Постанова

від 19.11.2020 по справі 904/640/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/640/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М .О. (доповідач)

суддів: Антоніка С .Г., Кощеєва І .М .

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 (повний текст складено та підписано 22.06.2020 суддя Кеся Н .Б.) та додаткове рішення від 02.07.2020 (повний текст складено та підписано 07.07.2020 суддя Кеся Н .Б.) у справі №904/640/20

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м .Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИШІ", м .Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, м. Київ

про стягнення 22995,24 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі -Позивач) 04.02.2020 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МИШІ" (далі -Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основного боргу, що складає 11800,00 грн, втрати від інфляції в сумі 62,60 грн, 3% річних від простроченої суми, що складають 132,64 грн, штраф у розмірі 7000,00 грн, суму дострокової сплати винагороди (Роялті) в сумі 4000,00 грн та витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/642/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/642/20 стягнуто з Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИШІ" понесені останнім судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн .

Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що Позивачем не доведено належність до організації колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" або статусу повіреного за договором -доручення із суб`єктом авторського права і (або) суміжних прав, що позбавляє його права здійснювати діяльність з надання ліцензій та отримання грошової винагороди за використання музичних творів, що є предметом позовних вимог.

У Додатковому рішенні суд першої інстанції враховуючи досліджені документи, а також заперечення Позивача щодо неспівмірності із складністю виконаних адвокатом робіт , визнав за можливе розподілити судові витрати понесені Відповідачем на правничу допомогу шляхом покладення на Позивача витрат у розмірі 9 000,00 грн .

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з рішенням, Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/640/20 вважає його таким, що прийнято при неповному з`ясуванні обставин справи, порушенні та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права .

Посилаючись на вимоги Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав апелянт, стверджує, що свідоцтво про облік організації колективного управління ПО УЛАСП діяло та діє на сьогоднішній день в сфері публічного виконання (авторські права). Так само діє і договір, оскільки за ним надавалися виключно майнові авторські права .

Тобто Свідоцтво ПО УЛАСП залишилось чинним щодо зазначених вище сфери колективного управління .

23.09.2020 на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання, в якому скаржник просить дослідити обставину, яка має істотне значення для справи , а саме те, що 08.09.2020 року на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з`явилось Оголошення про проведення відкритих конкурсів для визначення акредитованих організацій колективного управління у сферах розширеного колективного управління публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів та публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції .

Тобто Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства офіційно зазначило, що датою закінчення прийому заяв про акредитацію організацій колективного управління, зокрема, в сфері публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів є саме 12 жовтня 2020 року .

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві на апеляціну скаргу відповідач зазначає, що:

- відповідно Закону №2415 вбачається, що виключно акредитовані організації колективного управління (далі - ОКУ) мають право укладати договору з користувачами та збирати винагороди на рахунки такої організації, звертатися до суду від імені та в межах повноважень, отриманих від правовласників. Позивач втратив статус ОКУ, що підтвердило Мінекономіки від 24.04.20 №2301-07/26397-07. Згідно якою Позивач не є організацією колективного управління з 22 квітня 2019 року, що спростовує доводи апеляційної скарги в частині дійсності його свідоцтва ОКУ (копії відповіді міститься в матеріалах справи).

Позивач через 9 місяців з моменту набрання чинності законом №2415 втратив з 22.04.2019 року статус ОКУ, а отже, не мас права надавати дозвіл іншим особам на використання невизначеного переліку творів .

Таким чином не є належним позивачем у справі та не мас права звертатися до суду із стягнення винагороди (роялті), а тому доводи апеляційної скарги є хибними та такими, що вводять в оману апеляційний суд .

ТОВ МИШІ не є суб`єктом авторського права та у ТОВ МИШІ відсутні майнові права якими необхідно здійснювати управління та крім цього, договір доручення передбачає інші повноваження та істотні умови, які між Позивачем та Відповідачем не були погоджені, а сам договір доручення не був укладений .,

Отже, з моменту втрати статусу ОКУ Позивачем, а саме з 22.04.2019 року, у Позивача відсутні будь -які правові підставі для стягнення роялті .

Також, як було вірно зазначено судом першої інстанції, автоматичне отримання статусу повіреного не передбачено Законом, а Позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції не підтверджено належними та допустими доказами у вигляді відповідного договору -доручення із суб`єктом авторського права і (або) суміжних прав, у зв`язку з чим посилання позивача в апеляційній скарзі на наявність в нього, навіть, авторських прав не підтверджується матеріалами справи .

Окрім цього. Договір №КБР- 46/07/16 не є ліцензійним договором, та відповідно до п. 3.1. цього Договору, корисітвач (Відповідач) здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічне виконання, а УЛАСТІ (позивач) надає користувачу на умовах визначених даним договором право (невиключн ліцензію) на публічне виконання творів.

Саме ГС УЛАСП визначено акредитованою організацію колективного управління у сфері розширеного колективного управління - право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912).

У відзиві на апеляційну скаргу міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зазначає, що:

- 22.04.2019 втратили чинність усі раніше видані свідоцтва, окрім свідоцтв тих організацій, які мали станом на 22.04.2019 свідоцтва про визначення організацій колективного управління уповноваженими та свідоцтва про уповноваження організацій колективного управління (разом із відповідними свідоцтвами про облік цих організацій), за якими згідно із Законом 2415 передбачено розширене і обов`язкове колективне управління у відповідних сферах .

- свідоцтво про облік організації колективного управління № 19/2011 від 24.01.2011, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України ПО УЛАСП втратило свою чинність 22.04.2019, ПО УЛАСП не є організацією колективного управління та не уповноважене збирати винагороду у сферах обов`язкового та розширеного колективного управління .

- щодо повноважень ОКУ на збирання винагороди у сферах обов`язкового і розширеного колективного управління, третя особа зазначає, що відповідно закону 2415, не допускається включення до договорів, які укладаються акредитованими організаціями колективного управління, положень відповідно до яких може бути доручено здійснення обов`язкового чи розширеного колективного управління на території України іншим організаціям колективного управління або третім особам .

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 та додаткове рішення від 02.07.2020 у справі №904/640/20 - залишено без руху . Надано строк для усунення недоліків .

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.09.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 та додаткове рішення від 02.07.2020 у справі №904/640/20. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення .

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

24.01.2011 Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" отримала від Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтво про облік організації колективного управління №19/2011. (т.1 а .с. 15)

01.07.2016 року між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі -УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИШІ" (далі -Користувач) укладено договір №КБР-46/07/16 (далі -Договір). (т.1 а.с. 22-25)

Додатком 1 визначено перелік закладів, в яких Користувач здійснює використання Творів . (т.1 ас. 26)

Відповідно до Додатку №2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором складає 1000,00 грн. (т.1 а .с. 27).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді -доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини сторін виникли з укладеного 01.07.2016 року між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (далі-УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МИШІ" (далі-Користувач) договору №КБР-46/07/16 (далі-Договір). (т.1 а.с. 22-25)

Як вбачається з преамбули договору №КБР-46/07/16 УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати право (невиключну ліцензію) на використання в комерційній діяльності музичних творів, а також здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав № 19/2011 від 24 лютого 2011 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки.

В пункті 34 Постанови Пленуму ВСУ від 4 червня 2010 року N 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав міститься наступне роз`яснення:

Суб`єкт авторських і (або) суміжних прав може передати свої майнові права будь-якій іншій особі повністю чи частково.

До договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності в частині, не врегульованій спеціальними нормами, застосовуються загальні положення про правочини (глава 16 ЦК) та про договори (глави 52 та 53 ЦК).

Оскільки інститут ліцензійного договору передбачає надання дозволу на використання об`єктів права інтелектуальної власності, судам слід враховувати, що правоволодільцем можуть надаватись виключні, одиничні, невиключні ліцензії, а також ліцензії іншого виду, що не суперечить закону. При цьому права на використання твору, що надаються за ліцензійним договором, вважаються невиключними, якщо в договорі не передбачено надання виключних прав на використання твору (частина шоста статті 32 Закону N 3792-XII, частина четверта статті 1109 ЦК).

Відповідно до статті 7 Закону України Про авторське право і суміжні права , суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Статтею 45 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України Про авторське право і суміжні права суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організація колективного управління - громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Розширене колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Користувач - будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" визначено, що розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах: 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції.

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління. У випадку існування зазначеного конфлікту інтересів, Комісія визначає за критеріями та в порядку, визначеними частинами 4-10 статті 15 цього закону, додаткову акредитовану організацію для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління.

Одна організація колективного управління може бути акредитована на здійснення розширеного колективного управління у декількох сферах щодо декількох категорій правовласників, за умови відсутності конфлікту інтересів між різними категоріями правовласників.

Відповідно до свідоцтва №19/2011 від 24.01.2011 позивач зареєстрований як приватна організація колективного управління (т.1 а.с. 15).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що на час укладання Договору позивач мав відповідні повноваження на надання невиключної ліцензії на використання в комерційній діяльності музичних творів та здійснення збору винагороди (роялті) за таке використання та на укладання Договору.

06.02.2019 було внесено до Реєстру організацій колективного управління громадську спілку Українська ліга авторських та суміжних прав , а НЕ ПОЗИВАЧА відповідні доводи відповідача є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до стаття 51 Закону України Про авторські та суміжні права , захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України Про авторські та суміжні права , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України Про авторське право і суміжні права , свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

Таким чином, позивач був обізнаний про те, що свідоцтво №19/2011 від 24.01.2011р., видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, втратило чинність з 22 квітня 2019 року на підставі Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» .

Порядок реєстрації і акредитації організації колективного управління визначено розділом ІІІ Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Відповідно до витягу з протоколу № 1 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 6-10 травня 2019року, вирішено акредитувати організацію колективного управління громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав (вул. Євгена Сверстюка, 23, оф.1016, м.Київ, України, 02002, код згідно з ЄДРПОУ 42502769) у сфері розширенного колективного управління - право на справедливу винагороду, спілню для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.

Рішення набирає чинності з дати його затвердження наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. (т.1 а.с.83-85).

Як вбачається зі змісту безкоштовного запиту, позивач у даній справі має організаційно-правову форму Приватна організація (установа, заклад) та ідентифікаційний код юридичної особи 37396233.

Відповідно, акредитація організації колективного управління громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав (вул. Євгена Сверстюка, 23, оф.1016, м.Київ, України, 02002, код згідно з ЄДРПОУ 42502769) Міністерством економічного розвитку і торгівлі України не свідчить про виконання позивачем у справі Приватною організацією Українська ліга авторських і суміжних прав код ЄДРПОУ 37396233 вимог абзацу другого частини 2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВИХ ТА ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України Про авторське право і суміжні права , щодо вчинення дій передбачених частиною четвертою статті 18 цього Закону.

Статтею 18 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено порядок дій щодо внесення змін до Реєстру організацій колективного управління.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виконання ним вимог статті 18 Закону щодо внесення змін до Реєстру організацій колективного управління.

Посилання позивача на положення пункту 6.9 укладеного між сторонами Договору, відповідно до якого у випадку втрати УЛАСПом статусу організації колективного управління цей договір залишається чинним, а УЛАСП автоматично набуває статусу повіреного, що діє на підставі статті 46 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до статті 46 Закону України "Про авторське право і суміжні права", суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб`єктом авторського права і (або) суміжних прав.

В пункті 7 Постанови Пленуму ВСУ від 4 червня 2010 року N 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав міститься наступне роз`яснення:

У справах про захист авторського права і (або) суміжних прав позивачами є: автори творів, їх спадкоємці та особи, які набули права на твори відповідно до договору чи закону (суб`єкти авторського права); виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули суміжні права відповідно до договору чи закону щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники (суб`єкти суміжних прав); інші заінтересовані особи мають право в разі смерті автора та за відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом про охорону недоторканності твору (частина друга статті 439 ЦК).

Відповідно до статті 45 Закону N 3792-XII суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону N 3792-XII організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов`язковим.

Разом з тим така організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду в порядку, передбаченому статтею 45 ЦПК, за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб`єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства. При цьому відповідно до статті 16 ЦПК не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.

Документами, які підтверджують право організації на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, є: свідоцтво про облік організації колективного управління; Статут; договір із суб`єктом авторського права і (або) суміжних прав на управління майновими правами на колективній основі; у певних випадках - договір з аналогічними іноземними організаціями, що управляють такими ж правами, чи довіреність.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів констатує, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності у нього прав на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, а сам позивач не є суб`єктом авторського права в розумінні статті 7 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Твердження апелянта про те, що свідоцтво про облік організації колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права та суміжних прав № 19/2011 від 24 лютого 2011 року діяло і діє є такими, що ґрунтуються на вільному тлумаченні на свою користь норм матеріального права і не відповідають вищезазначеним положенням Закону України Про авторське право і суміжні права

Посилання скаржника на оголошення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства про прийом заяв про акредитацію організацій колективного управління до 12 жовтня 2020 року не впливає на висновки суду щодо недоведеності позивачем факту наявності у нього прав на звернення до суду за захистом авторського і (або) суміжних прав, в зв`язку із чим відхиляються.

Вищенаведене свідчить, що права позивача не порушені, що відповідно, виключає можливість задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки судом встановлено відсутність у позивача відповідних підстав для звернення до суду, колегія суддів не досліджує докази на підтвердження доводів апеляційної скарги про факт використання чи невикористання відповідачем ліцензіатом відповідного об`єкта.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції принципу верховенства права і побудоване на припущеннях, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, носять декларативний характер, в зв`язку із чим відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального права, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, неправильного тлумачення закону, застосування закону, який не підлягав би застосуванню або незастосування закону, який підлягав би застосуванню, в зв`язку із чим, з урахуванням положень частин1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2020 у справі №904/640/20 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на нього, відповідно - без задоволення.

Оскільки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу (т.2 а.с.15), покладаються на Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав".

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 та додаткове рішення від 02.07.2020 у справі №904/640/20 - залишити без задоволення .

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 та додаткове рішення від 02.07.2020 у справі №904/640/20 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. покласти на Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, буд.5, група приміщень 57, офіс №10, код ЄДРПОУ 37396233)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України .

Головуючий суддя М .О. Дармін

Суддя С .Г. Антонік

Суддя І .М. Кощеєв