Постанова

від 18.11.2020 по справі 240/12196/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/12196/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

18 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" до Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2019 року позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський", звернулось в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації (відповідача), у якому просило:

- визнати протиправною та скасувати відмову Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації в погодженні науково-проектної документації "Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення "Особняк Доманевського" на АДРЕСА_1 . Охоронний № 8", викладену у листі від 06.08.2019 №1342-1.19/12-19;

- зобов`язати Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації погодити науково-проектну документацію "Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення "Особняк Доманевського" на АДРЕСА_1 . Охоронний № 8" з вмотивованим висновком щодо умов реалізації проекту чи виконання певних дій, зазначених у листі від 06.08.2019 № 1342-1.19/12-19, або без такого висновку.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 23.07.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач хоч і не зазначив чіткої відмови, однак з тексту інформації викладеної в листі листі від 06.08.2019 № 1342-1.19/12-19 фактично відмовляє у погодженні проекту, оскільки рекомендує здійснити коригування проекту виключивши виконання демонтажу одноповерхової прибудови у вісях "7-8" (до прийняття відповідного рішення суду) та благоустрою території (до прийняття відповідного рішення міської ради).

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції порушено його права на охорону культурної спадщини, як власника квартири в„– 5 та співвласника майна багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ; не надано оцінки відсутності у ОСББ права власності на пам`ятку та права замовляти науково-проектну документацію по реставрації пам`ятки, що є компетенцією органу охорони культурної спадщини; науково-проектна документація по реставрації пам`ятки не є такою по суті, а голова ОСББ за проектом реставрації намагається приховати проведення добудов, звести третій поверх у будинку; надання погодження науково-проектної документації органом охорони культурної спадщини не передбачено чинним законодавством; суддею неповно з`ясовано обставини справи; суддя не мала розглядати вказану справу, оскільки є родичкою судді Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 , яка є дружиною голови ОСББ.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що апеляційна скарга базується лише на припущеннях та власних домислах апелянта і не містить жодних належних доказів, які б підтверджували невідповідність реставраційного плану архівним матеріалам по пам`ятці, фото яких знаходяться в науково-проектній документації, в т.ч. наявність двох терас на першому поверсі, існування яких заперечується ОСОБА_1 в апеляційній скарзі (на даний час прохід до однієї із терас заблоковано власником кв. 2 , а інша взагалі зруйнована внаслідок прибудови у вісях 7-8).

Зміст апеляційної скарги взагалі містить інші обставини, які виходить за межі підстав та предмету спору у справі № 240/12196/19, оскільки ОСОБА_1 не зазначено жодного факту, який би доводів порушення його прав та інтересів необхідністю демонтажу одноповерхової прибудови у вісях 7-8 до квартири в„– 1 , що не належить ОСОБА_1 , та здійснення благоустрою прилеглої території (встановлення альтанки, майданчиків для відпочинку, паркінгу. сміттєвих баків тощо), порушення інших його прав як власника квартири в„– 5 .

Вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 зводиться до перевірки апеляційним судом нових обставин, що може бути предметом іншого судового спору за позовом ОСОБА_1 . Скаржником не доведено порушення його прав та інтересів судовим рішенням, яким визнано протиправною відмову органу охорони культурної спадщини у погодженні науково-проектної документації, з підстав вказаних в листі відповідача.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1 знаходиться у переліку пам`яток архітектури Житомирської області місцевого значення згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 04.03.1996 №151 як "Особняк" (охоронний номер 8).

22.03.2017 у будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Доманевський" (далі - ОСББ).

11 червня та 19 липня 2017 року проведено обстеження пам`ятки за участю представника органу охорони культурної спадщини і складено акти визначення втрат пам`ятки та технічного стану об`єкта (пам`ятки) культурної спадщини.

Згідно вказаних актів відсоток втрати пам`ятки складає 43 %.

Комісією встановлено, що пам`ятка потребує відновлення в її первісних формах, у зв`язку із чим комісією визначено перелік необхідних робіт: знесення усіх незаконних добудов з метою відновлення первісного архітектурного вигляду пам`ятки, відновлення двох терас, відновлення всіх об`ємних цегляних архітектурних елементів, комплексний благоустрій території з відновленням історичної ажурної огорожі тощо.

ОСББ "Доманевський" замовило та отримало науково-проектну документацію по реставрації пам`ятки місцевого значення, яку подало на погодження Управлінню культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації як органу виконавчої влади обласної державної адміністрації

Згідно інформації викладеної в листі від 06.08.2019 № 1342-1.19/12-19 Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації повідомило ОСББ "Доманевський", що демонтаж одноповерхової прибудови у вісях "7-8" п.3.2 Загальних положень проектної документації можливий тільки у разі прийняття відповідного рішення суду. Також, у листі вказано, що здійснення благоустрою прилеглої території (встановлення альтанки, майданчиків для відпочинку, паркінгу, сміттєвих баків тощо) планується на землях історико-культурного призначення, які є власністю Житомирської міської ради. Зважаючи на викладене, орган охорони культурної спадщини повернув проект реставрації без погодження для виключення із нього виконання демонтажу одноповерхової прибудови (до прийняття відповідного рішення суду) та благоустрою території (до прийняття відповідного рішення міської ради).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними ОСББ "Доманевський" звернулося до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000р. №1805-III (надалі - Закон №1805, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону №1805 об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно із ч.1 ст.3 Закону України №1805 державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно зі ст.9 Закону №1805 право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їхнього обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов`язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов`язків до об`єктів культурної спадщини та на їхню територію.

Відповідно до ст.22 Закону №1805 пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Відповідно до ч.1-2,4 ст.24 Закон №1805 власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

У разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

Також, ст. 29 Закон №1805 визначено, що на фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам`ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), покладається обов`язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам`ятки в належному стані за власні кошти.

На підставі системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що порушення зобов`язання щодо утримання пам`ятки архітектури у належному стані є підставою для застосування до порушника відповідальності у порядку, визначеному законом, а також зобов`язання виконати дії щодо усунення відповідних порушень.

Органи охорони культурної спадщини зобов`язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам`ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини (стаття 30 вказаного Закону).

Згідно із ст.27 Закону №1805 у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що повноваження органу охорони культурної спадщини при погодженні науково-проектної документації по реставрації пам`ятки місцевого значення в частині реставраційних робіт обмежуються лише з`ясуванням наступних питань:

- чи передбачені проектом роботи направлені на збереження матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби пам`ятки тощо;

- чи передбачені проектом роботи не призведуть до зміни призначення пам`ятки, її частин та елементів тощо;

- чи необхідно дотримання певних умов при проведенні реставраційних робіт, про що зазначається при погодженні проекту.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, орган охорони культурної спадщини не погодив науково-проектну документацію і рекомендував здійснити її корегування з обставин, що не відносяться до його повноважень.

При цьому зазначив, що Порядок надання дозволів та погоджень до даного часу не врегульований законодавством, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято відповідний нормативний документ.

Водночас, п.13 ч.1 ст. 6 Закону №1805 визначено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок.

Однак відповідач, згідно інформації викладеної в листі від 06.08.2019 № 1342-1.19/12-19 рекомендував здійснити коригування проекту виключивши виконання демонтажу одноповерхової прибудови у вісях "7-8" (до прийняття відповідного рішення суду) та благоустрою території (до прийняття відповідного рішення міської ради).

Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач протиправно відмовив у погодженні науково-проектної документації "Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення "Особняк Доманевського" на АДРЕСА_1 . Охоронний № 8".

Також встановлено, що Корольовський районний суд м.Житомира рішенням від 02 серпня 2017 року у справі № 296/8964/15-ц (дата набрання законної сили 09.01.2018) зобов`язав ОСОБА_3 за власний рахунок усунути перешкоди у користуванні допоміжними приміщеннями будинку АДРЕСА_1 - створені в результаті проведення будівельних робіт з реконструкції квартири в„–1 , а саме забудови права частина відкритої тераси перед приміщеннями першого поверху, шляхом демонтування здійсненої добудови в межах раніше існуючої тераси; відновлення зовнішньої стіни головного фасаду житлового будинку із встановленням відповідних віконних заповнень; влаштування цегляних балясен на терасі та відновлення можливості безперешкодного доступу до неї; демонтаж віконних прорізів правого та тильного фасаду; відновлення демонтованих ділянок цегляних стін правого та тильного фасаду будинку із встановленням відповідних віконних заповнень; закладання внутрішнього дверного прорізу між приміщеннями кімнати №11 (площею 17,0 кв.м) та вітальні №9 (площею 79,6 кв.м); чистове оздоблення відновлених ділянок цегляних стін.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено права ОСОБА_1 на охорону культурної спадщини, як власника квартири в„– 5 та співвласника майна багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 ; не надано оцінки відсутності у ОСББ права власності на пам`ятку та права замовляти науково-проектну документацію по реставрації пам`ятки, що є компетенцією органу охорони культурної спадщини; науково-проектна документація по реставрації пам`ятки не є такою по суті, а голова ОСББ за проектом реставрації намагається приховати проведення добудов, звести третій поверх у будинку; надання погодження науково-проектної документації органом охорони культурної спадщини не передбачено чинним законодавством; суддею неповно з`ясовано обставини справи; суддя не мала розглядати вказану справу, оскільки є родичкою судді Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 , яка є дружиною голови ОСББ, колегія суддів вважає необґрунтованими враховуючи наступне.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пункт 2 ч. 3 ст. 44 КАС України встановлює, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 79 КАС України).

Згідно з положеннями частин 3-5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що зміст апеляційної скарги містить інші обставини, які виходять за межі підстав та предмету спору у справі № 240/12196/19, оскільки ОСОБА_1 не зазначено жодного факту, який би доводів порушення його прав та інтересів при погодженні науково-проектної документації "Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення "Особняк Доманевського" на АДРЕСА_1. Охоронний в„– 8 ", порушення інших його прав як власника квартири в„– 5 , відносно якої укладено охоронний договір № 13.

Тобто, зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 та надані докази зводяться до перевірки апеляційним судом нових обставин, що може бути предметом іншого судового спору за позовом ОСОБА_1 .

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може порушувати права та інтереси скаржника при визнанні протиправною відмови Управління культури та туризму Житомирської обласної державної адміністрації в погодженні науково-проектної документації "Реставрація пам`ятки архітектури та історії місцевого значення "Особняк Доманевського" на АДРЕСА_1 . Охоронний № 8", викладену у листі від 06.08.2019 №1342-1.19/12-19, оскільки таке рішення було прийняте суб`єктом владних повноважень.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.