Постанова

від 17.11.2020 по справі 320/3560/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Колеснікова І.С. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Справа № 320/3560/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області щодо неприйняття у місячний строк рішення за результатом розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Броварському районі Київської області (кадастровий номер: 3221287600:04:009:0140);

- зобов`язання Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області розглянути на найближчому пленарному засіданні сесії Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області по суті клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої у Броварському районі Київської області (кадастровий номер: 3221287600:04:009:0140).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Позивач звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з відповідача на її користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

01.09.2020 за результатами розгляду цієї заяви позивача Київським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення в цій справі, яким заяву позивача задоволено частково та стягнуто на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, наданими позивачем, підтверджуються понесені нею документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. і саме в цій частині (сумі) заявлені позивачем витрати є співмірними зі складністю справи, обсягом послуг, наданих адвокатом, та витраченим ним часом.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення та відмовити в задоволенні заяви позивача в повному обсязі.

При цьому, апелянт стверджує, що заявлені позивачем витрати є несумісними з виконаною роботою, не є належним чином підтвердженими та обґрунтованими.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення в цій справі порушено норми процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити скаргу без задоволення, а додаткове рішення - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем і АБ Тарас Кулачко та партнери укладено договір про надання правничої допомоги №16/04/20-1 від 16.04.2020.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подано: договір про надання правничої допомоги від 16.04.2020 №16/04/20-1, акт приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2020, дублікат квитанції від 13.07.2020 №0.0.1765875856.1 на суму 10000,00 грн., банківську виписку про надходження від ОСОБА_1 оплати за надану правничу допомогу згідно договору №16/04/20-1 від 16.04.2020.

Витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено в наступних розмірах: надання усної консультації щодо можливості та перспективності подачі Клієнтом до Київського окружного адміністративного суду в цій справі - 0,30 годин (вартість однієї години надання послуги - 2000,00 грн.) вартістю 1000,00 грн.; складення, підготовка до подачі (шляхом засвідчення копій всіх додатків до відповідного адміністративного позову) та подача до Київського окружного адміністративного суду цього адміністративного позову (разом з документами, що додаються до нього) - 4 години 30 хвилин (вартість однієї години надання послуги - 2000,00 грн.) вартістю 9000,00 грн., всього разом 10000,00 грн.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з частин третьої та п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.

Водночас, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , у справі East/West Alliance Limited проти України та Ботацці проти Італії (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що предмет спору в цій справі не є значно складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Тож, аналізуючи всі складові заявлених позивачем витрат на професійну допомогу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення відповідної заяви позивача в частині стягнення 3000,00 грн. понесених ним витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доводи апелянта про те, що заявлені позивачем витрати є несумісними з виконаною роботою, не є належним чином підтвердженими і обґрунтованими, судова колегія відхиляє з огляду на вищевикладене та зазначає, що судом першої інстанції було стягнуто не всю суму заявлених позивачем витрат на правничу допомогу (10000,00 грн.), а лише частину з них, а саме 3000,00 грн.

При цьому, витрати позивача на правничу допомогу у вказаній сумі підтверджуються матеріалами цієї справи та є співрозмірними в розумінні вищенаведених приписів адміністративного процесуального законодавства.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області залишити без задоволення, а додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 листопада 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: