Постанова

від 13.05.2021 по справі 280/5446/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2021 року справа № 280/5446/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі №280/5446/19 (суддя Конишева О.В., повний текст рішення складено 19.11.2020р.) за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник про арешт коштів на рахунках платника податків у банках,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник (далі - відповідач), в якому просило суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року позовні вимоги було задоволено. Суд застосував арешт коштів на рахунках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Запоріжпідшипник» у банках, обслуговуючих такого платника податків.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. У скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, помилкове застосування норм матеріального права, неналежну оцінку доказів, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що у відповідача були законні підстави для недопуску представників контролюючого органу до перевірки. Після закінчення судового розгляду справ з оскарження наказу на перевірку, відповідач повідомив ГУ ДПС у Запорізькій області про відкликання своєї відмови від проведення документальної перевірки за наказом №595 від 30.10.2019р та згоду забезпечити доступ для проведення такої перевірки. Судом не була надана належна оцінка вказаним обставинам, що призвело до неправильного вирішення спору. Відповідач вважає, що суд мав би з`ясувати чи усунуто причини, які слугували підставою для застосування адміністративного арешту коштів платника.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, наполягав на задоволенні скарги, скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача прохав суд апеляційної інстанції залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області (правонаступником є Головне управління ДПС у Запорізькій області) на адресу відповідача поштою були надіслані письмові запити «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» від 04.04.2018 №9084/10/08-01-49-01 (а.с.50-51), від 04.06.2018 № 16030/10/08-01 (а.с.56-57), від 30.11.2018 №42927/10/08-01-14-07-13 (а.с.63-65).

Листами відповідач повідомив ГУ ДФС про невідповідність його запитів вимогам п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), про відсутність законних та обґрунтованих підстав для надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) та про відмову у їх наданні (звільнення від обов`язку надавати відповідь на такі запити відповідно до абз.18 п.73.3 ст.73 ПК України) (а.с. 52-55, 58-62, 66-69).

Всі запити містили посилання на те, що підставою для їх надсилання є результати аналізу показників, що містяться у податковій звітності відповідача, даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст.72,73.74 ПК України.

10.01.2019 представнику відповідача за довіреністю було вручено наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області №50 від 09.01.2019 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» (а.с.43-44).

Ознайомившись із підставами призначення проведення перевірки та текстом наказу №50 від 09.01.2019, представником відповідача повідомлено посадову особу контролюючого органу, що призначення і проведення перевірки на підставі вказаного наказу є незаконним, а Товариство має намір оскаржити наказ до суду.

Головним державним ревізором-інспектором Афєндіковим С.В. було складено акт №37/08-01-14-07 від 10.01.2019 про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.47-48).

Відповідач, вважаючи протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області з призначення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №50 від 09.01.2019, а сам наказ незаконним, звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування наказу.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.03.2019 у справі №280/213/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 104-114).

31.10.2019 директору ТОВ «ТД Запоріжпідшипник» було вручено наказ Головного управління ДПС у Запорізькій області №595 від 30.10.2019 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Запоріжпідшипник» . При цьому, підставами для проведення такої перевірки було вказано: розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби» , положення про ГУ ДПС у Запорізькій області, затверджене наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14, наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 29.08.2019 №10 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Запорізькій області» , постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №280/213/19 за позовом ТОВ «Торговий дім «Запоріжпідшипник» до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу та передані матеріали від ГУ ДФС у Запорізькій області, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (а.с. 8).

Разом із копією наказу було пред`явлено направлення на проведення перевірки №410 від 30.10.2019 на головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Запорізькій області ОСОБА_1 (а.с.9).

Ознайомившись із підставами призначення перевірки та текстом наказу №595 від 30.10.2019, директором відповідача було повідомлено посадову особу контролюючого органу, що призначення і проведення перевірки на підставі вказаного наказу є незаконним, відповідно до приписів визначених п.81.1 ст.81 ПК України.

Головним державним ревізором-інспектором Афєндіковим С.В. складено акт №226 від 31.10.2019 про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки, який також був підписаний директором підприємства (а.с.10).

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску до проведення перевірки, контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» також звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізької області про визнання протиправними дій з призначення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу № 595 від 30.10.2019, визнання протиправним та скасування наказу № 595 від 30.10.2019.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 позов Товариства було задоволено, визнано протиправними дії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» на підставі наказу № 595 від 30.10.2019 та скасовано сам наказ № 595 від 30.10.2019.

Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 280/5389/19 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове судове рішення. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» до Головного управління ДПС у Запорізької області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій відмовлено (а.с.104-114).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов у даній справі, вказав, що відповідачем було необґрунтовано відмовлено фахівцям ГУ ДПС у Запорізькій області у допуску до перевірки, а тому наявні підстави, передбачені ст. 94 ПК України, для накладення арешту на кошти ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків, відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування: або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Арешт на кошти платника податків накладається судом за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення п.94.2 ст. 94 ПК України визначають перелік обставин, при з`ясуванні яких застосовується арешт майна.

Так, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Правомірність наказів як №50 від 09.01.2019 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» , так і № 595 від 30.10.2019 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» підтверджено рішеннями судів, що набрали законної сили.

Стосовно доводів відповідача про відсутність підстав для накладення арешту на кошти, визначених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена норма закону встановлює як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації таких повноважень. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість, підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України врегульовано інше коло правовідносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому у виключному випадку - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З огляду на викладене, є помилковими твердження відповідача про наявність у контролюючого органу права звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, лише у разі наявності податкового боргу.

В даному випадку предметом доказування по справі є не наявність або відсутність податкового боргу, а наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та як наслідок - наявність чи відсутність у відповідача підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.

Оскільки відповідачем було необґрунтовано відмовлено фахівцям ГУ ДПС у Запорізькій області у допуску до перевірки, у суду були підстави, передбачені ст. 94 ПК України, для накладення арешту на кошти ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» .

Той факт, що відповідач наразі не заперечує проти проведення перевірки контролюючим органом та направив відповідне повідомлення-заяву позивачу про відкликання своєї відмови від проведення документальної перевірки за наказом №595 від 30.10.2019р, не спростовує висновків суду про існування законних підстав на час звернення позивача до суду для застосування до відповідача такого способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, як арешт коштів на рахунках платника податків.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними матеріалами справи, з огляду на що, суд апеляційної інстанції їх відхиляє.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави як для задоволення скарги, так і для скасування рішення у даній справі.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Запоріжпідшипник - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 280/5446/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак