Рішення

від 19.11.2020 по справі 560/4174/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4174/20

РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Пашковецької сільської ради від 03 червня 2020 року №20 в частині відмови мені щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га. в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради. Зобов`язати Пашковецьку сільську раду вчинити дії по наданню мені дозволу на розробку документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га. в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначила, що звернулась із заявою до Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району, у якій просила надати їй дозвіл на розробку документації із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,0900 га. в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради. Однак, відповідач рішенням від 03.06.2020 №20 відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства.

Вважає, що таке рішення Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району є протиправним та порушує її право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача на адресу суду 30.09.2020 надійшов відзив в якому останній зазначає, що позивач у своїй заяві невірно вказує, що земельна ділянка, щодо якої була подана заява до Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області розмішена в межах населеного пункту Пашковецької сільської ради.

Відповідач зазначає, що вищевказана земельна ділянка розміщена за межами населених пунктів сільської ради. Позивачем не додана схема розміщення земельної ділянки, що була додана до заяви від 04.02.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,09 га, чим було приховано данні про розміщення вказаної земельної ділянки за межами населених пунктів Пашковецької сільської ради.

Крім того, відповідач вказує, що вказана земельна ділянка входить до Державного акту на право колективної власності на землю, виданого колективному сільськогосподарському підприємству "Поділля", правонаступником якого є СГК "Поділля", який на даний час не припинив свою діяльність.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивач 04.02.2020 звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га., яка перебуває в її користуванні із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради, Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність.

До поданої заяви позивач подала копію паспорта та РНОКПП та схему розташування земельної ділянки.

У відповідь на подану позивачем заяву Пашковецька сільська рада, Старокостянтинівського району рішенням від 15.06.2020 №146 відмовила у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею, 0,0900 га, із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району з подальшою передачею в приватну власність.

Підставою для відмову було те, що за період з дня подання позивачем заяви про надання дозволу з 04.02.2020 до дня проведення п`ятдесятої сесії 03.06.2020 земельні питання сесією сільської ради не розглядались.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б) частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини 7 наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 К України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 21.08.2018 у справі №820/2303/17.

Як встановлено з матеріалів справи, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач накладається на землі колишньої колективної власності відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ №028 від 28.12.1993, виданого колективному сільськогосподарському підприємству "Поділля", правонаступником якого є сільськогосподарський кооператив "Поділля" м. Старокостянтинів, який станом на момент розгляду справи не припинив свою діяльність, що підтверджується копією Державного акту на право колективної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №28.

Отже, земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у колективній власності сільськогосподарського кооперативу "Поділля", що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №028 від 28.12.1993. При цьому на Плані зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, позначено бажане місце розташування земельної ділянки, яка входить у такі межі.

Підстави набуття державою права власності на землю визначені в ч. 5 ст. 84 ЗК України. Приписами ст. 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. Можливість припинення та переходу права колективної власності нерозпайованих земельних ділянок колективної власності колишніх КСП в державну вказаними нормами не передбачений.

При цьому, відповідно до п. 21 Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (який набрав чинності з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, право колективної власності, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним.

Таким чином, оскільки відповідач є розпорядником земель державної власності, надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до його повноважень, а визначена статтею 118 ЗК України процедура розгляду клопотання не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому позивачу було правомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, з врахуванням положень ст. 139 КАС України, судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Пашковецької сільської ради Старокостянтинівського району про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Пашковецька сільська рада Старокостянтинівського району (вул. Центральна, 17,Пашківці,Старокостянтинівський район, Хмельницька область,31124 , ідентифікаційний код - 04405389)

Головуючий суддя О.П. Шевчук