Постанова

від 18.11.2020 по справі 915/1003/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1003/20 Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.,

секретар судового засідання Станкова І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020

за позовом Приватного підприємства ВЕСТ-СВ

до Миколаївської міської ради

про визнання додаткової угоди укладеною, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2020 року ПП ВЕСТ-СВ (далі - позивач, Підприємство) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради (далі - відповідач, Міська рада) в якому просила визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 28.11.2013 за № 9802 укладеною на умовах, викладених у прохальній частині позовної заяви.

Позов обґрунтований тим, що Міська рада всупереч положенням ст. 33 Закону України Про оренду землі , не розглянула заяву Підприємства про поновлення договору оренди землі на новий строк, подану разом з проектом додаткової угоди. Крім того, позивач вказав, що після спливу строку дії основного договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою, оплачує оренду плату. Протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди, відповідачем не направлено Підприємству листа - повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що позивач здійснив всі необхідні заходи для продовження строку дії договору оренди землі, проте відповіді від відповідача на свої звернення не отримав. У той же час позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. При цьому, відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.

Не погоджуючись з рішення суду першої інстанції , Міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, викладені у рішенні суду першої інстанції висновки, не відповідають дійсним обставинам справи.

На думку скаржника, позивач повинен був повідомити про намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди на новий строк до 08.10.2017, однак Підприємство у встановлений договором строк не повідомило Міську раду про намір скористатись переважним правом на укладання договору на новий строк, підстави для поновлення дії договору, в тому числі і на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , відсутні.

Представники сторін, в судове засідання 18.11.2020 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, проте своїми правами відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України не скористались.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 17.03.2008 між Підприємством (орендарем) та Міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі № 5614, за умовами якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 30.11.2007 за № 18/34 передала, а Підприємство прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 18 кв.м. для подальшого обслуговування тимчасово встановленого торговельного кіоску по вул. Галини Петрової, поблизу житлового будинку №6-а без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно/Заводський район/ строком на 5 років з дати його державної реєстрації.

28.08.2013 рішенням Миколаївської міської ради № 30/39 продовжено термін оренди вищевказаної земельної ділянки на 5 років, у зв`язку з чим 28.11.2013 між Підприємством (орендарем) та Міською радою (орендодавцем) укладено договір оренди землі № 9802. (п.п. 1.1, 2.1-2.3 Договору)

Пунктом 3.1. Договору сторони узгодили, що він діє до 08.04.2018. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

23.02.2018 Підприємство через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради звернулось до відповідача із заявою про поновлення Договору на новий строк. До заяви додано проект додаткової угоди, однак відповідач зазначене звернення залишив без реагування та проект додаткової угоди не підписав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач продовжує використовувати орендовану земельну ділянку та у період з дати закінчення договору до дати звернення з позовом до суду орендна плата сплачена у повному обсязі, що підтверджується копією листа Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради № 11.02-06/1124 від 30.07.2020.

Враховуючи, що предметом спору у даній справі є визнання укладеною додаткової угоди до Договору оренди землі, то до спірних правовідносин застосовуються спеціальні норми права, а саме Закон України Про оренду землі , в редакції, яка діяла на час звернення позивача до відповідача із заявою про продовження строку дії договору .

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі встановлено що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку Договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні Договору, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 наведеного Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі ).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Таким чином, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди.

При цьому, додаткова угода має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов, орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

Як зазначалось вище, строк дії Договору оренди землі сторонами визначено до 08.04.2018.

Судом встановлено, що з метою реалізації свого переважного права на укладення Договору оренди землі на новий строк, позивач звернувся до Миколаївської міської ради 23.02.2018 із проектом додаткової угоди.

Отже, у даному випадку позивач, у передбачений законом спосіб та строк подав відповідачу заяву про поновлення договору, а відповідач у порушення встановлених законом способу та строку не повідомив орендаря його про відмову від укладення договору та не підписав надіслану йому додаткову угоду.

При цьому, судова колегія зауважує, що не зважаючи на те, що орендарем було прострочено звернення до відповідача у рамках умов Договору оренди, позивач встиг звернутись до орендаря у строк, передбачений ст. 33 Закону України Про оренду землі , тому доводи апелянта щодо несвоєчасного повідомлення Підприємством орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, судовою колегією відхиляються.

Отже, враховуючи що Підприємство звернулося до Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, додавши до заяви відповідний проект додаткової угоди, позивач після закінчення строку дії договору продовжує користуватися земельною ділянкою та належним чином виконувати обов`язки за договором оренди, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , а отже і задоволення позову Підприємства в повному обсязі.

При цьому, наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 09.09.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом строку, який обчислюються відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.11.2020.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

Савицький Я.Ф.