Рішення

від 19.11.2020 по справі 400/1450/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа № 400/1450/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Дункан Ойл , вул. Харчука, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.03.2020 р. № 00003443202, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Дункан Ойл (далі - позивач, ТОВ ТД Дункан Ойл ) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) від 23.03.2020 року № 00003443202.

Ухвалою від 06.04.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскільки позивач має ліцензії на зберігання пального в акцизному складі та на право торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі (з пересувних акцизних складів), жодних порушень діючого законодавства не мало місця і дії позивача повністю відповідають положенням ПК України та Закону України № 481.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що перевіркою встановлено, що позивач здійснює зберігання та оптову торгівлю пального за місцем торгівлі: вул. Харчова, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область без отримання ліцензії на право потової торгівлі на таке місце оптової торгівлі. Отже, податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ ТД Дункан Ойл зареєстровано як юридична особа 22.12.2000 року та перебуває на обліку в органах ДПС України з 09.01.2001 року. Види господарської діяльності, що здійснює товариство, за КВЕД: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

У період з 12.02.2020 року по 25.02.2020 року посадовими особами ГУ ДПС здійснено фактичну перевірку ТОВ ТД Дункан Ойл з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів з 01.07.2019 року по 25.02.2020 року.

За результатами перевірки складено Акт від 25.02.2020 року № 36/14-29-32-02/31257747 (далі - Акт перевірки), висновками якого встановлено, що на порушення ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 року № 481 (далі та раніше за текстом - Закон України № 481) ТОВ ТД Дункан Ойл здійснює реалізацію пального з місця оптової торгівлі% вул. Харчова, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область.

Позивачем 12.03.2020 року подано заперечення на Акт перевірки (вих. № 85), за результатами розгляду яких ГУ ДПС 19.03.2020 року надано Відповідь № 1362/10/14-29-32-02-06 щодо результатів розгляду заперечень до Акту перевірки, якою змін до Акту перевірки не внесено.

23.03.2020 року відповідачем, на підставі Акту перевірки, складено податкове повідомлення-рішення № 00003443202, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 500000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив його до суду.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Як вбачається з Акту перевірки, з метою реалізації придбаного у постачальників пального, позивачем укладено типові договори поставки, відповідно до умов яких ТОВ ТД Дункан Ойл зобов`язує поставити, а покупці - прийняти та оплатити товар (ПММ) в кількості, передбаченої Актом передачі нафтопродуктів.

Перевіркою встановлено, що при оформленні товарно-транспортних накладних пунктом навантаження вказано: вул. Харчова, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область.

Таким чином перевіркою встановлено, що ТОВ ТД Дункан Ойл здійснює зберігання та оптову реалізацію пального з місця оптової торгівлі за адресою: вул. Харчова, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область без отримання ліцензії на право торгівлі на таке місце оптової торгівлі.

Факт відвантаження з місця торгівлі відповідно до Акту перевірки підтверджується наданими до перевірки товарно-транспортними накладними.

Відповідно до ст. 15 Закону України № 481суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно. А за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.

Позивачем будо придбано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі - реєстраційний № 990614201901062, термін дії: з 02.07.2019 року по 02.07.2024 року, - що підтверджується Актом перевірки.

У відповідності до ст. 1 Закону України № 481, оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Отже, Законом України № 481 визначено, що оптова торгівля пальним має місце лише у випадку реалізації пального суб`єктам роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим суб`єктами. Іншими словами, оптова торгівля має місце у випадку, коли господарська операція має наслідком перехід права власності на пальне до іншої особи.

Таким чином, Законом України № 481 визначено, що оптова торгівля це не просто реалізація, а реалізація з передачею права власності на товар.

Разом з тим, відповідно до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Таким чином, ПК України встановлює, що реалізацією є навіть передача пального зі свого акцизного складу до свого ж акцизного складу пересувного чи власного споживання.

Отже, ПК України та Закон України № 481 розділяють поняття оптова торгівля пальним та реалізація пального і їх ототожнювати неможливо.

Будь-які дії з підакцизними товарами (в тому числі з пальним) повинні відображатись в акцизних накладних відповідно до порядку їх заповнення що передбачено ст. 231 ПК України.

Так, відповідно до п. 231.3 ст. 231 ПК України, акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального або спирту етилового чи в день реалізації пального або спирту етилового при кожній повній або частковій операції з реалізації пального або спирту етилового.

Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу:

для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, у тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування пального або спирту етилового;

будь-яким іншим особам - не платникам податку;

б) з акцизного складу пересувного:

для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового;

будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов`язана скласти акцизну накладну в двох примірниках у разі реалізації пального або спирту етилового:

а) з акцизного складу до іншого акцизного складу, в тому числі через трубопровід або з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового таким інший акцизний склад уже відомий;

б) з акцизного складу до акцизного складу пересувного;

Особа, яка склала акцизну накладну в двох примірниках, зобов`язана зареєструвати перший примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник такої акцизної накладної в день її складання надіслати розпоряднику акцизного складу - отримувачу пального або спирту етилового.

Розпорядник акцизного складу/розпорядник акцизного складу пересувного - отримувач пального або спирту етилового зобов`язаний зареєструвати другий примірник такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних після реєстрації першого примірника такої акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний.

Якщо платник податку одночасно є особою, яка реалізує та отримує пальне або спирт етиловий, складання та реєстрація акцизних накладних у двох примірниках здійснюються у встановленому цим пунктом порядку для складання та реєстрації акцизних накладних у двох примірниках.

Відповідно до пп. 14.1.6-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для, зокрема:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом а пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України).

Згідно пп. 14.1.224-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розпорядник акцизного складу пересувного - суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

При переході від одного суб`єкта господарювання до іншого права власності на пальне або спирт етиловий, що переміщується та/або зберігається у транспортному засобі, відбувається зміна розпорядника акцизного складу пересувного.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб`єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Аналізуючи викладені норми законодавства, можливо зробити наступні висновки:

1) Реалізація пального є складовою оптової торгівлі пальним, але сама по собі реалізація самостійно не може кваліфікуватись як торгівля .

Неможливо продати самому собі товар - покупець і продавець не може бути однією особою, наприклад реалізація шляхом відвантаження зі свого акцизного складу на свій пересувний акцизний склад, переміщення пального для власних потреб, не може кваліфікуватись як торгівля.

Відповідно до наведених норм ст. 1 Закону України № 481 торгівля пальним це передача права власності на пальне іншій особі;

2) Якщо операція з реалізації пального здійснюється з акцизного складу до пересувного акцизного складу, має складатись акцизна накладна, яка реєструється у передбаченому ПК України порядку;

3) Реалізація особою пального зі свого акцизного складу до пересувного акцизного складу, розпорядником якого є ця особа, не є торгівлею пальним;

4) Кому б не належав транспортний засіб, який використовується для переміщення пального і за чий рахунок він би не здійснював перевезення пального, він набуває статусу пересувного акцизного складу, розпорядником якого є платник акцизного податку та власник пального;

5) Перевізник, що здійснює транспортування пального не є розпорядником пересувного акцизного складу.

Отже, для того щоб зробити висновок про те, що завантаження пального з акцизного складу в якому воно зберігається в пересувний акцизний склад (бензовоз), який потім переміщує це пальне до покупця, є оптовою торгівлею пальним, відповідач мав довести належними та допустимими доказами в акті перевірки наступні обставини: в позивача не має ліцензії на зберігання пального; позивач не має ліцензії на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі (з пересувного оптового складу); позивач при завантаженні пального з акцизного складу в пересувний акцизний склад (бензовоз) не оформив та не зареєстрував акцизну накладну; первинними документами (товарна накладна, акт прийому - передачі товару, акцизна накладна) підтверджується перехід права власності на пальне до покупця в момент завантаження пересувного акцизного складу (бензовозу) пальним на складі зберігання позивача.

Наведені обставини в Акті перевірки не містяться, жодним доказом з боку відповідача не підтверджені.

З матеріалів справи вбачається, що з акцизного складу позивача, розташованого за адресою: вул. Харчова, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область пальне завантажувалось в пересувні акцизні склади (бензовози), розпорядником яких є позивач. Дані операції були зафіксовані в акцизних накладних, які були зареєстровані в державному реєстрі.

В подальшому, пересувний акцизний склад переміщував паливо до покупців, де паливо передавалось з пересувного акцизного складу покупцям. Дані операції також зафіксовані належним чином зареєстрованими акцизними накладними та первинними бухгалтерськими документами (товарними накладними, актами прийому-передачі).

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки позивач має ліцензії на зберігання пального в акцизному складі та на право торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі (з пересувних акцизних складів), позивачем надано усі необхідні докази в підтвердження правомірності здійснених операцій, суд не вбачає в його діях порушення вимог ПК України та Закону України № 481.

Крім того, відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481 відповідальність у вигляді штрафу накладається саме за оптову торгівлю пальним без ліцензії, а не за оптову реалізацію пального без ліцензії.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім Дункан Ойл (вул. Харчука, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, код ЄДРПОУ 31257747) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 23.03.2020 року № 00003443202.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний Дім Дункан Ойл (вул. Харчука, 35, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область, 55601, код ЄДРПОУ 31257747) судові витрати у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.11.2020 року.

Суддя О.В. Малих