Ухвала

від 27.01.2021 по справі 640/23723/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23723/19

УХВАЛА

27 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Амстел" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

25 лютого 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві первинно зверталося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою вказане рішення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

05 червня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві вдруге зверталося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.

Вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві 11 грудня 2020 року втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 05 лютого 2020 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію зазначеного судового рішення Головне управління ДПС у м. Києві отримало 15 лютого 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Втретє апеляційну скаргу вказана особа подала до суду першої інстанції 11 грудня 2020 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, Головним управлінням ДПС у м. Києві в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року та вказано про наявність поважних причин його пропуску, а саме у зв`язку з неможливістю вчасно сплатити судовий збір.

Також зазначено, що положеннями ст. 169 КАС України визначено право сторони на повторне звернення з позовом, а даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги.

Вказана особа звертала увагу, що первинну апеляційну скаргу було подано у строки, визначені законодавством, а надалі вживалися заходи для недопущення повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з чим просила суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.

Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали суду апеляційної інстанції шляхом звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, де необхідно було вказати поважні причини його пропуску.

16 січня 2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про поновлення строку.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року, Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що не погоджуючись з вказаним рішенням було подано апеляційну скаргу в межах процесуального строку передбаченого на апеляційне оскарження.

Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року вказану апеляційну скаргу було повернуто особі, що її подала, у зв`язку з не усуненням недоліків, що полягали у сплаті судового збору.

Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві не мало можливості подати повторно апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам ст. 296 КАС України в строк, визначений ст. 295 КАС України, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, що свідчить про об`єктивність причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим вказана особа просить суд визнати поважними причини та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Щодо відсутності коштів на сплату судового збору та не усунення недоліків апеляційної скарги, як поважної причини пропуску строку та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року апеляційні скарги подані Головним управлінням ДПС у м. Києві 25 лютого 2020 року та 05 червня 2020 року були повернуті судом апеляційної інстанції у зв`язку із несплатою судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Головне управління ДПС у м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що Головне управління ДПС у м. Києві зверталося з первинною апеляційною скаргою 25 лютого 2020 року (яку було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 44 КАС України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року та ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року.

Так, саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку. Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги. Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Так, первинну апеляційну скаргу було повернуто Головному управління ДПС у м. Києві ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2020 року.

Проте, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, відповідно до платіжного доручення № 8258 від 07 грудня 2020 року, Головним управлінням ДПС у м. Києві було сплачено лише 08 грудня 2020 року, жодних підтверджень, що останнім вчинялись будь-які дії спрямовані на сплату судового збору протягом такого тривалого строку не надано.

Наведені Головним управлінням ДПС у м. Києві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме: відсутність належного фінансування на сплату судового збору є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказаною особою не надано жодних інших пояснень, не повідомлено про існування інших обставин, не наведено жодних істотних причин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до штампу Головного управління ДПС у м. Києві, який міститься на копії супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року, копію ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху вручено Головному управлінню ДПС у м. Києві 05 січня 2021 року.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді сплинув 15 січня 2021 року.

Колегія суддів звертає увагу, що Головному управлінню ДПС у м. Києві було надано достатній строк для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року, вказавши інші поважні причини його пропуску, надавши відповідні докази.

Однак, вказаною особою недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Також, Головне управління ДПС у м. Києві не звертається до суду з заявою про продовження/поновлення процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги (відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 р. N 731-IX).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року - відмовити .

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Амстел" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко