Рішення

від 19.11.2020 по справі 400/1187/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. Справа № 400/1187/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Стильгруп , вул. Миколаївська, 11-А, м. Миколаїв, 54034 до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування ППР від 28.02.2020р. № 0002250508, №0002260508, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стильгруп (далі - позивач, ТОВ Стильгруп ) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДПС) від 28.02.2020 року № 00002250508 та № 00002260508.

Ухвалою від 18.03.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що позивачем було надано особам, які здійснювали перевірку, усі первинні та інші необхідні документи, що підтверджують факт поставки на його адресу товарів та послуг від ТОВ Мегаполіс Буд , ТОВ Грандис-Лайн , ТОВ Пролоджі , ПП Тарентс та використання цих товарів та послуг у власній господарській діяльності. А саме: використання результатів капремонту орендованого нерухомого майна для впровадження господарської діяльності - розташування власного виробництва; реалізація придбаних товарів промислового призначення на адресу покупців.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що в результаті допущеня ТОВ Стильгруп порушень податкового законодавства, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість (також - ПДВ) встановлено його заниження на загальну суму 323089,00 грн. та завищення від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 927,00 грн. Господарські операції, які відображені контрагентами позивача у первинних документах не відбулись у дійсності. Податкові повідомлення-рішення складені ГУ ДПС у відповідності до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ Стильгруп зареєстровано як юридична особа 04.04.2013 року та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України з 05.04.2013 року. Види діяльності товариства згідно до КВЕД: 14.12 Виробництво робочого одягу (основний); 13.30 Оздоблення текстильних виробів; 14.13 Виробництво іншого верхнього одягу; 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів; 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 20.01.2020 року по 24.01.2020 року уповноваженими особами ГУ ДПС здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Стильгруп , за результатами якої складено Акт від 31.01.2020 року № 100/14-29-05-08/38623161 (далі - Акт перевірки).

Висновками Акту перевірки встановлено порушення ТОВ Стильгруп :

-п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 323089,00 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року - на суму 193073,00 грн.; за лютий 2018року - на суму 24966,00 грн.; за квітень 2019 року - на суму 105050 грн.;

- п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2017 року на загальну суму 927,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем 28.02.2020 року сформовані та надіслані позивачу податкові повідомлення-рішення:

-№ 00002250508, яким ТОВ Стильгруп збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 323089,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80772,25 грн.;

- № 00002260508, яким до ТОВ Стильгруп застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 927,00 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, ГУ ДПС формує висновки щодо порушення позивачем норм ПК України виходячи з наступного:

-не надано пояснень та документального підтвердження щодо погодження/непогодження з орендодавцем здійснення ремонтних робіт орендованого нерухомого майна;

- інформація, яка міститься у первинних документах є недостовірною та суперечливою (у деяких видаткових накладних відсутні дані посадових осіб, що відповідальні за здійснення господарських операцій);

- не встановлено легального джерела походження товарів, матеріалів та послуг, які були придбані позивачем у ТОВ Мегаполіс Буд , ТОВ Грандис-Лайн , ТОВ Пролоджі , ПП Тарентс у зв`язку з не встановленням придбання у перевіряємий період вказаними постачальниками товарів та послуг відповідної номенклатури;

- відсутні або містять суперечливі дані товарно-транспортні накладні на транспортування придбаних ТМЦ;

- господарські операції з надання платнику податків послуг (виконання підрядних робіт) від ТОВ Мегаполіс Буд , ТОВ Грандис-Лайн , ТОВ Пролоджі , ПП Тарентс мають нереальний характер у зв`язку з відсутністю у вищевказаних постачальників необхідного управлінського та технічного персоналу, основних засобів, достатніх виробничих активів і матеріальних ресурсів;

- законність діяльності постачальників викликає сумнів у зв`язку з наявністю в провадженні органів правопорядку ряду кримінальних проваджень, де вони фігурують як суб`єкти, що були використані в схемах по переводу безготівкових коштів в готівку, формування витрат та податкового кредиту для інших суб`єктів підприємницької діяльності без фактичного здійснення господарських операції.

Отже, як зазначає ГУ ДПС, позивачем не доведено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг у вищевказаних контрагентів-постачальників.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Позивачем були надані особам, що здійснювали перевірку, усі первинні та інші необхідні документи, що підтверджують факт реальної поставки на його адресу товарів та послуг від ТОВ Мегаполіс Буд , ТОВ Грандис-Лайн , ТОВ Пролоджі , ПП Тарентс та використання цих товарів та послуг у власній господарській діяльності, а саме - використання результатів капремонту орендованого нерухомого майна для впровадження господарської діяльності - розташування власного виробництва; реалізація придбаних товарів промислового призначення на адресу покупців.

Серед таких покупців, зокрема, ТОВ Агро-торгівельна фірма Агро-Діло , ПСП Агрофірма Роднічок , ТОВ Сандора .

Надані документи містять всі необхідні реквізити, включаючи належну ідентифікацію осіб, відповідальних за виконання господарських операції, та їх підписи, справжність яких підтверджено наявністю відбитків печаток. Акти виконаних робіт за своєю формою повністю відповідають вимогам, що до них ставляться.

Крім того, позивач, керуючись п. 44.7 ст. 44 ПК України, додав до своїх заперечень на Акт перевірки № 01-юр від 13.02.2020 року належно завірені копії первинних та інших документів, на які відповідач посилався в Акті перевірки як на такі, що не відповідають вимогам закону та на підставі яких змінювалися дані бухгалтерського та податкового обліків позивача. Також до вказаних заперечень були додані документи, що підтверджують факт погодження з орендодавцем (ФОП ОСОБА_1 ) здійснення ремонтних робіт орендованого нерухомого майна.

Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Стосовно господарських операцій позивача:

01.10.2017 року між ТОВ Стильгруп та ТОВ Мегаполіс-Буд укладено договір підряду № 01\10\17, відповідно до умов якого субпідрядник (ТОВ Мегаполіс-Буд ) зобов`язується виконати ремонтні роботи по поточному ремонту нежитлових приміщень відповідно до затверджених кошторисних документів, а також здійснити поставку будівельних матеріалів, лісів, обладнання на будівельний майданчик, а замовник (ТОВ Стильгруп ) - забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівельні роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Факт виконання умов договору підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, договірною ціною, локальними кошторисами на будівельні роботи № 2-1-1 станом на 06.12.2017 року, підсумковими відомостями ресурсів (витрати - по факту) за грудень 2017 року, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за грудень 2017 року - грудень 2019 року, карткою рахунку 631 за грудень 2017 року - грудень 2019 року.

15.10.2017 року між ТОВ Стильгруп та ТОВ Грандис-Лайн укладено договір підряду № 15\10, відповідно до умов якого субпідрядник (ТОВ Грандис-Лайн ) зобов`язується виконати ремонтні роботи по поточному ремонту нежитлових приміщень відповідно до затверджених кошторисних документів, а також здійснити поставку будівельних матеріалів, лісів, обладнання на будівельний майданчик, а замовник (ТОВ Стильгруп ) - забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівельні роботи та повністю оплатити їх у порядку та розмірах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Факт виконання умов договору підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, договірною ціною, локальним кошторисом на будівельні роботи № 2-1-1 станом на 06.12.2017 року, підсумковими відомостями ресурсів (витрати - по факту) за грудень 2017 року, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 6851 за грудень 2017 року - грудень 2019 року, картками рахунку 6851 за грудень 2017 року - грудень 2019 року, прибутковою накладною № 650 від 21.12.2017 року.

20.02.2018 року між ТОВ Стильгруп та ТОВ Пролоджи укладено договір поставки № 20/02, відповідно до умов якого постачальник (ТОВ Пролоджи ) зобов`язується в порядку та на умовах цього договору передати у власність покупцеві продукцію, визначену у п. 1.2 цього договору, а покупець (ТОВ Стильгруп) - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

01.04.2019 року між ТОВ Стильгруп та ПП Таренс укладено договір поставки № 01/04-19, відповідно до умов якого постачальник (ПП Таренс ) зобов`язується поставити і передати у власність покупцю (ТОВ Стильгруп ), а покупець - прийняти й оплатити товар у повному обсязі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Факт виконання умов договорів підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, картками рахунку 631, картками рахунку 281, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281, картками рахунків 201 та 231, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на передачу товару.

На підтвердження виконання умов договору, укладеного між ТОВ Стильгруп та ТОВ Агро-торгівельна фірма Агро-Діло позивачем надано видаткові накладні та картки рахунку 281.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вказані в деклараціях позивача з ПДВ за перевіряємий період дані чітко відповідають даним Реєстру отриманих та виданих податкових накладних платника податків в частині отриманих накладних, які всі (накладні), що були отримані від контрагентів, були надані особам, що здійснювали перевірку, для відображення в Акті перевірки. Контролюючий орган не заперечує проти наявності у позивача на момент перевірки усіх вказаних видаткових та податкових накладних, актів виконаних робіт. Усі наявні первинні документи перелічені у таблиці на арк. 14 - 19, 26 - 30, 36, 46 Акту перевірки.

Податкові накладні оформлені належним чином та зареєстровані відповідачем у Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. 14, 27, 36, 46 Акту перевірки).

На час здійснення господарських операцій всі постачальники позивача були та досі включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також були платниками ПДВ.

В Акті перевірки відсутнє посилання на докази, що спростовують реальність господарських операції позивача.

Посилання на кримінальні провадження судом не приймаються у зв`язку з відсутністю будь-яких судових рішень, які могли б встановити обставини, що свідчать про виключно протиправний характер діяльності контрагентів позивача.

Верховний Суд в постанові від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17 вказав, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Крім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Що стосується посилань відповідача на недостовірність даних, що містяться у товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне:

Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, якій підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції з придбання.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі № 820/6105/17, від 11.09.2018 року у справі № 821/995/17, від 11.09.2018 року у справі № 823/2247/17.

Товар від ТОВ Пролоджі був доставлений позивачу самим постачальником. При цьому, постачальник самостійно замовляв транспортні послуги. Товарно-транспортні накладні, де вантажоодержувачем вказувався б покупець товару (позивач) не оформлялися, так як вантаж супроводжувався представником постачальника, якій безпосередньо передавав ТМЦ представнику позивача за видатковими накладними. Об`єм та вага ТМЦ у випадку, що розглядається, не вимагали необхідності замовляти вантажопідйомні транспортні засоби. Такій товар вочевидь може перевозитися на легковому транспорті (зокрема, вантажному таксі, власному мікроавтобусі тощо).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі № 826/8016/13-а, від 10.09.2018 року у справі № 826/25442/15, від 11.09.2018 року у справі № 810/2677/.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, натомість позивачем надано усіх необхідних доказів в підтвердження обґрунтованості його позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стильгруп (вул. Миколаївська, 11-А, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 38623161) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.02.2020 року № 00002250508 та № 00002260508.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стильгруп (вул. Миколаївська, 11-А, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 38623161) судові витрати в сумі 6072,00 грн. (шість тисяч сімдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.11.2020 року.

Суддя О.В. Малих