Постанова

від 17.11.2020 по справі 320/3560/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Справа № 320/3560/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Броварському районі Київської області (кадастровий номер: 3221287600:04:009:0140);

- зобов`язання Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області по суті клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Броварському районі Київської області (кадастровий номер: 3221287600:04:009:0140).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач рішення, по суті поданої позивачем заяви, не прийняв, допустивши, таким чином, протиправну бездіяльність, що зумовлює необхідність зобов`язати відповідача розглянути таке клопотання про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення вільних земельних ділянок та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду у порядку, визначеному чинним законодавством.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що питання щодо надання позивачу дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою за її клопотанням є відкритим та буде розглянуто після розроблення та затвердження профільних детальних планів територій.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції йому не було продовжено строк на подачу відзиву на позовну заяву в цій справі.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та безпідставності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулась до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області з клопотанням від 03.03.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянки для її одержання безоплатно у приватну власність із земель комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, до якої додано графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, ксерокопію паспорта та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Вказане клопотання було надіслано відповідачу цінним листом з описом №0500083489793, який вручено Великодимерській селищній раді Броварського району Київської області 05.03.2020, що підтверджується фіскальним чеком від 03.03.2020 ФН 3000457160 та відомостями сервісу відстеження поштових відправлень з офіційного сайту національного оператора поштового зв`язку Укрпошта .

Зазначене клопотання позивача відповідачем у порядку та строки, визначені законодавством, не розглянуто, у зв`язку з чим позивач звернулася до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частинами шостою - дев`ятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано чіткий порядок та граничні строки, у межах яких суб`єктом владних повноважень повинно бути розглянуто заяву особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки та прийнято відповідне рішення за результатами її розгляду.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що за клопотанням позивача від 03.03.2020 про надання йому дозволів на розробку проекту землеустрою для відведення відповідної земельної ділянки відповідачем не було прийнято жодного рішення.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що кінцевим строком прийняття відповідного рішення було 05.04.2020, але ані станом на вказану дату, ані на час розгляду цієї справи в суді першої інстанції таке рішення не прийнято.

Більш того, сам апелянт у своїй скарзі зазначає, що питання щодо надання позивачу дозволу на розробку відповідного проекту землеустрою за її клопотанням є відкритим та буде розглянуто після розроблення та затвердження профільних детальних планів територій, однак, такі доводи є необґрунтованими та суперечать вищенаведеним законодавчим приписам.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо допущення відповідачем протиправної бездіяльності та необхідності захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача розглянути подане нею клопотання та прийняти за результатами його розгляду рішення по суті.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції йому не було продовжено строк на подачу відзиву на позовну заяву в цій справі, судова колегія приймає до уваги, але зазначає, що це не призвело до неправильного вирішення цієї справи і відповідно до ст. 317 КАС України не надає достатніх правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідача, відповідно до статті 308 КАС України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати в цій справі перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 листопада 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: