Рішення

від 18.11.2020 по справі 147/787/20

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/787/20

Провадження № 2-о/147/15/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі :

головуючого судді Натальчук О.А.,

присяжних: Комар Т.В., Шевченко Н.В.,

із секретарем Свистун А.П.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересована особа Олександрівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області.

В обгрунтування заяви зазначив, що він постійно проживає за зареєстрованою адресою. Його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали на одній вулиці із заявником, а саме на АДРЕСА_1 . Батько помер у липні 2009 року. Мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала у своєму будинку. Після смерті батька, протягом останніх 10 років мати постійно хворіла, у неї була гіпертонічна хвороба, вона перенесла кілька мікроінсультів та інсульт. Останнім часом у мами почався розумовий розлад, вона не розуміла, що робить, куди іде, не впізнавала своїх рідних. У зв`язку з цими обставинами ОСОБА_1 з дружиною постійно наглядали за мамою, доглядали її, практично постійно контролювали її, що вона робить та де знаходиться. Так як вони з дружиною працюють, то робили це почергово.17.08.2019 р. дружина заявника в обідній час з 12 до 13 год. нагодувала маму, прибрала в неї і залишила, поки ОСОБА_3 спала. О 15 год. дружина повернулася, однак ні в будинку, ні на подвір`ї мами не було. Обшукавши присадибну ділянку, вулицю, долину та подвір`я сусідів, не знайшли її. Зазначив, що звернувся до Тростянецького відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою про зникнення ОСОБА_3 . Працівники поліції виїздили на місце зникнення, однак по свіжим слідам її не знайшли. Було відкрито розшукову справу. Даних про її місцезнаходження не надходило. Виходячи з того, що мама пропала в серпні 2019 року, потім була осінь, зима, холодна весна, а мама хворіла та практично не могла самостійно пересуватися, була одіта в легкий халат, заявник вважаю, що вона загинула і її немає в живих.

Також зазначив, що оголошення ОСОБА_3 померлою йому необхідно для приведення в належний порядок документів про смерть матері, а також для звернення в нотаріальну контору для прийняття спадщини. Просив ухвалити рішення, яким оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлою.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 11.08.2020 р. прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив задовольнити. Додатково суду повідомив, що мама постійно хворіла. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з житлвого будику, за яким доглядає заявник. Пісял зникнення ОСОБА_4 всі заходи, спрямовані на пошуки останньої, не дали ніяких результатів. ОСОБА_1 іздив до м.Полтави для впізнання тіла, однак померлою виявилась інша особа.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Олександрівської сільської ради, проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує.

Вислухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Олександрівка Тростянецького району Вінницької області. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , його батьками записано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 (а..8).

Відповідно до довідки №586 від 10.08.2020 р., виданої виконкомом Олександрівської сільської ради Тростянецького району, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до інформації Тростянецького ВП від 13.07.2020 р., ОСОБА_1 повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , рахується в державному розшуку як безвісно зникла особа із 26.08.2019 р. З метою розшуку гр. ОСОБА_3 було заведено ОРС №03/19. На даний час з метою встановлення місця знаходження безвісно зниклої гр. ОСОБА_5 було проведено ряд оперативно-розшукованих заходів направлених на встановлення місцязнаходження останньої, однак в результаті проведених заходів встановити місцезнаходження ОСОБА_3 не представилось можливим (а.с.11).

Оперативно-розшукова справа №03/19 стосовно розшуку безвісти зниклої гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під грифом Таємно , тому Тростянецький ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області не надав її для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 22.10.2020 р. витребувано від КНП Тростянецька районна лікарня виписку з історії хвороби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 04.11.2020 р. №519, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала хвороби серця, шлунку, головного мозку та порушення ходи і координації.

Відповідно до довідки №603 від 19.08.2020 р., виданої виконкомом Олександрівської сільської ради, у разі смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , єдиним спадкоємцем є син - ОСОБА_1 (а.с.28).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що проживає на одній вулиці з ОСОБА_3 . У серпні 2019 р. до нього прийшов ОСОБА_1 і попросив допомогти знайти маму. Її пошуки результатів не дали. Перед смертю ОСОБА_4 хворіла, не пізнавала людей, погано сама пересувалася.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що проживає по сусідству з ОСОБА_3 . У серпні невістка ОСОБА_3 сказала, що мама її чоловіка зникла. Повідомила, що вона її нагодулала і ОСОБА_3 мала посидіти на вулиці, однак повернувшись додому, побачила, що вона зникла. Також зазначила, що брала участь у пошуках ОСОБА_3 . Вона перед смерю хворіла, не могла самостійно пересуватися і не завжди впізнавала людей. При собі часто у неї були гроші, тому дуває, що її міг хтось посадити в машину і відвезти в невідомому напрямку. Спадковим майном користується син ОСОБА_1 .

Пунктом 3 частини 2 ст.293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст.46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року).

Таким чином, оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до ст.47 Цивільного кодексу України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти до висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 6 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18.

Як слідує з ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

В тексті заяви та в наданих суду поясненнях заявник вказав, що оголошення померлою ОСОБА_3 йому необхідне для оформлення спадщини.

Згідно наданої суду інформації, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем і на даний час використовує все належне їй майно, а тому судом не встановлено перешкоди в користуванні ним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обов`язок щодо доказування обставин, що підтверджують відсутність відомостей про місце перебування особи, яку заявники просять оголосити померлою у місці її постійного проживання протягом трьох років, покладається чинним законодавством України саме на заявника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено обставин та не надано об`єктивних даних, які б давали суду підстави зробити вірогідне припущення про смерть громадянки ОСОБА_3 , а сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_3 або наявності обставин, які доводили б, що ця особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку., а тому суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265,268,293, 305-309 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Олександрівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, про оголошення фізичної особи померлою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадин України, житель АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 .

Заінтересована особа - Олександрівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області, місцезнаходження якої зареєстровано за адресою: с.Олександрівка вул.Соборна, 30, Тростянецький район Вінницька область, код ЄДРПОУ 04331018

Повний текст рішення складено 18.11.2020 року.

Суддя О.А. Натальчук

Присяжні: Т.В. Комар

Н.В. Шевченко