Постанова

від 17.11.2020 по справі 675/1717/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 675/1717/19

Провадження № 22-ц/4820/1788/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметя Володимира Леонідовича, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду незаконною, визнання наказу про надання земельної ділянки у власність незаконним, визнання договору оренди землі недійсним і скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року про відмову поновити пропущений процесуальний строк і залишення заяви про уточнення позовних вимог без розгляду,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області(далі - Держгеокадастр), Державного реєстратора комунального підприємства Бюро нерухомості Поділля Кметя В.Л. (далі - Державний реєстратор Кметь В.Л.), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Поділлятрансагро (далі - ТОВ Поділлятрансагро ) про визнання бездіяльності щодо неприйняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду та наказу про надання земельної ділянки у власністьнезаконними, визнання договору оренди землі недійсним іскасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

ОСОБА_1 зазначила, що наказом Держгеокадастру №22-3749/14-14-СГ від 3 вересня 2014 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 80,1019 га за межами Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області в оренду для ведення фермерського господарства. Позивачка розробила проект землеустрою, сформувала земельну ділянку як об`єкт цивільних прав і зареєструвала її в Державному земельному кадастрі. Після погодження проекту землеустрою та складання технічної документації з нормативної грошової оцінки землі позивачка неодноразово зверталася до Держгеокадастру з заявами про передачу їй земельної ділянки в користування, натомість, її звернення не були розглянуті.

11 грудня 2017 року Держгеокадастр видало наказ №22-23188-СГ про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0811) для ведення особистого селянського господарства, виділивши її з призначеної для передачі позивачці в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0001 та змінивши вид землекористування. На підставі цього наказу 19 грудня 2017 року Державний реєстратор Кметь В.Л. зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку.

За договором оренди землі №8 від 22 січня 2018 року ОСОБА_2 передала ТОВ Поділлятрансагро спірну земельну ділянку в користування строком на 15 років, а 30 січня 2018 року Державний реєстратор Кметь В.Л. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідний запис про речове право ТОВ Поділлятрансагро на землю.

Протиправна бездіяльність Держгеокадастру щодо неприйняття рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу позивачці земельної ділянки в оренду, а також наказ Держгеокадастру про надання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 призвели до позбавлення її права користування землею. Оспорюваний договір оренди порушує речове право позивачки на земельну ділянку, не відповідає вимогам закону та є недійсним в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки порушене право позивачки підлягає відновленню, то має бути скасована державна реєстрація речового права відповідачів на спірну земельну ділянку.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд:

визнати бездіяльність Держгеокадастру щодо неприйняття ним рішення стосовно поданої нею заяви від 18 вересня 2017 року про затвердження проекту землеустрою та передачі їй у користування земельної ділянки площею 80 га, розташованої за межами Сахнівецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області, незаконною;

визнати наказ Держгеокадастру №22-23188-СГ від 11 грудня 2017 року про передачу земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0811) у власність ОСОБА_2 незаконним;

скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0811), проведену 19 грудня 2017 року Державним реєстратором Кметем В.Л. (номер запису про право власності 24108634);

визнати договір оренди землі №8 від 22 січня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ Поділлятрансагро , недійсним;

скасувати державну реєстрацію права ТОВ Поділлятрансагро на оренду земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6822186600:05:018:0811), проведену 30 січня 2018 року Державним реєстратором Кметем В.Л. (номер запису про інше речове право 24651795).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні пропущеного процесуального строку на подання до суду заяви про уточнення позовних вимог, а цю заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Суд керувався тим, що ОСОБА_1 через свою представницю, адвокатесу Кривінчук О.В., звернулася до суду з відповідною заявою після закінчення підготовчого засідання та не надала доказів поважності причин пропущення процесуального строку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 пропустила процесуальний строк, який давав їй право на уточнення позовних вимог, із поважних причин. Суд не врахував деякі обставини, зокрема, складність справи, вчинення щодо позивачки кримінального правопорушення, вступ у справу представника на стадії підготовчого провадження та законні сподівання представника на відкладення підготовчого засідання, а також не дотримався основних засад цивільного судочинства, внаслідок чого постановлена ним ухвала призвела до порушення права ОСОБА_1 на справедливий суд.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТОВ Поділлятрансагро подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, указуючи на її законність та обґрунтованість.

Держгеокадастр, Державний реєстратор Кметь В.Л. і ОСОБА_2 не висловили своєї позиції щодо апеляційної скарги.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Суд першої інстанції ухвалою від 29 серпня 2019 року відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та визначив порядок її розгляду у загальному позовному провадженні.

ОСОБА_1 брала участь у судовому процесі через свою представницю, адвокатесу Кривінчук О.В., повноваження якої підтверджуються ордером серії АА №061225 від 16 вересня 2019 року.

26 вересня 2019 року Кривінчук О.В. приймала участь у підготовчому засіданні, в якому оголошено перерву для витребування письмових доказів.

У подальшому підготовче засідання призначалося на 28 жовтня, 4 грудня 2019 року та 10 січня 2020 року, наразі ні ОСОБА_1 , ні її представниця Кривінчук О.В. не з`явилися до суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 10 січня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

Справа призначалася до судового розгляду на 10 лютого, 10 березня, 16 квітня, 15 травня, 26 червня та 30 липня 2020 року. Ці судові засідання були відкладені через неявку ОСОБА_1 та її представниці Кривінчук О.В.

23 вересня 2020 року адвокатеса Кривінчук О.В. від імені ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву (уточнення), в якій фактично були збільшені позовні вимоги та змінені підстави позову.

Зокрема, ОСОБА_1 додатково просила суд визнати наказ Держгеокадастру від 18 серпня 2017 року №22-16809-СГ незаконним і скасувати запис у поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822186600:05:018:0811. У цій же заяві позивачка просила витребувати у відповідачів письмові докази та призначити у справі почеркознавчу експертизу.

28 вересня 2020 року ОСОБА_1 через свою представницю Кривінчук О.В. заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про уточнення позовних вимог.

Застосовані норми права

Частинами 1 і 3 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За змістом ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Із положень ч. 1 ст. 120 ЦПК України слідує, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (ч. 2 ст. 121 ЦПК України).

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В силу ст. 189 ЦПК України з авданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Як передбачено ч. 1 ст. 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Аналіз указаних процесуальних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є ефективний захист прав та інтересів особи.

Для реалізації цієї мети суд забезпечує дотримання основних засад (принципів) цивільного судочинства, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом.

Сутність принципу процесуальної рівності сторін полягає у тому, що сторони у цивільному процесі наділяються рівними процесуальними правами та несуть рівні процесуальні обов`язки незалежно від свого процесуального статусу. У поєднанні з принципом змагальності сторін і диспозитивності досягається реальна рівність сторін у процесі.

Сторони зобов`язані реалізувати свої права та виконати свої обов`язки в межах установлених законом або судом процесуальних строків, одночасно, має бути дотримано принцип розумності цих строків.

Закінчення строку тягне за собою втрату стороною права на вчинення процесуальної дії, для якої цей строк було встановлено, разом із тим, якщо суд визнає причини пропуску процесуального строку поважними, то такий строк підлягає поновленню.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника судового процесу на вчинення процесуальної дії.

Враховуючи свій особливий процесуальний статус, сторони наділяються додатковими (спеціальними) правами. Зокрема, позивач має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову. Реалізувати це право позивач може шляхом подання відповідної письмової заяви, при цьому можливість реалізації цього права обмежується стадією підготовчого провадження, тобто до закінчення підготовчого засідання.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції призначив у справі підготовче засідання, при цьому позивачка не з`явилася в це засідання та не зверталася до суду з заявою про продовження строку підготовчого провадження. Судом виконані всі підготовчі дії у справі, у тому числі витребувані заявлені ОСОБА_1 письмові докази, дотримано порядок проведення підготовчого засідання та прийнято судове рішення за його результатами.

ОСОБА_1 через свою представницю, адвокатесу Кривінчук О.В., подала до суду заяву про уточнення позовних вимог після закінчення підготовчого засідання, тобто з пропуском установленого законом процесуального строку.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для поновлення цього строку, зокрема, складність справи, час вступу у справу представника та неявка її у підготовче засідання з поважних причин, достовірно та достатньо не вказують на те, що у ОСОБА_1 виникли об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного подання до суду заяви про уточнення позовних вимог.

Давши належну оцінку зібраним доказам, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк на подання заяви про уточнення позовних вимог без поважних причин, а тому ця заява не підлягає розгляду.

Посилання ОСОБА_1 на обґрунтованість заяви про поновлення процесуального строку не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що судом порушено норми процесуального права та не дотримано норми матеріального права, є безпідставними.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення права позивачки на справедливий суд

Реалізуючи принцип верховенства права, суд при розгляді справи застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК України).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Diya 97 v. Ukraine ( Дія 97 проти України , заява №19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року, п. 47) вказав, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх, не лише до сторін провадження, але й національних судів.

Також ЄСПЛ неодноразово зазначав (справа Ponomaryov v. Ukraine, Пономарьов проти України , заява №3236/03, рішення від 3 квітня 2008 року, п. 41), що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк ?...? поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, ?...?, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності ?...?. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку ?...? перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Причина пропуску строку звернення до суду з заявою, в тому числі для вирішення того чи іншого процедурного питання, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду з заявою про поновлення строку, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом, а при вирішенні цього питання суд вправі діяти з певною свободою розсуду для дотримання принципу верховенства права (дискреційні повноваження суду).

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду з заявою про уточнення позовних вимог.

Вирішуючи питання про поновлення цього процесуального строку, судом було враховано, що підготовче провадження у справі тривало майже 5 місяців і позивачка була обізнана про всі підготовчі дії суду, в неї було достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, а її інтереси в судовому процесі були представлені фаховим адвокатом.

Оскільки ОСОБА_1 не довела поважність причин пропуску строку на подання до суду заяви про зміну позовних вимог, то суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення цього строку та розгляду уточненої позовної заяви.

Дії суду не призвели до обмеження прав ОСОБА_1 на справедливий суд, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.

3. Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, внаслідок чого підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 28 вересня 2020 року про відмову поновити пропущений процесуальний строк і залишення заяви про уточнення позовних вимог без розгляду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та в частині перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 листопада 2020 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

А.В. Купельський

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Трасковський С.Л.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 47