Постанова

від 17.11.2020 по справі 813/5770/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 813/5770/15 пров. № А/857/5532/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судова-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Цар М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 813/5770/15 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дембуд-холдинг", ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка", ОСОБА_2 про визнання протиправними і скасування рішень,-

суддя в 1-й інстанції -Кузан Р.І.,

час ухвалення рішення - 12.03.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 23.03.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2015 року Приватне підприємство "Дембуд-Холдинг" (далі - позивач-1, ПП "Дембуд-Холдинг") звернулось до суду з позовами до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в яких просило:

- визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 31/2-ф та №31/3-ф від 29.09.2015 про зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015.

Ухвалами від 15.10.2015 у справі № 813/5770/15 та від 28.10.2015 у справі №813/5926/15 відкрито провадження у справах та залучено третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Арніка" (далі - третя особа на стороні позивача, ТзОВ "Арніка").

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач-2, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, в якому просила визнати протиправними та скасувати приписи № 31/3-ф, №31/4-ф від 29.09.2015 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Провадження у справі № 813/6200/15 відкрито ухвалою від 18.04.2016.

Ухвалами від 18.11.2015 та від 22.04.2016 об`єднано для спільного розгляду в одне провадження справи №813/5926/15 за позовом ПП "Дембуд-Холдинг" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та №813/6200/15 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області зі справою № 813/5770/15 за позовом ПП "Дембуд-Холдинг" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, присвоївши їй номер 813/5770/15.

Позовні вимоги ПП "Дембуд-Холдинг" обґрунтовані тим, що проектом "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 " передбачено будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з двома технічними поверхами, а саме нижній для розводки комунікації та створення нормативного відокремлення від дахової котельні, що передбачена за цим проектом на другому поверсі, що відповідає діючим державним будівельним нормам, що спростовує висновки відповідача щодо невідповідності проекту вимогам поверховості згідно наданих вихідних даних на проектування архітектурно-планувального завдання №90, затверджених заступником начальника Управління архітектури Львівської міської ради від 16.02.2007р.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що робочий проект багатоквартирного житлового будинку "Будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 " погоджено у встановленому законодавством порядку, ГУ МНС України у Львівській області, ДЗ "Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ДП "Західний експертно-технічний центр", Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження, управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради. Крім того, проект одержав позитивний Експертний висновок Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області "щодо міцності, надійності довговічності, експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення, архітектурних вимог та економічних показників", а відповідачем було видано дозвіл на виконання будівельних робіт 15-ти поверхового житлового будинку з двома технічними поверхами.

Ухвалою від 11.05.2016 замінено неналежного відповідача Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - відповідач, ДАБІ України).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано приписи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/2-ф, №31/3-ф, №31/4-ф від 29.09.2015.

Визнано протиправною і скасовано постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 скасовано частково рішення суду першої інстанції, в частині визнання протиправним і скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/4-ф від 29.09.2015 та в частині визнання протиправною і скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №1ф/23пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015.

В цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 залишено без змін.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати частково рішення суду апеляційної інстанції, в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №31/4-ф від 29.09.2015 та відмови у задоволенні позову ПП "Дембуд-Холдинг" щодо визнання протиправною і скасування постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області № 1ф/23 пз/1013-6/5390-15 від 13.10.2015, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції. В іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Крім того, з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодилась ОСОБА_2 (далі - третя особа на стороні відповідача, ОСОБА_2 ), подала касаційну скаргу, в якій посилалась на порушення судами першої та апеляційним інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просила скасувати постанову суду першої інстанції повністю та частково постанову апеляційної інстанції, а саме просила скасувати пункт 4 резолютивної частини постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016. В іншій частині залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 14.08.2019 касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2016 у даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду від 14.08.2019 обґрунтована, зокрема, тим, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не встановлено чи відповідає відкоригований ПП "Дембуд-Холдинг" у 2011 році проект будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками на АДРЕСА_1 , в частині поверховості житлового будинку, розташування технічного поверху та дахової котельні, раніше затвердженому проекту будівництва. Крім того, згідно з наявним в матеріалах справи експертним звітом поверховість житлового будинку складає 15 поверхів, а його умовна висота - 46,5 м. Водночас, відповідно до загальної пояснювальної записки, відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту, поверховість будинку становить також 15 поверхів, однак умовна висота зазначена 18,95 м.

При цьому, під час проведеної відповідачем перевірки встановлено і не заперечується сторонами, що будівельні роботи станом на час її проведення сягнули відмітки 57 метрів. Причини таких розбіжностей і відповідність фактичної висоти зведеної частини будинку запроектованим рішенням та вихідним даним судами попередніх інстанцій не з?ясовано.

Судами попередніх інстанцій також не з?ясовано на підставі відповідних доказів, яким чином планувалось облаштування котельні в первісному проекті, чи передбачались у ньому технічний поверх і дахова котельня і чи охоплювались вони 15 поверхами житлового будинку.

В частині недотримання побутових розривів між новозбудованим будинком та існуючим будинком суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено вимірювання не у спосіб визначений законом. В той же час, судом не зазначено доказів, на підставі яких зроблено такі висновки.

В ході розгляду справи встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стало невідповідність проектування та будівництва житлового будинку вихідним даним. Водночас, судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи відповідають такі роботи та проектна документація вихідним даним, в тому числі містобудівним умовам та обмеженням.

Ці обставини необхідно дослідити суду під час нового розгляду справи.

Представник позивачів під час нового розгляду справи подав суду додаткові письмові пояснення, з урахуванням висновків Верховного Суду. Зазначає, що питання розташування дахової котельні у спірному будинку було передбачено з самого початку, що підтверджується зокрема, робочим проектом в первинній редакції за 2008 рік, п.2 архітектурно-планувального завдання № 90, а також описом інженерно-технічного забезпечення, наведеного в Експертному висновку №7.Е415/2 від 12.08.2008 Львівдержбудекспертизи, де зазначено, що опалення передбачається від проектованої дахової котельні. Згідно з п.1.7 чинної на час проектування редакції БНіП ІІ-35.76 "Котельне устаткування" передбачено, що розміщення котелень, вбудованих до багатоквартирних житлових будинків, не допускається.

Для житлових будинків допускається влаштування прибудованих та дахових котелень. Вказані котельні допускається проектувати з використанням водогрійних котлів з температурою води до 115оС. Теплова потужність котелень не має перевищувати потреби в обігріві будівлі, для теплоспоживання якої вона передбачена, а теплова потужність дахової котельні не повинна бути більшою за 3МВт.

Не допускається розміщення дахових котелень безпосередньо на перекриттях житлових приміщень (перекриття житлового приміщення не може слугувати основою підлоги котельні), а також суміжно з житловими приміщеннями.

Таким чином, з огляду на заборону розташування дахових котелень на перекриттях житлових приміщень, приміщення дахової котельні у спірному будинку передбачено над технічним поверхом. При цьому, відповідно до ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховується.

Щодо тверджень відповідача про відхилення від затверджених проектних рішень, а саме відміток низу перекриттів, зазначає, що згідно з затвердженими проектними рішеннями висота першого поверху проектованого будинку складала 3,6 м. від підлоги, відповідно відмітка низу перекриття складала 3,370 м. Однак, замовником та підрядною організацією було прийняте узгоджене рішення про зменшення висоти першого поверху на 0,15 м. з відповідною зміною відмітки низу перекриття (3,220 м). Такі зміни були внесені в проектні креслення, згідно з якими велось будівництво. Зміна відмітки низу перекриття над першим поверхом спричинило зміну відміток всіх інших поверхів на 0,15 м., однак висота поверхів не змінювалась.

Згідно з діючою на момент проектування будинку редакцією ДБН В.1.1.-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху. В подальшому дане визначення уточнено та вказано, що умовна висота будинку - це висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (встановлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації будинку.

Таким чином, представник позивачів зазначає, що розбіжностей із існуючим фактичним станом висоти зведених колон до відмітки 57 м. та умовною висотою, наведеною в експертному висновку умовній висоті будинку 46,5 м. немає, оскільки це показники різних за визначенням висот. Щодо зазначеної в пояснювальній записці відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту умовної висоти 18,95 м. то така є опискою.

Щодо тверджень відповідача про недотримання побутових розривів між довгими сторонами будинку, що будується на АДРЕСА_1 та будинком АДРЕСА_2 зазначає, що конфігурація спроектованого будинку по АДРЕСА_1 враховує норми ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" щодо відстані між житловими будинками, оскільки при проведенні замірів відповідачем не враховувалась відстань між довгою стороною будинку, що будується, та торцем з вікнами житлових кімнат існуючого будинку, а вимірювалась лише відстань від крайньої точки будови до найближчої точки існуючого 5-ти поверхового будинку, що не є тотожнім поняттю "відстань між довгими сторонами будинків". Існуюча конфігурація будинків та відстань між ними не порушує вимог законодавства щодо інсоляції приміщень.

Додатково вказує, що розташування будинку (винос осей) на місцевості проводилось геодезичною службою - ЛКП "Архітектурно-планувальне бюро" містобудування Львівської міської ради, геодезичними приладами та на основі офіційного топографічного виконання, про що складено відповідний акт від 02.12.2011. Відповідачем не встановлено здійснення відступу при будівництві спірного будинку за встановлені геодезичною службою межі.

З цих підстав представник позивачів вважає оскаржувані приписи та постанову протиправними, просить позов задовольнити повністю.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 813/5770/15 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відкориговані креслення по зміні відміток низу перекриття всіх поверхів спірного будинку не подавались під час перевірки представникам відповідача, відтак їх існування на час перевірки є сумнівним. Крім цього вказує, що коригування проектних матеріалів відбулось у 2011 році, однак лише в частині змін у генеральному плані ділянки та зменшенні площі квартир на останніх поверхах задля збільшення їх кількості, а також зменшено показник площі забудови ділянки. Про інші зміни до проектної документації у Експертному звіті не йдеться. Таким чином, на думку представника третьої особи, корекція відміток низу перекриття поверхів проведено після затвердження Експертного звіту, а тому висновки відповідача про відхилення під час будівництва від затверджених проектних рішень є правомірними.

Щодо запроектованої дахової котельні зазначає, що відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" висота технічних поверхів визначається в кожному конкретному випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об`ємі технічного поверху, з урахуванням вимог їх експлуатації. Проте, в даному випадку, проектований 16-ий технічний поверх займає площу лише на третину меншу ніж інші поверхи, тоді як площа приміщення дахової котельні по проекту займає лише 30 кв.м. Таким чином, на думку представника третьої особи, 16-ий поверх у спірному будинку є фактично повноцінним житловим поверхом, а не технічним, та повинен враховуватись при визначенні поверховості цього будинку.

Щодо порушення позивачами побутових розривів між довгими сторонами проектованого та існуючого будинків зазначає, що вимогами ДБН 360-92 передбачено мінімальну відстань між довгими сторонами житлових будинків у 20 м. В даному випадку, будинок що будується розташований до існуючого 5-ти поверхового будинку довгою стороною, не зважаючи на особливості його конфігурації ("зубцями" чи "виступами" до існуючого будинку). Новозбудований будинок має ускладнену, проте все ж видовжену форму, і ця форма вписується у видовжений прямокутник, котрий має свою довгу і коротку сторони. Існуючий 5-ти поверховий будинок має форму літери "П", отже має три повноцінні довгі сторони та дві торцеві сторони. Підтвердженням цього твердження є те, що частина існуючого будинку, яка межує з будинком що будується, має два під`їзди та довжину 38 м. Таким чином, існуючий будинок розташований по відношенню до проектованого довгою стороною, а тому представник третьої особи вважає вірним висновок відповідача про необхідність дотримання 20 м. побутових розривів.

Окремо апелянт зазначає, що дозвіл на право виконання будівельних робіт не був виданий відповідачем, а ліквідованою ще 15.01.2015 року Інспекцією ДАБК у Львівській області, а отже відповідач не проводив жодної перевірки проектної документації на предмет її відповідності вимогам законодавства, а тому вивчивши порушення під час проведення перевірки правомірно прийняв рішення.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 813/5770/15 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.11.2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке мотивовано хворобливим станом та забезпеченням заходів карантину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що 03.11.2020 року судове засідання було відкладено за заявою представника позивача, яка також була мотивована хворобливим станом. Однак на підтвердження заяв адвокатом ОСОБА_3 не надано жодних доказів.

При цьому, клопотання сторони про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням Кабінетом Міністрів України на території України карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції, на думку апеляційного суду, необхідно відхилити, оскільки відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень позивача викладених у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях, та усних поясненнях представника позивача наданих апеляційному суду у судових засіданнях.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що щодо невідповідності проектної документації даним архітектурно-планувального завдання №90 від 05.02.2007, в частині поверховості, то вимоги будівельних норм та правил, дахові котельні у житлових будинках необхідно розміщувати над технічним поверхом, тобто між останнім житловим поверхом та приміщенням котельні.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачами не порушено вимоги архітектурно-планувального завдання щодо визначення поверховості запроектованого житлового будинку.

При цьому, суд не взяв до уваги доводи третьої особи на стороні відповідача щодо надмірної площі технічного поверху, по відношенню до приміщення дахової котельні, оскільки в цій частині відсутні будь-які обмеження у архітектурно-планувальному завданні № 90. Крім цього, відповідно до ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" п. 2.57 Висота технічних поверхів визначається в кожному окремому випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об`ємі технічного поверху, з урахуванням умов їх експлуатації.

Отже, для визначення необхідної площі приміщення дахової котельні необхідно враховувати технічні характеристики та габарити обладнання такої котельні, що відповідачем під час перевірки не досліджувалось.

Щодо висновків відповідача про відхилення позивачами від затверджених проектних рішень, а саме відміток низу перекриттів, то судом встановлено, що при веденні будівництва першого поверху спірного будинку було прийняте узгоджене замовником та підрядною організацією рішення про зменшення висоти першого поверху на 0,15м з відповідною зміною відмітки низу перекриття (3,220). Необхідні зміни були внесені в проектовані креслення, згідно з якими велось будівництво. Такі креслення долучались позивачами до матеріалів справи під час первинного розгляду справи. Зміна відмітки низу перекриття над першим поверхом спричинило зміну відміток всіх інших поверхів на 0,15м, але висота поверхів не змінювалась, відповідно зміни були внесені у визначені позначок низу перекриття кожного поверху на опалубочних кресленнях.

Внаслідок цього, було здійснено виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220. 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 1-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570, 53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52. Проте, такі зміни відповідали скоригованому проекту будівництва, який пройшов відповідну експертизу.

Суд першої інстанції врахував, що архітектурно-планувальним завданням № 90 не було визначено обмежень щодо загальної висоти проектованого будинку, а лише встановлювалась загальна поверховість цього будинку.

Таким чином, суд першої інстанції погодився з доводами позивачів та третьої особи на стороні позивачів, що розбіжностей із існуючим фактичним станом висоти зведених колон до відмітки 57 м. та наведеній в експертному звіті умовній висоті будинку 46,5 м. немає, оскільки умовна висота будинку не враховує висоти останнього поверху, технічного поверху та приміщення дахової котельні.

Щодо зазначеної у пояснювальній записці відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту умовної висоти - 18,95 м. , то судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що така величина є опискою.

Щодо висновків відповідача про недотримання побутових розривів між довгими сторонами житлового будинку АДРЕСА_2 та будинку, що будується на вул. Лукаша, 1, то судом першої інстанції встановлено, що архітектурно-планувальним завданням №90 визначені планувальні обмеження проектованого будинку, згідно з якими проект повинен враховувати нормативні побутові та пожежні розриви, а також норми інсоляції по відношенню до існуючих та запроектованих НУ "Львівська політехніка" будівель. Проектування необхідно здійснювати згідно з генпланом та з врахуванням сформованої суміжної забудови кварталу.

На підставі вказаного архітектурно-планувального завдання ОСОБА_1 замовила, а ТзОВ "Арніка" розробило проект будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на вул. М. Лукаша,1 у м. Львові.

Вказаний проект пройшов експертизу та отримав позитивні висновки та необхідні погодження від всіх компетентних органів та організацій, досліджувався відповідачем на предмет відповідності його вимогам законодавства, у зв`язку з чим позивачі отримали дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ11412002420 від 04.01.2012 за таким проектом.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що перевірка проектної документації на предмет відповідності її вимогам законодавства проводиться Державною архітектурно-будівельною інспекцією України перед прийняттям рішення щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт. Невідповідність такої документації вимогам законодавства дає підстави відповідачу відмовити у наданні дозволу на виконання будівельних робіт. Тоді як отримавши такий дозвіл замовник та підрядна організація набуває право на будівництво будинку без будь-яких інших документів дозвільного характеру.

Відповідачем було видано ОСОБА_1 та ПП "Дембуд-Холдинг" дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ11412002420 від 04.01.2012, що дало право позивачам здійснювати будівництво спірного будинку, обґрунтовано сподіваючись на законність своїх дій.

Розташування будинку (винос осей) на місцевості проводився геодезичною службою - ЛКП "Архітектурно-планувальне бюро" містобудування Львівської міської ради, геодезичними приладами та на основі офіційного топогеодезичного виконання, про що складено відповідний акт від 02.12.2011. При проведенні будівництва спірного будинку позивачами не допущено відступу від визначених у вказаному акті меж, що не заперечується відповідачем.

Суд першої інстанції вважає, що позивачами дотримано законодавчо визначеного порядку проектування та будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 .

Водночас, за результатами перевірки у 2015 році, після зведення каркасу 15-ти поверхів будинку та технічного поверху, відповідач дійшов висновку про невідповідність проекту будівництва вимогам законодавства, зокрема в частині недотримання 20-ти метрів побутових розривів до існуючого будинку. При цьому, оскаржуваними приписами відповідач зобов`язав позивачів зупинити будівництво до приведення проектної документації у відповідність вимогам законодавства.

Отже, у такий спосіб відповідач фактично вказує на незаконність вже проведених будівельних робіт, однак не враховує при цьому, що такі роботи проводились позивачами на підставі дозволу відповідача та належним чином затвердженої проектної документації. Вказаний об`єкт будівництва хоч і не закінчений та не прийняти в експлуатацію, однак є певним активом, на який у позивачів є відповідні права.

У контексті даної справи суд першої інстанції зазначив, що погодивши проектну документацію та надавши позивачам дозвіл на виконання будівельних робіт, подальше твердження відповідача про невідповідність такої документації вимогам законодавства є необґрунтованим. При цьому, відповідач не надав суду доказів проведення замірів відстані між довгими сторонами будинку, що будується позивачами, та існуючим будинком АДРЕСА_2 , а також не спростував доводів позивачів про будівництво спірного будинку на підставі проектної документації, яка пройшла відповідну експертизу, погоджена компетентними органами та досліджувалась відповідачем при наданні дозволу на виконання будівельних робіт.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не повно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі звернення гр. ОСОБА_4 від 17.08.2015 та направлень для проведення позапланової перевірки №05-931-3/Н від 18.09.2015 та №05-1004-3/Н від 25.09.2015 посадовими особами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_5 (замовник), ТзОВ "Арніка" (проектна організація), ПП "Дембуд-Холдинг" (генпідрядна організація), інженером технічного нагляду ОСОБА_6 на об`єкті будівництва "Будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 ".

За результатами перевірки складено Акт № 31-ф від 29.09.2015.

Перевіркою встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівського міської ради від 07.04.2006 №570 громадянці ОСОБА_1 надано дозвіл на проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 .

На підставі архітектурно-планувального завдання № 90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007, ТзОВ "Арніка" розроблено робочий проект багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .

Проект було погоджено ГУ МНС України у Львівській області (експертний висновок №13/1/5406 від 13.08.2008), ДЗ "Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України (висновок №1396/01 від 11.08.2008), ДП "Західний експертно-технічний центр" (висновок експертизи з питань охорони праці №1579.07.46.74.84.0 від 25.05.2007), Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження (висновок № 07В1400254545108 від 17.05.2007), Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради (лист погодження №3-В318022/2401 від 10.10.2008).

Крім того, проект одержав позитивний Експертний висновок Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області №07.Е415/2 від 12.08.2008 "щодо міцності, надійності довговічності, експлуатаційної безпеки, інженерного забезпечення, архітектурних вимог та економічних показників" та позитивний комплексний висновок Державної експертизи №7.415К/2 від 13.08.2008 Філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області.

На підставі вказаних документів Інспекцією ДАБК у Львівській області видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 805/08 від 20.10.2008.

В 2011 році проект "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1, у м. Львові" відкориговано.

06.01.2012 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області повторно надано дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва: "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1, у м. Львові" за №ЛВ11412002420.

Згідно з актом №31-ф від 29.09.2015 перевіркою встановлено ряд порушень, зокрема:

- генпідрядною організацією ПП "Дембуд-Холдинг" допущено відхилення від затверджених проектних рішень, а саме відмітки низу перекриттів, згідно з затвердженим проектом, повинні становити: 1-го поверху - 3,370, 2-го - 6,770, 3-го - 110,070, 4-го - 13,370, 5-го - 16,670, 6-го - 19,970, 7-го - 23,270, 8-го - 26,570, 9-го - 29,870, 10-го - 33,170, 11-го - 36,470, 12-го - 39,770, 13-го - 43,070, 14-го - 46,370, 15-го - 49,670, 16-го - 52,970, технічного (покриття) - 55,050 м, натомість на час проведення перевірки, згідно записів в загальному журналі робіт, зафіксовано виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220, 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 7-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570, 53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52, що є порушення затверджених проектних рішень робочого проекту "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на вул. М. Лукаша,1 у м. Львові" розробленого ТОВ "Арніка", ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність";

- при перевірці ТОВ "Арніка" - проектною організацією та головним архітектором проекту - ОСОБА_7 надано проектну документацію на "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на вул. М. Лукаша,1 у м. Львові", згідно якої передбачено будівництво 16 поверхів та технічного поверху, що не відповідає вихідним даним на проектування (архітектурно-планувальному завданню №90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007 року ОСОБА_8 , яким було передбачено будівництво 15-ти поверхового будинку), чим на час проектування було порушено п. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 "Пректування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва";

- побутовий розрив між довгими сторонами житлового будинку № АДРЕСА_2 та будинку, що будується на вул. Лукаша, 1 складає 15,14 м - 14,75 м, що не відповідає вимогам п. 3.13 ДБН 360-92.

29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено відносно ПП "Дембуд-Холдинг" припис №31/2-ф про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис №31/2-ф), яким зупинено виконання будівельних робіт з будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 у м. Львові до моменту усунення проектною організацією ТОВ "Арніка" виявлених під час перевірки порушень в проектній документації. Зокрема, у зв`язку з встановленням порушення ПП "Дембуд-Холдинг" ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", а саме допущення відхилення від затверджених проектних рішень, а саме відмітки низу перекриттів, згідно затвердженого проекту, повинні становити: 1-го поверху - 3,370, 2-го - 6,770, 3-го - 110,070, 4-го - 13,370, 5-го - 16,670, 6-го - 19,970, 7-го - 23,270, 8-го - 26,570, 9-го - 29,870, 10-го - 33,170, 11-го - 36,470, 12-го - 39,770, 13-го - 43,070, 14-го - 46,370, 15-го - 49,670, 16-го - 52,970, технічного (покриття) - 55,050 м, натомість на час проведення перевірки, згідно записів в загальному журналі робіт, зафіксовано виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220, 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 7-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570, 53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52.

Крім того, ТзОВ "Арніка" надано проектну документацію на "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на вул. М. Лукаша,1 у м. Львові", згідно з якою передбачено будівництво 16 поверхів та технічного поверху, що не відповідає вихідним даним на проектування (архітектурно-планувальному завданню №90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007 року ОСОБА_8 , яким було передбачено будівництво 15-ти поверхового будинку), чим на час проектування було порушено п. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 "Пректування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва". Побутовий розрив між довгими сторонами житлового будинку АДРЕСА_2 та будинку, що будується на АДРЕСА_1 складає 15,14 м - 14,75 м, що не відповідає вимогам п. 3.13 ДБН 360-92.

З аналогічних підстав 29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складений відносно ОСОБА_1 припис №31/3-ф про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис №31/3-ф), яким зупинено виконання будівельних робіт з будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 до моменту усунення проектною організацією ТзОВ "Арніка" виявлених під час перевірки порушень в проектній документації.

Крім того, 29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складений відносно ОСОБА_1 припис №31/4-ф про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, держаних стандартів і правил (далі - Припис № 31/4-ф), оскільки при перевірці встановлено, що ТзОВ "Арніка" - проектною організацією та головним архітектором проекту - ОСОБА_7 надано проектну документацію на "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 ", згідно якої передбачено будівництво 16 поверхів та технічного поверху, що не відповідає вихідним даним на проектування (архітектурно-планувальному завданню №90, затвердженого заступником начальника Управління архітектури від 16.02.2007 року ОСОБА_8 , яким було передбачено будівництво 15-ти поверхового будинку), чим на час проектування було порушено п. 2.2. ДБН А.2.2-3-2004 "Пректування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

В 30-ти денний термін з дня отримання припису №31/4-ф зобов`язано ОСОБА_1 усунути виявлені під час перевірки порушення на об`єкті будівництва "Будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 " шляхом приведення його поверховості у відповідність до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.04.2006 №570, яким гр. ОСОБА_1 дозволено проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1 та вихідних даних на проектування, а саме здійснити знесення колон та перекриття 16-го поверху, а також колон 17-го поверху.

29.09.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено протокол про вчинення ПП "Дембуд-Холдинг" правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п.8, ч. 3, ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

13.10.2015 винесено постанову №1ф/23пз/1013-6/5390-15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПП "Дембуд-Холдинг" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8, ч. 3, ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 62010,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, яка діяла на момент проектування спірного будинку) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно з ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції, яка діяла на момент проектування спірного будинку) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об`єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.

До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (далі - комплексний висновок).

Комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. У випадках, передбачених регіональними або місцевими правилами забудови, комплексний висновок готується з урахуванням висновків відповідних землевпорядних, природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.

У разі надання негативного комплексного висновку заінтересованим особам також надаються роз`яснення та відповідні рекомендації. Роз`яснення та рекомендації надаються в письмовій формі протягом одного місяця від дня звернення.

У разі необхідності спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури мають право залучати до підготовки комплексного висновку інші органи виконавчої влади.

Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування надається заявнику протягом двох місяців з дня подання заяви.

Дозвіл на будівництво об`єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримала від органу місцевого самоврядування дозвіл на проектування та будівництво 15-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі якого було отримано архітектурно-планувальне завдання та розроблено проект такого будівництва. Проект "Будівництво 15 поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1, у м. Львові" погоджений у встановленому законодавством порядку з ГУ МНС України у Львівській області, ДЗ "Львівська обласна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ДП "Західний експертно-технічний центр", Територіальним управлінням Держінспекції з енергозбереження, управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради. Крім того, проект одержав позитивний комплексний висновок Державної експертизи, проведеної Філією ДП "Укрдержбудекспертиза" у Львівській області. У зв`язку з чим позивач-2 отримала дозвіл на виконання будівельних робіт №805/08 від 20.10.2008.

Так, відповідно до статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (Закон N3038-VI) проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до статті 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до пункту першого частини 4 статті 31 цього Закону обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які належать до IV і V категорій складності, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення;

В ході розгляду справи встановлено, що предметом перевірки відповідачем був об`єкт будівництва 15-ти поверхового житлового будинку IV категорії складності.

В свою чергу, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стало невідповідність проектування та будівництва житлового будинку вихідним даним.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо невідповідності проектної документації даним архітектурно-планувального завдання №90 від 05.02.2007, в частині поверховості.

Архітектурно планувальним завданням №90 від 05.02.2007, яке затверджене управлінням архітектури м.Львова, визначено обмеження щодо поверховості проектованого будинку - 15 поверхів. Теплопостачання передбачено від дахової котельні.

Згідно з проектом будівництва 15-ти поверхового житлового будинку з підприємствами торгівлі і побутового призначення та стоянками автомобілів на АДРЕСА_1, у м. Львові, що розроблений ТзОВ "Арніка", запроектовано будівництво 15- ти поверхового житлового будинку, за яким теплопостачання передбачено згідно з технічними умовами від дахової котельні.

Відповідно до п.1.7 СНиП ІІ-35-76 "Котельные установки", які затверджені та введені в дію з 01.01.1999 наказом №285 від 14.12.1998 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, розміщення котелень, вбудованих до багатоквартирних житлових будинків, не допускається.

Для житлових будинків допускається влаштування прибудованих та дахових котелень. Вказані котельні допускається проектувати з використанням водогрійних котлів з температурою води до 115°С. Теплова потужність котелень не має перевищувати потреби в обігріві будівлі, для теплоспоживання якої вона передбачена, а теплова потужність дахової котельні не повинна бути більшою за 3МВт.

Не допускається розміщення дахових котелень безпосередньо на перекриттях житлових приміщень (перекриття житлового приміщення не може слугувати основою підлоги котельні), а також суміжно з житловими приміщеннями.

В п.2.18 ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" передбачено, зокрема, що "Застосування безгорищних дахів (суміщених покриттів) допускається у покриттях мансард, терас у житлових будинках терасного типу та квартирних будинків з квартирами у двох рівнях на верхніх поверхах. Технічні рішення суміщених покриттів слід передбачати згідно з ДБН В.2.6-14."

З огляду на вказані вимоги будівельних норм та правил, дахові котельні у житлових будинках необхідно розміщувати над технічним поверхом, тобто між останнім житловим поверхом та приміщенням котельні.

Відповідно до Додатку В (обов`язковиий) ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", який носить назву "Правила підрахунку площі квартири у житловому будинку і гуртожитку, площі житлового будинку, Площі приміщень, площі забудови, будівельного об`єму, поверховості житлового будинку та перелік обов`язкових техніко-економічних показників", визначено, що при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

При різній кількості поверхів у різних частинах будинку на ділянці з ухилом поверховість визначають окремо для кожної частини будинку.

Технічний поверх, розташований над верхнім поверхом, при визначенні поверховості будинку не враховують.

Відповідно до ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" п. 2.57 Висота технічних поверхів визначається в кожному окремому випадку залежно від виду обладнання і комунікацій, розташовуваних в об`ємі технічного поверху, з урахуванням умов їх експлуатації.

Щодо висновків відповідача про відхилення позивачами від затверджених проектних рішень, а саме відміток низу перекриттів.

Згідно з затвердженими проектними рішеннями висота першого поверху проектованого будинку складала 3,6 м від підлоги, відповідно відмітка низу перекриття складала 3,370 м.

З пояснень представників позивачів та третьої особи на стороні позивачів судом встановлено, що при веденні будівництва першого поверху спірного будинку було прийняте узгоджене замовником та підрядною організацією рішення про зменшення висоти першого поверху на 0,15м з відповідною зміною відмітки низу перекриття (3,220). Необхідні зміни були внесені в проектовані креслення, згідно з якими велось будівництво. Такі креслення долучались позивачами до матеріалів справи під час первинного розгляду справи. Зміна відмітки низу перекриття над першим поверхом спричинило зміну відміток всіх інших поверхів на 0,15м, але висота поверхів не змінювалась, відповідно зміни були внесені у визначені позначок низу перекриття кожного поверху на опалубочних кресленнях.

Внаслідок цього, було здійснено виконання перекриттів з відмітками 1-го поверху - 3,220, 2-го - 6,620, 3-го - 9,920, 4-го - 13,220. 5-го - 16,520, 6-го - 19,820, 1-го - 23,120, 8-го - 26,420, 9-го - 29,720, 10-го - 33,020, 11-го - 36,320, 12-го - 39,620, 13-го - 42,920, 14-го - 46,220, 15-го - 49,520 та 49,870, 16-го - 53,570, 53,870, а також на час перевірки виконувались роботи з влаштування колон до відмітки покриття технічного поверху 57,22 та 57,52.

Визначення умовної висоти будинку наведено у 2.18 ДБН В.1.1-7:2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги".

За цим визначенням, що діяло на момент складання робочого проекту у 2008 році, умовна висота будинку визначається висотою розташування верхнього поверху, без врахування верхнього технічного поверху, а висота розташування поверху визначається різницею позначок поверхні проїзду для пожежних машин і підлоги верхнього поверху (крім спеціально обумовлених у НД випадків).

В подальшому це визначення було уточнено, а саме, умовною визнається висота, яка визначається різницею позначок найнижчого рівня проїзду (встановлення) пожежних автодрабин (автопідйомників) і підлоги верхнього поверху, без урахування верхніх технічних поверхів, якщо на технічних поверхах розміщено лише інженерні обладнання та комунікації Будинку (крім випадків обумовлених у НД).

Щодо зазначеної у пояснювальній записці відкоригованої в 2011 році частини робочого проекту умовної висоти - 18,95 м. судом встановлено та не заперечується сторонами, що така величина є опискою.

Щодо висновків відповідача про недотримання побутових розривів між довгими сторонами житлового будинку №18 на вул. Остроградських та будинку, що будується на вул. Лукаша, 1.

Згідно з п.3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1). Між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2 - 3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м."

Відповідно до архітектурно-планувальних завдань №90 визначені планувальні обмеження проектованого будинку, згідно з якими проект повинен враховувати нормативні побутові та пожежні розриви, а також норми інсоляції по відношенню до існуючих та запроектованих НУ "Львівська політехніка" будівель. Проектування необхідно здійснювати згідно з генпланом та з врахуванням сформованої суміжної забудови кварталу.

Протокольною ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 року з ініціативи суду для всебічного та повного розгляду справи витребувано наступні документи: -архітектурне рішення проекту ( генеральний план, ситуаційний план та інші); -містобудівні умови та обмеження ( первинні та відкориговані); -експертизу відкоригованого проекту в частині зміни поверховості, проектних висот поверхів, розташування технічного поверху та дахової котельні; -первинний та відкоригований проект з усіма змінами та погодженнями.

На виконання вищевказаної ухвали суду, 22.10.2020 року представником позивача подано суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, згідно якого подано: архітектурні рішення проекту (генеральний план, ситуаційний план та інші); первинний проект будівництва і та відкориговані); відкоригований проект (в частині змін); державну експертизу відкоригованого проекту(подано копії документів на 123 аркушах).

На підставі вищевказаного, всебічно та повно дослідивши надані документи Восьмий апеляційний адміністративний встановив наступне.

У поданих документах відсутній погоджений генплан з позначеними відстанями між будинками. Крім того, на будгенплані позначено відстань 20,0 м. від огорожі будівельного майданчика до стіни будинку, що будується, а не до стіни старого 5-ти поверхового на вул.Остроградських, 18 (Том 6 а.с.136).

Висота будинку (Н буд), яка погоджена в Експертному звіті Укрдержбудекспертизи 14.12. 2011 році - 46,5м, загальна площа (S заг) - 5478,02 кв.м, об`єм будинку (V буд) - 28886 куб.м, площа забудови - 692,1 кв.м ( Том 6 а.с. 83).

Колегія суддів встановила, що фактично висота будинку, як вбачається з поданих опалубочних креслень плит перекриття по відмітках значно перевищує висоту погоджену Укрдержбудекспертизою . Найвища відмітка у наданих кресленнях становить 55,10м.

Погоджених змін до проекту суду не надано, повторної експертизи змінений проект не пройшов.

В свою чергу, позивачем не надано погоджень та проекту дахової котельні з зазначенням її розташування (в поданих документах зазначено тільки про дахову котельню з 5 шт. модульних котлів); не надано погоджень змін поверховості будинку.

Колегія суддів звертає увагу на те, що всі надані графічні матеріали до проекту не містять дат їх складання та відповідних погоджень.

В пояснювальній записці до проекту 2007 р. (Том 6 а.с. 45-68) так і у відкоригованому у 2011 році (Том 6 а.с. 90-111) зазначено, що нове будівництво відповідає вимогам інсоляції (Том 6 а.с. 95). Однак в наданих графіках розрахунків інсоляції (Том 6 а.с. 112, 115, 166) інсоляційний режим квартир 1 поверху та 2 поверху старого будинку по АДРЕСА_2 не відповідає нормативному (при нормі 2,5 години в день, рівень інсоляції зменшений відповідно до 2,0 год, 1,50 год., 0,5 год.)

На а.с. 84 Том 6 (зворотна сторона) зазначено, що у 2006 році було виконано планування території будівництва, а у 2011 році було уточнення (а.с. 96) способом винесення в натуру координаційних осей будинків до існуючих будинків. Однак цих документів на вимогу суду не надано.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що висота будинку не відповідає висоті погодженій Укрдержбудекспертизою . Крім того, не надано погоджень змін висоти будинку у проекті, в тому числі і на наданих кресленнях.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не надано усіх документів, які витребовувалися протокольною ухвалою суду від 13.10.2020 року, а саме документів що стосуються котельні, відстаней до сусідніх будівель, документів виносу в натуру координаційних осей будинків, про які йдеться на а.с. 84, 96 Том 6.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів прийшла до переконання, що позивачем не доведено обставини, на які він посилається обґрунтовуючи свої позовні вимоги, а тому останні є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України не відповідає.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до частини 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 813/5770/15 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 18.11.2020 року