Постанова

від 18.11.2020 по справі 127/22909/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/22909/19

Провадження № 22-ц/801/2089/2020

Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 рокуСправа № 127/22909/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Кузьменка Б.І.,

за участю сторін: представника позивача СУІП ТОВ Сперко Україна - Овчіннікової О.С., Третяка О.С., представника КТ Бізнес Гарант - Волкової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/22909/19 запозовом Спільного Українсько-Іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Сперко Україна до Держави Україна в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Фонду державного майна України, Товариства з обмеженою відповідальністю Чайма , Науково-виробничого підприємства Техавто у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Командитного товариства Бізнес Гарант (приватне підприємство ВІП Бізнес і компанія), Товариства з обмеженою відповідальністю Стоматологічний центр Рапід , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ВТН , Товариства з обмеженою відповідальністю Вінницький Оптико-Механічний завод , Товариства з обмеженою відповідальністю ВІНАГРОПРОДУКТ , Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство Українське державне аерогеодезичне підприємство про виділ у натурі частки із нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності та проведення розподілу (перерахунку) ідеальних часток у праві спільної часткової власності у зв`язку з таким виділом,

за апеляційною скаргою Спільного Українсько-Іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Сперко Україна на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року, яке ухвалене суддею Волошиним С.В. в Вінницькому міському суді Вінницької області, повний текст складено 14 вересня 2020 року,

в с т а н о в и в :

Спільне Українсько-Іспанське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю Сперко Україна звернулось в суд з зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що позивач та відповідачі (1-10) є співвласниками нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі адміністративно - побутового корпусу Літ. А . загальною площею 6300,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1532649105101), закріпленого за ними на праві спільної часткової власності з визначеними частками кожного в такому праві.

Позивачу у праві спільної часткової власності належить частка в розмірі 1/50, до складу якої входять: приміщення на ІІ поверсі №203: з №203-1 по №203-8 загальною площею 47,5 кв.м., приміщення на ІІІ поверсі №303: з №303-1 по №303-6 загальною площею 25,3 кв.м., приміщення на IV поверсі №402: з №402-1 по №402-7 загальною площею 51,1 кв.м., приміщення на VІІ поверсі №702: №702-1 загальною площею 14,7 кв.м., всього загальною площею 138,6 кв.м. Нежитлова будівля адміністративно - побутового корпусу Літ. А . загальною площею 6300,2 кв.м., знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та розташована на земельній ділянці площею 0,1011 га (кадастровий номер 0510136600:02:067:0052), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та перебуває в комунальній власності, наданій Вінницькою міською радою в оренду Відповідачам (4,5,8,9,10,11) та ТОВ ФМС Сервіс .

У зв`язку з наміром позивача виділити у натурі частку із спільного майна, що відповідала б розміру його частки у праві власності позивач неодноразово звертався до відповідачів з пропозицією укласти відповідний договір в позасудовому порядку, зокрема, листами від 26 червня 2019 року та 08 липня 2019 року, запрошував кожного із співвласників до приміщення нотаріальної контори приватного нотаріуса Собканюка П.Л. Однак для укладення відповідного договору до нотаріальної контори з`явилися не всі співвласники, у зв`язку з чим нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач, зважаючи на те, що в позасудовому порядку реалізувати своє право на виділ в натурі частки із спільного майна він не зміг, просив суд виділити за рахунок належної позивачу частки розміром 1/50 у праві спільної часткової власності на нежитлову будівлю адміністративно - побутового корпусу Літ. А . загальною площею 6300,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1532649105101) частку із такого майна (будівлі) в натурі, а саме групу нежитлових приміщень загальною площею 138,6 кв.м., що складається з: приміщень на ІІ поверсі №203: з №203-1 по №203-8 загальною площею 47,5 кв.м., приміщень на ІІІ поверсі №303: з №303-1 по №303-6 загальною площею 25,3 кв.м., приміщень на IV поверсі №402: з №402-1 по №402-7 загальною площею 51,1 кв.м., приміщень на VІІ поверсі №702: №702-1 загальною площею 14,7 кв.м.; у зв`язку з виділом Спільним Українсько-Іспанським підприємством у формі ТОВ Сперко Україна у натурі належної йому частки із спільного майна (нежитлової будівлі адміністративно - побутового корпусу Літ. А загальною площею після такого виділу 6 161,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1532649105101) розподілити (перерахувати) ідеальні частки співвласників у праві спільної часткової власності на таке майно шляхом їх встановлення в наступних розмірах: частка Держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру становить 277/1000; частка Держави в особі Фонду державного майна України становить 36/1000; частки ТОВ Чайма становлять 1/1000 та 42/1000; частка НВП Техавто у формі ТОВ становить 17/1000; частка Командитного товариства Бізнес Гарант (ПП ВІП БІЗНЕС і компанія) становить 9/100; частка ТОВ Стоматологічний центр Рапід становить 35/1000; частка ОСОБА_1 становить 35/1000; частка ТОВ ВТН становить 142/1000; частка ТОВ Вінницький оптико-механічний завод становить 246/1000; частка ТОВ Вінагропродукт становить 87/1000.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок надання невірної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, та неправильно визначив відповідно до встановлених обставин справи характер спірних правовідносин сторін, у зв`язку з чим не вірно застосував норми матеріального права та практику Верховного Суду, порушив норми процесуального права.

Просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем не доведено належними доказами технічну можливість виділу приміщень у окремий об`єкт нерухомості.

Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що адміністративно-побутовий корпус літ. А , загальною площею 6300,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належить:

- Державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - 27/100 часток , до складу якої входить на ІІ поверсі приміщення №204-1, загальною площею 15,8 кв.м.,на ІІІ поверсі приміщення з №301-1 по №301-9, загальною площею 200,9 кв.м., частина приміщення ХІХ площею 18,9 кв.м., частина приміщення ХХ площею 12,0 кв.м., на VІ поверсі приміщення з №601-1 по №601-48 загальною площею 616,2 кв.м., на VІ поверсі приміщення XLIII, XLІV площами 17,6 кв.м, 19,1 кв.м. відповідно, на VІІ поверсі приміщення з №701-1 по №701-47, загальною площею 563,2 кв.м., на VІІ поверсі приміщення XLV, XLVІ площами 17,5 кв.м., 19,3 кв.м. відповідно, на ІХ поверсі приміщення LІІ, LІV площами 92,6 кв.м., 111,2 кв.м. відповідно, всього загальною площею 1 704,3 кв.м.;

- Фонду Державного майна України - 3/100 часток , до складу яких входять на V поверсі приміщення з № 504-1 по 504-5, загальною площею 20,5 кв.м.; на V поверсі приміщення XХІV, XХV, XХVІ, XХVІІ, XХVІІІ, ХХІХ, ХХХ, ХХХІ, ХХХІІ, ХХХІІІ, XХХІV, XХХV, XХХVІ, XХХVІІ, ХХХІХ, ХL, ХLІ, ХLІІ площами 17,6 кв.м., 1,7 кв.м., 0,9 кв.м., 1,3 кв.м., 8,0 кв.м., 3,8 кв.м., 11,5 кв.м., 17,8 кв.м., 17,2 кв.м., 39,7 кв.м., 44,5 кв.м., 1,3 кв.м., 2,7 кв.м., 0,4 кв.м., 3,5 кв.м., 2,5 кв.м., 1,6 кв.м., 19,4 кв.м., відповідно, частина приміщення XХХVІІІ площею 4,3 кв.м., всього загальною площею 220,2 кв.м.;

- ТОВ ЧАЙМА - 1/1000 частка , до складу якої входять частина приміщень VІІ, VІІ площею 8,1 кв.м., на першому поверсі; 1 /25 частка , до складу якої входять на І поверсі приміщення з №103-1 по №103-25, загальною площею 251,3 кв.м., частина коридорів VІІ, VІІІ, площею 8,4 кв.м., загальною площею 259,7 кв.м.;

- Командитному товариству Бізнес Гарант (ПП ВІП БІЗНЕС і Компанія) - 9/100 часток , до складу яких входять на ІV поверсі приміщення з №401-1 по №401-46, загальною площею 557,9 кв.м.;

- ОСОБА_1 - 3/100 часток , до складу якої входять на І поверсі приміщення з №105-1 по №105-15, загальною площею 213,3 кв.м.;

- ТОВ ВТН - 7/50 часток , до складу яких входять на ІІ поверсі приміщення з №205-1 по №205-23, загальною площею 529,9 кв.м., на V поверсі приміщення з №501-1 по №501-8, загальною площею162,7 кв.м., на V поверсі приміщення №502-1, №502-2, загальною площею 13,8 кв.м., на V поверсі з №505-1 по №505-3, загальною площею 13,8 кв.м., на V поверсі приміщення №506-1 по №506-2, загальною площею 53,5 кв.м., на V поверсі приміщення з №509-1 по №509-6, загальною площею 90,0 кв.м., частина приміщення ХХХVІІІ, площею 10,7 кв.м., всього загальною площею 874,4 кв.м.;

- ТОВ Стоматологічний центр РАПІД - 3/100 часток , до складу яких входять на І поверсі приміщення з №101-1 по №101-19, загальною площею 163,8 кв.м.;

- Спільному українсько-іспанському підприємству у формі ТОВ Сперко Україна - 1/50 частка , до складу якої входять на ІІ поверсі приміщення з №203-1 по №203-8, загальною площею 47,5 кв.м., на ІІІ поверсі приміщення з №303-1 по №303-6, загальною площею 25,3 кв.м., на ІV поверсі приміщення з №402-1 по №402-7, загальною площею 51,1 кв.м., на VІІ поверсі приміщення №702 площею 14,7 кв.м., всього загальною площею 138,6 кв.м.;

- ТОВ Вінницький оптико-механічний завод - 6/25 часток , до складу якої входять на І поверсі приміщення з №102-1 по №102-7, загальною площею 67,2 кв.м., на І поверсі приміщення І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VІ, ІХ, площами 8,3 кв.м., 5,1 кв.м., 1,6 кв.м., 70,6 кв.м., 6,3 кв.м., 17,5 кв.м., 20,3 кв.м., відповідно, на ІІ поверсі приміщення з №202-1 по №202-6, загальною площею 68,5 кв.м., на ІІ поверсі приміщення Х, ХІ, ХІІ, ХІV, ХV, площами 17,6 кв.м., 1,4 кв.м., 2,0 кв.м., 17,2 кв.м., 19,2 кв.м. відповідно, частина приміщення ХІІІ площею 28,4 кв.м., на ІІІ поверсі приміщення ХVІ, ХVІІ, ХVІІІ, ХХІ площами 17,6 кв.м., 1,9 кв.м., 2,2 кв.м, 18,9 кв.м. відповідно, на ІV поверсі приміщення ХХІІ, ХХІІІ площами 17,3 кв.м., 19,2 кв.м. відповідно, на VІІІ поверсі приміщення ХLVII, ХLVIIІ площами 17,5 кв.м., 19,1 кв.м. відповідно, на VIIІ поверсі приміщення з №801-1 по №801-43 загальною площею 554,4 кв.м., на ІХ поверсі приміщення ХLІХ, L, LІ, LІІІ, LV площами 17,4 кв.м., 17,1 кв.м., 21,6 кв.м., 91,3 кв.м., 19,8 кв.м. відповідно, на ІХ поверсі приміщення з №901-1 по №901-10, загальною площею 268,2 кв.м., на Х поверсі приміщення з №1001-1 по №1001-3 загальною площею 64,5 кв.м., всього загальною площею 1519,2 кв.м.;

- ТОВ Вінагропродукт - 89/1000 часток , до складу яких входять: на І поверсі приміщення з №104-1 по №104-3, загальною площею 33,6 кв.м., на ІІ поверсі приміщення з №201-1 по №201-12, загальною площею 135,0 кв.м., на ІІ поверсі частина приміщення ХІІІ площею 10,0 кв.м., на ІІІ поверсі приміщення з №302-1 по №302-5, загальною площею 24,9 кв.м., на ІІІ поверсі приміщення з №304-1 по №304-22 загальною площею 304,7 кв.м., на ІІІ поверсі частина приміщення ХІХ площею 20,0 кв.м., частина приміщення ХХ площею 6,1 кв.м., всього загальною площею 534,3 кв.м.;

- НВП Техавто у формі ТОВ - 1/50 частка, до складу якої входять: на V поверсі приміщення №503-1 площею5,6 кв.м., на V поверсі приміщення з №507-1 по №507-5 загальною площею 48,4 кв.м., на V поверсі приміщення №508-1, №508-2, загальною площею 52,4 кв.м., всього загальною площею 106,4 кв.м. (т.4 а.с.91 - 100).

Позивач, маючи намір реалізувати своє право на виділення своєї частки із спільного майна, на підставі ч.5 ст.364 ЦК України надіслав співвласникам листа з пропозицією укласти та нотаріально посвідчити договір про виділення частки в натурі, для чого запропонував співвласникам з`явитися 10 липня 2019 року о 12.00 год (забезпечити явку представників) до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Собканюка П.Л., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.38 - 63).

До зазначеного листа представник позивача долучив висновки Комунального підприємства Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації №7801-7804 від 02 жовтня 2018 року, в яких зазначено, що приміщення на кожному з поверхів ІІ, ІІІ, IV та VII, які належать СУІП у формі ТОВ Сперко Україна , за технічними характеристиками є відокремленими, мають окремий вхід і можуть бути виділені в натурі (т.1 а.с.40 - 41).

Обумовлена в листі зустріч співвласників в нотаріальній конторі 10 липня 2019 року не відбулася, представник позивача надіслала співвласникам листа про її перенесення на 12.00 год 31 липня 2020 року (т.1 а.с.67 - 90).

Як вбачається з матеріалів справи, 02 серпня 2019 року приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Собканюк П.Л. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме посвідчення договору про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, яка мотивована тим, що для вчинення нотаріальної дії до нотаріальної контори 31 липня 2019 року з`явилися не всі співвласники майна, що унеможливило з`ясування волевиявлення всіх співвласників для підписання та посвідчення договору (т.1 а.с.91).

Таким чином, в позасудовому порядку позивач не може реалізувати своє право на виділ в натурі частки із спільного майна, тому звернувся до суду з цим позовом.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Так, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них .

Частинами першою, другою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно .

Згідно з висновком за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №2871 від 25 вересня 2019 року, виготовленим судовим експертом Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_2 , виділити в натурі 1/50 адміністративно-побутового корпусу літ. А , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в частині приміщень на ІІ поверсі приміщення з №203-1 по №203-8, загальною площею 47,5 кв.м., технічно можливо при умові забезпечення входу/виходу через приміщення коридору №2-2, площею 40,7 кв.м., сходової клітки №2-1 площею 17,2 кв.м. першого поверху, сходової клітки №1-2 площею 17,2 кв.м. підвального поверху виробничого корпусу літ. Т(В) за адресою: АДРЕСА_2 ; в частині приміщень на ІІІ поверсі приміщення з №303-1 по №303-6, загальною площею 25,3 кв.м. - технічно можливо при умові забезпечення входу/виходу через приміщення коридору №5-3 площею 15,6 кв.м., коридору №5-2 площею 11,0 кв.м., сходової клітини №5-1 площею 17,2 кв.м. другого поверху, сходової клітки №2-1 площею 17,2 кв.м. першого поверху, сходової клітини 1-2 площею 17,2 кв.м. підвального поверху виробничого корпусу літ. Т(В) за адресою: АДРЕСА_2 ; в частині приміщень на ІV поверсі приміщення з №402-1 по №402-7, загальною площею 51,1 кв.м., технічно можливо при умові забезпечення входу/виходу через приміщення коридору №7-2 площею 64,7 кв.м., сходової клітки третього поверху, сходової клітки № 5 - 1 площею 17,2 кв.м. другого поверху, сходової клітки №2-1 площею 17,2 кв.м. першого поверху, сходової клітки №1-2 площею 17,2 кв.м. підвального поверху виробничого корпусу літ. Т(В) за адресою: АДРЕСА_2 ; в частині приміщень на VІІ поверсі приміщення №702 площею 14,7 кв.м., технічно можливо при умові забезпечення входу/виходу через приміщення коридору №7-2 площею 64,7 кв.м., сходової клітки третього поверху, сходової клітки №5-1 площею 17,2 кв.м. другого поверху, сходової клітки №2-1 площею 17,2 кв.м. першого поверху, сходової клітки №1-2 площею 17,2 кв.м. підвального поверху виробничого корпусу літ. Т(В) за адресою: АДРЕСА_2 . Виділ в натурі нежитлових приміщень загальною площею 138,6 кв.м. СУІП у формі ТОВ Сперко Україна , що складають 1/50 частки в адміністративно-побутовому корпусі літ. А загальною площею 6 300, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , відповідатиме нормативно-правовим актам та технічним вимогам, не зумовить втрату функціонального призначення і не перешкоджатиме можливості здійснювати подальшу господарську діяльність та належну експлуатацію адміністративно-побутового корпусу літ. А , загальною площею 6 300,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами виділу нежитлових приміщень загальною площею 138,6 кв.м. СУІП у формі ТОВ Сперко Україна , що складають 1/50 частки в адміністративно-побутовому корпусі літ. А загальною площею 6 300, 2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа адміністративно-побутового корпусу літ. А становитиме 6 161, 6 кв.м.; частки у праві спільної часткової власності інших співвласників за результатами виділу нежитлових приміщень загальною площею 138,6 кв.м. СУІП у формі ТОВ Сперко Україна , становитимуть: Державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 277/1000 (1 704,3 кв.м.), Фонду державного майна України 36/1000 (220,2 кв.м.), ТОВ ЧАЙМА 1/1000 та 42/1000 (8,1 кв.м., 259,7 кв.м.), НВП Техавто у формі ТОВ 17/1000 (106,4 кв.м.), КТ Бізнес Гарант 9/100 (що відповідає 90/1000) (557,9 кв.м.), ТОВ Стоматологічний центр Рапід 27/1000 (163,8 кв.м.), ОСОБА_1 35/1000 (213,3 кв.м.), ТОВ ВТН 142/1000 (874,4 кв.м), ТОВ Вінницький оптико-механічний завод 246/1000 (1519,2 кв.м.), ТОВ Вінагропродукт 87/1000 (534,3 кв.м.) (т.2 а.с.4 - 50).

Судом відповідна експертиза не призначалась.

Згідно технічного паспорту та за результатами проведеного обстеження експертом встановлено, що приміщення СУІП у формі ТОВ Сперко Україна в адміністративно - побутовому корпусі літ. А сполучені з приміщеннями у виробничому корпусі літ. Т(В) , які знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належать СУІП у формі ТОВ Сперко Україна (а.с.32, аркуш висновку експерта 29 т.2).

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу.

Зазначене узгоджується з висновками викладеними в постанов Верховного Суду у справах №465/950/13-ц від 27 березня 2019 року, №683/151/16-ц від 26 грудня 2019 року, №153/958/18-ц від 24 березня 2020 року у справі №344/14053/16-ц від 20 травня 2020 року.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18 червня 2007 року (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) в окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюється відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Колегія суддів, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичної відокремленості приміщень відповідача від інших приміщень, що належать співвласникам, що унеможливлює створення окремого самостійного об`єкту нерухомого майна із самостійним окремим виходом та окремою системою життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляції, тощо).

Крім того, матеріали справи не містять доказів вирішення питання можливості користування виділеними в натурі приміщеннями без забезпечення вільного користування місцями загального користування (загальним входом, коридором, проходами, сходами, прилеглою територією будинку), сторонами між собою це питання не узгоджувалось.

Доводи апеляційної скарги в тому, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, як доказ, висновок №2871 від 25 вересня 2019 року, колегія суддів відхиляє, оскільки цей висновок містить істотні недоліки, та не містить інформації, яка мала бути дослідженою та встановленою з технічної точки зору. Зокрема, під час експертизи питання наявності в приміщеннях, які позивач бажає виділити в окремий об`єкт нерухомого майна окремої системи життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення, енергопостачання, вентиляції) не досліджувалось; висновком експерта не визначено можливі варіанти виходу з приміщень позивача на земельну ділянку (вказане питання також не досліджувалось). Також, висновок не містить можливого варіанту проходу до приміщення №702-1 на сьомому поверсі, загальною площею 14,7 кв.м. адміністративно - побутового корпусу літ. А за адресою АДРЕСА_1 , не наведено цілий ряд приміщень через які має забезпечуватись вхід.

В суді першої інстанції був допитаний експерт ОСОБА_2 , який зазначив, що у висновку ним допущено помилку та не вказано шлях можливого проходу від вказаного приміщення, що на сьомому поверсі до четвертого поверху виробничого корпусу літ. Т(В) за адресою АДРЕСА_2 .

Крім того, експертом не досліджувалось питання належності земельної ділянки, на якій знаходиться будівля (приміщення позивача) та права позивача на користування нею з метою забезпечення виходу на землю.

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні мотивовано відхилення вищезазначеного висновку експерта, з чим і погоджується апеляційний суд.

Отже, вимога про виділ позивачу в натурі його частки у спільному майні заявлена у спосіб, що не передбачений висновком експерта та у спосіб, що виключає можливість користування виділеними частками без згоди інших співвласників, що суперечить самій суті питання виділення частки в натурі.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що в силу вимог ч. 2 ст. 364 ЦК України виділення частки в натурі можливе виключно якщо такий виділ допускається згідно з законом, а також якщо такий виділ є можливим.

Жодних доказів можливості виділення в натурі позивачу їх частки у спільному майні у такий спосіб, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено належними доказами технічну можливість виділу приміщень у окремий об`єкт нерухомості, а тому висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є обґрунтований.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанцій, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому рішення суду першої інстанції є законним, ухвалене з дотриманням норм матеріального права, підлягає залишенню без змін.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Іспанського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Сперко Україна залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2020 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Войтко Ю.Б.

Матківська М.В.