Ухвала

від 17.11.2020 по справі 6-109/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7493/20

Номер справи місцевого суду: 6-109/11

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О.І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

17.11.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Гірняк Л.А.,

перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2011 року по цивільній справі за поданням державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі україни, -

встановив:

Державний виконавець Першого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про вирішення питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , 1966 року народження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2011 року тимчасово обмежено громадянину України ОСОБА_1 , 1966 року народження, право виїзду за межі України до виконання ним своїх обов`язків за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2009 року про стягнення боргу.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій одночасно просив про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху з наданням апелянту строку, у відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку, в якій вказати поважні причини пропуску строку, оскільки апелянтом пропущений строк звернення до суду, а також сплатити судовий збір у розмірі 420,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , 17 вересня 2019 року звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2011 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки оскарження ухвали повинно здійснюватися за правилами та в порядку передбаченому ЦПК України в апеляційному суді цивільної юрисдикції.

Вищевказану ухвалу суду представник ОСОБА_1 отримав 17 жовтня 2019 року, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 25), однак з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного суду звернувся 07 липня 2020 року, не обґрунтовуючи причини пропуску строку з 17 жовтня 2019 року по 07 липня 2020 року поважними причинами.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі Закон № 540-IX).

За змістом підпункту 3 пункту 12 розділу XII Прикінцевих положень вказаного Закону № 540-IX під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до прикінцевих положень ЦПК України (Закон № 540-IX від 30.03.2020; в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно з Законом № 731-IX від 18.06.2020 (який набув чинності 17.07.2020 року) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

12 серпня 2020 року копія ухвали судді Одеського апеляційного суду від 11 серпня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена ОСОБА_1 ,за адресою, яка зазначена апелянтом в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 (а.с. 30-42, 50).

17 вересня 2020 року копія ухвали від 11 серпня 2020 року отримана ОСОБА_1 за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51).

Однак, ОСОБА_1 з заявою про продовження строку для усунення недоліків по апеляційній скарзі до суду не звертався, тому суд прийшов до висновку, що, у встановлений строк, недоліків апеляційної скарги апелянтом усунені не були, а саме апелянтом не надана заява про поновлення строку, з зазначенням поважних причин пропуску строку, та не сплачений судовий збір.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживанням процесуальними правами в розумінні процесуального закону є, крім іншого, вчинення (або не вчинення) дій, спрямованих на безпідставне затягування розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду слідує, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У справах Рябих проти Росії (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та Пономарьов проти України (заява № 3236/03 від 3 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

У зв`язку з вищенаведеним, оскільки апелянтом вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк виконані не були, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, а справу повернути до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2011 року по цивільній справі за поданням державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі україни.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено 17 листопада 2020 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Л.А. Гірняк