Постанова

від 03.11.2020 по справі 393/29/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2020 року м. Кропивницький

справа № 393/29/18

провадження № 22-ц/4809/1149/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Черненка В.В.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області у складі судді Степанова С.В. від 28 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розписками та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів позики недійсними, -

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розписками від 01 жовтня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначав, що 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 взяв у нього в борг грошові кошти в розмірі 3650 Євро та 21850 доларів США зі сплатою 3,5% в місяць за їх користування та строком повернення до 01.08.2015 року, про що ним були власноручно написані відповідні розписки. Однак, у визначений строк вказані кошти відповідач не повернув, на його письмову претензію щодо повернення коштів не відреагував.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_2 просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму позики в розмірі 21850 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 28.12.2017 року - 610 673,98 грн., проценти в розмірі 29 825,25 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 28.12.2017 року - 833 570 грн., 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 2133,52 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 28.12.2017 року - 59 628,61 грн., суму позики в розмірі 3650 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 28.12.2017 року - 121 343,16 грн., проценти в розмірі 4982,25 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 28.12.2017 року - 165 633,41 грн., 3 % річних за користування грошовими коштами в розмірі 356,40 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 28.12.2017 року - 11 848,41 грн.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив визнати недійсними договори позики укладені 01.10.2014 р. між ним та ОСОБА_2 , і які викладені у формі розписок, в частині визначення відсоткової ставки в розмірі 3,5 % річних за користування позикою.

Вимоги зустрічного позову мотивовані тим, що 01.10.2014 р. між ним та ОСОБА_2 було укладено два договори позики, за якими останній передав йому грошові кошти в розмірі 21 850 доларів США та 3650 Євро, зі сплатою 3,5% в місяць за користування коштами та строком повернення до 01.08.2015 року. У період з лютого по квітень 2015 року частина грошових коштів ним була повернута позивачу, а саме 3650 Євро та 16 850 доларів США, проте ОСОБА_2 відмовився йому віддавати написану ним розписку про отримання коштів в розмірі 3650 Євро. У травні 2017 року ним була отримана претензія позивача з копіями написаних ним розписок, в яких третьою особою після суми відсотків було дописано слово місячних , що суттєво змінило умови укладених між ними договорів позики.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2018 року закрито провадження в частині вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 3,5 % місячних за користування позикою.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за борговою розпискою від 01.10.2014 року в сумі 21850,00 доларів США, що еквівалентно на момент звернення до суду сумі 610673,98 грн., відсотки з розрахунку 3,5 % щомісяця з 01.01.2015 року по 01.08.2015 року в сумі 5353,25 доларів США, що еквівалентно на момент звернення до суду сумі 149614,77 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами з 02.08.2015 року по 28.12.2017 року в сумі 2133,52 доларів США, що еквівалентно станом на момент звернення до суду 59628,61 грн., а всього 819917,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за борговою розпискою від 01.10.2014 року в сумі 3650,00 Євро, що еквівалентно на момент звернення до суду сумі 121343,16 грн., відсотки з розрахунку 3,5 % щомісяця з 01.01.2015 року по 01.08.2015 року в сумі 894,25 Євро, що еквівалентно на момент звернення до суду сумі 29729,07 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами з 02.08.2015 року по 28.12.2017 року в сумі 356,40 Євро, що еквівалентно станом на момент звернення до суду - 11848,41 грн., а всього 162920,64 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесений судовий збір в сумі 8810,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів позики - відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема вказує, що він дійсно позичав у ОСОБА_2 грошові кошти, але він йому їх повернув, боргові розписки знищив, тому в матеріалах справи відсутні їх оригінали, на що суд першої інстанції уваги не звернув та безпідставно ухвалив рішення про стягнення з нього боргу.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2014 ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 кошти в сумі 21850 доларів США та 3650 Євро під 3,5% місячних, які зобов`язався повернути до 01.08.2015 року, що підтверджується власноручно написаними ним розписками / т.1 , 138,139/.

20.04.2017 року на адресу ОСОБА_1 позивачем була направлена претензія з вимогою повернення коштів, яка отримана відповідачем 25.04.2017 року /т.1 а.с.12-18/.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми трьох процентів річних за користування грошовими коштами на суму 21850,00 доларів США в період з 02.08.2015 року по 28.12.2017 року становить 2133,52 доларів США, а згідно курсу НБУ становить 59628,61грн., на суму 3650,00 Євро в період з 02.08.2015 року по 28.12.2017 року становить 356,40 Євро, а згідно курсу НБУ становить 11848,41 грн. /т. 1а.с.6/.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 525, 526, 599 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами частини другої статті 527 ЦК України кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно зі статтею 545 цього Кодексу кредитор, прийнявши виконання зобов`язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже, суд першої інстанції встановивши те, що факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджено власноручно написаними ним розписками, дійшов обґрунтованого висновку про їх повернення.

Твердження ОСОБА_1 про повернення позивачу позики та знищення боргових розписок є безпідставними, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали розписок про одержання коштів (а.с.138,139) та доказів виконання ним зобов`язання не надав.

Крім того, доводи ОСОБА_1 про неналежність боргових розписок (а.с.138,139) як доказів укладення договору позики, оскільки він їх знищив, не підтверджені належним чином.

Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи ОСОБА_1 не заявив, хоч таке право йому було роз`яснено судом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.11.2020

Судді:

О.А.Письменний О.Л.Дуковський В.В.Черненко