Рішення

від 19.11.2020 по справі 400/1298/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа № 400/1298/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Приватного підприємства Трейдопт Компани , вул. Кагатна, 1-К,Миколаїв,54007 до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003 про:визнання протиправнимм та скасування рішення від 26.012.2019 р. №UA508000/2019/000025/2, картки відмови від 26.12.2019 р. №UA508280/2019/00010, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Трейдопт Компани (далі - позивач, ТОВ Трейдопт Компани ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA508000/2019/000025/2 від 26.12.2019 року та картки відмови у митному оформленні № UA508280/2019/00010 від 26.12.2019 року.

Ухвалою від 09.04.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані ним разом з електронною митною декларацією документи для визначення вартості автомобіля не містили розбіжностей, в них були відсутні ознаки підробки та їх зміст мав достатні відомості на підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позву просив відмовити. В своєму відзиві Митниця зазначила, що У зв`язку з відсутністю цінової інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовувався. У зв`язку з відсутністю інформації щодо ціни одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов`язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, компонентів, зазначених у ст. 62 МК України, метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосовувався. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості товарів, надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені та складається із сум, зазначених у ст. 63 МК України, метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не застосовувався. Митницею відповідно до статті 64 МК України визначено митну вартість із застосуванням резервного методу на підставі інформації, зазначеної у ПІК ЄАІС ДФС.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

17.12.2019 року позивачем придбано в Грузії автомобіль LEXUS ES 350 VIN - НОМЕР_1 за 29278 доларів США, що підтверджується угодою № 1740034 від 17.12.2019 року 17.12.2019 року.

З метою здійснення цінової експертизи угоди купівлі-продажу транспортного засобу, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України (далі та раніше за текстом - МК України), позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Відповідно до звіту експерта № 223 від 23.12.2019 року вартість автомобіля, без урахування митних платежів, становить 32061,15 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення автомобіля, позивач уклав договір № 534 від 19.12.2019 року з митним брокером ТОВ Логос-Фортуна-Брокер .

24.12.2019 року митним брокером до митного поста Костянтинівка подано електронну митну декларацію № UA508280/2019/000713.

Заявлена митна вартість у митній декларації визначена митним брокером за резервним методом та становила 32616,15 доларів США, з яких: 32061,15 доларів США - вартість автомобіля відповідно до звіту експерта № 223 від 23.12.2019 року; 555 доларів США - транспортні витрати.

До декларації було додано: інвойс №16.12/8070 від 16.12.2019 року; акт про проведення огляду № UA508280/2019/539 від 22.12.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.04.2019 року; калькуляцію транспортних витрат № б/н від 22.12.2019 року; звіт експертного автотоварознавчого дослідження № 223 від 23.12.2019 року; договір доручення (надання послуг митного брокера) № 534 від 19.12.2019 року; скріншот (фото) з аукціону в США від 24.12.2019; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу № UA.013.21629-19 від 23.12.2019 року.

26.12.2019 року відповідачем сформовано та надіслано позивачу електронне повідомлення про витребування додаткових документів для митної вартості та її складових частин, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (страхування, транспортних витрат з розшифровкою маршруту, витрати понесені при зняті з обліку транспортного засобу, комісійні та брокерська винагорода); копію митної декларації країни відправлення; бухгалтерську документацію щодо транспортних та страхових витрат; банківські платіжні документи, що стосуються оплати за оцінюваний товар; каталоги, специфікації виробника товару.

Митним брокер електронним повідомленням до м/п Костянтинівна надіслав:

1) рахунок-фактуру № 17955_М від 18.12.2019 року, що підтверджує вартість перевезення автомобіля у розмірі 555 доларів США;

2) лист ФОП ОСОБА_1 від 26.12.2019 року, яким роз`яснено, що в розрахунках фактичний пробіг було прийнято з даних акту митного огляду на перетині митного кордону, який склав 2181 км. Розрахунок було проведено з використанням програмного продукту Don Rest, а саме: фактичний пробіг автомобіля 2181 км., нормативний пробіг в рік 24800 км., строк експлуатації автомобіля 1,146 року або 13 місяців. Таким чином значення пробігу в рік складає 2181/1,146=1903 км. в рік, різниця між фактичним та нормативним пробігом складає 1903-24800=-22897 км. недопробігу, що відповідає коефіцієнту коригування +8,2%;

3) митну декларацію країни відправлення № 69050/1740034 від 17.12.2019 року;

4) заяву ПП Трейдопт Компані від 26.12.2019, в якій зазначено, що:

- договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з угодою №1740034 від 17.12.2019 року не укладався;

- платежі третім особам на користь продавця товару не здійснювались, так, як не передбачені угодою №1740034 від 17.12.2019 року;

- комісійні, посередницькі послуги пов`язані із виконанням умов угодою №1740034 від 17.12.2019 року не надавались;

- страхування автомобіля LEXUS ES 350, VIN - НОМЕР_1 не здійснювалось;

- в акті про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів №UA508280/2019/539 від 22.12.2019 інспектором ВМО №3 м/п Чорноморський невірно зазначено робочий об`єм циліндрів двигуна автомобіля LEXUS ES 350, VIN - НОМЕР_1 , а саме 3500 см.куб., замість 3456 см.куб. Робочий об`єм циліндрів двигуна автомобіля LEXUS ES 350, VIN - НОМЕР_1 становить 3456 см.куб., що підтверджується сертифікатом відповідності №UA.013.21629-19 від 23.12.2019 року та звітом експерта № 223 від 23.12.2019 року.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2019 року № UA508000/2019/000025/2, яким збільшено митну вартість ввезеного транспортного засобу до 34908,00 доларів США.

Як зазначено в даному рішенні, метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується у зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (страхові витрат, транспортні витрати з розшифровкою маршруту, страхування, витрати понесені при зняті з обліку транспортного засобу, комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів), транспортні витрати, зазначені особисто одержувачем товару про транспорті витрати, не підтверджені жодним документом (квитанціями, накладними тощо), відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; надані документи містять розбіжності щодо робочого об`єму двигуна транспортного засобу, а саме: між сертифікатом відповідності та актом огляду від 24.12.2019 року № UA508280/2019/539; експертом у звіті від 24.12.19 року № 223 порушено методику обрання джерела інформації для розрахунку митної вартості, зазначені недостовірні відомості щодо фактичного пробігу транспортного засобу, також в наданому звіті експертом не вірно визначено величне значення недопробігу, що фактично впливає на розрахунок збільшення ринкової вартості КТЗ. Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), (МД № UA500650/2019/63694 від 20.11.2019 року).

26.12.2019 року Митнецею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508280/2019/00010.

З метою розмитнення товару позивач подав електронну митну декларацію від 26.12.2019 року № UA508000/2019/000813, в якій вартість ввезеного товару визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення.

Одночасно з цим, оскільки позивач не погоджується з коригуванням митної вартості товару, товариство звернулось до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч. 2 цієї статті.

Як визначено в ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 року по справі № 814/921/17.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно приписів ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, виходив із того, що позивачем заявлено митну вартість за основним методом - за ціною договору (так зазначено у самому оскаржуваному рішенні), а подані документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Таку позицію суд вважає хибною, оскільки декларантом заявлено митну вартість товару не за ціною договору, а за резервним методом - вартість, визначена експертом у звіті від 24.12.2019 року № 223. Уклавши договір купівлі-продажу транспортного засобу, позивач не повинен був подавати рахунок-фактуру, а інші платіжні документи - лише за наявності. Решта витребуваних відповідачем документів не є обов`язковими та не передбачені ч. 2 ст. 53 МК України.

Твердження відповідача щодо розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення, не знайшли свого підтвердження.

Так, маршрут транспортування автомобіля вказано в калькуляції транспортних витрат від 22.12.2019 року: Батумі, Грузія - п/п Чорноморський морський торговельний порт , Україна. Вказано, що страхування автомобіля не здійснювалось. Чинним законодавством не передбачено обов`язкове врахування у митній вартості витрат на зняття автомобіля з обліку. Розмір транспортних витрат у сумі 555,00 доларів США зазначено у калькуляції та в інвойсі.

Розбіжність в інформації про об`єм двигуна сталася не з вини позивача, а внаслідок помилки інспектора при складанні акта огляду від 23.12.2019 року. Офіційним документом, який визначає технічні характеристики транспортного засобу, у тому числі й робочий об`єм двигуна автомобіля, є сертифікат відповідності щодо індивідуального застереження колісного транспортного засобу. Допущення помилки при складанні акта огляду не може нести для позивача негативних наслідків, оскільки в митній декларації об`єм двигуна вказано відповідно до інформації сертифіката відповідності від 23.12.2019 року.

Твердження відповідача про порушення експертом методики обрання джерела інформації при розрахунку митної вартості нічим не обґрунтовані та відхиляються судом. Розрахунок вартості автомобіля здійснено ФОП ОСОБА_1 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та діючий сертифікат суб`єкта оціночної діяльності. Відповідач не зазначив яка саме методика, застосована експертом, була неправильно обрана, а якою методикою користувався сам відповідач і чи має відповідач повноваження піддавати сумніву експертний висновок.

На запит митниці позивач надавав письмові пояснення експерта щодо розрахунку пробігу.

Крім того, позивачем придбано автомобіль на вторинному ринку, який має індивідуальні недоліки та особливості. Так, відповідно до акта про проведення огляду автомобілю №UA508280/2019/539 від 22.12.2019 року та звіту експерта № 223 від 23.12.2019 року, автомобіль відновлений після ДТП, має пошкодження лакофарбового покриття кузова, забруднення салону та сидінь.

Митну вартість ввезеного автомобіля відповідач визначив на рівні за ціною товару, який ввозився на митну територію України за митною декларацією від № UA500650/2019/63694 від 20.11.2019 року.

При цьому, відповідач не обґрунтував правомірність застосування такого методу з урахуванням того, що автомобіль є вживаним, після ДТП, має індивідуальні пошкодження та ступінь зносу, а тому інший автомобіль з аналогічними технічними характеристиками, але відмінним станом не обов`язково матиме таку ж вартість.

З огляду на зазначене, суд вважає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення в рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Таким чином, відповідач не спростував митну вартість товару, вказану декларантом, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити числові значення складових митної вартості. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості, судом не встановлено.

Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства Трейдопт Компани (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 37844708) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA508000/2019/000025/2 від 26.12.2019 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508280/2019/00010 від 26.12.2019 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) на користь Приватного підприємства Трейдопт Компани (вул. Кагатна, 1-К, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 37844708) судові витрати у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.11.2020 року.

Суддя О.В. Малих