цьому жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідачем не надано.

Колегією суддів враховується, що законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на подання апелянтом клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження (повторне) , суд приходить до висновку про необхідність відмови в його задоволенні.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції зазначено, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Однією з основоположних аспектів та складовою частиною верховенства права є правова визначеність, яка передбачає дотримання принципу res judicata (вирішена справа), тобто остаточності судового рішення.

Принцип res judicata визнано на міжнародному рівні та зафіксовано, в тому числі, у пункті 1 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права Європейський суд з прав людини розглядав неодноразово.

23 жовтня 1996 p., заява № 17748/91, п. 38, принцип рівності сторін у процесі було застосовано у розумінні справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду яке тривалий час не набирає законної сили є ніщо іншим, як порушенням принципу верховенства права, а саме принципу res judicata (вирішена справа) та принципу правової визначеності. Таким чином, відсутність цієї умови призводить до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених ст. 296 цього кодексу, застосовуються положення ст.169 КАС України, а тому апеляційна скарга повертається апелянту, оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яка залишена без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи, що станом на 17 листопада 2020 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 169,296,298,329,331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Амстел" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику .

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку касаційного оскарження відповідно до ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Г. В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк