Постанова

від 28.10.2020 по справі 911/2690/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2020 р. Справа№ 911/2690/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Лойфер А.О.

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Березна"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020 (повний текст складення 01.06.2020)

у справі №911/2690/19 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Фермерського господарства "Березна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс - СВ"

про стягнення боргу, втрат від інфляції, 3% річних та демонтаж теплогенератора, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Березна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс - СВ" про стягнення боргу, втрат від інфляції, 3% річних та демонтаж теплогенератора за договором на реконструкцію зерносушильного комплексу №13 від 21.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 24.10.2019 відповідач свої зобов`язання за договором не виконав та не здійснив реконструкцію зерносушильного комплексу, зокрема не здійснив пуско-налажувальні роботи та не запустив теплогенератор в роботу відповідно до умов Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.05.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідачем відповідно до п. 5.3. Договору належним чином виконані взяті на себе зобов`язання, а отже, у позивача були відсутні правові підстави для відмови від договору, а вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача провести демонтаж теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Також, з тих самих підстав і не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фермерське господарство "Березна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020 року по справі №911/2690/19 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач вчасно виконав свої зобов`язання щодо проведення розрахунків за договором, всі роботи мали бути виконані відповідачем до 15.05.2018, проте ТОВ Агросервіс-СВ у встановлений договором строк свої зобов`язання не виконало. Апелянт зазначає, що відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про дотримання ним умов п. 5.2. договору, а саме про відповідність реконструйованого зерносушильного комплексу заданим параметрам, про проведення відповідачем навчання персоналу позивача. За твердженням позивача, висновок суду першої інстанції ґрунтується виключно на акті здачі-приймання робіт № ОУ-0000007 від 20.09.2018, однак в даному акті відсутні відомості про відповідність об`єкта реконструкції визначеним у договорі параметрам.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від справу №911/2690/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 09.09.2020 року.

09.09.2020 апеляційний розгляд справи №911/2690/19 не відбувся у зв`язку з відсутню електропостачання, про що складено відповідний акт щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи від 09.09.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 року призначено справу до розгляду на 16.09.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 року № 09.1-08/3143/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2020 року для розгляду справи №911/2690/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Калатай Н.Ф.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Березна" прийнято до свого провадження та оголошено перерву в розгляді справи до 30.09.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3518/20 від 30.09.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 року для розгляду справи №911/2690/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Березна" прийнято до свого провадження.

В судове засідання 30.09.2020 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 року оголошено перерву в судовому засіданні до 28.10.2020 року.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року № 09.1-08/4067/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 року для розгляду справи №911/2690/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю, Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 прийнято свого провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Березна" на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020 року у справі №911/2690/19.

Позиції представників сторін

07.09.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог та доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заявлені клопотання та результати їх розгляду

Разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про огляд зерносушильного комплексу, зокрема теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі за його місцезнаходженням: с. Шамраївка, Сквирський р-н., Київська область.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що зважаючи на доводи та заперечення сторін, вирішальне значення для вирішення спору є встановлення факту реконструкції зерносушильного комплексу та відповідності реконструйованого зерносушильного комплексу заданим параметрам, які вказані у п. 5.2. договору, що можливо зробити шляхом огляду теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі.

Колегія суддів у нарадчій кімнаті дійшла до висновку про відхилення даного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.

У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їх погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до приписів ст. ст. 73, 76 та 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Надані сторонами докази мають бути належними та допустимими.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи заявлені позовні вимоги, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні клопотання позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням слід відмовити, оскільки в матеріалах справи наявні достатні для встановлення дійсних обставин справи, докази. При цьому судом враховані викладені скаржником в апеляційній скарзі доводи і міркування щодо відповідних обставин.

Також, разом з апеляційною скаргою апелянтом було заявлено клопотання про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документу, на вирішення якої останній просить поставити наступні питання:

- Чи виконано в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 20.09.2018 підпис від імені замовника керівником ФГ Березна Ткачуком Л.М .?

- Яким способом нанесений відтиск печатки від імені ФГ Березна в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 20.09.2018?

- Чи нанесено відтиск печатки від імені ФГ Березна в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 20.09.2018 печаткою ФГ Березна ?

Подане клопотання обґрунтоване тим, що оскільки за твердженням керівництва ФГ Березна особа, уповноважена на підписання господарських документів акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 20.09.2018 ніколи не підписувала, тоді як в даному акті відсутності відомості про особу, яка підписала його від імені позивача та відсутні докази реєстрації податкової накладної за цим актом, у позивача виникають обґрунтовані сумніви у дійсності акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 20.09.2018.

У судовому засіданні 28.10.2020 представник позивача вказане вище клопотання в частині призначення почеркознавчої експертизи не підтримав та в цій частині просив суд залишити його без розгляду.

Колегія суддів у нарадчій кімнаті дійшла до висновку про відхилення даного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 98, 99 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань. Як видно з зазначених норм права перед судовими експертами не ставляться правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

У відповідності до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

В той же час, позивачем не було надано суду почеркового матеріалу, необхідного для проведення почеркознавчої експертизи. Враховуючи, що позивач клопотання в частині призначення почеркознавчої експертизи не підтримав, колегія суддів дійшла до висновку про залишення клопотання в цій частині без розгляду.

В той же час, стосовно клопотання позивача в частині призначення технічної експертизи печатки позивача на акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 від 20.09.2018 колегія зазначає, що в справі достатньо доказів для розгляду справи по суті спору, а тому призначення судової технічної експертизи печатки є недоцільним.

Крім того, апеляційний господарський суд відзначає, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що клопотання позивача про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для призначення судової експертизи, та, окрім іншого, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 28.10.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду останній повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи міститься відзив на апеляційну скаргу, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 28.10.2020 без участі представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

21.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс - СВ" (відповідач, постачальник) та Фермерським господарством "Березна" (позивач, покупець) укладено договір на реконструкцію зерносушильного комплексу №13 (далі - Договір), за яким постачальник зобов`язується передати у власність покупця обладнання (далі - товар) та виконати роботи з монтажу поставленого товару на об`єкті покупця, що знаходиться за адресою: с. Шамраївка, Сквирський р-н., Київська обл. (далі - роботи), а покупець зобов`язується прийняти вказані товар і роботи і оплатити їх вартість на умовах і в розмірах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Постачальник зобов`язаний виготовити покупцю товар протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту отримання попередньої оплати передбаченої п. 4.1.1 цього Договору. Виконати роботи та передати результат робіт до 15 травня 2018 при умові своєчасних розрахунків згідно Договору (п. 2.1. - 2.1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. - 3.2. ціна цього договору включає вартість товару та робіт, що визначена сторонами у національній валюті України та вказана у Специфікації. Ціна цього Договору становить 1 173 333,33 грн, крім того податок на додану вартість ( за ставкою 20%): 234 666,67 грн. Загальна вартість Договору з ПДВ складає: 1 408 000,00 грн.

Розділом 4 договору визначений наступний порядок розрахунків між сторонами: попередня оплата у розмірі 40 % від ціни договору, що становить 563 200,00 грн., здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору, 200 000,00 грн. - протягом січня 2018 року до 20 числа з моменту підписання цього договору, 200 000,00 грн. - протягом лютого 2018 року до 20 числа з моменту підписання цього договору; 200 000,00 грн. - протягом березня 2018 року до 20 числа з моменту підписання цього договору; 122 400,00 грн. - протягом квітня 2018 року до 20 числа з моменту підписання цього договору; 122 400,00 грн. - протягом трьох днів з моменту підписання акту приймання-здачі виконаних робіт згідно п. 5.2. договору.

Відповідно до п. 5.1. - 5.4. Договору поставка товару здійснюється за рахунок покупця за наступною адресою с. Шамраївка, Сквирський р-н., Київська обл. Виконання робіт здійснюється на території покупця за адресою: с. Шамраївка, Сквирський р-н., Київська обл. По закінченню монтажних робіт сторона постачальника проводить пуско-налагоджувальні роботи з виходом теплогенератора та сушарки на задані параметри (t-120-130*, добова продуктивність сушарки по кукурудзі 250 тонн при вологості 25%), а також проводить навчання персоналу.

Приймання-передача товару та робіт проводиться уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання Актів приймання передачі товару та Акту приймання-здачі виконаних робіт відповідно.

Товар та роботи вважаються переданими постачальником та прийнятими покупцем з моменту підписання ними Актів про приймання - передачу товару та акту приймання - здачі виконаних робіт відповідно. Право власності на результат робіт та ризик його випадкової загибелі або псування переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - здачі виконаних робіт.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання своїх зобов`язань з обов`язковим виконанням сторонами термінів визначених даним Договором (п. 11.1 Договору).

Між сторонами було укладено специфікацію на товар та роботи (Додаток №1 до Договору на реконструкцію зерносушильного комплексу №13 від 21.12.2017), в якій сторони погодили здійснення відповідачем поставки товару та проведення наступних робіт: сушильна шахта 3100х2600х1300, кожух гарячої зони 6300х3000х1200, вентилятор осьовий 15 кВт 60 000 м3, теплогенератор 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі, монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

На виконання умов договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача 1 285 600,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 722 від 21.12.2017 на суму 563 200,00 грн., № 38 від 17.01.2018 на суму 200 000,00 грн., № 84 від 13.02.2018 на суму 200 000,00 грн., № 135 від 19.03.2018 на суму 200 000,00 грн., № 183 від 17.04.2018 на суму 122 400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив, а позивач прийняв наступний товар за видатковими накладними: № РН-0000007 від 28.02.2018 - сушильна шахта 3100х2600х1300, кожух гарячої зони 6300х3000х1200 на загальну суму 578 000,00 грн.; № РН-0000010 від 22.05.2018 - вентилятор осьовий 15 кВт 60 000 м3 на суму 84 000,00 грн.; № РН-0000018 від 21.06.2018 - теплогенератор 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі на суму 644 000,00 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Позивач листом № 28 від 17.09.2018 звернувся до відповідача з вимогою про здачу об`єкту в крайній строк - 20.09.2018.

В матеріалах справи наявний акт № ОУ-0000007 від 20.09.2018 здачі прийняття робіт (надання послуг), відповідно до якого відповідач надав, а позивач прийняв наступні послуги - монтажні та пусконалагоджувальні послуги на суму 102 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач звої зобов`язання за договором не виконав, а саме не здійснив реконструкцію зерносушильного комплексу, у зв`язку з чим останній був вимушений шукати інших осіб (підрядників) для встановлення іншого джерела тепла для сушіння врожаю. За твердженням позивача, внаслідок прострочення відповідачем строку надання послуг ФГ Березна втратило інтерес до виконання зобов`язань підрядника за договором та відмовилось від нього на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього на користь позивача 644 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 48 300,00 грн. інфляційних втрат та 21 066,73 грн. 3 % річних та зобов`язання відповідача провести демонтаж теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, за змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу. Сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Поряд із тим, ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Дослідивши умови спірного договору, колегія суддів дійшла до висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором, що містить у собі ознаки договору поставки та договору підряду. Так, в договорі сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712, 837, 846, 854, 887 ЦК України та ст. ст. 179, 180, 265 ГК України, даний договір є укладеним та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України, а відтак - є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 321 Господарського кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З доданої до позовної заяви специфікації на товар та роботи (Додаток №1 до Договору на реконструкцію зерносушильного комплексу №13 від 21.12.2017) вбачається, що сторони, зокрема, погодили здійснення відповідачем поставки та проведення монтажу та пусконалагоджувальних робіт теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі.

В матеріалах справи міститься оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 20.09.2018, з якого вбачається, що відповідачем були проведені роботи (надані послуги) з монтажу та пусконалагоджувальних робіт на суму 102 000,00 грн (з ПДВ) відповідно до Договору №13 від 21.12.2017.

Заперечення позивача щодо того, що вказаний акт здачі-приймання робіт керівництво ФГ Березна не підписувало, колегією суддів відхиляються, оскільки вказане твердження не доведено належними та допустимими доказами.

Більше того, як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних, дійсність яких позивач не заперечує, підпис на накладних візуально збігається з підписом, який міститься на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 20.09.2018.

Твердження апелянта про те, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 20.09.2018 містить суттєві недоліки, а саме відсутність відомостей щодо особи, яка його підписала та відомостей щодо відповідність об`єкта реконструкції визначеним в договорі параметрам колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових результатів.

Тобто, факт проведення сторонами у справі господарських операцій, що стосуються виконання ними зобов`язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні мають бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Колегія суддів зазначає, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000007 від 20.09.2018 дає можливість ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (а саме ФГ Березна та ТОВ Агросервіс-СВ ) та можливості встановити обсяг господарської операції.

Зокрема, в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) вказано про проведення монтажних та пусконаладжувальних робіт, надання послуги якої і передбачено умовами договору № 13 від 21.12.2017 та специфікації до нього.

Колегія суддів зазначає, що норми Цивільного кодексу України не містять застережень, які б звільняли замовника від обов`язку оплатити за отримані послуги у зв`язку з неналежним оформленням господарських операцій первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, неточність або неповнота відповідних даних у первинних облікових документах може бути підставою для застосування до відповідальних винних осіб визначеної чинним законодавством відповідальності, втім, не звільняє покупця від обов`язку оплатити товар.

До того ж, підпис особи, який міститься на акті здачі-приймання послуг від імені позивача скріплена печаткою позивача, що засвідчує легітимність підпису перед третіми особами.

Вказана печатка збігається з відтиском печатки, який міститься на наявних в матеріалах справи видаткових накладних, дійсність яких позивач не заперечує.

Особи, які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства, призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки.

Позивач не заперечує проти автентичності відтиску штампу, здійсненого на видаткових накладних, а матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначених штампів, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі відповідача.

Таким чином, відтиск печатки підприємства, наявний, зокрема, на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи акт № ОУ-0000007 від 20.09.2018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) оформлений відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та є належним та допустимим доказом на підтвердження виконання відповідачем монтажних та пусконалагоджувальних робіт за договором.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Підписуючи акт здачі-прийняття робіт, претензій стосовно невиконання чи неналежного виконання відповідачем робіт, вказаних у акті, позивачем не пред`являлось, в тому числі стосовно обсягів виконаних робіт, ціни, недоліків у проведенні монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Докази пред`явлення претензій відсутні в матеріалах справи.

У статті 849 ЦК України, на яку позивач послався, обґрунтовуючи підстави позову, визначено права замовника під час виконання роботи. Так, згідно з частиною 1 цієї норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України (яку визначено підставою позову) якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 ЦК України).

За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі статті 849 ЦК України є різними.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі № 910/205/19.

Отже, у положеннях частин 2 і 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій, тоді як законність відмови замовника від договору підряду згідно з частиною 2 цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі її частини 4 цієї норми. (постанова Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 911/1433/18).

Згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондує положенням статті 224 Господарського кодексу України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В той же час, позивачем не було доведено обставин відмови останнього від договору в порядку частини 2 статті 849 ЦК України або частини 4 зазначеної норми до закінчення робіт за договором.

Наявна в матеріалах справи претензія не може бути доказом реалізації права позивача на відмову від договору відповідно до ст. 849 ЦК України, оскільки у вказаній претензії відсутні посилання на частину 2 статті 849 ЦК України або частину 4 зазначеної норми з висновком про відмову від договору № 13 від 21.12.2017.

Крім того, як вже було встановлено вище, відповідачем були надані, а позивачем прийняті монтажні та пусконалагоджувальні роботи 20.09.2018, що підтверджується відповідним актом, тоді як претензія датована 24.05.2019.

А тому, станом на дату подання претензії у позивача були відсутні підстави від відмови від договору на підставі ст. 849 ЦК України, оскільки на момент направлення претензії від 24.05.2019 монтажні та пусконалагоджувальні роботи за договором були виконані.

Отже, позивачем не було доведено реалізацію його права на відмову від договору на підставі ст. 849 ЦК України до закінчення робіт за договором.

Також у позовній заяві позивач посилався на норми частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Отже, правова природа, підстави виникнення і доведення наявності підстав для стягнення збитків або повернення безпідставно набутого майна є відмінними і такими, що врегульовані різними нормами матеріального права.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16.03.2020 у справі № 910/2051/19.

Крім того, відповідач просить стягнути з відповідача 644 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, що є ціною теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі відповідно до умов договору, а не ціною наданих послуг з монтажу та пусконалагоджувальних робіт.

Так, статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна № РН-0000018 від 21.06.2018, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств, відповідно до якої відповідач передав, а позивач прийняв без зауважень та заперечень щодо якості чи комплектності теплогенератор 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі на суму 644 000,00 грн.

Твердження апелянта стосовно того, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про усну домовленість між сторонами про зміну (продовження) строку здачі робіт, колегією суддів відхиляються, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції в матеріалах справи наявний лист Фермерського господарства "Березна" №28 від 17.09.2018 в якому зазначено, що заявник вимагає здати об`єкт у крайній термін - до 20.09.2018.

В той же час, зважаючи на мотиви та доводи позову, у даній справі підлягають встановленню факти виконання чи невиконання відповідачем обов`язку з надання позивачу комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі, а не прострочення строку надання таких послуг за договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем виконані його зобов`язання за договором з надання позивачу комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі, а отже а тому підстав для стягнення з відповідача 644 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів та зобов`язання відповідача провести демонтаж теплогенератора 2,5 мВт з котлом на дровах та соломі у даному випадку не має. Також, з тих самих підстав і не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020 у справі № 911/2690/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Березна" на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020 у справі № 911/2690/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020 у справі № 911/2690/19 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2020.

5. Матеріали справи № 911/2690/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 16.11.2020 у зв`язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.В. Кропивна

Є.Ю. Пономаренко