Рішення

від 11.11.2020 по справі 209/347/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/347/20

Провадження № 2/209/461/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 листопада 2020 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Шендрика К.Л.,

за участі секретаря Драгунцевої С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, третя особа - Дочірнє підприємство "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про визнання права власності за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за нею право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 23,3 кв.м., в тому числі, житловою площею 13,4 кв.м.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що квартира була видана їй на підставі ордеру №4 від 17.02.2006 року, згідно рішення №54 Дніпровської районної ради від 15.02.2006 року Про надання житлової площі . 18.04.2006 року вона зареєструвалась та проживає у квартирі до теперішнього часу. В липні 2019 року вона вирішила продати квартиру та, звернувшись до нотаріусу, їй було повідомлено, що ордеру недостатньо для продажу квартиру та її треба приватизувати. Вона звернулась до КП КМР Ордер , але 07.08.2019 року Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради було повідомлено, що у квітні 1996 року орган приватизації Санаторій Дніпровський була оформлена передача квартири у власність громадян. Зазначає, що з лютого 2006 року вона проживає у спірній квартирі, вона особисто сплачує комунальні послуги, добросовісно, безперервно та відкрито володіє квартирою, хто є власником квартири їй не відомо, ніхто не заявляв свої вимоги на квартиру, тому вона звернулась з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року підготовче провадження у справі було закрито.

Представник відповідача 29.05.2020 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування відзиву на позов зазначив, що позивач була зареєстрована у спірній квартирі на підставі рішення Дніпровської районної ради на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.01.2006 року. Позивач не надала доказів та не обґрунтувала факту добросовісного заволодіння нею чужого (спірного) нерухомого майна, а лише зазначає, що вона проживає у вказаній квартирі.

05.08.2020 року представник позивача надала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що позивач дійсно зверталась до суду з позовом про визнання права користування житловим приміщенням, оскільки з 25.01.1995 року проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а позивач залишилась проживати у вказаній квартирі, переоформила на себе особисті рахунки та отримала ордер, згідно рішення суду. Про те, що квартира належала іншим особам позивачу не було відомо. За період її спільного проживання з ОСОБА_2 та після її смерті, ніхто, окрім позивача та її доньки, зареєстровані не були, з вимогою про звільнення приміщення до неї не звертались. Позивач добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується квартирою, тому просить задовольнити позов.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням позиції, викладеної у відзиві.

Представник третьої особи - Дочірнього підприємства "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, згідно вимог ст. 128 ЦПК України.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню за наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що за позивачем було визнано право користування квартирою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.01.2006 року (а.с. 61).

17.02.2006 року позивач отримала ордер на житлове приміщення №4 (а.с. 9), відповідно до якого вона отримала право на заняття жилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується також архівним витягом Архівного управління Кам`янської міської ради (а.с. 10).

Відповідно до технічного паспорту, спірна квартира має 23,3 кв.м. загальної площі та 13,4 кв.м. - житлової площі (а.с. 11-14).

Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та на її ім`я був відкритий особовий рахунок після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується копією особового рахунку № НОМЕР_1 та копією довідки № 1/15540 від 18.07.2019 року про реєстрацію та склад сім`ї (а.с. 16, 17).

Позивач зверталась до відповідача з заявою про приватизацію квартири, але отримала відповідь, що у квітні 1995 року органом приватизації Санаторій Дніпровський була оформлена передача спірної квартири у власність громадян, що підтверджується відповіддю за № 05-11/1403 від 07.08.2019 року (а.с. 18). Окрім того, відповідач на адвокатський запит 23.08.2019 року за № 8вих-09/499 повідомив, що ними не готувалися та не подавалися до суду документи щодо визнання спадщини на квартиру відумерлою або визнання даного майна вимороченим (а.с. 19).

Згідно даних інвентаризаційної справи ОКП Дніпродзержинське БТІ , право власності на спірну квартиру було зареєстроване за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на підставі свідоцтва про право власності від 12.04.1995 р., виданого санаторієм "Дніпровським". 20.06.1995 року було зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , на підставі договору дарування від 16.06.1995 р., реєстр № 3-825, посвідченого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою. 19.08.1996 року було зареєстровано перехід права власності від Зайвого до ОСОБА_2 , на підставі договору дарування від 24.11.1995 р., реєстр № 4-6104, посвідченого Першою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою. 16.10.1996 року зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_8 до ОСОБА_9 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.10.1996 р., реєстр № 2-3122, виданого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою, що підтверджується копією відповіді ОКП Дніпродзержинське БТІ за № 424 від 04.06.2020 року (а.с. 68).

Ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частинами 1, 4 ст. 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У постанові Верховного суду від 28.10.2020 року у справі 640/13780/18 зазначено, що Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України необхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17, провадження № 12-291гс18.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц, провадження № 61-19156св18, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних з набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном.

Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач за рішенням суду від 27.01.2006 року набула права користування спірною квартирою, на підставі чого їй був виданий ордер на житлове приміщення, тому підстав для визначення безтитульності володіння немає. Крім того, на спірну квартиру 16.10.1996 року було зареєстровано перехід права власності від померлої ОСОБА_2 до ОСОБА_10 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09.10.1996 року, що свідчить про наявність власника спірного нерухомого майна.

Ґрунтуючись на засадах верховенства права, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень та які були досліджені у судовому засіданні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання права власності за набувальної давністю, оскільки право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_10 , а позивачем не надано доказів добросовісності набуття та безтитульності володіння спірною квартирою.

З огляду на вимоги п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-82, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради (код ЄДРПОУ 20268696, місцезнаходження: 51900, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Василя Стуса, 10/12), третя особа - Дочірнє підприємство "Санаторій "Дніпровський" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 32293110, місцезнаходження: вул. Гастелло, 2, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51900) про визнання права власності за набувальною давністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Л. Шендрик