Рішення

від 16.11.2020 по справі 280/5446/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 листопада 2020 року (12 год. 25 хв.)Справа № 280/5446/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Туяк О.К.,

представників сторін:

позивача -Сіра Е.К.,

відповідача -Голікова Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд.1-а, код ЄДРПОУ 34975392)

про арешт коштів на рахунках платника податків у банках,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: застосувати арешт коштів на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17.12.2019.

Ухвалою суду від 17.12.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №280/5446/19 до набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/5389/19.

Ухвалою суду від 08.10.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.10.2020 відкладено судове засідання на 16.11.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовільнити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не допустив контролюючий орган до проведення перевірки. З огляду на наведене, представник позивача вважає наявними підстави для застосування арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник у банках.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що відповідач не допустив перевіряючих до проведення перевірки, так як вважає наказ про проведення перевірки незаконним. Крім того, зазначає, що позивач не може звертатись із зазначеним позовом, так як у відповідача відсутній податковий борг. Просить відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на адресу відповідача поштою були надіслані письмові запити Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 04.04.2018 №9084/10/08-01-49-01, від 04.06.2018 № 16030/10/08-01, від 30.11.2018 №42927/10/08-01-14-07-13.

Листами без номеру та без дати, отриманими контролюючим органом 09.07.2018 (вх. №26520/10 та №26544/10), від 19.12.2018 №16/47 відповідач повідомив ГУ ДФС про невідповідність його запитів вимогам п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), про відсутність законних та обґрунтованих підстав для надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) та про відмову у їх наданні (звільнення від обов`язку надавати відповідь на такі запити відповідно до абз.18 п.73.3 ст.73 ПК України).

Відповідачем було отримано запит ГУ ДФС від 04.06.2018 №16030/10/08-01 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) . У запиті встановлено недотримання відповідачем норм п. 185.1 ст. 185. пп. а п. 198.1. п. 198.3 ст. 198. ст. 201 ПК України, внаслідок відображення недостовірних даних в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, а саме включення до складу податкового кредиту операцій із придбання товарів, робіт, послуг у TOB БУДІВЕЛЬНА ГРУПА ВАВІЛОН (ЄДРПОУ 41197522), TOB КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ (ЄДРПОУ 41442332), ПрАТ ПРОМЗАПАЛ (ЄДРПОУ 22116175), при цьому, згідно отриманої податкової інформації відсутнє придбання товарів та інформація щодо можливості виробництва (надання) їх власним ресурсом, що унеможливлює здійснення такого постачання.

У зв`язку з цим, та керуючись нормами пп.16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2, 20.1.3 п. 20.1 ст. 20, пункту 1 та 3 абзацу третього, абзацу п`ятого п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ГУ ДФС просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

При цьому запит містить посилання на те, що підставою для його надсилання є результати аналізу даних, що містяться у податковій звітності відповідача, та їх співставлення з відомостями Єдиного реєстру податкових накладних та відповідно до податкової інформації, отриманої і опрацьованої у порядку та відповідно до ст.72.73,74 ПК України.

Листом без номеру без дати, отриманим контролюючим органом 09.07.2018 вх. №26544/10, відповідач повідомив, що вищезазначений запит ГУ ДФС складений з порушенням норм податкового законодавства, і тому він звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, також повідомлено, що у разі отримання обґрунтованого запиту, у відповідності до вимог п.73.3 ст.73 ПК України, підприємство надасть усю витребувану інформацію.

Відповідачем було отримано запит ГУ ДФС від 30.11.2018 №42927/10/08-01-14-07-13 Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) . У запиті встановлено недотримання відповідачем норм пп. а п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 ПК України, внаслідок документального оформлення господарських операцій з придбання у ТО В ЛОТУС СІТІ (ЄДРПОУ 42153622) за серпень 2018 року. у яких відсутнє придбання товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, що призвело до недостовірності даних визначення суми податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за серпень 2018 року N29199430721 від 19.09.2018 та, як наслідок, заниження сум податку на додану вартість по розрахункам за звітний період.

У зв`язку з цим, та керуючись нормами пп.16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пункту 1 та 3 абзацу третього, абзацу п`ятого п. 73.3 ст. 73. пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ГУ ДФС просило протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

Запит містить також посилання на те, що підставою для його надсилання є результати аналізу показників, що містяться у податковій звітності відповідача, даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст.72,73.74 ПК України.

Листом № 16/47 від 19.12.2018 відповідач повідомив, що вищезазначений запит ГУ ДФС у Запорізькій області складений з порушенням норм податкового законодавства, і тому він звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, також повідомлено, що у разі отримання обґрунтованого запиту, у відповідності до вимог п.73.3 ст.73 ПК України, підприємство надасть усю витребувану інформацію.

10.01.2019 представнику позивача за довіреністю було вручено наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області №50 від 09.01.2019 Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник .

Ознайомившись із підставами призначення проведення перевірки та текстом наказу №50 від 09.01.2019, відповідачем повідомлено посадову особу відповідача Афєндікова С.В. , що призначення і проведення перевірки на підставі зазначеного наказу є незаконним, оскільки відповідно до приписів визначених п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме: у зв`язку із невідповідністю підстав для проведення перевірки, передбачених п.78.1.4 ст.78 Податкового кодексу України, зазначених у наказі №50 від 09.01.2019 про її проведення, підставам наведеним у запитах про надання інформації, реквізити яких у ньому відображено.

У зв`язку із цим головним державним ревізором-інспектором Афєндіковим С.В. складено акт №37/08-01-14-07 від 10.01.2019 про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, який також був підписаний представником підприємства за довіреністю.

Відповідач вважаючи протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області з призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №50 від 09.01.2019, а сам наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання дій протиправними та скасування наказу. Рішенням суду від 13.03.2019 по справі №280/213/19 у задоволенні позовної заяви відповідача було відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповіжач подав апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 по справі №280/213/19 апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2019 - без змін.

31.10.2019 директору ТОВ ТД Запоріжпідшипник було вручено наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області №595 від 30.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Торговий дім Запоріжпідшипник . При цьому підставами для проведення такої перевірки було вказано наступне: на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , положення про ГУ ДПС у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14, наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 29.08.2019 №10 Про початок діяльності Головного управління ДПС у Запорізькій області , постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 по справі №280/213/19 за позовом ТОВ Торговий дім Запоріжпідшипник до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу та з урахуванням переданих матеріалів від ГУ ДФС у Запорізькій області, та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України .

Разом із копією зазначеного наказу було пред`явлено направлення на проведення перевірки №410 від 30.10.2019 на головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області Афєндікова Сергія Володимировича .

Ознайомившись із підставами призначення проведення перевірки та текстом наказу №595 від 30.10.2019, директором відповідача було повідомлено посадову особу відповідача Афєндікова С.В. , що призначення і проведення перевірки на підставі зазначеного наказу є незаконним, відповідно до приписів визначених п.81.1 ст.81 ПК України, а саме у зв`язку із невідповідністю підстав для проведення перевірки, передбачених п.78.1.4 ст.78 ПК України, підставам зазначеним у наказі №595 від 30.10.2019 про її проведення.

У зв`язку із цим головним державним ревізором-інспектором Афєндіковим С.В. складено акт №226 від 31.10.2019 про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, який також був підписаний директором підприємства.

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску до проведення фактичної перевірки контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

При цьому, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник звернулось Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізької області про визнання протиправними дій з призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 595 від 30.10.2019, визнання протиправним та скасування наказу № 595 від 30.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 позов задоволено, визнано протиправними дії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо призначення проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТД Запоріжпідшипник на підставі наказу № 595 від 30.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник ; визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Запорізькій області № 595 від 30.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник ; стягнуто на користь ТОВ Торговий дім Запоріжпідшипник сплачену суму судового збору в розмірі 3842 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі № 280/5389/19 задоволено.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 в справі № 280/5389/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник до Головного управління ДПС у Запорізької області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій скасувано.

Ухвалено в справі № 280/5389/19 нове судове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник до Головного управління ДПС у Запорізької області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій відмовлено.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Виходячи з аналізу наведеного правового регулювання, суд дійшов висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Положення п.94.2 ст. 94 ПК України визначають перелік обставин, при з`ясуванні яких застосовується арешт майна.

Так, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, правомірність наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 595 від 30.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підтверджено постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 року по справі № 280/5389/19, яка набрала законної сили.

Суд також зауважує, що Верховний Суд в постановах від 27.11.2018 року у справі №820/1929/17 (адміністративне провадження К/9901/40847) та від 12.02.2019 року по справі №820/2455/18 (касаційне провадження № К/9901/68653/18) висловлював правову позицію щодо підстав застосування адміністративного арешту майна платника податків.

У вказаних вище постановах Верховний Суд зазначив, що приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.11.2018 року у справі №820/1929/17, від 12.02.2019 року по справі №820/2455/18, від 12.04.2019 року по справі №820/2564/17, від 14.05.2019 року по справі №813/1910/17, від 23.05.2019 року по справі №813/854/18, а також від 28.05.2019 року по справі №813/3943/17 враховано судом при розгляді даної справи згідно ч.5 ст. 242 КАС України.

Відносно посилань відповідача у відзиві на відсутність підстав для накладення арешту на кошти, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Суд зазначає, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З огляду на викладене, є помилковими твердження відповідача у відзиві про наявність у контролюючого органу права звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, лише у разі наявності податкового боргу.

В даному випадку предметом доказування по справі є не наявність або відсутність податкового боргу, а наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та як наслідок - наявність чи відсутність у відповідача підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Беручи до уваги, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено фахівцям ГУ ДПС у Запорізькій області у допуску до перевірки, суд приходить до висновку, що у спірних відносинах наявні підстави для накладення арешту на кошти ТОВ ТД Запоріжпідшипник , передбачені ст. 94 ПК України.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Враховуючи положення ПК України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до ч.2 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Таким чином, з урахуванням змісту ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Отже, повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків, так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

Зазначена правова позиція міститься в роз`ясненнях, викладених в листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 №642/12/13-13.

З огляду на те, що у податкового органу були наявні законні підстави для проведення фактичної перевірки відповідача призначеної згідно наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 595 від 30.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та враховуючи підтвердження правомірності наказу ГУ ДПС у Запорізькій області постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 року по справі № 280/5389/19, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд.1-а, код ЄДРПОУ 34975392) - задовольнити.

Застосувати арешт коштів на рахунках платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Запоріжпідшипник у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 19.11.2020.

Суддя О.В. Конишева